У цей день

28 червня: свята і події в цей день

28 червня в Україні відзначається День Конституції, в світі – Міжнародний день соціального бізнесу, Міжнародний день поінформованості про сколіоз, та Міжнародний день амброзії.  Цей день також позначений численними поворотними моментами в історії різних країн та епох.

День Конституції України

28 червня — єдиний день в українському календарі, який прямо закріплений як державне свято в самій Конституції. У цей день 1996 року Верховна Рада України ухвалила Конституцію — Основний Закон, який заклав правові підвалини незалежної держави після розпаду СРСР. Вона визначила Україну як суверенну, незалежну, демократичну і правову державу.

Прийняття відбулося після тривалої політичної кризи. Депутати працювали безперервно протягом доби — з 27 на 28 червня 1996 року, аби встигнути до крайнього терміну, передбаченого Конституційним договором. Після 14 годин обговорень, близько 5 ранку 28 червня, Конституцію підтримали 315 народних депутатів.

Основний Закон закріпив базові права людини, принцип поділу влади, незалежність суду, гарантії свободи слова, власності, віросповідання та обов’язок держави забезпечувати ці права.

Цікаві факти

Конституцію 1996 року ухвалили після безперервного нічного засідання під загрозою розпуску Верховної Ради з боку президента Леоніда Кучми, якщо вона не проголосує до ранку.

Голосування відбувалося під величезним тиском — представники адміністрації президента просто в залі парламенту переконували депутатів голосувати «за».

Перед цим в Україні два роки діяли тимчасові конституційні положення — Конституційний договір між президентом і парламентом 1995 року, оскільки не могли дійти згоди щодо нової Конституції.

28 червня стало вихідним днем лише з 1997 року — через рік після ухвалення Конституції.

Конституція України — одна з небагатьох у світі, яка прямо забороняє обмежувати права людини навіть в умовах воєнного стану, якщо йдеться про право на життя, гідність, захист від катувань, свободу думки, совісті та релігії.

Перший варіант Конституції був підготовлений ще у 1992 році, але через політичну боротьбу ухвалили її тільки через 4 роки.

В історії України було кілька різних конституцій, які відображали зміну державних устроїв і політичних епох:

– Конституція Пилипа Орлика від 5 квітня 1710 року — документ під назвою «Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорозького», у якому вперше на теренах Європи було окреслено принципи поділу влади, права та обов’язки гетьмана, а також підлеглих йому громадян.

– Конституція Української Народної Республіки була ухвалена 29 квітня 1918 року Центральною Радою. Вона закріплювала парламентаризм, демократичні свободи, народовладдя та державну незалежність УНР.

– Конституція Української Радянської Соціалістичної Республіки від 10 березня 1919 року — основний закон, що закріплював радянську модель влади та залежність від Російської СФРР.

– Друга Конституція УСРР була ухвалена 15 травня 1922 року на І Всеукраїнському з’їзді Рад, у період формування СРСР. Вона передбачала поступову інтеграцію в союзну радянську систему.

– Конституція УРСР від 30 січня 1937 року була фактично копією сталінської союзної конституції 1936 року. У ній збережено формальні гарантії прав, однак реальна влада належала партійним структурам.

– Конституція УРСР від 20 квітня 1978 року — новий варіант, ухвалений після прийняття Конституції СРСР 1977 року. Документ формально гарантував права людини, проте залишався суто декларативним в умовах однопартійної диктатури.

Міжнародний день соціального бізнесу

Цей день відмічається в день народження економіста Мухаммада Юнуса, який заснував концепцію соціального підприємництва. Цей день присвячений ідеї бізнесу, що створюється не заради прибутку, а для вирішення конкретної суспільної проблеми — як-от бідність, безробіття чи екологічна криза.

Соціальний бізнес працює за ринковими правилами, але не розподіляє прибуток між власниками. Усі доходи спрямовуються на розвиток самої справи або підтримку цільової групи. Це не благодійність і не класичне підприємництво, а проміжна форма, що дозволяє самостійно функціонувати і приносити користь суспільству.

