15 січня відзначаються день народження Вікіпедії, День міжнародного визнання Хорватії та День музейного селфі.
15 січня 1885 року фермер-самоучка Вілсон Алвін Бентлі вперше у світі зробив чіткий знімок сніжинки.
15 січня 1943 року завершилося будівництво Пентагону — штаб-квартири Міністерства оборони США.
15 січня 2020 року Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук під час наради з керівниками Міністерства фінансів і Національного банку називав себе «профаном в економіці» і зазначив, що у президента «є дуже примітивне розуміння економічних процесів».
День народження Вікіпедії
Щороку 15 січня світ відзначає день народження Вікіпедії — однієї з найбільших онлайн-енциклопедій, яка є доступною безкоштовно для всіх користувачів. Вікіпедія була створена у 2001 році Джиммі Вейлзом та Ларрі Сенгером і стала революційним проєктом у сфері поширення знань. Основна ідея платформи — це принцип «відкритої енциклопедії», де будь-хто може редагувати та доповнювати статті. Цей підхід дозволив створити найбільшу базу знань, доступну більш ніж 300 мовами.
Вікіпедія працює за принципами нейтральності, верифікованості та відкритого доступу, а її зміст підтримується спільнотою волонтерів. У наш час цей ресурс став не лише джерелом знань, але й культурним феноменом, який вплинув на спосіб сприйняття інформації у цифрову епоху.
Цікаві факти
Вікіпедія містить понад 60 мільйонів статей, і ця кількість постійно зростає.
Найбільшим розділом є англійська Вікіпедія, але український розділ також активно розвивається і входить до числа найбільших.
Назва «Вікіпедія» походить від слів «вікі» (технологія для створення сайтів) та «енциклопедія».
Вікіпедія є одним з найвідвідуваніших сайтів у світі, займаючи провідні місця у рейтингах популярності.
Попри відкритість до редагувань, понад 90% її контенту створюється менш ніж 1% користувачів.
Вікіпедія функціонує як некомерційна організація, а її діяльність підтримується через добровільні пожертви.
У 2015 році статті Вікіпедії були офіційно заархівовані для збереження на майбутнє.
День міжнародного визнання Хорватії
Це важлива дата в історії країни, яка символізує її визнання як незалежної та суверенної держави міжнародною спільнотою. 15 січня 1992 року Хорватія отримала офіційне визнання від більшості країн Європейського Союзу, а також від багатьох інших держав. Цей день став кульмінацією довгого шляху боротьби за незалежність, який почався після проголошення Хорватією своєї незалежності 25 червня 1991 року. Однак, через збройний конфлікт, який спалахнув після цього, міжнародне визнання довелося виборювати.
День міжнародного визнання є не лише державним святом, а й днем національної гордості для хорватського народу. У цей день у країні проводяться офіційні заходи, урочисті церемонії, покладання квітів до пам’ятників та виступи державних діячів.
Цікаві факти
Разом із Європейським Союзом, у цей день Хорватію також визнали Канада, Австралія та багато інших країн.
Визнання Хорватії було одним із ключових кроків до її інтеграції в європейські та міжнародні структури.
Німеччина була однією з перших великих країн, які підтримали незалежність Хорватії, активно впливаючи на рішення інших держав.
Завдяки цьому дню Хорватія згодом стала повноправним членом Організації Об’єднаних Націй у травні 1992 року.
Цей день нагадує хорватам про важливість збереження незалежності, єдності та миру.
День музейного селфі
У третю середу січня кожного року у світі відзначається незвичайне, але дуже популярне свято — День музейного селфі. Ця ініціатива виникла з метою популяризації музеїв і заохочення людей до їх відвідування. У цей день відвідувачі можуть зробити селфі на фоні експонатів або в цікавих куточках музею та поділитися фотографіями в соціальних мережах із відповідними хештегами.
Свято було започатковане у 2014 році, ідея якого належить британській активістці Мар Діксон. Завдяки її ініціативі День музейного селфі швидко здобув популярність у всьому світі. Мета заходу полягає не лише в розвазі, а й у тому, щоб звернути увагу громадськості на культурні надбання та показати, що музеї можуть бути сучасними, інтерактивними й цікавими для молоді.
У цей день музеї часто організовують спеціальні акції, виставки або навіть конкурси на найкреативніше селфі. Це дозволяє залучити нову аудиторію, особливо молодь, яка завдяки соцмережам може більше дізнатися про культурну спадщину та мистецтво.
Цікаві факти
Деякі музеї спеціально створюють селфі-зони, щоб полегшити відвідувачам процес фотографування.
У багатьох країнах акція супроводжується знижками або безкоштовним входом до музеїв.
Хештег #MuseumSelfie став популярним трендом, який об’єднує людей з усього світу.
