11 вересня відзначаються Всесвітній день боротьби з тероризмом та День без новин — хороший день. Цей день в світі залишив по собі багато подій, які вплинули на історію різних країн, від середньовічних битв до сучасних трагедій і політичних рішень. Це дата, що з’єднує війни, революції, наукові відкриття й глобальні потрясіння.
Всесвітній день боротьби з тероризмом
Цей день відзначається щорічно 11 вересня, починаючи з 2008 року. Дату обрали у пам’ять про жертв атак у США 2001 року, коли терористи захопили пасажирські літаки та спрямували їх у вежі-близнюки Всесвітнього торгового центру в Нью-Йорку й у будівлю Пентагону у Вашингтоні.
Ці події забрали життя близько трьох тисяч людей і стали переломним моментом у сучасній історії. Відтоді ця дата нагадує світові про масштаби терористичної загрози, про необхідність міжнародної солідарності та системних заходів для захисту мирного населення.
Для України тема боротьби з тероризмом має особливу актуальність, адже країна постійно стикається з проявами цього явища з боку Росії. Після 2014 року почастішали випадки терактів і диверсій на сході держави, а повномасштабна війна з 2022 року принесла сотні злочинів, які за своїми методами відповідають визначенню тероризму: обстріли цивільних об’єктів, підриви дамб, напади на енергетичну інфраструктуру.
У цьому контексті 11 вересня в Україні має не лише символічний, але й практичний вимір, оскільки йдеться про безпосередній досвід протистояння терористичним методам ведення війни.
Цікаві факти
Після терактів 11 вересня у США створили Міністерство внутрішньої безпеки, яке об’єднало під одним керівництвом понад двадцять відомств.
Вежі-близнюки Всесвітнього торгового центру були спроєктовані так, щоб витримати удар літака, але конструктори не враховували повного навантаження пального, яке спричинило пожежу і руйнування.
У результаті нападів 2001 року загинули громадяни понад 90 країн світу, що зробило трагедію глобальною за масштабами.
Того ж дня в США розбився ще один літак — рейс 93, пасажири якого чинили опір терористам і не дозволили скерувати літак у Вашингтон, ймовірно в будівлю Конгресу.
В Україні у 2015 році Служба безпеки повідомила, що попередила понад 200 терористичних актів, більшість з яких планувалися проросійськими угрупованнями.
Вибух у харківському метро у 2015 році розглядався слідством як спроба теракту, тоді вдалося запобігти жертвам завдяки оперативним діям правоохоронців.
На Донбасі в період бойових дій 2014–2016 років міжнародні спостерігачі неодноразово фіксували випадки мінування громадських місць, що кваліфікувалися як терористичні методи.
У 2022 році після підриву росіянами Каховської ГЕС низка експертів і міжнародних організацій визначили цю подію як терористичний акт проти цивільної інфраструктури.
День без новин — хороший день
Це неофіційне міжнародне свято, яке виникло на основі англійського виразу «No news is good news». Його сенс у тому, щоб хоча б один день прожити без потоку інформації, який здебільшого сповнений тривожних і негативних повідомлень.
Відмова від перегляду новин дає людині можливість знизити рівень стресу, відновити внутрішню рівновагу, більше часу приділити власним думкам, сім’ї чи відпочинку. Свято символізує паузу від інформаційної перевантаженості, яка є типовою для сучасного світу.
Ідея Дня без новин особливо актуальна в умовах постійних криз та воєн, коли новини часто викликають відчуття тривоги і безсилля. Цей день підштовхує до усвідомленого ставлення до медіа та вміння контролювати інформаційний потік.
Для України він має додаткове значення, адже надмір новин під час війни створює сильний емоційний тиск. Вміння зробити паузу й відключитися від новинного простору навіть на короткий час може бути формою психологічного захисту.
Цікаві факти
В англійській мові вислів «No news is good news» вперше зафіксований у XVII столітті й означав, що відсутність новин часто краще, ніж погані новини.
У США в 1970-х роках кілька газет експериментували з випусками без політичних і кримінальних новин, залишаючи лише матеріали про культуру та науку.
У Німеччині в 1980-х роках діяла ініціатива «Tag ohne Nachrichten», коли місцеві громади закликали відмовитися від читання газет і перегляду телевізійних новин.
В Україні на початку 2000-х років дослідники медіапсихології відзначали, що регулярне споживання новин збільшує рівень депресивних симптомів у населення.
За даними міжнародних досліджень, люди, які свідомо відмовляються від новин хоча б на добу, після цього демонструють кращий сон і підвищену концентрацію.
В Японії поширений термін «інформаційна дієта», і деякі компанії радять співробітникам практикувати «день тиші від новин» для збереження працездатності.
У Великій Британії в університетських кампусах проводили експерименти, коли студентів просили відмовитися від новин на один день, і більшість учасників відзначали зниження рівня тривожності.
