11 лютого в Україні відзначається День працівників органів РАГСу (РАЦСу), в світі – Міжнародний день жінок та дівчат у науці, Всесвітній день хворого, Європейський день служби екстреного виклику 112 та День безпечного Інтернету.
Також у цей день відбулася низка важливих історичних подій, які вплинули на розвиток різних країн та світових процесів.
День працівників органів РАГСу (РАЦСу)
Це професійне свято було офіційно встановлено у 2022 році відповідно до указу Президента України, який затвердив рішення Кабінету Міністрів. Запровадження цього дня є визнанням важливості роботи працівників відділів реєстрації актів цивільного стану, які виконують ключові функції у сфері державної реєстрації.
Працівники органів РАГСу займаються оформленням найважливіших подій у житті кожного громадянина: народження, шлюбу, зміни імені, розірвання шлюбу та смерті. Вони також ведуть архіви, забезпечують юридичну достовірність документів та сприяють дотриманню правових норм у сфері цивільного стану.
Цікаві факти
В Україні система державної реєстрації актів цивільного стану почала формуватися ще у XIX столітті.
У сучасних РАГСах можна отримати не лише стандартні послуги, а й урочисто оформити реєстрацію шлюбу.
В деяких країнах, зокрема у скандинавських державах, аналогічні функції виконують муніципальні органи або спеціально уповноважені нотаріуси.
Сьогодні реєстрація актів цивільного стану значною мірою цифровізована: подати заявку на шлюб або отримати витяг можна онлайн через державні сервіси.
У багатьох містах України існують «Шлюб за добу» та інші ініціативи, що спрощують процедуру реєстрації.
Міжнародний день жінок та дівчат у науці
Це свято заснувала Генеральна Асамблея ООН у 2015 році, аби привернути увагу до гендерної нерівності в науковій сфері та заохотити дівчат і жінок будувати кар’єру в науці. Попри значний внесок жінок у розвиток науки, вони й досі стикаються з багатьма перешкодами, зокрема стереотипами, браком фінансування та меншою видимістю у науковій спільноті.
Цей день покликаний нагадати світові про важливість рівних можливостей та підтримки жінок у науці. В різних країнах проводять лекції, конференції, дискусії та освітні заходи, які надихають молодих дівчат обирати наукові професії. Відомі науковиці діляться своїм досвідом, а освітні установи розповідають про внесок жінок у науку.
Цікаві факти
Перша жінка-лауреатка Нобелівської премії – Марія Кюрі, отримала нагороду з фізики у 1903 році та з хімії у 1911 році.
Жінки складають лише близько 30% дослідників у світі, а їхній доступ до наукових грантів та керівних посад досі обмежений.
Завдяки нейрокодеру Аді Лавлейс був створений один із перших алгоритмів для обчислювальних машин ще у XIX столітті.
Жіночі внески в науку часто применшували: ефект Матильди – це явище, коли відкриття жінок приписували їхнім чоловікам або колегам-чоловікам.
Розалія Франклін зробила вагомий внесок у розкриття структури ДНК, але її роботу довгий час недооцінювали.
Всесвітній день хворого
Це міжнародний соціальний захід, започаткований Папою Римським Іоанном Павлом II у 1992 році. Його мета – привернути увагу суспільства до людей, які страждають від хвороб, а також висловити підтримку пацієнтам та медичним працівникам.
Цей день є важливим нагадуванням про необхідність покращення умов медичної допомоги, доступу до лікування та турботи про тих, хто має проблеми зі здоров’ям. У багатьох країнах проводяться благодійні акції, конференції, молитовні зібрання та інші заходи, спрямовані на підвищення обізнаності про проблеми хворих людей.
Цікаві факти
Дата 11 лютого обрана невипадково – цього дня католицька церква відзначає свято Пресвятої Діви Марії Лурдської, яка вважається покровителькою хворих.
У 2005 році цей день став особливо значущим через тяжку хворобу засновника свята, Папи Іоанна Павла II, який невдовзі після цього помер.
У різних країнах у цей день проводять освітні кампанії, спрямовані на запобігання та лікування хвороб, а також підтримку паліативної допомоги.
Одним із головних завдань цього дня є вшанування медичних працівників, які щодня рятують життя людей.
Європейський день служби екстреного виклику 112
Це свято було засноване у 2009 році за ініціативою Європейської комісії з метою підвищення обізнаності громадян про єдиний номер екстреного виклику 112, який діє в усіх країнах Європейського Союзу.
