18 червня в Україні відзначають День дільничного офіцера поліції, в світі – Міжнародний день боротьби з мовою ненависті, Міжнародний день паніки та День народження дитячого візочка. У цей день в різні епохи відбувалися події, які залишили помітний слід у світовій, європейській та українській історії.
День дільничного офіцера поліції
Це професійне свято встановили у 2004 році. Воно стало офіційним продовженням радянського Дня дільничного інспектора міліції, який існував ще з 1923 року. Після реформування правоохоронних органів у 2015 році та ліквідації міліції посада дільничного інспектора трансформувалася у посаду дільничного офіцера поліції, але її суть залишилася майже незмінною — це робота безпосередньо з людьми на місцях.
Дільничний офіцер вирішує широке коло питань — від дрібних сімейних конфліктів до участі в затриманні підозрюваних. У мирний час навантаження на одного дільничного могло перевищувати норму в 2-3 рази, оскільки нестача кадрів залишалася хронічною. Після початку повномасштабної війни обсяг роботи ще більше зріс: додалися завдання з підтримки правопорядку в умовах воєнного стану, протидії мародерству, допомоги переселенцям, патрулювання та участі в стабілізаційних заходах.
Після початку повномасштабної війни дільничні офіцери поліції в Україні отримали додатковий фронт роботи, який значно виходить за межі їхніх традиційних функцій. У багатьох регіонах саме дільничні першими приймали на себе завдання підтримки правопорядку в нових умовах, коли загострилися проблеми з мародерством, спробами самосуду, панічними настроями, внутрішніми конфліктами в громадах.
Особливу роль дільничні офіцери виконують під час повномасштабного вторгнення у прифронтових зонах, на тимчасово окупованих територіях та в районах, які перебувають під обстрілами. Вони документують наслідки бойових дій, допомагають евакуювати мирних жителів, організовують гуманітарну допомогу, координують взаємодію мешканців з військовими адміністраціями, військовими й територіальною обороною, допомагають сім’ям, які втратили житло.
У відносно мирних регіонах на плечі дільничних ліг потік внутрішньо переміщених осіб: реєстрація переселенців, перевірка документів, обробка заяв щодо тимчасового житла, супровід конфліктів у пунктах колективного проживання. Також дільничні працюють із сім’ями військових, які перебувають у зоні бойових дій, із родинами загиблих, займаються профілактикою домашнього насильства, яке зросло внаслідок стресів воєнного часу.
Окремим напрямком стало реагування на зростання кількості шахрайств, зокрема псевдоволонтерства, махінацій з гуманітарною допомогою, фінансових афер через соцмережі. Дільничні часто є першою точкою контакту громадян із правоохоронною системою в таких справах.
У більшості українських громад дільничний офіцер поліції залишився головною особою, до якої люди звертаються у будь-яких складних ситуаціях — від втрати документів до пошуку зниклих родичів і врегулювання конфліктів, які виникають через тиск війни на психіку суспільства.
Цікаві факти
За даними МВС до 2022 року в Україні офіційно працювало близько 8 тисяч дільничних офіцерів, хоча потреба перевищувала 12 тисяч.
У перші місяці повномасштабного вторгнення дільничні офіцери залишалися в багатьох прифронтових містах — вони одними з перших документували наслідки обстрілів і допомагали евакуації.
Підготовка дільничних в Україні з 2018 року частково змінилась: запроваджено програми з підвищення психологічної стійкості, медіації конфліктів, роботи з жертвами домашнього насильства.
В деяких ОТГ після реформи поліції саме дільничні фактично стали головними комунікаторами між громадою й державними структурами.
Міжнародний день боротьби з мовою ненависті
Цей день запровадила Організація Об’єднаних Націй у 2021 році в межах глобальної стратегії протидії поширенню ворожої риторики, дезінформації, ксенофобії та підбурення до насильства. День покликаний привернути увагу до небезпеки, яку створює мова ненависті як інструмент дестабілізації, розпалювання конфліктів, маніпуляцій суспільною свідомістю та порушення прав людини.
Визначення мови ненависті у документах ООН охоплює будь-які форми спілкування — письмові, усні чи візуальні — що нападають або використовують зневажливу чи дискримінаційну мову проти людей чи груп за ознаками раси, етнічного походження, національності, релігії, статі, сексуальної орієнтації чи інших характеристик. Особливу увагу ООН приділяє зв’язку мови ненависті з геноцидом, тероризмом, війнами, етнічними чистками й масовими порушеннями прав людини.
Програми, запущені у зв’язку з цією датою, передбачають моніторинг соцмереж, навчання журналістів, контроль за пропагандою, а також підтримку для жертв. Особливий акцент робиться на ролі держав, медіа та освітніх систем у стримуванні риторики ненависті ще на етапі її появи.
Міжнародний день боротьби з мовою ненависті не має конкретних урочистостей чи заходів, його завдання — постійно утримувати фокус уваги суспільства на цій проблемі.
Цікаві факти
Дата цього дня приурочена до ухвалення Плану дій ООН щодо боротьби з мовою ненависті, який затвердили саме в червні 2019 року.
