24 березня відзначаються Всесвітній день боротьби із захворюванням на туберкульоз та Всеукраїнський день боротьби з туберкульозом, а також Міжнародний день досягнень, Міжнародний день права на встановлення істини щодо грубих порушень прав людини та гідності жертв та Міжнародний день боротьби з депресією. В цей день відбулися знакові історичні події, які залишили слід у світовій та українській історії.
Всесвітній день боротьби із захворюванням на туберкульоз та Всеукраїнський день боротьби з туберкульозом
Цей день щороку привертає увагу до однієї з найбільш небезпечних інфекційних хвороб, яка й досі становить серйозну загрозу для мільйонів людей у всьому світі. Вперше Всесвітній день боротьби з туберкульозом було запроваджено у 1993 році за ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров’я. Дата обрана невипадково — саме 24 березня 1882 року видатний німецький мікробіолог Роберт Кох оголосив про своє відкриття збудника туберкульозу — Mycobacterium tuberculosis. Саме це відкриття стало переломним моментом у боротьбі з хворобою, яка до того часу забирала життя мільйонів людей по всьому світу й була відома під назвою “сухоти”.
Туберкульоз вражає легені, проте може уражати й інші органи та системи організму. Це захворювання залишається одним із провідних інфекційних убивць у світі, поступаючись лише ВІЛ/СНІДу. Щороку туберкульоз забирає близько 1,5 мільйона життів. Водночас ця хвороба піддається лікуванню, і своєчасна діагностика разом із правильно підібраною терапією дають високі шанси на одужання.
В Україні боротьба з туберкульозом має особливе значення, адже країна входить до переліку держав з надвисоким рівнем поширення цієї хвороби. Всеукраїнський день боротьби з туберкульозом закликає суспільство звернути увагу на необхідність профілактики, своєчасного обстеження та дотримання режиму лікування для запобігання поширенню хвороби та розвитку стійких до ліків форм туберкульозу.
Сьогодні туберкульоз не є вироком. Програми вакцинації, доступ до сучасних методів діагностики та лікування дають шанс подолати хворобу. Але для цього необхідна увага кожного — регулярна флюорографія, турбота про власне здоров’я та підтримка людей, які проходять лікування.
Цікаві факти
У ХІХ столітті туберкульоз називали «білою чумою» або «королівською хворобою» через його масове поширення серед усіх верств населення, включно з представниками вищого світу.
У 1905 році Роберт Кох отримав Нобелівську премію з фізіології та медицини за відкриття збудника туберкульозу.
Щороку близько 10 мільйонів людей у світі захворюють на туберкульоз, і третина з них — не знають про свій діагноз.
Вакцина БЦЖ (Бацилла Кальметта — Герена), яку сьогодні вводять дітям у перші дні життя, була створена ще в 1921 році й досі залишається одним із головних засобів профілактики тяжких форм туберкульозу.
Однією з найбільших загроз сучасності є поява мультирезистентного туберкульозу — форми хвороби, стійкої до найефективніших препаратів. Лікування таких випадків триває роками й вимагає використання дорогих препаратів.
За оцінками ВООЗ, близько 25% населення світу інфіковані туберкульозною паличкою, але мають латентну форму захворювання й навіть не підозрюють про це.
Одним з символів боротьби з туберкульозом стала біла ромашкова квітка — символ чистоти та здоров’я, а також підтримки хворих на туберкульоз.
Міжнародний день досягнень
Це свято покликане вшанувати людей, які досягли успіху в різних сферах життя — науці, культурі, спорті, мистецтві, бізнесі чи громадській діяльності. Його ідея полягає у тому, щоб надихати інших прикладами цілеспрямованості, наполегливої праці та подолання труднощів на шляху до мети. День досягнень нагадує про важливість людського прагнення до розвитку та самореалізації.
Попри те, що офіційною датою вважається 24 березня, свято не має єдиного організатора чи статусу, затвердженого ООН. Воно виникло як ініціатива громадських організацій та різних спільнот у соцмережах, які вирішили присвятити окремий день тому, аби публічно вшановувати досягнення відомих особистостей і простих людей, чиї історії заслуговують на увагу. У цей день заведено ділитися особистими досягненнями, розповідати історії успіху інших і згадувати видатних діячів минулого та сучасності.
