2 червня відзначаються Всесвітній тиждень серцевого ритму та Всесвітній день дій проти розладів харчової поведінки. У різні епохи цього дня відбувалися події, які впливали на долю держав, народів, науки, культури та політичної пам’яті.
Всесвітній тиждень серцевого ритму
Цей тиждень присвячений підвищенню обізнаності про порушення серцевого ритму, зокрема аритмії та фібриляцію передсердь. Такі стани можуть викликати прискорене, уповільнене або нерегулярне серцебиття, а в окремих випадках суттєво підвищують ризик інсульту, серцевої недостатності та інших серйозних ускладнень. Багато людей тривалий час не підозрюють про наявність проблеми, оскільки симптоми можуть бути епізодичними або малопомітними.
Особливу увагу під час цього тижня приділяють ранньому виявленню порушень ритму та важливості регулярних медичних обстежень. Сучасні методи діагностики дають змогу фіксувати навіть короткочасні епізоди аритмії, які складно виявити під час звичайного огляду. Своєчасне лікування та контроль факторів ризику допомагають значно зменшити ймовірність небезпечних наслідків і покращити якість життя пацієнтів.
Цікаві факти
Серце людини зазвичай скорочується близько 100 тисяч разів на добу, а за все життя здійснює понад 2,5 мільярда ударів.
Перший кардіостимулятор, який можна було імплантувати в організм, встановили у 1958 році. Пацієнт Арне Ларссон пережив свого хірурга та отримав протягом життя понад двадцять різних стимуляторів.
Фібриляція передсердь є найпоширенішим стійким порушенням серцевого ритму у світі. У багатьох людей її виявляють випадково під час профілактичного обстеження або перевірки пульсу.
У деяких випадках серце може працювати неритмічно настільки короткий час, що людина не відчуває жодних симптомів, але навіть такі епізоди здатні збільшувати ризик інсульту.
Електричний імпульс, який запускає кожне скорочення серця, виникає у невеликій ділянці правого передсердя, відомій як синусовий вузол. Його часто називають природним водієм ритму серця.
Перші електрокардіографи на початку XX століття були настільки великими, що займали цілу кімнату, а для роботи деяких моделей використовувалися великі резервуари з рідиною як електроди.
У спортсменів в стані спокою частота серцевих скорочень може становити менш ніж 40 ударів на хвилину. Для більшості людей такий показник був би приводом для обстеження, але для добре тренованого організму він часто є варіантом норми.
Деякі сучасні смартгодинники здатні виявляти ознаки порушень серцевого ритму. Саме завдяки таким пристроям тисячі людей дізналися про наявність аритмії ще до появи серйозних симптомів.
Всесвітній день дій проти розладів харчової поведінки
Цей день присвячений темі анорексії, булімії, компульсивного переїдання та інших станів, які впливають на фізичне здоров’я, психіку, стосунки й повсякденне життя людини. Його головна мета полягає в поширенні точних знань: розлади харчової поведінки не зводяться до «дієт», «слабкої волі» чи бажання виглядати певним чином.
Перший Всесвітній день дій проти розладів харчової поведінки провели у 2016 році як глобальну ініціативу людей з власним досвідом, родин, фахівців і дослідників, які хотіли змінити хибне уявлення про ці хвороби.
У центрі цього дня стоїть потреба раннього розпізнавання симптомів, доступу до лікування та підтримки без сорому й осуду. Такі розлади можуть виникати в людей будь-якої статі, віку, ваги й соціального статусу, а одужання зазвичай потребує участі лікарів, психотерапевтів, дієтологів і близького оточення.
Цікаві факти
Анорексія була описана в медицині ще у XIX столітті, задовго до появи сучасних соцмереж, тому пояснення таких розладів лише впливом інтернету є надто спрощеним.
Булімія як окремий діагноз увійшла в медичну класифікацію значно пізніше, ніж анорексія, хоча схожі прояви описувалися лікарями задовго до офіційного визнання.
Розлади харчової поведінки можуть залишатися непомітними навіть для близьких, бо людина часто виглядає «звичайно», навчається, працює й підтримує соціальні контакти, приховуючи симптоми роками.
Чоловіки рідше звертаються по допомогу через стереотип, що розлади харчової поведінки нібито стосуються переважно жінок, тому їхні симптоми часто виявляють пізніше.
Компульсивне переїдання довго сприймали як проблему самоконтролю, хоча нині його розглядають як окремий розлад, пов’язаний із втратою контролю над епізодами їжі та сильним психологічним напруженням.
У середньовічній Європі тривале голодування іноді сприймали як ознаку святості. Деяких жінок називали «святими голодувальницями», хоча сучасні дослідники припускають, що частина таких випадків могла бути схожою на розлади харчової поведінки.
Один з найвідоміших ранніх медичних описів анорексії зробив англійський лікар Річард Мортон у XVII столітті. Він описав молоду пацієнтку, яка різко втрачала вагу без очевидної тілесної хвороби, майже не їла й поступово виснажувалася.