Номер 112 був запроваджений у 1991 році як єдиний для виклику екстрених служб на території ЄС. Він доступний безкоштовно з мобільних та стаціонарних телефонів, навіть без SIM-картки. Основною метою цього дня є популяризація знань про номер 112 та підвищення рівня довіри громадян до служб екстреного реагування.
Цікаві факти
Номер 112 працює у всіх країнах Європейського Союзу, а також у деяких інших країнах світу, зокрема в Швейцарії, Норвегії та Ісландії.
Виклик на 112 можна здійснити навіть із заблокованого телефону або без наявності мобільного сигналу оператора.
Оператори служби 112 здатні приймати дзвінки кількома мовами, що особливо важливо для туристів та іноземців.
У деяких країнах на номер 112 можна надсилати текстові повідомлення або використовувати спеціальні мобільні додатки для людей з порушеннями слуху та мовлення.
Завдяки технологіям геолокації оператори 112 можуть швидко визначати місце розташування абонента, навіть якщо той не може точно повідомити свою адресу.
День безпечного Інтернету
Це міжнародна ініціатива, спрямована на підвищення рівня цифрової безпеки та обізнаності користувачів про потенційні загрози в мережі. День був заснований у 2004 році за підтримки Європейської комісії та поступово став глобальним рухом, що охоплює понад 170 країн світу.
Метою Дня безпечного Інтернету є залучення суспільства, урядів, освітніх установ, технологічних компаній та батьків до поширення знань і механізмів, що сприяють безпечному використанню цифрового простору. Особлива увага приділяється захисту дітей від онлайн-загроз, розвитку критичного мислення щодо інформації в Інтернеті та етичній поведінці у цифровому середовищі.
Цікаві факти
Гасло ініціативи змінюється щороку, але завжди орієнтоване на відповідальне користування цифровими технологіями.
За статистикою, кожна третя дитина у світі є активним користувачем Інтернету, що робить питання кібербезпеки особливо актуальним.
У багатьох країнах цього дня проводяться освітні заходи, тренінги та кампанії щодо протидії кібербулінгу, шахрайству та витоку особистих даних.
Участь у заходах беруть міжнародні технологічні компанії, зокрема Google, Microsoft, Facebook, які розробляють спеціальні програми та ресурси для безпечного користування Інтернетом.
Одним із ключових аспектів безпечного Інтернету є медіаграмотність, що допомагає розрізняти достовірну інформацію від фейків та маніпуляцій.
Історичні події в цей день
1809 — Американський інженер Роберт Фултон отримав патент на пароплав, що стало важливою віхою у розвитку водного транспорту. Його технологія використання парових двигунів дала змогу кораблям пересуватися незалежно від вітру та течій.
1830 — Було створено Малоросійську комісію з виробництва цукру, яка сприяла розвитку цукрової промисловості на території сучасної України. Це був початок активного використання буряків для виготовлення цукру, що стало основою для формування майбутньої індустрії.
1878 — У Великій Британії опублікували перший щотижневий прогноз погоди, що стало проривом у метеорології. Завдяки цьому почався системний підхід до передбачення погодних умов, який сьогодні є критично важливим для багатьох галузей.
1889 — В Японії ухвалили нову конституцію, яка заклала основи сучасного державного управління країни. Вона запровадила двопалатний парламент, проте верховна влада залишалася за імператором, що відображало компроміс між традиціями та модернізацією.
1894 — У Львові загальні збори започаткували створення першого українського молодіжного спортивного товариства «Сокіл». Воно відіграло важливу роль у вихованні фізично активної молоді та популяризації спорту серед українців.
1922 — В Торонто, Канада, офіційно оголосили про відкриття інсуліну, що стало справжнім порятунком для людей, які страждають на діабет. Це відкриття кардинально змінило підхід до лікування цієї хвороби та врятувало мільйони життів.
1945 — У Лівадії, Крим, завершилася Ялтинська конференція, під час якої лідери США, Великої Британії та СРСР домовилися про основні питання повоєнного устрою. Ця зустріч мала вирішальний вплив на політичний устрій світу після Другої світової війни.
1949 — Менору затвердили як офіційний герб Ізраїлю. Цей символ, що має глибокі релігійні та історичні корені, став одним із ключових елементів ідентичності новоствореної держави.
1963 — У Києві розпочалася конференція з питань культури української мови. Її учасники виступили з вимогою надати українській мові статус державної, що стало важливим кроком у боротьбі за її збереження та розвиток.
