6 травня відзначаються День піхоти Збройних сил України, а також Всесвітній день боротьби з астмою, Міжнародний день проти дієти та Міжнародний день коучингу. Щороку 6 травня світ також згадує події, які залишили глибокий слід у різних сферах — від історії воєн й наукових проривів до трагедій і королівських церемоній.
День піхоти Збройних сил України
6 травня в Україні відзначають День піхоти — день воїнів, які є опорою й основою наземного війська, тих, хто першим зустрічає ворога віч-на-віч, під кулями та снарядами, на передовій. Це день мужності, витривалості й вшанування тих, хто щодня виборює свободу на найскладніших ділянках фронту. Українська піхота — це не просто рід військ, а втілення незламного духу і жертовності. Її бійці йдуть в бій у перших рядах, хто окопується під артобстрілами, хто витримує натиск ворога, утримуючи позиції, коли важко навіть стояти.
Свято встановлене Указом Президента України №152/2019 від 19 квітня 2019 року «з метою вшанування мужності та героїзму воїнів піхотних підрозділів». І хоча піхота завжди була на передовій, саме після початку війни у 2014 році, а особливо після повномасштабного вторгнення 2022-го, українське суспільство по-новому усвідомило ціну кожного кроку піхотинця.
Сучасна українська піхота — це і досвідчені контрактники, і мобілізовані цивільні, які взяли до рук зброю, аби боронити країну. Це чоловіки й жінки, ветерани АТО й новобранці, вчителі, лікарі, шахтарі й айтішники — усі, хто став воїном, бо не зміг стояти осторонь. Вони — серце армії, на яких тримається оборона, і саме вони платять найвищу ціну за кожен метр української землі.
У День піхоти ми вшановуємо пам’ять загиблих героїв і дякуємо живим. Ми визнаємо: без піхоти не було б оборони, контрнаступів, звільнених сіл і міст.
Цікаві факти
Піхота складає основу Збройних сил України: піхотні підрозділи представлені в кожній бригаді, а загальна кількість піхотинців вимірюється десятками тисяч.
Українська піхота має глибокі історичні традиції — від козацьких піших полків до підрозділів УПА й армії УНР. Сучасні піхотинці є продовжувачами цього бойового спадку.
Окремі механізовані бригади, як-от 24-та імені короля Данила чи 93-тя «Холодний Яр», мають героїчну історію, брали участь у ключових битвах на Донбасі й у визволенні Харківщини та Херсонщини.
Сучасна війна змусила піхотні підрозділи опановувати нові технології — тепер на озброєнні піхотинців є FPV-дрони, БПЛА для розвідки, термальні приціли, що змінюють правила бою.
«Піхота — бог війни» — гасло нового часу. Якщо раніше це говорили про артилерію, то тепер на полі бою піхота здобула ключову роль — як у штурмах, так і в утриманні рубежів.
Всесвітній день боротьби з астмою
У перший вівторок травня щороку світова спільнота відзначає Всесвітній день боротьби з астмою — хворобою, яка щоденно впливає на життя мільйонів людей. Цей день — не просто формальна дата в календарі, а гучний заклик звернути увагу на проблему, яка досі залишається недооціненою. Попри досягнення медицини, астма продовжує позбавляти людей повноцінного дихання, впевненої фізичної активності й безтурботного життя.
День був започаткований за ініціативою Глобальної ініціативи з боротьби з астмою (GINA) і вперше відзначений у 1998 році. Його мета — не лише поширити обізнаність, а й покращити діагностику, забезпечити доступ до ефективного лікування та розвінчати міфи про захворювання. Адже бронхіальна астма — це не вирок, якщо вона під контролем. І водночас — серйозна загроза, якщо знехтувати лікуванням.
У XXI столітті астма стала одним з найпоширеніших хронічних захворювань у світі. За даними ВООЗ, нею страждає понад 260 мільйонів людей. В Україні ця цифра, за приблизними підрахунками, сягає близько 250 тисяч пацієнтів, однак реальна кількість може бути значно вищою через недіагностовані випадки. Астма вражає як дітей, так і дорослих, і часто починається у дитячому віці, супроводжуючи людину все життя.
