18 вересня: свята і події в цей день

18 вересня в Україні відзначається День пам’яті загиблих мотоциклістів, в світі – День моніторингу якості питних ресурсів, Міжнародний день читання електронних книг.
18 вересня 1698 року до Бастилії був переведений один із найзагадковіших ув’язнених в світовій історії, відомий як “Людина в залізній масці”.
18 вересня 1885 року в Монреалі спалахнули масштабні бунти, викликані введенням обов’язкової вакцинації проти віспи, які стали одним із найбільш драматичних моментів в історії боротьби з епідеміями.
День пам’яті загиблих мотоциклістів
Щороку 18 вересня в Україні відзначається День пам’яті загиблих мотоциклістів (байкерів). Цей день створено для вшанування всіх мотоциклістів, які загинули на дорогах України, а також для привернення уваги до безпеки на дорогах. Він був заснований у пам’ять про Анну Мішуткіну, яка трагічно загинула в Сімферополі у 2008 році.
Анна Мішуткіна, мотоциклістка з Сімферополя, стала символом руху за безпеку на дорогах для байкерів після її трагічної загибелі в ДТП у 2008 році. З того часу щорічно 18 вересня українські байкери збираються, щоб вшанувати пам’ять загиблих колег.
Цей день є важливою подією серед української байкерської спільноти. Щорічно мотоциклісти організовують мотопробіги пам’яті, відвідують місця ДТП і влаштовують меморіальні заходи на честь загиблих товаришів.
Україна є частиною світової спільноти байкерів, і такі дні пам’яті також відзначаються в інших країнах світу. Мета цих заходів – не лише вшанувати загиблих, але й нагадати всім водіям про важливість дотримання правил дорожнього руху.
Статистика смертності серед мотоциклістів в Україні залишається високою. За даними правоохоронних органів, близько 25% смертельних ДТП пов’язані з мотоциклістами. Це робить питання безпеки на дорогах особливо актуальним.
Мотоцикли – це не лише транспорт, але й символ свободи для багатьох. Для мотоциклістів цей день є не лише днем скорботи, але й днем єдності, коли байкерська спільнота збирається разом для підтримки та нагадування про важливість обережності на дорозі.
День моніторингу якості питних ресурсів
Щороку 18 вересня у світі відзначається День моніторингу якості питних ресурсів. Це свято започатковане у 2003 році з метою привернути увагу до важливості збереження чистоти води та забезпечення доступу до якісних питних ресурсів. Питна вода є основою життя, і її наявність та якість безпосередньо впливають на здоров’я людей та стійкість екосистем.
Цікаві факти
70% Землі покрито водою, але тільки 2,5% з неї є прісною. Із цієї частини доступною для споживання є лише 1%, інша вода зберігається в льодовиках або перебуває у важкодоступних місцях.
Більше 2 мільярдів людей у світі не мають доступу до чистої питної води, що призводить до численних захворювань, зокрема холери, дизентерії та інших інфекцій, пов’язаних із вживанням забрудненої води.
Щодня близько 4 мільйонів людей гинуть від хвороб, пов’язаних із неякісною водою, що робить цей день особливо важливим для поширення знань про необхідність моніторингу водних ресурсів.
Мікропластик є однією з нових глобальних загроз для питних вод. Дослідження виявили його частинки у 83% зразків води з-під крана у великих містах світу. Це свідчить про необхідність регулярного моніторингу та очищення води.
Технології моніторингу – сучасні системи моніторингу дозволяють відслідковувати стан водних ресурсів у реальному часі, аналізуючи наявність хімічних та біологічних забруднювачів. Серед таких технологій – сенсори якості води, що працюють дистанційно, і системи аналізу даних на основі штучного інтелекту.
Міжнародний день читання електронних книг – 18 вересня
Щорічно 18 вересня відзначається Міжнародний день читання електронних книг. Це свято започатковане з метою популяризації електронних книг, які вже стали невід’ємною частиною сучасного читання. Завдяки швидкому розвитку технологій, електронні книги отримали широку популярність серед читачів у всьому світі.
Цікаві факти
Першою електронною книгою вважається Декларація незалежності США, яку в 1971 році оцифрував Майкл Харт, засновник проекту “Гутенберг” – найстарішої електронної бібліотеки у світі.
Amazon Kindle, одна з найпопулярніших платформ для електронних книг, з’явилася у 2007 році. Відтоді вона перетворила електронне читання на масове явище, пропонуючи мільйони доступних книг.
Читання електронних книг екологічніше, ніж традиційних друкованих видань. За оцінками, виготовлення одного паперового примірника вимагає близько 2-3 кілограмів деревини, тоді як електронні книги не потребують фізичних ресурсів.
