4 листопада в Україні відзначається День залізничника, День українського фрилансера, в світі – Всесвітній день ЮНЕСКО, Міжнародний день маркетингу та День царя Тутанхамона.
День залізничника України
Це професійне свято, встановлене на честь усіх працівників залізничного транспорту, які забезпечують перевезення пасажирів та вантажів по всій країні. Вибір дати пов’язаний з історичною подією: саме 4 листопада 1861 року перший поїзд прибув до Львова з Відня, що ознаменувало початок залізничного сполучення на українських землях.
Цікаві факти
Перший поїзд, який прибув на територію України, носив назву “Ярослав”. Ця подія стала історичною віхою для розвитку транспорту в країні, оскільки відкрила шлях для подальшого розвитку залізниць, які згодом стали важливою частиною економіки та інфраструктури.
Українська залізниця сьогодні є однією з найбільших у Європі. Вона забезпечує перевезення значних обсягів вантажів, особливо зернових, металургійної продукції та інших товарів, що є критично важливими для економіки країни.
З початком повномасштабної війни в Україні у 2022 році залізниця стала ключовим елементом у евакуації людей із небезпечних регіонів, а також у постачанні гуманітарної допомоги. Працівники залізниці часто працювали під загрозою обстрілів, демонструючи мужність і відданість своїй справі.
“Укрзалізниця” є головним оператором залізничного транспорту в Україні. Компанія займається не лише перевезенням пасажирів і вантажів, а й модернізацією рухомого складу, розвитком інфраструктури та запровадженням нових технологій для підвищення безпеки та комфорту подорожей.
Останніми роками в Україні активно розвивається залізнична інфраструктура. Ведеться робота над оновленням вагонного парку, впровадженням нових швидкісних поїздів і модернізацією вокзалів. Також важливою стала інтеграція України в європейську залізничну мережу для спрощення міжнародних перевезень.
Залізниця залишається важливим фактором, що об’єднує країну. Поїзди “Укрзалізниці” сполучають як великі міста, так і маленькі населені пункти, забезпечуючи зв’язок навіть у найвіддаленіших куточках країни.
День українського фрилансера
Це нова, але вже важлива дата для української спільноти фрилансерів. Свято започатковано платформою Freelancehunt у 2021 році з метою визнання й підтримки тих, хто працює вільно та незалежно, створюючи цінність для бізнесу й розвиваючи свою професійну кар’єру поза межами офісу.
Цікаві факти
Українські фрилансери працюють у багатьох галузях, таких як програмування, дизайн, копірайтинг, маркетинг, переклади й консультації. За даними платформ для фрилансерів, найбільш популярними напрямками в Україні є IT, дизайн і текстові послуги.
З початку повномасштабної війни 2022 року значна кількість українців перейшла на фриланс, оскільки ця форма роботи дозволяє працювати незалежно від місця перебування та забезпечує гнучкість у плануванні часу.
За деякими оцінками, українські фрилансери приносять значний внесок в економіку країни, особливо за рахунок іноземних замовлень. Завдяки платформам на кшталт Upwork, Fiverr та Freelancehunt, українські спеціалісти працюють з клієнтами по всьому світу, що позитивно впливає на міжнародний імідж України.
Freelancehunt, яка ініціювала це свято, є однією з найбільших українських фриланс-платформ, що надає місцевим спеціалістам можливість шукати проєкти та замовників в Україні. Однак багато фрилансерів використовують також міжнародні платформи для збільшення своїх можливостей.
Багато фрилансерів не обмежуються стандартними проєктами, а створюють власні проєкти або стартапи. Завдяки широкому спектру вмінь і креативності, українські фрилансери займають передові позиції в багатьох галузях, від дизайну до розробки інноваційних технологій.
Всесвітній день ЮНЕСКО
відзначається щорічно 4 листопада на честь заснування цієї важливої організації. ЮНЕСКО (Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури) була заснована 4 листопада 1945 року з метою сприяння миру, забезпечення прав людини, підтримки культурної спадщини та розвитку науки та освіти в усьому світі.