Проблема полягає не лише в медичному аспекті, вона має соціальні й економічні наслідки. Неконтрольована астма призводить до втрати працездатності, пропущених днів навчання, госпіталізацій, а іноді — до фатальних випадків. Водночас якісне лікування, регулярне використання інгаляторів та дотримання рекомендацій лікаря дозволяє більшості хворих жити повноцінно.
Цікаві факти
Поширеність бронхіальної астми у світі постійно зростає — на сьогодні на неї страждає понад 260 мільйонів людей, а щороку хвороба забирає життя близько 450 тисяч пацієнтів, переважно у країнах із низьким доступом до базової медичної допомоги.
За підрахунками українських алергологів, офіційно діагностовану астму має близько 250 тисяч українців, однак реальна кількість може сягати 1 мільйона — через недіагностовані та приховані форми, зокрема в дітей.
Бронхіальна астма не є протипоказанням до занять спортом: олімпійські чемпіони, як-от плавчиня Ребекка Адлінгтон і лижниця Маріт Бйорген, мали діагноз астма і досягали високих результатів завдяки постійному контролю стану.
Напади астми найчастіше провокуються саме вночі або під ранок, тому регулярний прийом базисних препаратів (інгаляційних кортикостероїдів) значно знижує ризик ускладнень.
Інгалятори зі швидкодіючими бета-агоністами є рятівним рішенням, яке знімає гострий бронхоспазм і дозволяє запобігти фатальним наслідкам під час нападу.
У понад 60% дітей із астмою захворювання має алергічний компонент — частою причиною є пиловий кліщ, пліснява, шерсть тварин або пилок.
Перші ознаки астми можуть маскуватися під тривалий нічний кашель або затруднене дихання під час фізичного навантаження, тому в багатьох дітей діагноз ставиться із запізненням на 1–3 роки.
У багатьох школах Європи вчителі фізкультури мають базові знання про ведення дітей із бронхіальною астмою, а в деяких країнах (наприклад, у Великій Британії) дозволено зберігати запасні інгалятори у шкільних аптечках.
Міжнародний день проти дієти
Це символічна й водночас глибоко соціальна дата, яка кидає виклик індустрії схуднення, стандартам краси й суспільному тиску на тіло. Цей день закликає зупинитися, подивитися в дзеркало без самозасудження і запитати: «Чому я не можу просто бути?»
Заснований у 1992 році британською феміністкою Мері Еванс Янг, яка сама пережила важкий досвід анорексії та стигматизації, день став початком глобального руху за бодіпозитив, повагу до тілесної різноманітності й проти дискримінації за розміром. Головна мета — підтримати людей у прийнятті себе такими, якими вони є, незалежно від ваги, форми тіла чи того, як їх оцінює суспільство.
Це не просто день «можна все» чи «свято переїдання», він значно глибший. Це день, коли ставиться під сумнів сама ідея, що худе — значить здорове, а товсте — значить ледаче чи ненормальне. Це день, коли згадують про шкоду токсичної культури дієт, коли дієти нав’язуються з дитинства, коли контроль калорій стає нав’язливою ідеєю, що знищує самооцінку, а в деяких випадках — і життя.
У медичному середовищі дедалі більше лікарів підтримують відмову від короткострокових жорстких дієт, наголошуючи: здоров’я — не у вазі, а в загальному способі життя, активності, сні, психічному стані та збалансованому харчуванні. Саме тому цей день має ще один вимір — захист людей від псевдонаукових методик, шахрайських «очищувальних» програм і культу «детоксу», що не має жодного підґрунтя в доказовій медицині.
Цікаві факти
День засновано після того, як 15-річна британська дівчина вкоротила собі віку через насмішки про її вагу — це стало особистим потрясінням для Мері Еванс Янг, і вона вирішила влаштувати першу акцію протесту під гаслом «Дієтам — ні!».