Електронні книги зручні для користування в умовах недостатнього освітлення або для людей з вадами зору. Читачі можуть налаштовувати яскравість екрана, розмір шрифту та інші параметри для комфорту читання.
Більше 20% населення світу віддає перевагу електронним книгам замість паперових через зручність і доступність. Вони дозволяють зберігати тисячі книг в одному пристрої, що полегшує доступ до літератури в будь-якому місці та в будь-який час.
Дослідження показують, що читання електронних книг підвищує швидкість читання, оскільки екранні пристрої мають функції для легшого пошуку інформації та інтерактивного змісту.
Історичні події 18 вересня
18 вересня позначено в історії низкою важливих подій, що вплинули на різні сфери життя — від політики та воєнних дій до культури та технологій. Ось кілька ключових моментів, що відбулися цього дня.
96 рік — проголошення Марка Кокцея Нерви римським імператором
Після вбивства імператора Доміціана, який правив у Римській імперії з 81 року, Марк Кокцей Нерва був проголошений новим імператором. Ця подія відзначила перехід влади та заклала основу для стабілізації імперії, хоча його правління тривало лише два роки.
1502 рік — висадка Христофора Колумба на Коста-Рику
Під час свого четвертого плавання в Новий Світ Христофор Колумб висадився на узбережжі нинішньої Коста-Рики. Ця подія стала одним із ключових моментів відкриття нових земель, що в подальшому привело до колонізації Латинської Америки.
1810 рік — проголошення незалежності Чилі
18 вересня 1810 року Чилі проголосило незалежність від Іспанії. Цей день став символом боротьби за свободу та початком визвольних рухів у всій Латинській Америці, що згодом призвело до утворення низки незалежних держав.
1851 рік — вихід першого примірника газети New York Daily Times
В цей день в США побачив світ перший випуск газети New York Daily Times, яка з часом змінила назву на The New York Times і стала однією з найвпливовіших медіа в світі, що формує глобальну інформаційну картину.
1941 рік — знищення київських мостів через Дніпро
Під час німецько-радянської війни, відступаючи з Києва, радянські війська підірвали мости через Дніпро. Це було частиною оборонної стратегії, що мало на меті перешкодити наступу німецьких військ.
1947 рік — заснування ЦРУ
У США було створено Центральне розвідувальне управління (ЦРУ) — головний орган з питань розвідки та безпеки, що відіграватиме ключову роль у міжнародній політиці і боротьбі з тероризмом в наступні десятиліття.
1965 рік — острів Хортиця оголошений державним заповідником
В Україні острів Хортиця, важливий історичний і природний об’єкт, був оголошений державним заповідником. Це місце тісно пов’язане з історією українського козацтва та збереженням культурної спадщини.
1976 рік — похорон Мао Цзедуна
У Китаї відбувся похорон Мао Цзедуна, лідера китайської революції та голови Комуністичної партії Китаю. Його смерть ознаменувала кінець епохи радикальних змін в країні, відомих як “Культурна революція”.
1981 рік — скасування смертної кари у Франції
Франція офіційно заборонила смертну кару, ставши однією з країн, що прийняли рішення на користь гуманності в судовій системі. Це стало важливим кроком у боротьбі за права людини в Європі.
1997 рік — реєстрація домену Google.com
Google, одна з найбільших технологічних компаній світу, зареєструвала свій домен Google.com. Це стало початком ери швидкого розвитку пошукових технологій, що змінили спосіб доступу до інформації.
2001 рік — листи зі спорами сибірки у США
У США поштою надійшли перші листи зі спорами сибірки до офісів медіа та сенаторів, що викликало паніку і стало початком серії актів біотероризму. Унаслідок зараження померли п’ять осіб, а ще 22 отримали зараження.
2014 рік — референдум у Шотландії
На референдумі у Шотландії 55% виборців проголосували проти незалежності від Великої Британії, вирішивши залишитися в складі Сполученого Королівства.
Таємниця “Людини в залізній масці”
18 вересня 1698 року до Бастилії був переведений один із найзагадковіших ув’язнених в історії — в’язень під номером 64489001, відомий як “Людина в залізній масці”. Цей таємничий чоловік залишався нерозгаданою загадкою не лише для своїх співкамерників, але й для істориків. Хоча про його особистість існує безліч версій, досі точно не відомо, ким був цей чоловік.
Таємничий в’язень перебував у Бастилії до своєї смерті 19 листопада 1703 року. Спочатку йому було надано окрему кімнату, що свідчило про особливе ставлення до нього. Проте в 1701 році його помістили в одну камеру з Доменіком Франсуа Тірмоном, обвинуваченим у чаклунстві та розбещенні молодих дівчат, а трохи пізніше до них підселили Жана Александра де Рокорвиля, який був звинувачений у антиурядових висловлюваннях. Всі ці зміни були здійснені за наказом короля, що лише підігрівало чутки про таємничу особистість в’язня.
