22 жовтня в світі відзначаються День білих журавлів, День Фехнера та Міжнародний день CAPS LOCK.
День білих журавлів
Щороку 22 жовтня у багатьох країнах світу відзначають День білих журавлів – один із найбільш поетичних та зворушливих свят, присвячений пам’яті полеглих на полях битв у всіх війнах.
Ініціатором цього дня став дагестанський поет Расул Гамзатов, автор відомого вірша “Журавлі”, який пізніше став текстом до однойменної пісні. Поет уявляв птахів як уособлення загиблих солдатів. Цей образ журавлів став символом чистоти та миру, закликаючи людство пам’ятати про жертви воєн.
Гамзатов казав:
“Нехай якомога більше людей почують заклик білих журавлів як заклик до миру, гармонії та добросусідства!”.
Перший поштовх для створення цього дня поет отримав від трагічної історії сім’ї Газданових із села Дзуарикау в Північній Осетії. Під час Другої світової війни в цій сім’ї загинули всі семеро синів. Один загинув під Москвою в 1941 році, ще двоє – при обороні Севастополя в 1942 році. Третя похоронка вбила їхню матір, яка не витримала втрати. Решта троє синів загинули в боях за Новоросійськ, Київ і Білорусь. Останній, сьомий син, загинув при взятті Берліна. Після його смерті сільський листоноша відмовився нести трагічну звістку батькові, і старійшини самі вирушили до дому Газданових. Побачивши їх, батькове серце не витримало…
У 1963 році в селі було встановлено обеліск у вигляді скорботної матері та семи журавлів, що летять у небо. Це видовище глибоко вразило Расула Гамзатова, і він написав своє знамените віршоване звернення до загиблих солдат:
“Мені здається іноді, що солдати,
З кривавих не прийшлих полів,
Не в землю нашу полягли колись,
А перетворились на білих журавлів…”.
У 1980 році відкрито меморіал у Харкові під назвою “Журавлі”.
Іншою причиною, чому Гамзатов вибрав образ журавля як символ загиблих, стала його подорож до Японії. Під час візиту до Хіросіми він побачив проект пам’ятника японській дівчинці Садако Сасаки, яка після атомного бомбардування захворіла на променеву хворобу. Дівчинка вирізала журавликів із паперу, надіючись, що, якщо зробить тисячу фігурок, її бажання на одужання здійсниться. Проте Садако встигла зробити лише 644 журавля, перш ніж померти. Ця історія глибоко вразила Гамзатова, і він вирішив використати образ журавлів у своїй поезії як символ душ загиблих солдат.
Згодом за рішенням ЮНЕСКО День білих журавлів почали також присвячувати пам’яті Садако Сасаки та всім жертвам атомного бомбардування Хіросіми, а також тим, хто загинув у війнах. За японською легендою, той, хто складе тисячу журавликів з паперу, може загадати будь-яке бажання, яке неодмінно здійсниться.
Цього дня люди згадують не лише про загиблих у війнах, але й про цінність миру. Білий журавель став уособленням надії на краще майбутнє, закликом до гармонії і взаєморозуміння між народами. День білих журавлів нагадує нам, що війни приносять не тільки біль втрат, але й необхідність пам’ятати загиблих і шукати шляхи до миру та злагоди
День Фехнера
Ця міжнародна подія, присвячена пам’яті Густава Теодора Фехнера, німецького вченого, філософа та засновника психофізики. Цей день має особливе значення для сучасної науки, адже саме Фехнер поклав початок дослідженням взаємодії між фізичними стимулами та нашими суб’єктивними відчуттями.
Густав Фехнер народився в 1801 році і є однією з ключових фігур у розвитку експериментальної психології та психофізики. Він був одним із перших, хто почав досліджувати, як фізичні стимули, такі як звук, світло або вага, впливають на людські відчуття. Його найбільш відомим внеском є так званий “закон Вебера-Фехнера”, який описує зв’язок між силою стимулу та інтенсивністю відчуттів.