За даними ВООЗ, понад 40% підлітків хоча б раз у житті серйозно обмежували себе в їжі, щоб відповідати стандартам краси, нав’язаним соцмережами чи модою.
У США, Канаді, Великій Британії та Австралії існують клініки, які займаються не лише лікуванням розладів харчової поведінки, а й просвітницькою роботою щодо прийняття свого тіла, зокрема через програми для батьків і вчителів.
Ідея «відмови від дієт» підтримується сучасною нутриціологією через концепцію інтуїтивного харчування — системи, яка вчить чути сигнали голоду, насичення й не ділити їжу на «хорошу» чи «погану».
Поняття BMI (індекс маси тіла), яке довго вважалося мірилом здоров’я, нині критикують за надмірну спрощеність: люди з однаковим BMI можуть мати зовсім різний стан здоров’я, залежно від генетики, м’язової маси й метаболізму.
Понад 70% жінок у розвинених країнах у віці до 30 років хоча б раз у житті висловлювали незадоволення своїм тілом навіть за відсутності медичних причин для схуднення.
Міжнародний день коучингу
Це професійне свято, покликане привернути увагу до коучингу як інструменту розвитку особистості, кар’єри та бізнесу. Цей день не має фіксованої дати, але його проведення координує Міжнародна федерація коучів (ICF) — найбільша світова організація, яка об’єднує сертифікованих коучів із понад 150 країн. У рамках цього свята зазвичай проходить цілий тиждень коучингу (International Coaching Week) — з відкритими сесіями, лекціями, майстер-класами та знайомством із філософією коучингового підходу.
Метою цього дня є популяризація ідеї, що коучинг — це не маніпуляція й не вмовляння, а глибокий процес партнерської взаємодії, який допомагає людині знайти власні відповіді, ресурси та шлях. Він базується на повазі до клієнта, довірі, вмінні слухати та задавати правильні питання. На відміну від наставництва чи консультування, коуч не дає порад — він допомагає людині самій побачити рішення.
У сучасному світі коучинг застосовують у найрізноманітніших сферах: у бізнесі — для розвитку лідерства та команди, в освіті — для мотивації студентів і викладачів, у спорті — для досягнення психологічної витривалості, у житті — для особистісного росту, подолання кризи, зміни кар’єри. Український контекст також не стоїть осторонь: попит на професійних коучів зростає, особливо серед власників бізнесу, HR-менеджерів, військових психологів і ветеранів, які шукають нові смисли в мирному житті.
Цікаві факти
Міжнародна федерація коучингу (ICF), заснована у 1995 році, налічує понад 50 тисяч членів по всьому світу й є найавторитетнішою організацією у сфері професійного коучингу.
Найвідоміший коуч у світі — Тоні Роббінс, який працював з Біллом Клінтоном, Опрою Вінфрі, Сереною Вільямс і багатьма CEO транснаціональних компаній.
На відміну від психолога, коуч не лікує травми минулого, а фокусується на майбутньому — цілях, ресурсах, діях.
Більшість міжнародних компаній мають внутрішніх або зовнішніх коучів для роботи з топменеджментом, зокрема Google, Microsoft, IBM, Intel.
У країнах ЄС існують державні програми підтримки кар’єрного коучингу для безробітних або мігрантів, що сприяє соціальній адаптації.
В Україні дедалі більше ветеранських організацій включають коучинг до програм реінтеграції після служби — як метод усвідомленого планування нового життя.
Історичні події в цей день
1920 – Завершився Перший зимовий похід Армії УНР. Українське військо пройшло понад 2500 км територіями, зайнятими червоними й білими військами, в надскладних умовах холоду, хвороб і постійних боїв, довівши здатність до опору та виконання бойового завдання попри переважаючі сили ворога.
1937 – У штаті Нью-Джерсі (США) сталася катастрофа найбільшого у світі німецького трансатлантичного дирижабля LZ 129 «Гінденбург». Під час приземлення він вибухнув, що спричинило загибель 35 людей. Аварія ознаменувала кінець епохи дирижаблів як транспорту майбутнього. «Гінденбург» сягав понад 240 метрів у довжину й важив 242 тонни.