Цікаві факти

Grameen Bank, заснований Юнусом, обслуговує понад 9 мільйонів клієнтів, більшість з яких — жінки без освіти й власності.

У Португалії діє державна програма підтримки соціальних підприємств через безвідсоткові кредити до 50 000 євро.

У Києві працює соціальна пекарня, де працевлаштовані люди з синдромом Дауна.

В Італії соціальні кооперативи забезпечують понад 300 тисяч робочих місць у сферах освіти, догляду та екології.

У Канаді частина місцевих аптек працює як соціальні підприємства, спрямовуючи прибуток на безкоштовні консультації для пацієнтів.

Міжнародний день поінформованості про сколіоз

Цей день відзначають щороку в останню суботу червня. Він започаткований у 2013 році для поширення знань про сколіоз — деформацію хребта, яка часто розвивається в дитячому або підлітковому віці. Мета цього дня є підвищення обізнаності про симптоми, важливість ранньої діагностики та сучасні методи лікування. Його підтримують лікарі, пацієнти, громадські організації та освітні заклади в різних країнах. Відбуваються інформаційні кампанії, безплатні скринінги, лекції для батьків, щоб уникнути пізнього виявлення викривлень хребта, які можуть призводити до серйозних ускладнень.

ПОДИВІТЬСЯ ЩЕ:  1 листопада: свята і події в цей день

Цікаві факти

У 80% випадків причину сколіозу не вдається встановити — це так званий ідіопатичний сколіоз.

Сколіоз частіше діагностують у дівчат: співвідношення — приблизно 7 до 1.

Леонардо да Вінчі вперше зобразив деформацію хребта в деталізованому анатомічному ескізі ще в XV столітті.

У США практикується шкільний скринінг на сколіоз — перевірки постави проводять у віці 10–14 років.

У деяких країнах, зокрема в Японії, викривлення понад 50 градусів за кутом Кобба є підставою для звільнення від військової служби.

Міжнародний день амброзії

Цей день запровадила Генеральна Асамблея ООН у 2011 році з метою привернення уваги до проблеми поширення амброзії — агресивного бур’яну, який викликає сильну алергію у мільйонів людей. Захід спрямований на інформування про шкоду рослини, методи її знищення та важливість спільних дій для контролю.

Амброзія легко пристосовується до різних умов і швидко поширюється, витісняючи інші види. Її пилок є одним з найсильніших природних алергенів, що викликає нежить, кашель, кон’юнктивіт, загострення астми.

Цікаві факти

Одна рослина може викинути в повітря до 8 мільярдів зерен пилку — це в десятки разів більше, ніж тополя або береза.

В Європі пилок амброзії викликає симптоми алергії вже за концентрації 5–10 зерен на кубометр повітря.

Амброзія здатна проростати на глибині до 15 см і виживати після обробки навіть сильнодіючими гербіцидами.

Її пилок може долати понад 400 км по вітру й досягати високогірних районів, де рослина навіть не росте.

У періоди масового цвітіння пилок проникає в салони автомобілів, потрапляє в системи вентиляції будинків і літає в закритих приміщеннях.

У деяких містах Німеччини та Угорщини муніципалітети встановлюють штрафи до 1500 євро за невикошену амброзію на приватних ділянках.

У Франції алергія на амброзію визнана фактором ризику для професійної непридатності: медики, водії, будівельники змінюють фах через неможливість працювати під час сезону пилку.

Амброзія пригнічує проростання інших рослин за допомогою алелопатії — виділенням хімічних речовин, що блокують розвиток сусідніх видів.

У Китаї встановлено, що амброзія може спричиняти збої в імунній системі навіть без симптомів класичної алергії — через хронічне запалення.

Насіння амброзії було занесене до Європи разом із постачанням зерна зі США наприкінці XIX століття.