Цікаві факти
ЮНЕСКО відома своєю програмою “Світова спадщина”, завдяки якій об’єкти культурної та природної спадщини отримують міжнародний статус та підтримку для збереження. До списку входять відомі об’єкти, такі як Єгипетські піраміди, Великий Китайський мур та українські Карпати.
Однією з місій ЮНЕСКО є захист і популяризація культурного різноманіття. Організація підтримує проєкти, що сприяють збереженню мов, традицій та культурних практик, особливо серед корінних народів, щоб запобігти їх зникненню.
ЮНЕСКО активно працює над досягненням доступу до якісної освіти для всіх, особливо для дівчат і жінок у країнах, де освіта недоступна або обмежена. Організація розробляє програми, які сприяють розвитку навичок, підвищенню рівня грамотності та підтримці інноваційних методів навчання.
ЮНЕСКО підтримує міжнародну наукову співпрацю, зокрема у сфері екології та сталого розвитку. Організація сприяє обміну знаннями та фінансує дослідження, спрямовані на вирішення глобальних екологічних проблем, таких як зміна клімату та збереження біорізноманіття.
ЮНЕСКО започаткувала цей день для того, щоб звернути увагу громадськості на збереження історичних місць. Завдяки цій ініціативі, багато об’єктів отримали фінансування та реставрацію, зберігши пам’ять про них для майбутніх поколінь.
Це ще один проєкт, спрямований на підтримку міст, які активно розвивають свою культуру та мистецтво. Мережа креативних міст включає міста, що зосереджені на гастрономії, музиці, літературі, дизайні та інших творчих сферах. Цей проєкт допомагає містам ділитися досвідом та об’єднуватися для спільних культурних ініціатив.
ЮНЕСКО виступає за свободу слова і захист журналістів, сприяючи підвищенню безпеки медіа-працівників у всьому світі. Організація запровадила Міжнародний день свободи преси, щоб підтримувати незалежність ЗМІ та захищати права журналістів.
Міжнародний день маркетингу
Цей день є професійним святом для всіх, хто займається маркетингом — від стратегічного планування та брендингу до реклами і просування продуктів та послуг. Це день, коли маркетологи по всьому світу мають нагоду відзначити свої досягнення, поділитися новими ідеями та обговорити виклики, що постають у цій динамічній сфері.
Цікаві факти
Міжнародний день маркетингу став важливою датою для індустрії, адже маркетинг відіграє ключову роль у бізнесі, впливаючи на споживацькі рішення, формуючи репутацію брендів та сприяючи розвитку компаній. Цей день спонукає маркетологів поділитися інноваційними підходами і результатами.
Маркетинг розвивається дуже швидко завдяки новим технологіям. Якщо раніше маркетинг базувався на прямих продажах та класичних рекламних методах, то сьогодні основний акцент робиться на цифрові платформи, контент-маркетинг, аналіз даних та персоналізацію.
З поширенням інтернету та соціальних медіа, цифровий маркетинг став основою для багатьох кампаній. Соціальні мережі, такі як Facebook, Instagram, TikTok та YouTube, надають маркетологам безпрецедентний доступ до аудиторій по всьому світу, дозволяючи точніше таргетувати рекламу та будувати комунікацію з клієнтами.
Щороку в маркетингу виникають нові тренди, наприклад, штучний інтелект, автоматизація, доповнена реальність (AR) та впливові інфлюенсери. У 2024 році одним з ключових напрямків стало використання AI для аналітики поведінки клієнтів та покращення клієнтського досвіду, а також створення екологічних, соціально орієнтованих та прозорих брендів.
Маркетинг відіграє важливу роль у культурному житті. Кампанії, які звертаються до актуальних соціальних проблем, створюють культурні феномени, змінюючи уявлення про компанії та бренди. Важливо, щоб маркетинг був етичним, культурно чутливим і відповідав сучасним суспільним запитам.
