3 травня відзначаються Всесвітній день свободи преси, Міжнародний день дронів, Міжнародний день Сонця, Міжнародний день астрономії та Всесвітній день садівництва. Також цей день насичений подіями, які залишили глибокий слід у світовій, європейській та українській історії.
Всесвітній день свободи преси
Щороку 3 травня світ відзначає Всесвітній день свободи преси — не як формальність, а болючу й актуальну нагадку: свобода слова — це не даність, а здобуток, який потребує щоденного захисту. Запроваджене Генеральною асамблеєю ООН у 1993 році, це міжнародне свято було встановлене на честь Віндхукської декларації — документа, ухваленого 3 травня 1991 року в Намібії, в якому африканські журналісти вперше офіційно закликали до вільної, незалежної й плюралістичної преси.
Свобода преси є правом суспільства на правду, а не привілеєм журналістів. Це можливість громадянина знати, розуміти, діяти. В умовах війни, диктатури, корупції або політичного тиску вільна журналістика стає першою мішенню. Саме тому 3 травня — це також день пам’яті про журналістів, які загинули, зникли безвісти або потрапили до в’язниці за те, що робили свою роботу.
ЮНЕСКО щороку визначає тему цього дня, проводить Глобальну конференцію зі свободи преси, оголошує лауреатів премії імені Ґільєрмо Кано — колумбійського журналіста, убитого у 1986 році за розслідування наркокартелів. Це також день, коли міжнародні організації публікують рейтинги свободи преси, вказують на уряди, що порушують права ЗМІ, і висловлюють підтримку тим, хто працює на передовій правди.
Для України цей день має особливе значення. Під час повномасштабної війни журналісти стали очевидцями й документалістами злочинів, носіями голосу окупованих територій, хронікерами болю й боротьби. Вони є мішенню не лише для пропаганди, а й для фізичних атак. Свобода слова в Україні — це частина фронту, де захищають не лише територію, а й суть демократії.
Цікаві факти
Ц світі за останні 20 років понад 1500 журналістів були вбиті за виконання професійної діяльності.
Україна у 2024 році посідала 79-те місце зі 180 у рейтингу свободи преси (RSF).
У багатьох країнах журналісти ризикують не лише свободою, а й життям, публікуючи правду про корупцію, військові злочини, тортури або порушення прав людини.
У середньовічній Англії журналістів називали «підбурювачами мас», і будь-який несанкціонований друк карався смертю. Лише після скасування «ліцензування друку» у 1695 році з’явилася можливість видавати газети незалежно від влади.
Перший журналіст, якого офіційно оголосили «ворогом держави» в СРСР — це українець Михайло Овсянко, редактор сільської газети, який у 1933 році надрукував репортаж про голод у Полтавській області. Він був репресований і розстріляний.
У 2023 році в Афганістані дівчина-журналістка вела новини з-під хіджабу, повністю приховуючи обличчя, щоб уникнути арешту. Вона працювала під псевдонімом, а голос змінювали за допомогою монтажу.
У 2017 році на Мальті підірвали авто журналістки Дафне Каруани Галісії, яка розслідувала корупцію у владі. Вона вела свій блог абсолютно одна, з дому, і стала символом журналістської мужності в Європі. Після її смерті понад 45 журналістів з 18 країн об’єдналися в команду «Forbidden Stories» і завершили її розслідування.
У Туркменістані деякі журналісти змушені шифрувати свої матеріали у вигляді кулінарних рецептів, щоб передати їх за кордон. Наприклад: «Додати дві ложки м’яса — президента, дрібку спецій — нафтовий контракт, і варити на повільному вогні — під санкціями».
У 2022 році філіппінка Марія Ресса стала першою жінкою-журналісткою, яка отримала Нобелівську премію миру після 80 років перерви. Попри переслідування, вона продовжила викривати дезінформацію й авторитаризм.
У зоні бойових дій в Україні журналісти використовують бронежилети з маркуванням «PRESS», але це не завжди рятує. За даними «Репортерів без кордонів», від початку повномасштабного вторгнення Росії було вбито щонайменше 11 журналістів.
Існує країна, де не працює жодне незалежне ЗМІ — це Еритрея. Там всі медіа належать державі, а за спробу створити незалежний канал загрожує довічне ув’язнення. У рейтингу свободи преси вона традиційно займає останнє місце — нижче навіть за Північну Корею.
Один із найпотужніших центрів захисту журналістів — це Міжнародна обсерваторія з прав людини у Женеві, яка зберігає «цифрові сейфи» — зашифровані архіви репортажів убитих і зниклих журналістів, аби їхні матеріали не загубилися і могли бути опубліковані навіть через роки.
У багатьох автократіях журналісти навчилися знімати розслідування на телефони, передаючи їх у закритих каналах через месенджери або під виглядом «історій» у соцмережах, щоб обійти цензуру. Наприклад, у М’янмі діє таємна мережа «розвідників із камерою» — фермерів, учителів і студентів, які фіксують військові злочини.
