13 липня в Україні відзначається День рибалки, в світі – Всесвітній день року, Міжнародний день гірських порід та Міжнародний день головоломки. Історія 13 липня рясніє подіями, які стали переломними для політики, спорту, культури й технологій, залишаючи слід у глобальній та локальній пам’яті людства.
День рибалки в Україні
Щороку в другу неділю липня в Україні відзначається це свято, яке офіційно запроваджене ще в радянські часи, у 1968 році, указом Президії Верховної Ради СРСР. Після здобуття незалежності Україна зберегла цю традицію, і вже понад 30 років свято лишається актуальним не лише для працівників рибної промисловості, а й для мільйонів аматорів риболовлі. Попри те, що свято не є вихідним днем, його відзначають у багатьох прибережних селах, містах і рибальських громадах.
Офіційно День рибалки стосується працівників рибної галузі — промислових рибалок, працівників рибгоспів, спеціалістів аквакультури, працівників рибінспекції, фахівців із вирощування, переробки та реалізації риби. Але в Україні, де риболовля є хобі для понад двох мільйонів людей, свято має й побутовий, народний характер. Рибалки-аматори з вудками — звичне явище і на Дніпрі, і на ставках, і на морському узбережжі.
Українська рибна галузь охоплює промисловий вилов у внутрішніх водоймах (озерах, річках, водосховищах), аквакультуру (штучне розведення риби), рибопереробну індустрію та торгівлю. Промисловий вилов щороку скорочується через екологічні проблеми, зарегульованість річок, порушення природного водообміну, а також через війну, яка обмежила доступ до деяких водойм і знищила інфраструктуру в прифронтових регіонах.
Натомість аквакультура зростає. Близько 80% всієї української риби, яку споживає населення, — це риба вирощена у штучних умовах. Лідерами галузі є фермерські господарства з розведення товстолоба, коропа, білого амура, а також форелі та осетра.
У роки війни рибна галузь України постала перед критичними викликами. Знищення Каховської ГЕС у 2023 році спричинило екологічну катастрофу — загибель мільйонів риб, зникнення нерестовищ, втрату водойм, які живили рибгоспи. Сотні підприємств на Півдні залишилися без джерела існування. Також були втрачені або заміновані рибні угіддя, зруйновані рибозаводи й інкубаційні станції.
Додатковою проблемою є браконьєрство — за даними Державного агентства меліорації та рибного господарства, воно залишається масовим явищем, яке суттєво скорочує види і кількість риби.
Цікаві факти
У 2025 році обсяг промислового вилову риби в Україні склав понад 18 тисяч тонн. Основна частина вилову припадає на внутрішні водойми, зокрема водосховища Дніпра, де було виловлено 907 тонн.
Найбільшою прісноводною рибою, яку офіційно зловлено в Україні, є білуга вагою понад 170 кг, спіймана у Дунаї у 1990-х. Після цього промисел білуги було заборонено.
За оцінками біологів, більше половини мальків осетрових, які раніше поверталися в Дніпро на нерест, більше не мають до нього доступу після побудови каскаду ГЕС.
Україна має потенціал для вирощування червоної риби, зокрема форелі, але через слабку держпідтримку аквакультура концентрується на дешевших видах — коропах і товстолобах.
У 2017 році український рибалка-аматор встановив неофіційний рекорд — виловив щуку вагою 19,1 кг на Житомирщині. Відпустив її назад у водойму.
Попри втрату Криму, Україна досі вважає частиною своєї економічної зони 12-мильну смугу в Чорному морі поблизу півострова, але доступу до неї рибалка не має.
За останніми опитуваннями, кожен десятий українець періодично займається риболовлею — це близько 3,5 мільйонів осіб.
Всесвітній день року
Цей день не має офіційного статусу в міжнародному календарі, але вважається Всесвітнім днем року. Дата приурочена до масштабного благодійного концерту Live Aid, який відбувся 13 липня 1985 року одночасно в Лондоні та Філадельфії. Концерт став реакцією на голод в Ефіопії й зібрав понад 125 мільйонів доларів допомоги.