Особливість цього дня полягає в тому, що під досягненням розуміють не лише гучні світові перемоги, а й маленькі особисті успіхи, які здатні змінити життя людини або її оточення. Це може бути завершення важливого проєкту, подолання страху чи складної життєвої ситуації, досягнення у спорті чи навчанні, створення чогось корисного для суспільства.
Цікаві факти
Слово «досягнення» має латинське походження — ad capere, що означає «осягнути», «здобути». Воно споконвіку пов’язане з ідеєю руху вперед та подолання перешкод.
За дослідженнями психологів, навіть маленькі досягнення викликають в організмі людини викид дофаміну — так званого «гормону винагороди», що стимулює нас на нові звершення.
У списках найвпливовіших досягнень людства часто фігурують відкриття електрики, створення інтернету, польоти в космос і винайдення вакцин — речі, які назавжди змінили хід історії.
За статистикою, найбільш мотивуючими для людей є історії успіху тих, хто долав великі труднощі або починав «з нуля». Саме такі приклади найчастіше стають вірусними в соцмережах у День досягнень.
Наймасштабнішим міжнародним досягненням людства часто називають спільний проєкт створення Великого адронного колайдера, в якому взяли участь понад 10 тисяч учених із 100 країн світу.
У 2024 році до Міжнародного дня досягнень у США провели дослідження, яке показало, що 72% людей вважають своїм найбільшим досягненням не професійний успіх, а особисті моменти — створення родини, подолання хвороби або допомога іншим.
Міжнародний день права на встановлення істини щодо грубих порушень прав людини та гідності жертв.
Цей день проголошений Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй 21 грудня 2010 року в резолюції № 65/196. Його мета — вшанувати пам’ять жертв найтяжчих злочинів проти людяності, нагадати про право кожної людини на правду та справедливість, а також визнати діяльність тих, хто, ризикуючи власним життям, захищає права людини.
Саме цього дня у 1980 році був убитий архієпископ Сан-Сальвадору Оскар Арнульфо Ромеро. Він став символом боротьби за права людини в Латинській Америці та у світі загалом. Архиєпископ Ромеро відкрито виступав проти репресій, тортур і вбивств, які здійснював військовий режим у Сальвадорі, та закликав припинити насильство над мирними громадянами. Його було застрелено під час богослужіння в церкві, коли він закликав армію припинити вбивства власного народу.
Міжнародний день встановлення істини — це нагадування про обов’язок держав розслідувати грубі порушення прав людини, відновлювати справедливість і гарантувати право суспільства знати правду про минулі злочини. Особливо важливо це для країн, які пережили або переживають збройні конфлікти, політичні репресії чи масові переслідування. Право на правду означає право кожної людини та суспільства знати обставини, причини та виконавців злочинів проти людяності. Це основа пам’яті, справедливості й запорука того, що подібні злочини не повторяться в майбутньому.
Цікаві факти
Архієпископ Оскар Арнульфо Ромеро, на честь якого обрали дату 24 березня, у 2018 році був канонізований Ватиканом як святий мученик Католицької церкви — «мученик за віру і справедливість». Він став символом усієї Латинської Америки в боротьбі проти диктатур.
У 2010 році Комісія ООН з прав людини офіційно визнала право на правду окремим правом людини, яке не має строку давності. Це означає, що навіть через десятки років після злочинів проти людяності суспільство має повне право знати правду про них.
Ідея права на правду народилася після Другої світової війни та процесів у Нюрнберзі, коли світ уперше вголос заговорив про необхідність публічного встановлення істини щодо масових злочинів, щоб подібне не повторилося.
У багатьох країнах Латинської Америки після падіння диктатур працювали так звані Комісії правди — спеціальні органи, що розслідували воєнні злочини, тортури та політичні вбивства. Одна з найвідоміших — Комісія правди і примирення Південної Африки, створена після скасування апартеїду.