1944 – У Великій Британії звільнили з в’язниці лідера індійського національного руху Махатму Ганді, якого тримали під вартою через його заклики до незалежності Індії від британської корони.
1953 – Американський кардіохірург Джон Гібон уперше в історії провів операцію із застосуванням апарата штучного кровообігу («серце-легені»), відкривши нову еру в кардіохірургії.
1958 – В Уельсі виконали останній смертний вирок. З цього часу смертна кара у Великій Британії стала історією.
1968 – Через масові протести та сутички в Парижі французька влада закрила Сорбонну — один із найстаріших і найпрестижніших університетів світу. Це стало символом студентського бунту травня 1968 року.
1987 – Радянський транспортний літак Ан-124 «Руслан» встановив світовий рекорд дальності польоту замкнутим маршрутом — понад 20 тисяч кілометрів без посадки (20150,92 км), продемонструвавши технічні можливості радянської авіації.
1990 – Між Молдовою та Румунією відкрито державний кордон — символ перших кроків до розпаду СРСР і початку нових політичних реалій у Східній Європі.
1991 – Легендарний український легкоатлет Сергій Бубка в Японії встановив світовий рекорд у стрибках з жердиною — 6 метрів 7 сантиметрів, продовжуючи свою рекордну серію, яка не мала аналогів у світі спорту.
1992 – Була ухвалена конституція Республіки Крим, що означало створення нового рівня автономії на території України, яка щойно здобула незалежність.
1994 – Відбулося урочисте відкриття Євротунелю під Ла-Маншем — стратегічного інфраструктурного проєкту, що з’єднав Францію та Велику Британію потягами через підводний тунель довжиною 50,5 км.
2023 – У Лондоні відбулася офіційна коронація Чарльза III та його дружини Камілли як короля та королеви-консорта Сполученого Королівства. Церемонія стала однією з наймасштабніших подій британської монархії XXI століття.
День Святого Георгія Побідоносця, покровителя воїнства та символа духовної мужності
Святий великомученик Георгій, якого вшановують 6 травня за юліанським календарем, є одним із найшанованіших святих у християнському світі. Його образ – це не лише воїн на коні, що перемагає змія, а й приклад незламної віри, гідності та духовної перемоги над жорстокістю.
Святий Георгій народився у III столітті в Каппадокії (територія сучасної Туреччини) в заможній і знатній християнській родині. Ще змалку він відзначався відвагою, розумом і вірністю. Вступивши до лав римської армії, він швидко зробив кар’єру, отримавши звання тисяченачальника (командира підрозділу з тисячі воїнів) і ставши улюбленцем імператора Діоклетіана.
Сам Діоклетіан, попри свою репутацію талановитого правителя, увійшов в історію як один із найжорстокіших гонителів християн. Він був переконаний, що лише повернення до традиційного язичництва зможе врятувати імперію, яка тріщала по швах через міжетнічні конфлікти, релігійну роздробленість і втрату довіри до влади. Християнство, яке швидко поширювалося, він вважав загрозою державному устрою. Тож почалося так зване Велике гоніння.
Георгій не міг миритися з репресіями. Він продав своє майно, роздав усе бідним і відкрито заявив про свою віру в Христа перед самим імператором. Йому неодноразово пропонували зректися — не зі зла, а «заради порядку». Сім днів тривали тортури, що мали на меті не вбити, а зламати його волю. Але Георгій залишився твердим. Урешті-решт Діоклетіан наказав відтяти йому голову. Саме завдяки цій вірності до кінця він і був проголошений великомучеником.
За церковною традицією, Георгій Побідоносець зображається на білому коні, який скаче на змія. Це відсилає до легенди про «Чудо про змія»: уже після мученицької смерті святий начебто явився на березі озера біля Бейрута, де з’являвся лютий дракон і вимагав людських жертв. Мешканці віддавали на поживу дівчат, допоки однією з обраних не стала донька правителя. У той момент з’явився Георгій, проколов чудовисько списом і врятував невинну. Вражені цим чудом, жителі міста прийняли християнство. За іншою версією, це сталося ще за життя святого.