У заході взяли участь головні імена рок-музики того часу, і саме цей концерт продемонстрував, що рок може бути не тільки музикою протесту чи самовираження, а й засобом реального впливу. Трансляція концерту охопила понад мільярд людей по всьому світу.
Згодом саме 13 липня шанувальники рок-музики почали неофіційно вважати символічним днем єднання рок-спільноти. У цей день згадують силу музики як інструмента допомоги, солідарності й співчуття. Відзначення цього дня не має єдиного формату, офіційних церемоній або прив’язки до інституцій, але живе завдяки пам’яті про подію, яка поєднала звук і дію.
Цікаві факти
Під час Live Aid гурт Queen виступав лише 20 хвилин, але цей виступ вважається найкращим живим сетом в історії рок-музики.
У 1989 році в СРСР дозволили перший великий рок-концерт західної групи — це був виступ Scorpions у Ленінграді. Радянські глядачі вперше почули «Wind of Change» наживо — пісню, яка згодом стала символом падіння залізної завіси.
Найгучніший концерт в історії рок-музики провів гурт Manowar у 2008 році: рівень звуку перевищував 139 децибелів, що прирівнюється до реактивного двигуна. Це рекорд, занесений до Книги рекордів Гіннеса.
Рок-гурт Deep Purple зафіксував у 1972 році найгучніший виступ, який спричинив скарги від сусідів… за 6 км від місця події.
Гурт Queen записав «Bohemian Rhapsody» у 1975 році, використавши понад 180 окремих доріжок вокалу. Це було технічно складне завдання для аналогової студії того часу, і пісню відмовлялися крутити на радіо через надмірну довжину — понад 6 хвилин.
Led Zeppelin ніколи не випускали сингли у Великій Британії в період свого існування. Вони вважали, що музика має слухатися цілісно — альбомами.
У 1969 році концерт Rolling Stones на безкоштовному фестивалі в Альтамонті охороняли не поліція, а байкерський клуб «Пекельні янголи», що призвело до вбивства глядача прямо під сценою. Це стало символічним кінцем «епохи хіпі».
У 1977 році Pink Floyd зіграли концерт у Монреалі, після якого Роджер Вотерс написав альбом «The Wall», бо був розчарований реакцією публіки: люди кричали, п’яніли й не слухали музику. Це один з рідкісних випадків, коли агресія до глядача стала основою культової платівки.
У пісні Nirvana «Smells Like Teen Spirit» Курт Кобейн спеціально зберіг нерозбірливий вокал, бо вважав, що тексти не мають бути надто прямими. За життя він жодного разу не пояснив значення рядків цієї пісні.
Найкоротший рок-концерт в історії провів гурт The Who — він тривав 40 секунд. Гітарист Піт Таунсенд зламав гриф, ударник розбив барабани, після чого всі пішли зі сцени. Це стало легендою, а квитки — колекційними артефактами.
Найстаріший діючий рок-гурт — Golden Earring із Нідерландів. Вони грали без змін у складі з 1970 до 2021 року — понад 50 років.
Міжнародний день гірських порід
Це неофіційне, маловідоме свято, яке виникло в англомовному світі й поступово стало частиною науково-популярного календаря для популяризації знань про геологію, мінерали та еволюцію Землі. Воно не має прямого стосунку до гірських масивів чи альпінізму, а стосується саме твердих геологічних утворень — гірських порід, які є основою земної кори.
Це день, коли наукові установи, геологічні музеї та природничі спільноти звертають увагу на роль порід у нашому житті — не лише як матеріалів для будівництва чи промисловості, а як архіву геологічної історії планети. У багатьох країнах цей день використовують для знайомства школярів і студентів із основами геології, мінералогії та петрографії.
Офіційного визнання з боку ООН чи ЮНЕСКО свято не має. Його не запроваджували урядовими рішеннями, але воно існує в популярній культурі — подібно до Дня числа Пі або Міжнародного дня метеоритів. В Україні ця дата лишається маловідомою, хоча країна має потужні геологічні регіони — зокрема Український щит, Криворізький залізорудний басейн, Закарпатський вулканічний пояс, а також численні родовища граніту, пісковика, базальту й вапняку.