Ідея отримала підтримку навіть у найбільших музеях, таких як Лувр, Британський музей і Метрополітен-музей.
Свято привертає увагу не лише до традиційних музеїв, а й до маловідомих місць, які заслуговують на увагу.
Пам’ятні події в цей день
1559 – відбулася коронація англійської королеви Єлизавети I, останньої представниці династії Тюдорів. Її правління стало відомим як «золотий вік Англії», ознаменувавши епоху культурного та політичного зростання.
1700 – Петро I видав указ, що зобов’язав дворян змінити довгий та незручний одяг традиційного крою на європейські костюми. Це стало важливим елементом реформи, спрямованої на європеїзацію Російської імперії.
1776 – у Львові побачив світ перший примірник «Gazette de Leopol» — першого відомого періодичного видання на території сучасної України. Ця подія стала важливою віхою в історії української журналістики.
1797 – у Лондоні Джон Етерінгтон вперше почав продаж нового типу головного убору – циліндра. Незважаючи на початкову негативну реакцію, згодом циліндр став модним аксесуаром.
1892 – у газеті «Triangle», виданій у місті Спрингфілд (штат Массачусетс), уперше були оприлюднені 13 правил гри баскетболу, створеної доктором Джеймсом Нейсмітом. Ця публікація стала основою для розвитку одного з найпопулярніших видів спорту у світі.
1907 – доктор Лі де Форест запатентував триелектродну вакуумну трубку, що дозволила зробити радіо практичним засобом передачі голосу і музики. Він вважається «батьком радіо» та «дідом телебачення».
1939 – у Радянському Союзі впровадили трудові книжки для робітників і службовців, які мали фіксувати професійну діяльність громадян. Подібні книжки існували й раніше, зокрема в період 1919-1923 років.
1943 – у штаті Вірджинія (США) завершено будівництво Пентагону — найбільшої офісної споруди у світі. Сьогодні це місце є штаб-квартирою Міністерства оборони США.
1945 – війська НКВС штурмували містечко Космач, яке вважалося «бандерівською столицею». У ході бою загинув командир дивізії НКВС Михайло Дергачов та 386 бійців. Українські повстанці, очолювані Мирославом Симчичем, чинили сильний опір.
1967 – у «Лос-Анджелес Меморіал Колізеум» уперше відбулася фінальна гра Супербоул — головного змагання в професійному американському футболі.
1986 – у радянських газетах з’явилася заява Михайла Горбачова про «програму поетапної ліквідації до 2000 року всіх видів ядерних озброєнь».
1992 – Президією Верховної Ради України затверджено музичну редакцію Державного гімну України, написану Михайлом Вербицьким.
1992 – Ямайка і Австрія офіційно визнали незалежність України, а також Україна встановила дипломатичні відносини з Грецією.
1994 – за нез’ясованих обставин зник український політик Михайло Бойчишин, що залишається нерозкритою таємницею.
2009 – екіпаж американського літака А-320 здійснив аварійну посадку на річку Гудзон у Нью-Йорку, врятувавши життя 146 пасажирів. Цей випадок отримав назву «Диво на Гудзоні».
Перший фотограф сніжинок: історія Вілсона Бентлі
15 січня 1885 року фермер-самоучка Вілсон Алвін Бентлі, який жив у місті Джеріко, штат Вермонт, вперше у світі зробив чіткий знімок сніжинки. Ця подія стала результатом довгих років експериментів, які Бентлі почав ще у підлітковому віці.
Його захоплення сніжними кристалами почалося з моменту, коли мати подарувала йому старий мікроскоп. Він намагався зарисовувати сніжинки, але вони танули навіть за морозної погоди. Тоді Бентлі вирішив сфотографувати ці крихітні «шедеври природи». Фотоапарат, придбаний за 100 доларів (на той час величезну суму), дозволив йому зробити перший мікрофотографічний знімок кристала льоду. Цей процес вимагав від нього майже двох років наполегливої праці.
Відтоді Бентлі присвятив своє життя фотографуванню сніжинок. Його камера мала можливість збільшувати об’єкт у 64-3600 разів. Щоб зробити знімок, він ловив сніжинки на чорний оксамит, що допомагало зафіксувати їх до того, як вони розтануть. За своє життя Бентлі створив понад 5381 мікрофотографію кристалів снігу, не розлучаючись із тією самою першою камерою, яку подарували йому батьки.
Окрім сніжинок, він фотографував інші форми води — хмари, туман і краплі. Його роботи були видані у низці монографій, де Бентлі стверджував, що двох однакових сніжинок у світі не існує.
Проте за життя він не отримав ні визнання, ні гонорарів. Його вважали диваком, адже він залишився жити на старій фермі батьків і присвятив себе тому, що багато хто вважав марною справою.