День царя Тутанхамона
Цей день є своєрідним святом для археологів та всіх, хто захоплюється історією стародавнього Єгипту. Саме в цей день у 1922 році британський археолог Говард Картер зробив сенсаційне відкриття — знайшов гробницю молодого фараона Тутанхамона в Долині Царів. Це відкриття стало одним із найважливіших археологічних знахідок ХХ століття, розкривши перед світом безліч скарбів та інформацію про життя і смерть фараона.
Цікаві факти
Гробниця Тутанхамона стала сенсаційною знахідкою, адже вона залишилася майже неушкодженою з моменту поховання, зберігши безліч артефактів, що дозволило вивчати єгипетську культуру майже в її первозданному вигляді. Це було надзвичайно рідкісним явищем, оскільки більшість гробниць фараонів було пограбовано ще в давнину.
У гробниці Тутанхамона археологи знайшли понад 5 тисяч предметів, серед яких були золотий саркофаг, трон, статуетки, коштовності, зброя, одяг і навіть їжа для фараона в загробному світі. Ці артефакти є цінним джерелом інформації про побут, вірування та мистецтво Стародавнього Єгипту.
Одним із найбільш відомих артефактів, знайдених у гробниці, стала золота маска фараона, яка сьогодні є символом давньоєгипетської культури. Вона вражає не лише своєю красою, але й майстерністю виконання — маска зроблена з чистого золота та інкрустована коштовним камінням.
Після відкриття гробниці почали ходити чутки про так зване “прокляття фараонів”, яке нібито спіткало всіх, хто відвідував гробницю. Особливого розголосу набула смерть одного зі спонсорів розкопок, лорда Карнарвона, який помер незабаром після відкриття гробниці, що викликало хвилю містичних припущень і страхів.
Тутанхамон зійшов на трон у віці близько 9 років і правив лише приблизно 10 років. Він помер у 18 або 19 років, і його життя та смерть досі оповиті таємницями. Вважається, що його правління припало на період великих змін, оскільки він відновив традиційний єгипетський пантеон богів після спроби свого попередника запровадити монотеїзм.
Відкриття гробниці Тутанхамона стало справжньою сенсацією у світі, що призвело до популяризації археології як науки. Відтоді інтерес до єгиптології та дослідження історичних цивілізацій став масовим, а сам Тутанхамон перетворився на культурний символ.
Історичні події в цей день
1708 рік – Гетьман Іван Мазепа оголосив Петру I про своє рішення перейти на бік Швеції. Це стало переломним моментом у Північній війні, коли Мазепа об’єднався з королем Швеції Карлом XII, плануючи спільний похід на Росію. Маневр мав на меті здобуття незалежності України від московського царства, хоча згодом об’єднання не принесло бажаних результатів.
1844 рік – У Львові засновано технічну Академію, яка стала першим вищим технічним навчальним закладом у місті. Пізніше, у 1920 році, заклад отримав нову назву — Львівська політехніка. Академія започаткувала традиції інженерної освіти в Україні, готуючи спеціалістів, які мали важливе значення для розвитку інфраструктури та промисловості.
1848 рік – Відкриття першого у світі метро в Лондоні. Ініціатива належала адвокату Чарльзу Пірсону, який запропонував побудувати підземну залізницю для швидкого транспортування людей. Перша лінія, довжиною 6 кілометрів, з’єднала вокзали Піддінгтон і Фаррінгдон і була названа “Metropolitan Railway”, або “Столична залізниця”. Згодом назву скоротили до “метро”, і ця технологія поширилася світом, ставши невід’ємною частиною сучасних мегаполісів.
1861 рік – До залізничного вокзалу у Львові прибув перший потяг із Відня. Цей момент символізує початок залізничної історії на території України. Завдяки залізниці Україна отримала можливість активного товарного обміну з Європою, що сприяло економічному розвитку регіону.