Історичні події в цей день

1569 — у місті Люблін підписано унію, яка об’єднала Королівство Польське й Велике князівство Литовське в одну федеративну державу під назвою Річ Посполита. Цей союз значно вплинув на політичну карту Східної Європи й закріпив спільну монархію та парламент.

1635 — на Карибах французи заснували колонію Гваделупа. Вона стала важливим пунктом у системі колоніального панування Франції в регіоні, відіграючи роль центру цукрового виробництва.

1663 — у Ніжині відбулася відома козацька «Чорна рада», де гетьманом Лівобережної України обрали Івана Брюховецького. Це була перша в історії України спроба обрати керівника держави шляхом загального козацького голосування.

1902 — Конгрес США затвердив рішення про початок будівництва Панамського каналу. Цей проект мав колосальне значення для світової торгівлі, оскільки відкривав коротший шлях між Атлантичним і Тихим океанами.

1914 — у Сараєво було вбито ерцгерцога Франца Фердінанда — спадкоємця австро-угорського престолу. Це стало формальним приводом до початку Першої світової війни, яка докорінно змінила політичний ландшафт Європи.

1919 — у Версалі підписано мирний договір між країнами-переможцями та Німеччиною, яким формально завершено Першу світову війну. Документ передбачав суттєві територіальні, військові та фінансові обмеження для Німеччини.

1940 — Румунія, під тиском ультиматуму СРСР, передала Бессарабію Радянському Союзу. Цей крок став частиною реалізації таємних домовленостей пакту Молотова — Ріббентропа.

1956 — у польському місті Познань почалися масові страйки й демонстрації проти комуністичної влади. Влада жорстко придушила виступи, загинуло понад 50 людей. Це був перший великий відкритий протест у соцтаборі після 1945 року.

1967 — Ізраїль офіційно анексував східну частину Єрусалима після перемоги в Шестиденній війні. Це стало причиною тривалого міжнародного конфлікту і не визнається значною частиною світової спільноти.

1989 — у Києві пройшов прощальний матч Олега Блохіна. Радянська збірна зіграла проти збірної світу, відзначаючи завершення кар’єри одного з найвідоміших радянських футболістів.

1992 — корабель «Сигнальщик» першим на Чорному морі підняв український державний прапор, що символізувало реальне розмежування військово-морських сил після розпаду СРСР.

1996 — Верховна Рада України після тривалих політичних суперечок ухвалила текст нової Конституції. Основний закон набув чинності наступного дня й визначив правові засади державності України.

ПОДИВІТЬСЯ ЩЕ:  17 вересня: свята і події в цей день

1997 — під час бою в Лас-Вегасі Майк Тайсон відкусив шматок вуха суперника Евандера Холіфілда. За цей вчинок бій було зупинено, а Тайсона дискваліфіковано й позбавлено боксерської ліцензії.

2001 — колишній президент Югославії Слободан Мілошевич переданий до Гаазького трибуналу, де йому висунули звинувачення у військових злочинах, скоєних у Хорватії, Боснії та Косово.

2004 — в Іраку утворено тимчасовий коаліційний уряд, який мав перебрати повноваження від тимчасової адміністрації США після повалення режиму Саддама Хусейна. Це ознаменувало початок нового етапу в політичному житті країни.

28 червня 1820 року з’явилося документальне підтвердження того, що помідори не є отруйними

Все почалося зі спроби вбивства — кухар одного з американських військових діячів часів Війни за незалежність, який водночас був англійським шпигуном, вирішив отруїти майбутнього президента, подавши йому страву з великою кількістю свіжих помідорів. На той час у Північній Америці томати вважалися декоративними й потенційно небезпечними — у посібниках із садівництва їхні плоди називали психотропними або навіть отруйними.

Кухар був настільки переконаний у результаті, що написав звіт про «успішну ліквідацію» головнокомандувача і сховав його в залізну банку, яку помістив у дупло старого дуба. У записці він стверджував, що жертва помре в страшних муках уже за кілька годин, і зізнавався, що не чекатиме відплати — планує самогубство кухонним ножем, оскільки боїться померти від отрути, а для повішення вважає себе надто повним. За легендою, він справді покінчив життя самогубством.