Цікаві факти
Найстаріші гірські породи на Землі знайдено в Канаді (Nuvvuagittuq Greenstone Belt, провінція Квебек): їхній вік понад 4,3 мільярда років. Вони майже такі ж давні, як і сама планета.
Граніт, з якого побудовано багато монументів і урядових будівель, утворюється на глибині в десятки кілометрів, але стає видимим на поверхні лише після мільйонів років ерозії.
Базальт — найпоширеніша вулканічна порода на Землі. Більшість морського дна складається саме з нього.
У Сахарі виявлено фрагменти гірських порід, які за мінеральним складом не відповідають жодним земним процесам. Існує гіпотеза, що це залишки зіткнення Землі з великою кометою чи метеоритом.
Українські базальтові стовпи на Рівненщині — природне утворення, яке за структурою нагадує знамениті «Гігантські стовпи» в Ірландії. Це результат повільного охолодження лави понад 50 мільйонів років тому.
У гірських породах зберігається інформація про кліматичні катастрофи, вулканічні виверження, падіння астероїдів і пересування тектонічних плит. Це архів, який можна читати, як книгу, але тільки з геологічними знаннями.
Слово «порода» в геології не означає «камінь» у вузькому сенсі. Це узагальнене поняття для будь-якого масиву мінералів, що має спільне походження. Наприклад, вугільний пласт — це теж гірська порода, хоч він і не твердий як граніт.
Міжнародний день головоломки
Міжнародний день головоломки, також відомий як День Рубіка, відзначається щороку в день народження Ерно Рубіка — 13 липня. Це неофіційна дата, яка набула популярності у спільнотах шанувальників головоломок, логічного мислення та ментальної гімнастики. Центральною фігурою цього дня є кубик Рубіка — тривимірна механічна головоломка, створена в 1974 році угорським архітектором і викладачем Ерно Рубіком. Спочатку він не мав на меті створити іграшку — це був навчальний інструмент для пояснення принципів просторової геометрії студентам архітектурного факультету.
Головоломка виявилася настільки захопливою, що швидко поширилася за межі навчального середовища. У 1980-х кубик Рубіка став глобальним феноменом, попри те, що спочатку жодна західна компанія не вірила в його успіх. Продажі перевищили 350 мільйонів екземплярів, що зробило його найпопулярнішою механічною головоломкою в історії. Сьогодні його впізнають навіть ті, хто ніколи не тримав його в руках.
Цей день не обмежується лише вшануванням самого кубика. Він присвячений ширшій ідеї: інтелектуальному виклику, креативному мисленню, логіці та терпінню. Саме це об’єднує всі головоломки — від класичних механічних конструкцій до цифрових задач, японських судоку чи шахових етюдів. Ідея полягає не у швидкості, а в процесі розв’язання, у задоволенні від подолання складності.
Міжнародний день головоломки не має офіційного визнання, однак відзначається освітніми закладами, фанатськими спільнотами, клубами спідкубінгу та інтернет-спільнотами розв’язувачів логічних задач. Він став культурним символом любові до розумової активності в епоху, де увагу часто відволікають поверхневі враження.
Цікаві факти
Кубик Рубіка має точно 43 252 003 274 489 856 000 можливих комбінацій, але кожну з них можна розв’язати максимум за 20 ходів — це доведено математично в 2010 році.
Ерно Рубік на початку не міг вирішити свою головоломку й витратив понад місяць, щоб навчитися повертати її у вихідний стан.
У Китаї є школи, де спідкубінг — розв’язування кубика на швидкість — входить до програми підготовки до олімпіад із логіки.
Наймолодший чемпіон світу з розв’язування кубика мав 7 років. Він встановив рекорд — 1,9 секунди з використанням спеціального робота.
Кубик Рубіка використовувався NASA під час тренування астронавтів — як вправа на просторове мислення в умовах мікрогравітації.
У деяких університетах США головоломки є обов’язковими в програмах розвитку інженерного мислення — студенти мають створювати власні механічні головоломки з нуля.