1979 — В Ірані відбулася перемога ісламської революції, що призвела до зміни політичного ладу та утворення Ісламської Республіки. Ця подія докорінно змінила ситуацію в регіоні та міжнародні відносини.
1989 — Відбулася установча конференція Товариства української мови імені Тараса Шевченка, яке згодом стало Всеукраїнським товариством “Просвіта”. Це товариство відіграло значну роль у відродженні національної свідомості українців.
1992 — Республіка Ботсвана офіційно визнала незалежність України, що стало ще одним кроком у міжнародному визнанні нової держави після розпаду Радянського Союзу.
2004 — Бен Хаммерслі у своїй статті для The Guardian вперше вжив термін «подкастинг», що дало початок новому формату медіа, який згодом став надзвичайно популярним у всьому світі.
Заснування японської держави
11 лютого 660 року до н.е. вважається датою заснування японської держави. У цей день, згідно з легендою, прямий нащадок богині Сонця Аматерасу Омікамі та друге за значенням божество Кюсю Дзімму (небесний воїн) завоював країну Ямато і зайняв її престол. Він прийняв титул Сина Неба та заснував імператорську династію, що править Японією і донині. Дзімму залишався на троні до 9 квітня 585 року до н.е. Після смерті його поховали в мавзолеї, який став священним місцем для всіх японців.
11 лютого відзначається як День заснування японської держави. У період Мейдзі він отримав офіційну назву «День заснування імперії» (紀元節/きげんせつ – Кігэнсецу) і став одним із найвизначніших свят країни. Протягом історії Японія вела свої завойовницькі війни, ґрунтуючись на політиці імператора Дзімму, який стверджував: «Японія – країна богів, непереможна – вісім кутів світу під одним дахом».
У 1945 році, після поразки у Другій світовій війні, імператор Хірохіто офіційно відмовився від концепції божественності японських монархів, а святкування «Кігэнсецу» було скасовано американською окупаційною владою. Лише у 1966 році свято відновили під новою назвою – «День заснування держави» (建国記念の日 – Кенкоку Кінен-но Хі).
Щороку 11 лютого, в річницю заснування імперії, до гробниці імператора Дзімму приїжджає особливий імператорський посланець, щоб віддати данину поваги засновнику держави. Нинішній імператор Нарухіто вважається 126-м представником найдавнішої правлячої династії у світі та є єдиним чинним монархом з імператорським титулом.
У японській традиції імператор має три священні предмети, отримані від богів, які полегшують правління та уособлюють головні якості правителя: бронзове дзеркало – символ мудрості, ожерелье з дорогоцінного каміння – символ процвітання, а меч – символ мужності.
День народження однієї з основних виборчих технологій
11 лютого 1812 року можна вважати днем народження однієї з основних виборчих технологій, що досі використовується. Її мета – забезпечити максимальне представництво «своїх» депутатів у парламенті.
Все почалося з губернатора штату Массачусетс Елбриджа Джеррі, який підписав указ про новий поділ виборчих округів. Основна ідея полягала в тому, щоб у створених округах співвідношення виборців, які підтримують певну партію, було більш сприятливим для неї. Таким чином, перемога на виборах ставала гарантованою.
При цьому жоден закон не порушувався, хоча межі округів на карті набували доволі дивних форм. Відтоді термін «джеррімендерінг» став загальноприйнятим політичним поняттям.
Згодом документ Копенгагенського совіщання Конференції з людського виміру Наради з безпеки та співробітництва в Європі, більш відомий як «Копенгагенський документ», прийнятий у 1990 році і визнаний одним із основних міжнародних документів щодо демократичних виборів у країнах-учасницях ОБСЄ, закріпив принципи чесного розподілу округів. Зокрема, у пункті 3.2 зазначається, що виборчі округи повинні забезпечувати рівність виборчих прав шляхом створення приблизно однакового співвідношення виборців до обраних представників у кожному окрузі. При цьому враховуються адміністративний поділ, історичні, демографічні та географічні фактори, якщо вони не порушують принципи рівного голосування та справедливої репрезентації суспільних груп.
У пункті 3.3 підкреслюється, що перегляд виборчих округів повинен відбуватися за чітко встановленим законом графіком, спиратися на надійні дані перепису населення чи реєстрації виборців, а також бути здійсненим задовго до виборів. Цей процес має бути прозорим, з інформуванням та залученням громадськості до обговорення.
Таким чином, хоча джеррімендерінг залишається інструментом політичного маніпулювання, міжнародні стандарти намагаються обмежити його вплив та забезпечити демократичність виборчого процесу.
