22 травня відзначаються Всесвітній день міських фермерів, Міжнародний день біологічного різноманіття та День Шерлока Холмса. Цей день в історії позначений подіями, які залишили глибокий слід у науці, культурі, війнах, релігії та боротьбі за українську ідентичність.
Всесвітній день міських фермерів
Це свято поки що не має широкого розголосу, але безпосередньо стосується змін у способі життя мільйонів людей. Вона нагадує про поступову трансформацію аграрного виробництва в контексті зростання міст, кліматичних змін і потреби у локальних продовольчих системах.
Міське фермерство – це господарська діяльність, яка здійснюється у межах міста або передмість. Йдеться про вирощування овочів, фруктів, зелені, грибів, а також про утримання бджіл, риби або дрібної птиці в обмежених умовах, часто з застосуванням інноваційних технологій – вертикальних ферм, гідропоніки, теплиць з контролем мікроклімату. Така практика дає змогу не тільки частково забезпечувати себе продуктами, а й підвищувати продовольчу безпеку громад, особливо в умовах зростання цін і глобальних ланцюгів поставок, що стають дедалі вразливішими.
Свято виникло як ініціатива громадських організацій, які просувають ідею локального виробництва продуктів харчування безпосередньо в межах урбанізованих територій. У багатьох країнах саме цього дня відбуваються події, присвячені обміну досвідом між міськими фермерами, обговоренню аграрної політики в містах, освітнім ініціативам для школярів та місцевих громад.
Ідея міського фермерства тісно пов’язана з концепцією сталого розвитку. Вона дозволяє скорочувати логістику продуктів, зменшувати викиди вуглецю, використовувати повторно органічні відходи як компост і залучати міських жителів до безпосередньої участі в аграрному циклі.
Попри це, розвиток міського фермерства стикається з низкою проблем. Йдеться про регуляторні обмеження, доступ до земельних ділянок у межах міст, питання безпеки продуктів, а також складність масштабування таких ініціатив. Однак попит на свіжі, локальні продукти, зростання екологічної свідомості населення та розвиток технологій (зокрема енергоефективного освітлення, автоматизованого поливу, моніторингу умов вирощування) стимулюють розширення цього сегмента.
Цікаві факти
У Токіо, одному з найзаселеніших мегаполісів світу, близько 30% фермерських господарств розташовані в межах міської зони. Це тисячі дрібних виробників, які постачають овочі безпосередньо до місцевих магазинів.
У Нью-Йорку працює одна з найбільших у світі дахових ферм – Brooklyn Grange. Вона охоплює площу понад 5 тисяч квадратних метрів і вирощує щороку десятки тонн овочів для продажу в ресторани та на фермерських ринках.
У Гавані (Куба) після економічної кризи 1990-х років понад 90% овочів і зелені почали вирощуватися саме в межах міста – у рамках програми «органопоніків» (системи біоінтенсивного міського землеробства).
У багатьох країнах існують державні або муніципальні програми підтримки міських ферм – наприклад, у Парижі муніципалітет сприяє створенню городів на дахах шкіл, лікарень і громадських будівель.
У Нідерландах популярною є концепція «міських теплиць», які розміщуються в колишніх промислових приміщеннях і працюють цілий рік завдяки контролюваним умовам та LED-освітленню.
У 2022 році Організація Об’єднаних Націй визнала міське фермерство одним із інструментів адаптації міст до кліматичних змін, особливо в регіонах із високим ризиком нестачі продуктів.
Міське фермерство дедалі частіше інтегрують у систему освіти: у США та Канаді багато шкіл мають власні міні-городи, де учні вивчають біологію, екологію та принципи сталого харчування на практиці.
Міжнародний день біологічного різноманіття
Цей день запроваджений Генеральною Асамблеєю ООН у 2000 році. Головна мета цієї ініціативи — привернути увагу суспільства, урядів і бізнесу до проблем, пов’язаних з зникненням видів, деградацією природного середовища, втратою екосистем і необхідністю збереження різноманітності життя на Землі. Вибір дати не випадковий: саме 22 травня 1992 року була прийнята Конвенція про біологічне різноманіття — один із ключових документів міжнародного природоохоронного права.