В Україні під час перших місяців повномасштабного вторгнення 2022 року психологи радили встановлювати інформаційні «вікна» і навіть практикувати день без новин для збереження психічного здоров’я.
Історичні події в цей день
1297 рік у битві біля Стерлінга шотландці під проводом Вільяма Уоллеса, відомого як «Хоробре Серце», здобули перемогу над англійською армією короля Едуарда І, що стало символом боротьби за незалежність Шотландії.
1390 рік лицарі Тевтонського ордена розпочали облогу Вільнюса під час литовсько-російської війни, що стало частиною тривалої боротьби за вплив у Східній Європі.
1697 рік у битві при Зенті австрійська армія під командуванням принца Євгена Савойського розгромила османів: 50 тисяч австрійців зупинили просування значно численнішої османської армії на північ.
1708 рік шведський король Карл XII зупинив свій марш на Москву біля Смоленська. Цей момент став переломним у Північній війні: вже через дев’ять місяців у Полтавській битві Шведська імперія зазнала поразки та втратила статус великої держави.
1714 рік французькі та іспанські війська окупували Барселону під час війни за іспанську спадщину, що змінило баланс сил на Піренейському півострові.
1773 рік Бенджамін Франклін у своєму записі висловив думку: «Ніколи не було доброї війни або поганого миру», що стало однією з його найвідоміших філософських сентенцій.
1777 рік у битві при Брендівайні війська Джорджа Вашингтона зазнали поразки від британців, що стало важким етапом для американської революційної війни.
1789 рік Александр Гамільтон був призначений першим секретарем Казначейства США, заклавши підвалини американської фінансової системи.
1790 рік російська ескадра під командуванням Федора Ушакова здобула перемогу над османським флотом біля мису Тендра, що укріпило позиції Російської імперії на Чорному морі.
1888 рік у Торонто під час відкриття промислової виставки відбувся перший у світі запис людського голосу, що стало важливим етапом у розвитку звукозапису.
1918 рік у радянській Росії декретом Ради народних комісарів було офіційно введено метричну систему мір і ваг, яка поступово поширилася в більшості країн світу.
1927 рік на Південному березі Криму стався сильний землетрус, що призвів до масштабних руйнувань від Севастополя до Феодосії. Саме ця катастрофа згодом знайшла відображення в романі Ільфа та Петрова «Дванадцять стільців».
1973 рік у Чилі стався військовий переворот, підтриманий ЦРУ. Президент Сальвадор Альєнде був убитий, а до влади прийшов генерал Аугусто Піночет, встановивши диктатуру.
1997 рік для України набрала чинності Європейська конвенція з прав людини, що стало важливим кроком інтеграції в європейську правову систему та гарантією захисту прав громадян у міжнародних судах.
2001 рік у США відбувся найбільший терористичний акт сучасності: літаки, захоплені терористами, врізалися у вежі-близнюки Всесвітнього торгового центру та будівлю Пентагону. Загинуло 2 996 осіб, трагедія спричинила глобальні зміни у сфері безпеки та міжнародної політики.
Найпотужніший землетрус у Криму
В ніч із 11 на 12 вересня 1927 року Крим сколихнув найпотужніший землетрус ХХ століття. Його сила була такою, що коливання землі супроводжувалися гуркотом, який нагадував канонаду. Тоді загинули троє людей, 65 отримали поранення, а руйнування виявилися колосальними: у Ялті було знищено близько 70% житлового фонду, серйозно постраждали й інші міста Південного узбережжя. Всього за ніч відбулося кілька підземних поштовхів, найбільш відчутні сталися опівночі та на світанку.
Сучасники залишили багато яскравих свідчень. Перші ознаки стихії проявилися ще ввечері 11 вересня: тварини відмовлялися від корму, коні рвалися з прив’язі, корови та собаки поводилися неспокійно. Рибалки між Алуштою і Судаком чули дивний гул і бачили «кипіння моря» за безвітряної погоди. Коли о півночі завили собаки, а через 15 хвилин пролунали перші поштовхи, люди прокидалися від гуркоту, у будинках тріскали стіни й стелі, падали димарі. Наступного ранку земля знову здригнулася.
Цей катаклізм навіть увійшов у роман Ільфа та Петрова «Дванадцять стільців», де опис сцени з Іполитом Матвійовичем і Остапом Бендером накладається на реальне землетрусне тло. Дослідники й нині називають цю катастрофу унікальною та нагадують, що сильні тектонічні зсуви на півострові повторюються приблизно раз на сто років.
Створення хору імені Григорія Верьовки
11 вересня 1943 року, у самий розпал Другої світової війни, в Харкові Постановою Ради Народних Комісарів УРСР № 246 «Про організацію Державного українського народного хору» було створено всесвітньо відомий колектив — майбутній хор імені Григорія Верьовки.
У документі йшлося: «Організувати Державний український хор у кількості 134 особи (84 — співаки, 34 — артисти оркестру народних інструментів, 16 — артисти балету), поставити перед ними завдання: сприяти розвитку українського народного хорового та музично-хореографічного мистецтва і його пропаганді серед трудящих мас».