У доповіді ООН 2020 року було зазначено, що пандемія COVID-19 стала потужним каталізатором зростання мови ненависті в інтернеті — від ксенофобії до антисемітизму й антимігрантської риторики.
Згідно з дослідженнями ЮНЕСКО, понад 35% молодих людей регулярно стикаються з мовою ненависті в соцмережах.
У низці країн, зокрема в Німеччині та Франції, на основі ініціатив ООН ухвалено окремі закони, які зобов’язують соцмережі оперативно видаляти контент із проявами мови ненависті.
Згідно з аналізом ООН, мова ненависті нерідко слугує «підготовчим етапом» для масових злочинів — перед геноцидами в Руанді, Боснії, М’янмі масове поширення ворожої риторики передувало початку насильства.
Міжнародний день паніки
Це неофіційне психологічне свято, яке виникло в експертному середовищі та серед психотерапевтичних спільнот як спосіб привернути увагу до феномену панічних станів, панічних атак, тривожних розладів і широкого впливу стресу на психіку.
Ідея цього дня — не пропагувати паніку, а показати важливість її вивчення, розуміння механізмів розвитку панічних розладів і правильного реагування. Паніка — це інтенсивна емоційна реакція на небезпеку, що супроводжується відчуттям втрати контролю, різким страхом, фізичними симптомами: серцебиттям, задишкою, запамороченням, тремором. Водночас неконтрольована паніка у масових ситуаціях може провокувати нещасні випадки, давку, порушення порядку.
Психологи відзначають, що тривожні розлади й панічні атаки стали одними з найпоширеніших психічних проблем XXI століття, а після пандемії та на тлі воєнних конфліктів їхня кількість зросла ще більше. Цей день нагадує про важливість вчасної діагностики, психотерапії, медичної допомоги й профілактики, а також про культуру психологічної грамотності.
Цікаві факти
За даними ВООЗ, панічні розлади фіксують приблизно у 3% дорослого населення планети.
Панічна атака може тривати від кількох хвилин до години, але піковий період у більшості випадків триває 10–15 хвилин.
У США панічні атаки офіційно класифікують у DSM-5 (психіатричний діагностичний класифікатор) як окремий діагноз — panic disorder.
Однією з найбільш досліджених фізіологічних основ панічних атак є гіперактивація мигдалеподібного тіла мозку та дисбаланс серотонінових і адреналінових систем.
Перші системні наукові праці про панічні атаки з’явилися лише у 1960–1970-х роках. До цього тривалий час панічні стани помилково вважалися виключно кардіологічними чи соматичними проблемами.
День народження дитячого візочка
Саме в цей день у 1889 році американець Вільям Річардс отримав патент на свою вдосконалену модель дитячого візочка, яка заклала основу конструкції сучасних візочків. Його розробка стала переломною: вперше була реалізована ідея поворотної люльки, що могла обертатися у будь-який бік, а також незалежного обертання передніх коліс, що значно полегшувало маневрування під час пересування.
До цього моменту дитячі візочки вже існували майже півтора століття, але мали зовсім інші риси. Перші моделі створювалися в Європі ще у XVIII столітті. Їх конструкція більше нагадувала невеликі карети, розраховані на верховий рух — дитячі екіпажі запрягали кози, поні або навіть собаки. Вони були громіздкими, важкими, дорогими і доступними виключно багатим родинам. Основна увага зосереджувалася на декоративності, а не на практичності чи безпеці дитини. Батьки не штовхали візочок — його тягнули тварини чи обслуга.
Розвиток промислової революції і поява нових матеріалів — сталі, гуми, полегшених сплавів — у середині ХІХ століття поступово зробили можливим створення візків, якими можна було керувати руками. Але навіть ці моделі залишались важкими у пересуванні, особливо на нерівних дорогах. Удосконалення, запропоноване Вільямом Річардсом у 1889 році, дало змогу перетворити дитячий візочок із статусного предмета на масовий функціональний засіб догляду за дитиною.
У ХХ столітті розвиток візочків пішов значно швидшими темпами. З’явились моделі зі змінними блоками для новонароджених і старших дітей, регулюванням спинки, захистом від сонця й дощу, ременями безпеки. Особливий прорив стався після Другої світової війни, коли завдяки авіаційній промисловості почали масово використовувати алюмінієві сплави — візочки стали легшими, компактними, складними. Саме після цього вони стали предметом повсякденного користування в середньому класі.
У 1965 році авіаційний інженер Оуен Макларен винайшов першу складну модель-тростину — компактний візок, який легко складався однією рукою й важив удвічі менше за звичайні моделі. Цей принцип складання зберігся до сьогодні.
Сучасний дитячий візочок — це складна інженерна конструкція, яка враховує амортизацію, центр ваги, вентиляцію, безпеку, легкість транспортування, стійкість до погодних умов. Історія дитячого візочка — це приклад того, як побутова річ пройшла шлях від предмета розкоші до масового та технологічно досконалого виробу.