За легендою, Бентлі помер від пневмонії після того, як пройшов 10 кілометрів у заметіль, щоб сфотографувати сніжинки. Його спадок — понад 5000 унікальних знімків, що розкривають неймовірну красу снігових кристалів.
«Я зачарований їхньою ніжною красою, і було б несправедливо, якби люди ніколи її не побачили. Кожна сніжинка — це справжній шедевр, створений природою. Вона народжується з нічого і зникає в нікуди, ніколи не повторюючись…», – зазначав Бентлі.
Сучасна наука підтвердила теорію Бентлі. Професор фізики Кеннет Ліббрехт із Каліфорнійського університету після багаторічних досліджень дійшов висновку: навіть якщо дві сніжинки здаються однаковими, вони відрізняються на мікроскопічному рівні.
Дослідження сніжинок — це не просто дитяча гра, а захопливе відкриття природної гармонії, яке почалося завдяки візіонерству та наполегливості Вілсона Бентлі.
Пентагон: символ американської військової могутності
15 січня 1943 року завершилося будівництво Пентагону — штаб-квартири Міністерства оборони США, що знаходиться у штаті Вірджинія. Будівля отримала свою назву завдяки характерній формі правильного п’ятикутника. Вже протягом багатьох десятиліть Пентагон символізує військову потужність США, а в багатьох контекстах його назва використовується як синонім Міністерства оборони США.
Під час Холодної війни Пентагон отримав прізвисько «Епіцентр», адже вважалося, що у разі початку ядерної війни з СРСР перші ракети вдарять саме по цьому об’єкту. З огляду на це будівля була спроєктована з урахуванням можливих загроз.
Пентагон є найбільшим у світі офісним будинком. Його будівництво розпочалося 11 вересня 1941 року, і багато хто вважає, що терористичний акт 11 вересня 2001 року був приурочений до 60-ї річниці цієї дати.
Кожна зі сторін п’ятикутної будівлі має довжину 281 метр, загальний периметр становить близько 1405 метрів, а сумарна довжина коридорів сягає 28 кілометрів. Загальна площа п’яти наземних поверхів Пентагону — 604 000 м², що робить його 14-им у списку найбільших будівель світу. Будівля має п’ять надземних та два підземних поверхи, а її висота складає 23,5 метра.
На території Пентагону працює близько 26 000 осіб. Саме п’ятикутне планування забезпечує максимальну ефективність переміщення між приміщеннями, а внутрішній дворик, який займає площу 21 000 м², доповнює унікальність архітектури.
Пентагон має п’ять фасадів, кожен із яких має свої функції: фасад із торговими рядами, фасад із виходом на річку, фасад зі станцією метро, південний фасад із парковкою та фасад із вертолітним майданчиком. На північному боці будівлі розташована торговельна галерея, яка веде до зали довжиною 180 метрів, що використовується для офіційних церемоній.
У геометричному центрі внутрішнього двору Пентагону розташоване невелике кафе, яке повторює форму п’ятикутника. Його називають «Cafe Ground Zero» (кафе «Нульовий рівень»). У період Холодної війни жартували, що радянське військове командування може сприймати це місце за вхід у підземний бункер, тому ракети наведені саме на цю точку.
15 січня 2020 року: скандальна заява Олексія Гончарука
15 січня 2020 року в інтернеті з’явилося відео, яке стало приводом для великого суспільного резонансу. На записі прем’єр-міністр України Олексій Гончарук під час наради з керівниками Міністерства фінансів і Національного банку обговорює економічні знання президента Володимира Зеленського. У ході бесіди Гончарук назвав себе «профаном в економіці» і зазначив, що у президента «є дуже примітивне розуміння економічних процесів».
Ця заява викликала хвилю критики та сумнівів у компетентності як самого прем’єра, так і керівництва країни загалом. Тоді багато хто не сприйняв цю ситуацію серйозно, однак з часом проблеми, пов’язані з управлінням державою, лише загострилися, що дало привід говорити про відсутність системного підходу до вирішення важливих питань.
Особливо гостро постало кадрове питання, яке й досі залишається одним із найбільших викликів для української влади.
Прем’єрство Олексія Гончарука відзначалося низкою нестандартних кроків, які викликали неоднозначну реакцію в суспільстві. Наприклад, він відвідував школи та активно спілкувався зі школярами, а також катався на самокаті по Кабінету Міністрів. Однак через 7 місяців після призначення, в березні 2020 року, Гончарук подав у відставку, ставши наймолодшим прем’єр-міністром в історії України, який так швидко залишив свою посаду.
Ця історія стала черговим свідченням того, наскільки важливими є професійність та стратегічне бачення у керівництві державою. Вона також нагадує про необхідність обережного вибору слів і дій, особливо у публічному просторі.