Під поняттям біорізноманіття мається на увазі не лише кількість видів на планеті, а й різноманіття генетичного матеріалу всередині популяцій, а також різноманітність екосистем. Проте протягом останніх десятиліть людство свідчить про безпрецедентні втрати: за даними ООН, приблизно 1 мільйон видів тварин і рослин перебувають під загрозою зникнення. Основні причини — вирубка лісів, забруднення середовища, інвазивні види, зміна клімату та надмірна експлуатація ресурсів.
Україна, незважаючи на війну, залишається частиною міжнародної системи охорони біорізноманіття. Проблеми загострилися внаслідок бойових дій: масштабні пожежі, пошкодження ґрунтів, забруднення водойм, руйнування природоохоронних територій на Сході та Півдні України завдали шкоди сотням видів, багато з яких — ендемічні або рідкісні.
Цікаві факти
У світі існує близько 8,7 мільйона видів живих організмів, з яких науково описано менше ніж 2 мільйони.
Найбільше біологічне різноманіття зосереджене в тропічних лісах, особливо в Амазонії, Конго та Індонезії, хоча ці території нині інтенсивно вирубуються.
Україна є домом для понад 70 тисяч видів флори і фауни, серед яких понад 500 занесені до Червоної книги України.
За останні 50 років популяції диких тварин скоротилися в середньому на 69%, згідно з даними Living Planet Index (WWF).
Одне дерево тропічного лісу може бути місцем проживання для понад 1000 видів комах, грибів і бактерій.
Глобальна вартість екосистемних послуг (опилення, очищення води, збереження ґрунтів) оцінюється у трильйони доларів щорічно, хоча вони не мають безпосереднього ринкового вираження.
Зникнення бджіл, як основних запилювачів, може призвести до колапсу багатьох сільськогосподарських систем.
В Україні під час повномасштабної війни вже зафіксовано понад 500 екологічних злочинів, що вплинули на флору, фауну та природні ресурси.
День Шерлока Холмса
Щороку 22 травня відзначається День Шерлока Холмса — неофіційне, але відоме серед шанувальників класичної літератури та детективного жанру свято. Дата приурочена до дня народження сера Артура Конан Дойла — автора, який створив одного з найвідоміших персонажів у світовій літературі. Саме 22 травня 1859 року в Единбурзі народився Конан Дойл, який пізніше змінить хід розвитку детективного жанру й закладе основу образу «ідеального слідчого» у популярній культурі.
Письменник неодноразово визнавав, що прообразом Холмса став його викладач — хірург Джозеф Белл. Белл володів унікальною здатністю робити точні висновки про пацієнтів лише за зовнішністю, манерою говорити чи деталями поведінки. Ці навички — уважність до дрібниць, дедуктивне мислення та інтелектуальна холоднокровність — стали основою для вигаданого детектива.
Загалом Артур Конан Дойл написав 56 оповідань і 4 повісті про Шерлока Холмса, починаючи з «Етюду в багряних тонах» (1887). Разом із доктором Джоном Ватсоном Холмс розкриває складні злочини в Лондоні кінця ХІХ — початку ХХ століття. Саме ця парність, що поєднувала логіку й емпатію, аналітичний розум і людяність, стала взірцем для подальших літературних і кінематографічних дуетів.
Хоча Конан Дойл спочатку втомився від свого героя й навіть «вбив» його у повісті «Остання справа Холмса», пізніше він був змушений повернути його до життя через безпрецедентний тиск читачів. Таке явище було одним із перших прикладів впливу читацької аудиторії на хід літературного процесу.
Образ Шерлока Холмса потрапив до Книги рекордів Гіннеса як персонаж з найбільшою кількістю екранізацій. Його грали понад 70 акторів у більш ніж 200 фільмах. Серед найвідоміших втілень — Бейзіл Ретбоун (США, 1930–1940-ті), Василь Ліванов (СРСР, 1979–1986), Джеремі Бретт (Велика Британія, 1984–1994), Роберт Дауні-молодший (фільми 2009 і 2011 років), Бенедикт Камбербетч (серіал BBC «Шерлок», 2010–2017).
Сам Холмс став архетипом — образом, який використовують у кіно, літературі, психології, навіть у бізнес-стратегіях. Його ім’я стало синонімом аналітичного мислення, логіки, нестандартного підходу до вирішення складних ситуацій.