1879 рік – Джейдс Рітті запатентував перший касовий апарат. Прилад був створений для запобігання фінансовим махінаціям у ресторанному бізнесі, що було поширеною проблемою. Винахід швидко набув популярності, ставши основним інструментом для ведення обліку касових операцій у різних сферах.
1899 рік – Вихід у світ книги Зігмунда Фрейда “Тлумачення сновидінь”, яка започаткувала нову еру у психології та психоаналізі. У своїй праці Фрейд виклав теорії про значення снів та вплив підсвідомого на поведінку людини, що стало основою психоаналітичної науки.
1918 рік – У ніч з 3 на 4 листопада почалися бої між польськими і українськими силами за місто Перемишль, що стало початком польсько-української війни. Ці події ознаменували боротьбу за незалежність України після розпаду Австро-Угорської імперії.
1922 рік – В Єгипті археологи на чолі з Говардом Картером знайшли гробницю фараона Тутанхамона у Долині царів. Це відкриття стало однією з найвизначніших археологічних знахідок, оскільки гробниця була майже неушкодженою і містила безліч артефактів, які розкривали життя стародавнього Єгипту.
1941 рік – Радянські війська залишили з боями районний центр Алушту в Криму. Відступ став частиною оборони Криму під час німецько-радянської війни, коли радянські війська змушені були відступати під тиском німецької армії.
1946 рік – Підписано китайсько-американський Договір про дружбу та взаємну торгівлю, який став символом економічного та політичного зближення між США та Китаєм після Другої світової війни. Це було важливим кроком у міжнародних відносинах, хоча подальший розвиток подій привів до напруженості в китайсько-американських відносинах у період “холодної війни”.
1950 рік – У Римі держави-члени Ради Європи підписали Конвенцію про захист прав людини і основних свобод. Документ став першим міжнародним актом, що встановлював стандарти прав людини, забезпечуючи правовий захист основних свобод на міжнародному рівні.
1956 рік – Радянські війська увійшли до Угорщини з метою придушити Угорську революцію, що розпочалася 23 жовтня. Це було жорстке втручання у внутрішні справи країни, яке спричинило серйозні людські втрати та посилення контролю Радянського Союзу над країнами Східної Європи.
1970 рік – Під час випробувань пасажирський авіалайнер “Конкорд” перевищив швидкість звуку удвічі, встановивши новий стандарт для комерційних перевезень. “Конкорд” став символом надзвукових подорожей, хоча його експлуатація виявилася обмеженою через високу вартість польотів та екологічні обмеження.
Прем’єра оперети “Весілля в Малинівці”
4 листопада 1937 року у Харкові відбулася прем’єра оперети “Весілля в Малинівці”, яку композитор Олексій Рябов написав на лібрето за однойменною п’єсою Леоніда Юхвіда. Оперета спочатку була створена українською мовою і мала великий успіх у глядачів. Це дійство, хоча й мало тему громадянської війни, передавало її крізь призму гумору та романтики, що було типовим для тогочасного мистецтва. У Харкові прем’єра відбулася українською мовою, а через кілька днів, 8 листопада 1937 року, в Московському театрі оперети відбулася прем’єра вже російською мовою.
У 1967 році створили широкоформатну кольорову комедію “Весілля в Малинівці”, яка швидко здобула народну популярність і став лідером кінопрокату. У загальному списку радянського кінопрокату він посів друге місце після “Кавказької полонянки” і п’яте місце за кількістю глядачів — його переглянуло понад 74,6 мільйона осіб.
Фільм залишається культовим завдяки яскравим персонажам і неповторним цитатам, які стали “народними” і донині зберігають свою актуальність:
“Це — тобі… це — мені… це — тобі… це — назад тобі… це — весь час тобі…”.
“А я служив у поліції. Е-е-е! Не бійся, ми своїх не чіпаємо”.