Поняття «право на правду» стало настільки важливим у міжнародному праві, що його сьогодні прямо закріплено в рішеннях Міжнародного кримінального суду та Європейського суду з прав людини.
У світі досі є країни, де навіть через 30–40 років після військових диктатур і геноцидів не розсекречено документи, які б дозволили суспільству дізнатися правду про масові вбивства й репресії. Аргентина, Чилі, Гватемала ведуть боротьбу за доступ до правди й сьогодні.
Право на правду включає не лише знання імен катів чи деталей злочину, а й пошук зниклих безвісти. В усьому світі налічується понад 100 тисяч випадків насильницьких зникнень, де родини й досі не можуть поховати своїх близьких або бодай дізнатися, що з ними сталося.
Зараз право на правду особливо актуальне для України — з огляду на розслідування воєнних злочинів, масових убивств і депортацій цивільних, скоєних під час повномасштабної російської агресії.
Міжнародний день боротьби з депресією
Цей день покликаний привернути увагу суспільства до однієї з найпоширеніших і водночас найменш помітних психічних проблем сучасності — депресії. Метою цього дня є подолання стереотипів, пов’язаних із психічним здоров’ям, поширення знань про симптоми та наслідки депресії, а також нагадування, що це захворювання потребує професійного лікування і підтримки.
Депресія — це не просто поганий настрій чи тимчасова апатія, а серйозний психічний розлад, який суттєво впливає на повсякденне життя людини, її працездатність, стосунки та навіть фізичне здоров’я. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у світі з депресією живе понад 300 мільйонів людей, і це число щороку зростає.
Фактично, депресія є однією з головних причин інвалідності у світі. Вона може призводити до втрати працездатності, тяжких хронічних захворювань і навіть до самогубств. Щороку близько 800 тисяч людей у світі помирають через самогубство, і в більшості випадків причиною стає саме нелікована або запущена депресія.
Цікаві факти
Всесвітня організація охорони здоров’я називає депресію «тихою епідемією XXI століття» через масштаби поширення та величезні економічні й соціальні втрати.
За дослідженнями ВООЗ, кожен шостий житель планети бодай раз у житті стикається з клінічною депресією.
Фізичний біль і депресія тісно пов’язані: у понад 60% випадків люди з хронічним болем мають симптоми депресії, а депресивні розлади часто викликають відчуття фізичного болю без видимих причин.
У жінок депресія діагностується вдвічі частіше, ніж у чоловіків. Однак чоловіки рідше звертаються по допомогу й частіше закінчують життя самогубством.
Науково доведено, що фізична активність, зокрема регулярні пробіжки, плавання чи навіть звичайні піші прогулянки, знижує ризик розвитку депресії майже на 30%.
У 2019 році депресію офіційно визнали найдорожчим психічним розладом для світової економіки: сукупні збитки від втрат працездатності та лікування становлять понад 1 трильйон доларів на рік.
Існує таке поняття як маскована депресія — коли людина страждає на депресію, але приховує це навіть від самої себе, продовжуючи “жити, як усі”, поки не стикається з тяжкими наслідками.
Розвиток депресії тісно пов’язаний із біохімією мозку — зокрема з дефіцитом серотоніну, дофаміну та норадреналіну, які відповідають за відчуття радості, задоволення й енергії.
В Україні психічне здоров’я досі залишається табуйованою темою, однак кількість звернень до фахівців зростає, особливо після початку повномасштабної війни — на тлі посттравматичного стресу та тривалого хронічного стресу.
Символом боротьби з депресією у світі часто виступає жовта стрічка або жовтий колір — як знак надії, світла й підтримки.
Історичні події в цей день
1155 – Київ захопив Юрій Долгорукий. Після взяття міста він вступив на київський престол, розпочавши черговий етап міжусобної боротьби за владу над Київською Руссю. Ця подія стала одним із ключових моментів у політичній історії Східної Європи XII століття.