Проте церква наголошує: звання «Побідоносець» Георгій здобув не за вбивство змія, а за перемогу духовну — над страхом, спокусами, системою і владою, яка вимагала зрадити віру. Його приклад — це не про силу меча, а про незламність духу. Сьогодні Георгія Побідоносця вшановують як небесного покровителя воїнів, символа сміливості, стійкості, жертовності заради вищих ідеалів. Його ім’я носять храми, міста, ордени, а образ святого – у серцях багатьох поколінь, що шукають сили перед лицем несправедливості.
День створення УБОЗ
6 травня 1991 року в структурі Міністерства внутрішніх справ України офіційно створили підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю — УБОЗ. Цей день збігся з православним святом – Днем пам’яті святого Георгія Побідоносця, покровителя воїнів і символу боротьби зі злом.
Однак історія цих підрозділів розпочалась раніше — 10 грудня 1988 року в Дніпропетровську, коли за таємним рішенням Колегії УВС Дніпропетровської області було утворене перше в СРСР експериментальне спецпідрозділення з 12 осіб для протидії новому явищу — організованій злочинності. Його створення ініціював генерал Олександр Билюк, а формально воно підпорядковувалося новоствореному 6-му управлінню МВС СРСР. Поштовхом для цього стала діяльність дніпровського кримінального авторитета Мельниченка на прізвисько «Матрос», який фактично започаткував у СРСР практику рекету й на той момент був «королем» злочинного світу.
Банда «Матроса» відзначалася надзвичайною жорстокістю й мала тісні зв’язки з місцевими правоохоронцями. Коли його затримали, у той самий день наклав на себе руки начальник карного розшуку міської міліції Дніпропетровська. Це лише підтвердило масштаби корупції в системі. Новостворене спецпідрозділення мало стати відповіддю — відбір кадрів нібито проводився за участю КДБ, і до складу потрапили найбільш перспективні з погляду оперативної роботи офіцери. В результаті «Матрос» отримав 12 років ув’язнення. І хоча у 1995 році його звільнили достроково й зустріли з почестями кримінальні кола, на той момент це була безумовна перемога. Саме цей досвід і вирішили масштабувати по всій країні.
У 1989 році аналогічний експериментальний підрозділ (ОБОП) створили в Києві. Нові формування були фактично автономними, засекреченими, з широкими оперативними повноваженнями, агентурною мережею та можливістю створювати «легендовані» фірми для оперативної роботи. Їх завданням була не оборона, а наступ — виявлення, дестабілізація, локалізація й знищення організованих злочинних структур.
Згодом УБОЗ перетворився на велику, розгалужену систему з тисячами оперативників, власною розвідкою, спецпідрозділом «Сокіл», засекреченими базами даних («РИС», пізніше — «Скорпіон»), мережею інформаторів. Уже до середини 90-х в Україні практично не залишилось жодної великої ОЗГ, яка б уникла удару з боку УБОЗ.
У 1993 році Верховна Рада України ухвалила Закон «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», за який проголосувало 300 народних депутатів. Україна стала єдиною серед країн СНД, яка мала окремий дієвий закон у цій сфері. Проте з часом структура почала втрачати реальний вплив, злочинні авторитети стали політиками, депутатами, радниками. Коли у керівництво МВС почали приходити колишні «клієнти» УБОЗу, підрозділ було ліквідовано як «репресивний». Однак сам факт його створення у відповідь на корупцію в правоохоронних органах свідчив: проблема не в структурі, а доборі кадрів, нагляді та дотриманні закону. Втім, здається, ніхто цього вже не аналізував.
У 2017 році Консультативна місія ЄС в Україні офіційно констатувала: в країні відсутній спеціалізований орган, який веде системну боротьбу з організованою злочинністю.
