Українські університети впевнено увійшли до рейтингу найкращих у світі за версією престижного британського журналу Times Higher Education. Про це повідомило Міністерство освіти і науки України.
У 2025 році оцінювали 2095 університетів зі 115 країн, і цього разу кількість українських вишів у рейтингу досягла рекордної позначки — 17. Загалом 55 українських навчальних закладів подали заявки на участь, що на третину більше порівняно з попереднім роком.
Найвищу позицію серед українських закладів зайняв Сумський державний університет, який потрапив у діапазон 801–1000 найкращих університетів світу. Інші 16 українських вишів увійшли до групи 1501+.
Вперше до рейтингу потрапили такі університети, як Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова та Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника.
До списку кращих університетів України, які увійшли до світового рейтингу, належать:
- Національний медичний університет імені О. О. Богомольця
- Львівський національний університет імені Івана Франка
- Національний аерокосмічний університет імені М. Є. Жуковського “Харківський авіаційний інститут”.
- Харківський національний університет радіоелектроніки
- Національний університет “Львівська політехніка”
- Національний авіаційний університет
- Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”
- Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського
- Національний університет біоресурсів і природокористування України
- Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
- Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
- Київський національний університет імені Тараса Шевченка
- Ужгородський національний університет
- Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника
- Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
- Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Рейтинг базується на оцінюванні університетів за 18 показниками ефективності, розділеними на п’ять основних індикаторів: освітня діяльність, дослідницьке середовище, якість досліджень, співпраця з промисловістю та міжнародна відкритість. Для аналізу використовували 157 мільйонів цитувань і 18 мільйонів наукових публікацій з бази даних Scopus, а також опитування понад 93 тисяч науковців зі всього світу.