Існує спеціальна мова опису рухів кубика Рубіка — нотація Сінгма. Наприклад, R’ означає оберт правої грані проти годинникової стрілки.
Найдорожчий у світі кубик Рубіка був виготовлений із золота, сапфірів, смарагдів і рубінів, його вартість — понад 2 мільйони доларів. Він повністю функціональний.
Відомий український математик Володимир Дрінфельд (лауреат Філдсівської премії) зазначав, що головоломки, подібні до кубика Рубіка, тренують не лише розум, а й інтуїцію.
Історичні події в цей день
1908 — У Лондоні відкрилися IV Олімпійські ігри, які вперше включили до своєї програми участь жінок. Попри те, що це стосувалося лише деяких видів спорту, сам факт участі жінок на рівні зі спортсменами-чоловіками став важливим етапом у боротьбі за гендерну рівність у спорті.
1920 — В Україні засновано товариство Червоного Хреста. Воно з’явилося в умовах великої гуманітарної кризи й мало на меті організацію допомоги пораненим, біженцям і цивільному населенню. Надалі ця організація стала важливою складовою в системі медичної й соціальної підтримки в умовах катастроф і воєн.
1923 — Парламент Великої Британії ухвалив закон, що забороняв продаж алкоголю особам віком до 18 років. Ініціаторкою виступила леді Астор — перша жінка-депутат у британському парламенті. Цей нормативний акт став знаковим прикладом захисту підлітків у суспільстві, яке ще недавно заперечувало навіть право жінок на участь у політиці.
1930 — В Уругваї стартував перший у світі чемпіонат світу з футболу. Його організація стала великим досягненням для тогочасної ФІФА та знаковим етапом у перетворенні футболу на глобальний феномен. Участь узяли лише 13 збірних, але інтерес до події був величезний.
1938 — У Бостоні відкрився перший телетеатр — прообраз сучасного телебачення. Глядачі, що заплатили 25 центів, сиділи в залі поверхом нижче й дивилися трансляцію вистави, яка відбувалася над ними. Це був експеримент у галузі передачі живого зображення, що поєднував театр і телебачення задовго до появи домашніх екранів.
1944 — Завершилася операція «Оверлорд» — наймасштабніша десантна операція союзників у Другій світовій війні. Її кульмінацією стала висадка в Нормандії, яка відкрила Західний фронт і дала змогу перейти до визволення Франції від нацистської окупації.
1947 — У Парижі відбулася міжнародна зустріч, на якій європейські країни погодилися на участь у запропонованому США «плані Маршалла» — масштабній програмі економічного відновлення повоєнної Європи. Країни під контролем СРСР і Фінляндія участі не взяли, однак пропозиція залишалася відкритою.
1949 — Папа Римський Пій XII заявив про автоматичне відлучення від церкви всіх католиків, які вступають до комуністичних партій або підтримують їх. Це рішення закріпило глибоку прірву між католицькою церквою і комуністичною ідеологією в період холодної війни.
1951 — У Лондоні королева Єлизавета II заклала перший камінь у фундамент майбутнього Національного театру. Цей крок став початком створення одного з головних осередків британської драматургії, який згодом став визначним культурним центром Європи.
1956 — В ізраїльському місті Хайфа закладено основу першого метрополітену на Близькому Сході — так званого «Кармеліта». Незвичний формат — це не підземне місто з кількома лініями, а короткий тунель із кількома станціями на схилі гори Кармель, але він вважається найкоротшим метро у світі.
1977 — Почалася Огаденська війна між Ефіопією та Сомалі. Війна тривала кілька місяців і стала прикладом конфлікту, в який втрутилися наддержави — СРСР і Куба підтримали Ефіопію, а Китай і частково США — Сомалі.
1985 — У Парижі Сергій Бубка вперше в історії стрибків із жердиною подолав висоту 6 метрів. Це досягнення змінило уявлення про межі людських можливостей у легкій атлетиці й відкрило нову еру в цьому виді спорту. Бубка згодом перевершував цей рекорд ще багато разів, встановивши десятки світових досягнень.