Сам в’язень жодного разу не обмовився про свою особистість чи причину свого ув’язнення. Це породило численні версії та легенди про те, ким він був насправді. Серед версій — брат-близнюк короля Людовіка XIV, позашлюбна дитина королеви від пажу-негра, син Олівера Кромвеля, або навіть сам король Людовік. Є також припущення, що за маскою ховалася жінка.
Французький письменник Александр Дюма у своєму творі “Знамениті злочини” зібрав список усіх можливих теорій про особистість ув’язненого. Однією з найбільш оригінальних версій є припущення, що під маскою приховувалося кілька різних людей протягом часу.
Хоча його особистість залишається загадкою, достеменно відомо, що в’язень мав комфортні умови для проживання. Маска, всупереч поширеній думці, була не залізною, а зробленою з чорного оксамиту. За ним постійно спостерігали два мушкетери, готові вбити його в будь-який момент, якщо він спробує втекти чи розкрити свою таємницю.
В’язень помер 19 листопада 1703 року і був похований під ім’ям “Марчіолі”. Після його смерті всі речі, що належали йому — меблі, одяг — були знищені, стіни його камери були зафарбовані, а металеві предмети — розплавлені. Навіть у протоколі про похорони його ім’я було навмисно замазане, щоб зберегти його особу в таємниці.
Таким чином, “Людина в залізній масці” залишається однією з найбільших загадок французької історії, що досі викликає захоплення та інтерес у дослідників і шанувальників таємниць.
Бунти в Монреалі через обов’язкову вакцинацію
18 вересня 1885 року в Монреалі спалахнули масштабні бунти, викликані введенням обов’язкової вакцинації проти віспи. Ці події стали одним із найбільш драматичних моментів в історії боротьби з епідеміями, де зіткнулися науковий прогрес, суспільні страхи та політичні розбіжності.
28 лютого 1885 року пасажирський потяг прибув до Монреаля з Чикаго, і один із кондукторів почав відчувати недомагання. Лікарі швидко діагностували у нього віспу, смертельну інфекційну хворобу, і пацієнта ізолювали. Однак, незважаючи на зусилля медиків, інфекція вже почала поширюватися. У місті, де проживало близько 100 тисяч людей, щодня заражалися до ста нових хворих.
Влада негайно ввела карантин, почала масову вакцинацію і рекомендувала носіння масок. Проте ці заходи зустріли сильний опір з боку франкомовних жителів Монреаля, які сприйняли дії англомовної влади як загрозу. Тодішній мер міста був англомовним, що викликало недовіру серед франкофонів. Вони вважали, що вакцинація є спробою англомовного уряду нашкодити їхній громаді, викликаючи безпліддя або навіть смерть.
Варто зазначити, що побоювання щодо вакцинації в 1885 році мали часткове підґрунтя. Сучасних стерильних шприців, які можна було б піддавати термічній дезінфекції, на той час ще не існувало. Їх винайшли лише через 10 років. Через це багато людей, які отримали вакцину, заразилися іншими небезпечними хворобами, такими як сифіліс.
Місцева преса підливала масла у вогонь, висміюючи карантинні заходи і заявляючи, що смертність від віспи не є значною порівняно з іншими хворобами, такими як грип. Крім того, прихильники гомеопатії та альтернативної медицини активно виступали проти вакцинації, називаючи лікарів шарлатанами та стверджуючи, що вакцина лише шкодить здоров’ю.
Обстановка загострювалася, і 18 вересня 1885 року в Монреалі почалися масові погроми під лозунгами проти вакцинації. Розлючені жителі нападали на лікарські кабінети, громили державні установи і навіть намагалися підпалити ратушу. Редакції англомовних газет також зазнали нападу, оскільки вони активно підтримували вакцинацію. У відповідь англомовні видання звинувачували франкофонів у брудності та неохайності, що лише посилювало конфлікт між двома мовними групами.
Для придушення заворушень була залучена армія, яка діяла жорстко і часом перевищувала свої повноваження щодо мирних жителів. Незважаючи на це, масова вакцинація була відновлена, і до грудня 1885 року епідемія почала вщухати.
Попри опір, епідемію віспи в Монреалі вдалося подолати. У лютому 1886 року на виборах мер, який впровадив обов’язкову вакцинацію, здобув переконливу перемогу. Цей епізод став важливим уроком в історії громадського здоров’я. Цікаво, що через майже 100 років, у 1969 році, у Канаді було офіційно запроваджено двомовність, що допомогло знизити напругу між англомовними та франкомовними громадами країни.