Цей закон став основою для багатьох досліджень у галузі сприйняття, заклавши фундамент для експериментальної психології та підходу до вивчення взаємодії мозку з навколишнім світом.
Цікаві факти
Окрім наукових досліджень, Фехнер був філософом і вірив, що фізичний світ і духовний світ пов’язані між собою. Він створив концепцію, яка вважає Всесвіт живим організмом, де фізичне та психічне тісно переплетені.
Фехнер першим запропонував використовувати точні експерименти для вимірювання психологічних феноменів, чим започаткував новий напрям у науці. Його робота стала основою для появи таких дисциплін, як когнітивна наука та нейропсихологія.
Густав Фехнер проводив експерименти не лише з іншими, але й на собі. Під час одного з таких досліджень через надмірний вплив світла він серйозно пошкодив зір, що призвело до тимчасової сліпоти. Однак це не зупинило його дослідження.
Попри науковий раціоналізм, Фехнер цікавився питаннями життя після смерті і провів чимало часу, намагаючись знайти наукові докази існування душі.
Сьогодні цей день святкується в колах науковців і психологів, які продовжують дослідження у сфері психофізики. Фехнер є символом досліджень людських відчуттів і сприйняття, які важливі для розуміння механізмів функціонування мозку.
Міжнародний день CAPS LOCK
Щорічно 22 жовтня світ відзначає досить незвичайне свято – Міжнародний день CAPS LOCK. Це свято стало своєрідним жартом у комп’ютерних колах, де підкреслюють надмірне використання клавіші CAPS LOCK, яка перетворює текст на ВЕЛИКІ ЛІТЕРИ.
Мета свята – висміяти, як часто люди випадково або надмірно використовують цю клавішу, через що спілкування стає “крикливим”.
Цікаві факти
Ідея цього дня належить Дереку Арнольду, який у 2000 році вирішив створити гумористичне свято, щоб підкреслити надмірну захопленість CAPS LOCK. Відтоді свято розповсюдилося у різних інтернет-спільнотах.
У цифровому етикеті вважається, що використання CAPS LOCK у спілкуванні означає крик або агресію. Тому його використання часто критикується в соціальних мережах або під час ділового листування.
Існує два офіційні дні CAPS LOCK – 22 жовтня та 28 червня. Обидві дати були запроваджені як можливість для користувачів мережі погратись зі шрифтами та стилями тексту.
CAPS LOCK став частиною інтернет-культури, його часто використовують у мемах для вираження сарказму або перебільшених емоцій.
Історичні події в цей день
794 — Кіото став столицею Японії. Це рішення мало важливе значення для історії країни, адже Кіото залишався столицею майже тисячу років, до 1868 року, коли столицю перенесли до Токіо.
1883 — У Нью-Йорку відкрилася “Метрополітен-Опера”. Цей вечір став історичним для музичної культури, адже на відкритті виконували оперу Шарля Гуно “Фауст”, яка закріпила оперний театр як один із провідних культурних центрів світу.
1938 — Честер Карлсон зробив першу фотокопію паперового документа, що започаткувало нову еру у технологіях копіювання. Цей винахід згодом переріс у відому технологію ксерокопіювання.
1962 — Президент США Джон Кеннеді оголосив про початок повітряної і морської блокади Куби у відповідь на розміщення там радянських ракет. Цей момент став ключовим у розвитку Карибської кризи, яка ледь не призвела до ядерної війни.
1968 — Завершився перший пілотований політ космічного корабля “Аполлон-7”. Ця місія була важливим етапом у програмі “Аполлон”, що підготувала ґрунт для висадки людини на Місяць.
1975 — Радянська космічна станція “Венера-9” здійснила посадку на поверхню Венери, вперше передавши зображення з її поверхні. Це стало великим досягненням космічної програми та вивчення планет Сонячної системи.
1980 — Папа Римський офіційно скасував вердикт 1633 року, який засуджував наукові відкриття Галілео Галілея. Це стало символом визнання правоти його наукових поглядів, які були заборонені Церквою впродовж кількох століть.