1603 – після смерті англійської королеви Єлизавети І було укладено унію, яка об’єднала англійський та шотландський престоли. Новим королем обох королівств став Яків VI Стюарт із Шотландії, який отримав титул Якова І Англійського. Це поклало початок об’єднанню двох королівств в одну державу.
1654 – укладено Березневі статті між гетьманом Богданом Хмельницьким та московським царем Олексієм Михайловичем. Ця угода визначила умови військово-політичного союзу та стала поворотним моментом у відносинах Війська Запорозького з Московією.
1882 – німецький вчений Роберт Кох зробив одне з найвизначніших відкриттів у медицині — він виявив збудника туберкульозу, так звану паличку Коха. Це стало революцією в діагностиці та лікуванні смертельно небезпечної хвороби.
1898 – в США був проданий перший автомобіль марки «Вінтон». Машина обійшлася покупцеві в одну тисячу доларів — на той час величезну суму, яка символізувала початок епохи автомобілів.
1918 – Центральна Рада ухвалила важливе державницьке рішення — українська мова стала державною у банківській та торговельній сферах. Це рішення закріплювало статус української мови як офіційної та відкривало нову сторінку в її розвитку.
1933 – Рейхстаг ухвалив закон, що фактично скасував громадянські свободи у Німеччині та надав надзвичайні повноваження Адольфу Гітлеру. Закон дозволив уряду видавати закони без схвалення парламенту, остаточно зосередивши всю владу в руках нацистів.
1940 – на західноукраїнських землях відбулися вибори до верховних органів державної влади Радянського Союзу та Радянської України. Ця подія стала інструментом легітимізації радянської влади на щойно приєднаних територіях.
1956 – після багаторічного ув’язнення був реабілітований Лев Гумільов — російський історик і етнограф. Його звинуватили в контрреволюційній діяльності, проте згодом виправдали, визнавши необґрунтованість обвинувачень.
1975 – легендарний боксер Мухаммед Алі в поєдинку проти Чака Вепнера технічним нокаутом захистив титул чемпіона світу у Клівленді. Бій увійшов в історію як один із найяскравіших моментів у кар’єрі Алі.
1976 – в Аргентині відбувся державний переворот: військова хунта усунула від влади президента Ісабель Перон. Ця подія ознаменувала початок періоду жорстких політичних репресій та «брудної війни», під час якої тисячі аргентинців зникли безвісти.
1980 – в Сальвадорі був убитий архієпископ Оскар Ромеро, який став символом боротьби за права людини в Латинській Америці. Його смерть від рук правих бойовиків розкрутила спіраль насильства, що переросла у громадянську війну.
1989 – екологічна катастрофа сталася біля берегів Аляски, коли танкер «Ексон Вальдез» сів на мілину, виливши у море 40 тисяч тонн нафти. Це призвело до однієї з наймасштабніших техногенних катастроф в історії США.
1989 – у Львові відбувся перший політичний страйк в Україні, який став важливою віхою на шляху до незалежності. Учасники виступали за демократичні зміни та національні права українського народу.
1989 – у Тернополі створено першу крайову організацію Народного Руху України, яка стала рушієм національно-визвольних змагань і боротьби за незалежність країни.
1990 – Іслам Карімов обраний президентом Узбекистану. Він залишався при владі аж до своєї смерті в 2016 році, ставши однією з найвпливовіших постатей у регіоні Центральної Азії.
1999 – війська НАТО розпочали повітряні удари по території Союзної Республіки Югославія після початку війни проти цієї країни. Це стало початком масштабної військової кампанії в Європі наприкінці XX століття.
1999 – трагічна пожежа в тунелі під Монбланом забрала життя 39 людей. Катастрофа стала однією з найстрашніших транспортних трагедій того часу в Європі.
1999 – в кенійському національному парку Цаво сталася залізнична аварія: пасажирський потяг зійшов із рейок, унаслідок чого загинули 36 людей, ще 200 отримали травми.
2001 – український боксер Володимир Кличко переміг технічним нокаутом американця Деріка Джефферсона у поєдинку в Мюнхені. Ця перемога стала вагомим етапом на шляху до титулу чемпіона світу та світового визнання.
