17 травня відзначаються День пам’яті жертв політичних репресій, Всесвітній день електрозв’язку та інформаційного суспільства, Всесвітній день пульмонолога та День народження Інтернету. В цей день у різні роки відбувалися важливі події, які стосувалися політики, воєн, культури, технічних винаходів, спорту та української історичної пам’яті.
День пам’яті жертв політичних репресій
День пам’яті жертв політичних репресій щороку припадає на третю неділю травня. В Україні його запровадили для вшанування людей, яких радянська влада переслідувала, ув’язнювала, висилала, катувала або розстрілювала через походження, переконання, національність, релігію, участь у культурному чи громадському житті.
Політичні репресії зачепили селян, священників, учителів, науковців, митців, військових, діячів українського визвольного руху та звичайних родин. Значна частина злочинів довго приховувалася, документи знищувалися або залишалися закритими, тому точну кількість жертв досі неможливо встановити.
Трагічні факти
У Биківнянському лісі біля Києва поховані тисячі людей, розстріляних органами НКВС у 1930-х роках. Радянська влада десятиліттями приховувала справжнє походження поховань і намагалася перекласти відповідальність на нацистів.
У 1937 році в урочищі Сандармох у Карелії розстріляли велику групу української інтелігенції, серед них Леся Курбаса, Миколу Куліша, Валер’яна Підмогильного. Багато з них були в’язнями Соловецького табору.
Під час «Великого терору» люди часто отримували вироки без повноцінного суду. Рішення ухвалювали так звані «трійки» НКВС, а долю людини могли визначити за кілька хвилин.
Репресії торкалися не лише самих засуджених. Родини «ворогів народу» втрачали житло, роботу, право на навчання, а дітей могли відправляти до спеціальних інтернатів.
У радянських документах багатьом розстріляним роками записували неправдиві причини смерті. Родичам могли повідомити, що людина померла від хвороби в таборі, хоча її вже давно стратили.
Після початку повномасштабної війни Росії проти України тема політичних репресій знову набула живого звучання: на окупованих територіях людей переслідують за українську позицію, символіку, мову, волонтерство, службу в державних органах або зв’язок із ЗСУ.
У селі Ягідне на Чернігівщині в березні 2022 року російські військові майже місяць утримували сотні цивільних у підвалі школи. Такі випадки часто порівнюють з практиками тоталітарного контролю, коли людей позбавляють свободи без будь-яких правових підстав.
Частина архівів радянських репресивних органів опинилася в Росії або була вивезена туди ще до незалежності України. Через це українські дослідники й родини репресованих досі не завжди можуть знайти повні справи своїх рідних.
Після відкриття архівів КДБ в Україні багато родин вперше дізналися справжні обставини арештів, допитів і вироків. У деяких справах збереглися доноси, анкети, протоколи допитів і останні фотографії людей перед розстрілом.
Всесвітній день електрозв’язку та інформаційного суспільства
Цей день пов’язаний із заснуванням Міжнародного союзу електрозв’язку у 1865 році, коли в Парижі підписали першу міжнародну телеграфну конвенцію. Його мета полягає в тому, щоб нагадати про роль зв’язку, інтернету, цифрових технологій і доступу до інформації в житті людей.
Для України значення цього дня особливо помітне під час війни. Мобільний зв’язок, інтернет, супутникові системи, кіберзахист і цифрові державні послуги стали частиною щоденної безпеки, роботи, навчання, волонтерства та оборони. Надійний електрозв’язок допомагає рятувати людей, передавати попередження про небезпеку, підтримувати роботу лікарень, громад, військових і родин, розділених війною.
Цікаві факти
Перший міжнародний договір у сфері електрозв’язку стосувався телеграфу, бо саме він у XIX столітті став найшвидшим способом передавання повідомлень між країнами.
Міжнародний союз електрозв’язку вважають однією з найстаріших міжурядових організацій світу. Він з’явився ще до ООН, Ліги Націй, Європейського Союзу та багатьох сучасних міжнародних структур.
У перших телеграфних мережах різні країни використовували власні правила, тарифи й технічні стандарти. Через це міжнародні повідомлення було складно передавати, тому поява єдиних правил стала справжнім проривом.
Міжнародний союз електрозв’язку займається не лише телефонією та інтернетом, він координує використання радіочастот, супутникових орбіт, стандартів мобільного зв’язку, телевізійного мовлення й цифрових технологій.
Без міжнародного узгодження радіочастот сучасний світ мав би величезний хаос у зв’язку: мобільні мережі, авіація, супутники, радіо, телебачення й морська навігація могли б заважати одне одному.
Супутниковий зв’язок потребує міжнародних правил, бо супутники працюють на конкретних орбітах і частотах. Саме тому країни не можуть просто запускати супутники й використовувати будь-які сигнали без координації.