Першим керівником колективу став Григорій Гурійович Верьовка, чиє ім’я з 1965 року носить хор. Ініціатива створення зразкового українського хору належала тодішньому першому секретарю ЦК КП(б)У Микиті Хрущову, і з’явилася вона одразу після визволення Харкова від німецьких окупантів.
Колектив розмістився у Харкові в невеличкій кімнаті на вулиці Сумській, 61 — одній з небагатьох будівель, що вціліли після боїв. Саме тут почався відбір артистів. Перший концерт відбувся вже у визволеному Києві 6 вересня 1944 року на вулиці Трьохсвятительській.
У 1971 році хору було присвоєно почесне звання академічного, а у 1997 році — статус національного. Колектив став візитівкою української культури у світі: відомо, що Пол Маккартні мріяв виступити разом із ним, а сам хор традиційно виконує національні твори під час інавгурацій усіх президентів України.
Військовий переворот в Чилі
11 вересня 1973 року в Чилі відбувся військовий переворот, який тривав лише одну добу. Його початком стала зашифрована фраза «В Сантьяго йде дощ», передана по радіо. Президент Сальвадор Альєнде загинув у палаці Ла Монеда — за офіційною версією, він покінчив життя самогубством, проте існують припущення, що його було вбито. В його руках залишився автомат Калашникова, подарований Фіделем Кастро. До влади прийшов генерал Аугусто Піночет, який за три місяці до цього сам брав участь у придушенні заколоту військових.
Парадоксально, але саме Альєнде напередодні фактично сприяв перевороту: у серпні він відправив у відставку вірного собі міністра оборони Карлоса Пратса і призначив на його місце Піночета. У щоденнику від 23 серпня Пратс залишив промовистий запис: «Моя кар’єра закінчилася. Не перебільшуючи своєї ролі, я вважаю, що мій відхід у відставку — прелюдія державного перевороту і найбільше зрадництво… Тепер лише залишилося призначити день перевороту…».
Режим Піночета одразу після перевороту запровадив військові трибунали замість цивільних судів, створив таємні центри тортур і концтабори для політичних в’язнів. Кількість жертв перевороту та подальших репресій і досі невідома: різні джерела наводять дані до 12 тисяч загиблих. Відомо, що за переворотом стояли США — у 1998 році Агентство національної безпеки розсекретило документи «проєкту FUBELT», операцій ЦРУ зі скинення Альєнде.
Новий уряд взяв курс на так звану «шокову терапію»: приватизацію державної власності, скасування обмежень у торгівлі, впровадження накопичувальної пенсійної системи. Саме тоді в країну прийшли іноземні інвестиції та міжнародні кредити, а команду економістів, відомих як «чикагські хлопчики» (учні Чиказької школи економіки), вважають авторами «чилійського дива».
Сам Піночет проголошував гасла на кшталт «Демократію необхідно час від часу купати в крові, щоб вона залишалася демократією» або «Все, що ми, військові, робили, ми робили для Чилі, а не для себе, і нам не соромно». У 1980 році на референдумі чилійці проголосували за продовження повноважень військового уряду ще на вісім років, остаточно закріпивши владу Піночета.
Серія терористичних атак у США
11 вересня 2001 року стало днем, який увійшов у світову історію як символ жаху та крихкості безпеки сучасного суспільства. Терористична організація «Аль-Каїда» здійснила серію з чотирьох скоординованих атак-самогубств на території Сполучених Штатів Америки.
Терористи захопили пасажирські авіалайнери й перетворили їх на зброю масового ураження. Два літаки врізалися у вежі-близнюки Всесвітнього торгового центру в Нью-Йорку, один літак атакував будівлю Пентагону у Вашингтоні, а четвертий — рейс 93 — завдяки опору пасажирів не досягнув своєї цілі та впав у полі в Пенсильванії. Вибухи, пожежі й подальше обвалення хмарочосів у Нью-Йорку стали катастрофою глобального масштабу, яка наживо транслювалася мільйонам людей по всьому світу.
Жертвами терактів стали 2977 осіб, серед яких 246 пасажирів і членів екіпажів захоплених літаків, 2606 людей у Нью-Йорку, включно з 343 пожежниками та 60 поліцейськими, які загинули, рятуючи інших, а також 125 людей у будівлі Пентагону. Серед загиблих були громадяни не лише США, а й ще 91 держави, що зробило трагедію по-справжньому міжнародною.
Події 11 вересня стали переломним моментом у світовій політиці: США розпочали «війну з терором», яка призвела до воєн в Афганістані та Іраку, глобальних змін у системі безпеки, посилення контролю в аеропортах і ухвалення численних антитерористичних законів. Цей день досі залишається болючою раною для американського суспільства та нагадуванням усьому світові про масштаби терористичної загрози.