Цей лист знайшли лише через 43 роки — 28 червня 1820 року, коли в дуб ударила блискавка, розколола стовбур і відкрила схованку. Таким чином з’ясувалося, що помідори не викликали ніякої реакції — навпаки, тодішній генерал почувався добре.

Цього ж року, 1820-го, стався ще один показовий інцидент. Полковник Роберт Гіббон Джонсон вирішив публічно довести, що томати безпечні. Він заявив, що з’їсть цілий кошик свіжих помідорів перед будівлею суду в місті Салем, штат Нью-Джерсі. Подію широко анонсували, і зібрався натовп, переконаний, що побачить болісну смерть військового. Але полковник не лише не помер, а був у відмінному настрої, що вразило свідків і викликало подив серед тих, хто вже готувався до похорон. Після цього ставлення до помідорів поступово змінилося, а репутація продукту — зросла.

До речі, ще в XVI столітті ацтеки використовували томати як лікувальний засіб.
Іспанський місіонер і монах Бернардіно де Саагун у своїх працях записував дані про застосування томатів у традиційній медицині: наприклад, сік томата додавали до мідянки (матлалі) для лікування очних захворювань, або змочували в томаті палець і проводили ним по носі немовлят із нежиттю. А в кулінарії ацтеки додавали помідори в тушковане людське м’ясо разом із сіллю та перцем — така була частина їхнього ритуального канібалізму.

28 червня 1922 року є днем заснування прокуратури Української Радянської Соціалістичної Республіки

Саме цього дня було офіційно затверджено положення про прокурорський нагляд — документ, що визначав основні функції, структуру й повноваження органів прокуратури в УСРР.

Прокуратура створювалася як складова частина радянської правової системи й підпорядковувалася не судовій гілці влади, а органам виконавчої влади та компартії. Її головне завдання полягало у здійсненні загального нагляду за дотриманням «революційної законності», що на практиці означало контроль над діяльністю державних установ, місцевих рад, органів правопорядку, а також громадян і підприємств. Прокуратура також брала участь у кримінальному переслідуванні, формувала обвинувачення в судах і контролювала виконання вироків.

Першим прокурором УСРР був призначений Микола Олексійович Скрипник — впливовий партійний діяч, колишній нарком юстиції, один із архітекторів радянізації України. Він стояв біля витоків побудови юридичних інституцій радянського типу в республіці. У подальшому прокуратура стала ключовим інструментом партійного контролю та репресивної політики в умовах тоталітарного режиму.

«Бій укусу» між Майком Тайсоном і Евандером Холіфілдом

28 червня 1997 року, у Лас-Вегасі, відбувся один із найскандальніших боїв в історії професійного боксу — реванш між Майком Тайсоном і Евандером Холіфілдом. Це був третій раунд поєдинку за звання чемпіона світу у важкій вазі за версією WBA. За 30 секунд до завершення раунду Тайсон, розлючений на суперника за попередній удар головою в обличчя, раптово вчепився зубами в праве вухо Холіфілда та відкусив його частину.

Рефері Міллс Лейн негайно зупинив бій. Після короткої паузи, медичного огляду Холіфілда й тривалих суперечок, він усе ж дозволив відновити поєдинок, обмежившись офіційним попередженням Тайсону. Однак щойно бій продовжився, Тайсон знову вкусив суперника — цього разу за інше вухо. Рефері зупинив поєдинок остаточно, і Майка Тайсона дискваліфікували.

Пізніше на рингу були знайдені шматки вуха, які намагалися пришити, але ушкодження виявилося частково незворотним. Тайсону було скасовано боксерську ліцензію, а бій увійшов в історію під неофіційною назвою «The Bite Fight» — «Бій укусу».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі статті

Кнопка "Повернутися до початку