У світі досі є мільйони людей, які не мають стабільного доступу до інтернету, хоча для інших він давно став звичайною частиною навчання, роботи, медицини й спілкування.
Під час війни супутниковий інтернет відіграє важливу роль в роботі військових, медиків, рятувальників і громад на територіях, де звичайні мережі були пошкоджені або знищені.
Українська система повітряних тривог значною мірою залежить від цифрової інфраструктури: сповіщення приходять через застосунки, сирени, телеграм-канали, радіо й телебачення.
Кіберзахист став частиною оборони країни: атаки на державні сайти, банки, медіа й енергетичні компанії часто відбуваються одночасно з воєнними діями.
Всесвітній день пульмонолога
Це професійне свято лікарів, які займаються діагностикою, лікуванням і профілактикою захворювань органів дихання. Пульмонологи працюють із пацієнтами, які мають бронхіальну астму, пневмонію, туберкульоз, хронічні захворювання легень, дихальну недостатність та інші хвороби, що впливають на роботу дихальної системи.
Для України професія пульмонолога набула особливого значення під час пандемії COVID-19 і повномасштабної війни. Лікарі працюють із наслідками важких інфекцій, опіків дихальних шляхів, уражень після вибухів, тривалого перебування людей у підвалах і забрудненому повітрі. Через постійні обстріли та пожежі в багатьох регіонах зростає кількість пацієнтів із проблемами дихання та загостреннями хронічних легеневих захворювань.
Цікаві факти
Під час пандемії COVID-19 пульмонологи стали одними з найбільш затребуваних лікарів у світі, а в багатьох лікарнях України саме вони координували лікування пацієнтів із важким ураженням легень.
Легені людини мають площу поверхні приблизно як тенісний корт завдяки мільйонам альвеол, через які відбувається обмін кисню та вуглекислого газу.
Після початку повномасштабної війни українські лікарі частіше стикаються з ураженнями легень через вибухові хвилі, дим від пожеж і вдихання пилу після руйнування будівель.
У деяких прифронтових містах через постійні обстріли й пожежі фіксували погіршення якості повітря, а медики повідомляли про збільшення скарг на кашель, задуху та загострення астми.
Туберкульоз залишається однією з найнебезпечніших інфекційних хвороб легень у світі. Україна багато років входила до переліку країн із високим рівнем поширення мультирезистентного туберкульозу.
Під час тривалого перебування людей у холодних вологих укриттях зростає ризик розвитку респіраторних захворювань, особливо серед дітей, літніх людей і людей із хронічними проблемами дихання.
Пульмонологи використовують бронхоскопію — процедуру, під час якої лікар може оглянути дихальні шляхи зсередини за допомогою спеціальної камери.
В Україні після 2022 року зросла увага до реабілітації людей із пошкодженнями легень після важких поранень, опіків і перенесеного COVID-19.
Однією з найнебезпечніших професійних хвороб легень є силікоз — ураження, яке виникає через тривале вдихання пилу на шахтах, будівництві або промислових підприємствах.
День народження Інтернету
День народження Інтернету пов’язують з 17 травня 1991 року, коли для Всесвітньої павутини затвердили єдиний стандарт World Wide Web. Саме після цього вебтехнології почали швидко поширюватися у світі, а доступ до сайтів, онлайн-документів і цифрової інформації став можливим для мільйонів людей. Згодом інтернет перетворився на одну з головних систем комунікації, навчання, роботи та обміну даними.
Для України інтернет став критично важливою частиною життя, особливо після початку повномасштабної війни. Через мережу люди отримують інформацію про небезпеку, підтримують зв’язок із рідними, навчаються, працюють, збирають допомогу для армії та документують воєнні злочини. Українська цифрова інфраструктура продовжує працювати навіть під час атак на енергетику та телекомунікації.
Цікаві факти
Перший сайт у світі створив британський програміст Тім Бернерс-Лі. Він запрацював у CERN і містив пояснення, як працює World Wide Web.
Інтернет і World Wide Web — не одне й те саме. Інтернет існував раніше як мережа для передавання даних, а WWW став системою вебсторінок і сайтів, яку люди використовують через браузери.
Перші вебсайти були майже повністю текстовими та не містили фотографій, відео чи складного дизайну.
У 1990-х роках підключення до інтернету часто відбувалося через телефонну лінію, а під час з’єднання телефон удома був зайнятий.
Після початку повномасштабної війни українські інтернет-провайдери неодноразово відновлювали мережі в містах і селах одразу після обстрілів, інколи під загрозою повторних ударів.
Під час масованих атак на енергосистему у 2022–2023 роках українці масово купували павербанки, роутери з резервним живленням і старлінки, щоб зберігати доступ до інтернету під час відключень світла.
Україна входить до країн із доволі швидким домашнім інтернетом, а в багатьох містах оптоволоконний зв’язок поширився навіть у приватному секторі.