Цікаві факти
Перший відомий дитячий візок виготовив у 1733 році англієць Вільям Кент на замовлення герцога Девонширського для його дітей. Це був дерев’яний екіпаж, оздоблений розкішною тканиною, який тягнули тварини.
У перших патентах XIX століття візочки мали вигляд закритих кабінок на ресорах — важких, з громіздкими колесами, з високим центром ваги, що робило їх нестійкими.
Патент Річардса 1889 року фактично став основою сучасних принципів — поворотна люлька, маневреність, керування руками, обертові передні колеса.
У 1920-х роках у США почали впроваджувати масове виробництво дешевших сталевих візків — доступних для середнього класу.
У 1940-х з’явилися перші візочки з гальмівними системами.
Оуен Макларен винайшов складний візок-тростину після скарг доньки на важкість транспортування візка під час поїздок літаком.
За даними досліджень, сучасні коляски тестують за стандартами, що включають понад 200 параметрів безпеки, маневреності й ергономіки.
Історичні події в цей день
1583 у Лондоні було укладено перший у світі договір страхування життя. Цей крок заклав основи розвитку страхової індустрії у тому вигляді, в якому вона функціонує сьогодні. До цього страхування переважно стосувалося морських перевезень, вантажів і кораблів, однак страхування життя відкрило принципово новий напрямок у фінансовій системі.
1754 розпочалося будівництво фортеці святої Єлисавети на території сучасної України. Її заклали російські військові для зміцнення південних кордонів імперії. Згодом на цьому місці виросло місто Єлисаветград, яке пізніше перейменували на Кіровоград, а з 2016 року воно офіційно носить назву Кропивницький.
1815 стало датою поразки Наполеона Бонапарта в битві при Ватерлоо, що завершила його спробу повернути владу під час так званих Ста днів. Битва стала остаточним крахом наполеонівської імперії й закріпила новий політичний баланс у Європі, який визначався на Віденському конгресі.
1817 у Лондоні було відкрито міст Ватерлоо через річку Темзу. Його спорудили як символ перемоги над Наполеоном. Міст став важливою транспортною артерією британської столиці й залишається нею донині, пройшовши низку реконструкцій.
1837 Іспанія ухвалила нову Конституцію. Вона закріпила ліберальні зміни в державному устрої та стала спробою стабілізувати політичну ситуацію в умовах внутрішньої боротьби між прихильниками старих порядків і прибічниками реформ.
1881 у Європі було відновлено дію так званого «Союзу трьох імператорів» — дипломатичного союзу між Німецькою імперією, Австро-Угорщиною та Російською імперією. Цей союз мав на меті зберегти стабільність у Європі, стримати революційні рухи та мінімізувати ймовірність військових конфліктів між великими державами. Попри домовленості, союз залишався крихким через суперечності між його учасниками.
1934 у Польщі заарештували Романа Шухевича у справі вбивства міністра внутрішніх справ Броніслава Перацького. Теракт був організований членами Організації українських націоналістів. Хоча Шухевич безпосередньо не брав участі у замаху, польська влада підозрювала його у співучасті. Після арешту він провів кілька місяців у в’язниці.
1939 у Каневі відкрили пам’ятник Тарасові Шевченку на Чернечій горі — місці його поховання. Це стало знаковою подією в історії українського національного відродження, яка мала символічне значення в період міжвоєнної нестабільності й тиску на українську культуру.
1940 після поразки Франції у війні з Німеччиною генерал Шарль де Голль звернувся до французів з історичною промовою по радіо з Лондона. У ній він заявив, що «програна лише битва, але не війна», закликав співвітчизників продовжувати опір. Його заклик фактично започаткував французький Рух Опору проти нацистської окупації.
1946 Італія була офіційно проголошена республікою. Це закріпило результати референдуму, на якому громадяни країни після Другої світової війни відмовилися від монархії й обрали республіканську форму правління.
1972 поблизу Лондона зазнав катастрофи літак Trident 1C авіакомпанії British European Airways, що виконував рейс з Лондона до Брюсселя. Внаслідок авіакатастрофи загинуло 118 людей. Це стало однією з наймасовіших авіаційних трагедій Великої Британії того часу.
1976 проголошено незалежність Сейшельських Островів. Колишня британська колонія отримала суверенітет і почала формування власної державної системи.
1991 Верховна Рада Української РСР ухвалила постанову про святкування Дня незалежності України. Дата святкування — 16 липня — була обрана на честь ухвалення Декларації про державний суверенітет України 1990 року. Після проголошення незалежності в серпні 1991-го дата святкування змінилась на 24 серпня.
2000 Львівська міська рада ухвалила рішення про заборону трансляції російськомовних пісень у громадських місцях міста. Цей крок став елементом захисту української мови й культури в умовах домінування російськомовного контенту у багатьох сферах.
2023 в Атлантичному океані сталася катастрофа батискафа «Титан» компанії OceanGate, що здійснював туристичне занурення до уламків «Титаніка». Батискаф зруйнувався під тиском на великій глибині, всі п’ятеро людей, які перебували на борту, загинули. Ця аварія викликала широкий міжнародний резонанс і дискусії про безпеку глибоководних туристичних експедицій.