У Единбурзі, де народився Конан Дойл, встановлено пам’ятник Шерлоку Холмсу навпроти місця, де колись стояв дім письменника.
Цікаві факти
У жодному з творів Конан Дойла Шерлок не вимовляє фрази «Елементарно, Ватсоне!» в тому вигляді, в якому вона стала відомою. Вона виникла пізніше — у фільмах.
Холмс володів знаннями з хімії, анатомії, криміналістики, грав на скрипці, боксував і вживав кокаїн — це було легально в ХІХ столітті, і відображало реалії тогочасної Британії.
Артур Конан Дойл не любив свого героя. Він вважав твори про Холмса літературно менш вартісними, ніж свої історичні романи.
У Лондоні щороку влаштовують костюмовані паради фанатів у стилі вікторіанської епохи, присвячені Холмсу.
В Японії Шерлок Холмс є героєм кількох аніме-серіалів, зокрема в дитячому варіанті, де детектив — це антропоморфний пес.
Британське МВС упродовж ХХ століття справді отримувало листи, адресовані Шерлоку Холмсу на Бейкер-стріт 221B, із проханнями розслідувати справжні злочини.
Існують цілі фанатські товариства, присвячені Холмсу: найбільше з них — «The Baker Street Irregulars», засноване у 1934 році в США, і діє до сьогодні.
Історичні події в цей день
1846 – У Нью-Йорку було засновано новинну агенцію «Associated Press», яка згодом стала однією з найвпливовіших інформаційних структур світу.
1849 – Авраам Лінкольн отримав патент на власну конструкцію плаваючого сухого доку, ставши єдиним президентом США з офіційним патентом.
1861 – У Каневі на Чернечій горі відбулося перепоховання Тараса Шевченка — згідно з його заповітом, щоб «було видно широкий Дніпро і було чути, як реве ревучий».
1919 – У Києві, в церкві святого Миколая, вперше відслужили богослужіння українською мовою. Цей день став умовною датою заснування Української автокефальної православної церкви.
1931 – Свою діяльність розпочала Українська академія аграрних наук — інституція, що стала основним науковим центром у сфері сільського господарства.
1936 – Відкрився перший чемпіонат СРСР з футболу, який започаткував радянську історію офіційних національних футбольних змагань.
1939 – У Берліні підписано «Сталевий пакт» між Гітлером і Муссоліні — політичну та військову угоду між Третім Рейхом і фашистською Італією, яка зміцнила вісь агресивних держав напередодні Другої світової війни.
1942 – Мексика приєдналася до антигітлерівської коаліції, оголосивши війну державам Осі.
1971 – Біля пам’ятника Шевченку в Києві виступив правозахисник Анатолій Лупиніс. Його виступ завершився арештом — приклад радянських репресій проти свободи слова.
1972 – Президент США Річард Ніксон став першим американським лідером, який здійснив візит до СРСР, відкривши нову фазу у відносинах між наддержавами — період «розрядки».
1979 – У Львові на Личаківському цвинтарі відбувся похорон композитора Володимира Івасюка. Подія перетворилася на масову акцію протесту, адже обставини його смерті були нез’ясовані, а офіційна версія — сумнівною.
1998 – У Києві, на Аскольдовій могилі, відбулася урочиста посвята новозбудованої греко-католицької церкви святого Миколая — символ повернення у публічний простір забороненої в СРСР Церкви.
2002 – У столиці Чехії, Празі, відкрили Меморіал жертвам комунізму — на знак пошани до мільйонів людей, які стали жертвами тоталітарного режиму.
2009 – Служба безпеки України відкрила кримінальне провадження за фактом Геноциду 1932–1933 років. Це стало частиною офіційного державного курсу на історичну та правову оцінку Голодомору.
2014 – Поблизу Волновахи бойовики так званої ДНР напали на блокпост 51-ї механізованої бригади ЗСУ. Загинули 16 військових, ще 32 отримали поранення. У цей самий день біля Рубіжного в бою загинули троє українських бійців 30-ї бригади, семеро були поранені. Ці події стали одними з перших масштабних втрат української армії у війні на Донбасі.