Росія під час окупації частини українських територій намагалася перенаправляти інтернет-трафік через власні мережі та обмежувати доступ до українських сайтів і сервісів.
У перші місяці повномасштабної війни соцмережі та месенджери стали одним із головних джерел оперативної інформації для мільйонів українців, а відео й фото з телефонів часто потрапляли у світові новини вже через кілька хвилин після подій.
Історичні події в цей день
1718 — британський юрист Джеймс Пакл запатентував ранню модель швидкострільної зброї, яку часто називають одним із перших прообразів кулемета. Його винахід мав барабанний механізм і випереджав свій час, хоча широкого військового застосування тоді не отримав.
1792 — у Нью-Йорку 24 брокери підписали «Платановий пакт» на Волл-стріт. Домовленість стала основою для створення Нью-Йоркської фондової біржі, яка згодом перетворилася на один із головних фінансових центрів світу.
1861 — перше у світі туристичне бюро організувало подорож першої туристичної групи з Лондона до Парижа. Така поїздка стала важливим кроком у розвитку масового туризму, коли подорожі почали сприйматися не лише як потреба, а й як відпочинок.
1877 — у Бостоні встановили перший телефонний розподільний щит. Завдяки йому телефонні абоненти могли з’єднуватися між собою через оператора, що стало важливим етапом у розвитку міського зв’язку.
1883 — у США відбулася прем’єра шоу «Дикий Захід Баффало Білла». Вистава поєднувала кінні трюки, стрільбу, сцени з життя фронтиру й значною мірою сформувала популярний образ американського Заходу.
1887 — розпочався перший великий страйк шахтарів Донбасу. Виступ робітників був пов’язаний із важкими умовами праці, низькою оплатою та напруженими відносинами між шахтарями й адміністрацією підприємств.
1916 — у Великій Британії вперше запровадили перехід на літній час. Таке рішення ухвалили для економії палива й ефективнішого використання світлого часу доби під час Першої світової війни.
1918 — у Сибіру повстав Чехословацький корпус, що стало одним із поштовхів до розгортання громадянської війни в Росії. Виступ легіонерів швидко набув великого політичного й військового значення.
1919 — у Росії оголосили націоналізацію церковного та монастирського майна. Радянська влада вилучала власність релігійних установ, посилюючи контроль над церквою та обмежуючи її вплив у суспільстві.
1919 — ВЦВК ухвалив постанову «Про табори примусових робіт». У Росії почали створювати систему таборів для ув’язнених, серед яких окремо виділяли місця утримання для людей, визнаних особливо небезпечними для радянської влади.
1928 — Беніто Муссоліні створив в Італії Службу доріг для будівництва швидкісних автострад. Італійські автомагістралі стали одними з перших прикладів сучасної дорожньої інфраструктури такого типу.
1934 — в Аргентині вийшов перший номер української газети «Наш клич». Видання стало частиною життя української громади в еміграції та допомагало зберігати мову, культуру й зв’язок із Батьківщиною.
1942 — почався наступ німецьких військ під Харковом. Бої в цьому районі стали одними з найважчих епізодів Другої світової війни на українських землях і мали трагічні наслідки для радянських військ.
1948 — СРСР офіційно визнав державу Ізраїль. Це рішення було важливим кроком у міжнародному визнанні новоствореної країни після проголошення її незалежності.
1973 — у Білому домі почалися слухання, пов’язані з Вотергейтським скандалом. Розслідування поступово розкрило масштаби політичної кризи у США й зрештою призвело до відставки президента Річарда Ніксона.
1978 — швейцарська поліція в Лозанні знайшла останки Чарлі Чапліна, які викрали з могили за 11 тижнів до того. Викрадачі намагалися отримати викуп від родини актора, але були затримані.
1985 — у СРСР розпочалася антиалкогольна кампанія. Влада обмежувала продаж алкоголю, вирубувала виноградники й посилювала контроль за виробництвом спиртного, що спричинило помітні соціальні та економічні наслідки.
1999 — у Криму встановили погруддя правозахисника, радянського дисидента Петра Григоренка. Він відкрито виступав проти порушення прав людини в СРСР і підтримував кримськотатарський народ у боротьбі за повернення на Батьківщину.
2000 — у Копенгагені турецький «Галатасарай» переміг лондонський «Арсенал» у фіналі Кубка УЄФА. Після нічиєї в основний і додатковий час матч вирішила серія пенальті, а турецький клуб уперше здобув європейський футбольний трофей.
2013 — у Сімферополі відбулася прем’єра кримськотатарського художнього фільму «Хайтарма». Стрічка розповідає про депортацію кримських татар 1944 року й стала важливою роботою для збереження історичної пам’яті народу.
2015 — у Херсоні вперше на материковій частині України заклали Алею пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу 1944 року. Подія була пов’язана з ушануванням пам’яті депортованих і підтримкою кримських татар після окупації Криму.