У XIX столітті анорексію окремо описали лікарі у Великій Британії та Франції. Це важливо, бо показує: розлади харчової поведінки існували задовго до модних журналів, телебачення й соцмереж.
Булімію як окремий розлад у сучасному розумінні описали лише наприкінці 1970-х років. До цього її прояви часто плутали з іншими станами або розглядали як «погану звичку», а не як серйозну медичну проблему.
У людей з розладами харчової поведінки вага не завжди є показником тяжкості стану. Людина може виглядати «здоровою» для оточення, але мати небезпечні порушення серцевого ритму, виснаження організму або постійні напади переїдання й очищення.
Деякі спортсмени, танцівники і моделі роками приховували розлади харчової поведінки, бо в їхньому середовищі суворий контроль ваги часто сприймався як частина професії, а не як сигнал небезпеки.
Компульсивне переїдання визнали окремим діагнозом значно пізніше, ніж анорексію та булімію. Через це багато людей десятиліттями чули лише поради «просто менше їсти», хоча проблема була пов’язана не тільки з їжею, а й із психічним станом.
Історичні події в цей день
455 — вандали захопили Рим і протягом двох тижнів грабували місто, яке ще зберігало символічне значення центру колишньої могутності імперії. Ця подія стала одним із найвідоміших епізодів занепаду Західної Римської імперії.
1537 — Папа Римський Павло III видав спеціальну буллу, у якій визнав корінних жителів Америки людьми з душами та заборонив поневолювати їх. Документ мав важливе значення для церковної позиції щодо індіанців, хоча на практиці колоніальне насильство ще довго тривало.
1652 — у битві під Батогом козацько-татарське військо під проводом Богдана Хмельницького розгромило армію Речі Посполитої на чолі з Мартином Калиновським. Перемога стала однією з найгучніших у ході Національно-визвольної війни та серйозно послабила польські сили.
1842 — вийшов перший том роману Миколи Гоголя «Мертві душі». Твір швидко став помітним явищем у літературі, поєднавши сатиру, гротеск і гостре зображення суспільних вад.
1851 — штат Мен у США першим запровадив на своїй території «сухий закон». Це рішення стало раннім прикладом державної боротьби з алкоголем і вплинуло на подальші антиалкогольні кампанії в Америці.
1857 — Джеймс Ґіббс із Вірджинії запатентував однониткову стіжкову швацьку машинку. Його винахід спростив процес шиття та став частиною ширшого розвитку побутової й промислової техніки XIX століття.
1859 — на острові Хонсю в Японії було засновано місто Йокогама. Згодом воно стало одним із головних портів країни та важливим осередком контактів Японії із зовнішнім світом.
1896 — італійський винахідник Ґульєльмо Марконі запатентував радіо. Його робота відкрила шлях до бездротового зв’язку, який згодом змінив військову справу, журналістику, мореплавство й повсякденне життя.
1918 — Німецька імперія та Австро-Угорщина юридично визнали владу гетьмана Павла Скоропадського в Україні. Це посилило міжнародне становище Української Держави, хоча її існування залежало від складної воєнно-політичної ситуації.
1924 — Конгрес США надав громадянство всім американським індіанцям, народженим на території країни. Попри це, реальна рівність прав наставала повільно, а в багатьох штатах корінні народи ще стикалися з обмеженнями.
1946 — після плебісциту в Королівстві Італія було ліквідовано монархію та проголошено Італійську Республіку. Це рішення завершило період правління Савойської династії та відкрило нову політичну сторінку країни.
1953 — відбулася коронація Єлизавети II, королеви Великої Британії. Церемонія стала однією з перших великих монархічних подій, яку масово транслювали по телебаченню, що помітно змінило сприйняття королівської влади суспільством.
1962 — у Новочеркаську жорстоко придушили демонстрацію робітників, які протестували проти підвищення цін і погіршення умов життя. Унаслідок розстрілу загинули 24 людини, ще 39 були поранені, а саму трагедію радянська влада довго приховувала.
1976 — літак Як-40 здійснив аварійну посадку в районі Осокорків у Києві. Подія увійшла в історію міста як один із незвичних авіаційних інцидентів, пов’язаних із тоді ще малозабудованою місцевістю на лівому березі Дніпра.
1996 — Україна офіційно втратила статус ядерної держави після завершення процесу вивезення стратегічної ядерної зброї. Це стало наслідком міжнародних домовленостей, за якими Україна відмовилася від третього за потужністю ядерного арсеналу у світі.
2010 — депутати Національної асамблеї Квебеку одностайно ухвалили законопроєкт про визнання Голодомору 1932—1933 років геноцидом українського народу. Також було проголошено День пам’яті жертв Голодомору, що стало важливим жестом підтримки історичної правди про трагедію українців.