“Чує моє серце, що ми стоїмо на порозі грандіозного шухеру”.
“Прибери ножичок! Зробиш дірку — потім не запломбуєш!”.
“Знімай лапсердак. Поносив — дай іншому поносити”.
“Знову влада змінилася!”.
“З тебе зняв чесний чоловік, а з мене — бандит!”.
“І що я в тебе такий закоханий?”.
“Всі мої хлопці… як один… стоять за вільну особистість. — Значить, будуть грабувати”.
“А ну, склади мені щось таке, щоб душа спочатку розгорнулася, а потім згорнулася назад!”.
У липні 2013 року на центральній площі села Малинівка Чугуївського району Харківської області встановили пам’ятник Попандопуло — у повний людський зріст із бронзи. Над його створенням працював відомий харківський скульптор Сейфаддін Гурбанов.
На честь актора Михайла Водяного, який зіграв Попандопуло, Одеському академічному театру музичної комедії присвоїли його ім’я. “Весілля в Малинівці” залишається справжнім мистецьким надбанням, яке викликає усмішки та зачаровує своєю атмосферою й у наші дні.
Отримання патенту на багатоствольний скорострільний кулемет “Revolving Battery Gun” (“швидкий вогонь”)
4 листопада 1862 року американський винахідник і лікар Річард Джордан Гатлінг отримав патент на свій винахід — багатоствольний скорострільний кулемет під назвою “Revolving Battery Gun”, який також називався “швидкий вогонь”. Цей кулемет став першим у своєму роді завдяки високій скорострільності та ефективності, що перевершувала всі інші види вогнепальної зброї того часу.
Під час Громадянської війни в США скромний лікар-гомеопат Гатлінг зауважив, що багато солдатів, яких він лікував, страждали не від поранень у бою, а від різних хвороб, що поширювалися в умовах війни. У листі племінниці Самуеля Кольта він писав:
“Я вважаю, що якщо створити таку зброю, яка дозволила б одному солдату виконувати роботу сотні, то це значною мірою усунуло б потребу у великих арміях, що, своєю чергою, зменшило б кількість втрат не тільки на полі бою, а й від хвороб”.
Інноваційність кулемета Гатлінга полягала у подачі патронів з бункера, що дозволяло вести стрільбу на високих швидкостях навіть недосвідченим стрільцям — до 400 пострілів за хвилину. Перша модель кулемета потребувала ручного обертання стволів, але згодом, з електроприводом, скорострільність могла досягати 3000 пострілів за хвилину.
Кулемет Гатлінга вперше застосували під час Громадянської війни в США. Цікаво, що тоді президент Авраам Лінкольн підтримував розробку нового виду озброєння, однак начальник озброєння армії США, бригадний генерал Джеймс Ріплі, вважав кулемет марним через швидке витрачання боєприпасів. Лише у 1866 році армія США офіційно взяла на озброєння кулемет Гатлінга.
Першою європейською країною, яка закупила кулемет “швидкий вогонь”, стала Російська імперія, яка також отримала ліцензію на власне виробництво цього виду зброї.
У 1883 році американець Гайрем Максим оголосив про створення першого автоматичного кулемета, який перевершив винахід Гатлінга з темпом стрільби в 600 пострілів за хвилину. Зброя Максима перезаряджувалася автоматично, що значно полегшувало ведення вогню.
Пізніше Гатлінг зайнявся іншими винаходами, що не мали зв’язку з військовою справою. Він працював над удосконаленням туалетів, велосипедів, парової очистки вовни, пневматичних механізмів та багатьох інших пристроїв. У 1891 році Гатлінга обрали першим президентом Американської асоціації винахідників і виробників, і він очолював її протягом шести років.
Коли у 1903 році Річард Гатлінг помер, журнал “Scientific American” написав про нього як про доброзичливу людину, яка сподівалася, що його винахід настільки жахливої зброї зробить війни неможливими. Однак він помилився…