Міжнародний день дронів
Цей день, започаткований у 2015 році подружжям Сарою та Девідом Оніл зі США, стрімко вийшло за межі американської ініціативи й перетворилося на глобальний день визнання безпілотних технологій — від хобі до оборонної справи, від наукових відкриттів до екологічного моніторингу. Медіа показували дрони виключно як військову загрозу, тоді як насправді вони дедалі частіше ставали частиною мирного життя — допомагали рятувальникам, аграріям, кінематографістам, науковцям і навіть весільним фотографам. Девід і Сара Оніл, автори телешоу «That Drone Show», вирішили організувати День дронів, щоб показати: ці машини можуть бути корисними, красивими й навіть рятівними.
З того часу свято проводиться у понад 40 країнах: змагання з пілотування, виставки технологій, демонстрації можливостей, освітні лекції для дітей і дорослих. Це день, коли інженери, стартапи, військові, екологи, журналісти й аматори об’єднуються довкола ідеї: небо — не межа, а платформа для інновацій.
У XXI столітті дрони стали символом технологічного прориву. Вони змінили логістику, військову справу, кінематограф, картографію, журналістику. Але водночас поставили нові виклики — етичні, правові, безпекові. Міжнародний день дронів — це не лише свято машин, а й привід поговорити про майбутнє людства в епоху штучного інтелекту й автономних систем.
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну у 2022 році стало точкою зламу в історії дронів. Якщо раніше безпілотники були передусім інструментом логістики, зйомки чи досліджень, то в Україні вони стали зброєю, щитом, очима і нервовою системою армії. Саме дрони визначили нову епоху війни — війну, в якій техніка й програмування стали не менш важливими, ніж артилерія.
Росія масово використовує іранські дрони-камікадзе Shahed-136 (відомі в Україні як «шахеди») — дешеві, смертоносні апарати, що атакують міста, енергетичну інфраструктуру, порти, залізницю. Їх несе не просто вибухівка — їх несе сенс терору, безсонні ночі, гул смерті. Вони повільні, але важко знищувані. Вони атакують не фронт, а тил. Не солдатів, а цивільних. І в цій новій війні дронів кожен обстріл — це не тільки військова операція, а й пропагандистський удар.
У відповідь Україна розгорнула власну безпрецедентну дронову революцію – ародну. Від шкільних гуртків до стартапів, від «Армії дронів» до підпільних майстерень на фронті. FPV-дрони, зібрані волонтерами, стали зброєю номер один на передовій. Кожна одиниця — ручна робота, інженерна імпровізація, акт опору. Українські дрони вражають танки, склади боєприпасів, човни, мости, бронетехніку. Вони ведуть повітряні бої з російськими дронами прямо у небі.
Все більше ролі відіграє електронна війна — глушилки, антидронові гармати, радіолокаційна розвідка. Українські ІТ-фахівці створюють програмне забезпечення для управління флотом безпілотників, розробляють автономні алгоритми для обльотів і атак. Бойовий дрон перестає бути просто «літаючою камерою» — це вже автономний комплекс зі штучним інтелектом на борту.
І навіть море стало полем дронової війни. Українські морські безпілотники — відчайдушні та інноваційні — вражали цілі у Севастополі, атакували російські кораблі. Це перша війна, де морські дрони стали реальною бойовою силою, яку не може зупинити навіть потужний флот.
Ця технологічна битва стала епохальною: вона змінила парадигму ведення війни. І водночас стала історією людей — айтішників, які стали інженерами смерті; волонтерів, які з паяльником у руках збирають зброю для перемоги; підлітків, які знімають відео запуску FPV на TikTok, а за кілька годин ламають ворожу броню.
Цікаві факти
Перший задокументований «дрон» був запущений ще в 1849 році — Австрія спробувала атакувати Венецію за допомогою безпілотних повітряних куль із вибухівкою. Частина з них через вітер повернулася назад — на австрійські позиції.
Слово «drone» (жужіль) спочатку використовувалося для опису безпілотного літака в Британії у 1930-х роках, через жужжання, яке нагадувало звук трутня.
Є дрони-«бджоли» для запилення рослин: у Японії розроблено безпілотники, які можуть переносити пилок, імітуючи роботу справжніх бджіл, попри кризу запилення внаслідок зникнення комах.
У деяких країнах дрони використовують для доправлення ліків і крові. В Руанді та Гані запущені регулярні «дронові лінії», які дозволяють доправити життєво важливі препарати до віддалених сіл за лічені хвилини.
У 2018 році дрон вперше врятував людину в реальному часі — в Австралії, коли двоє підлітків тонули в морі, безпілотник скинув їм рятувальний жилет до прибуття рятувальників.
Існують навіть дрони-оркестри: компанія Intel запускала у небо одночасно понад 1000 дронів, які створюють світлові шоу, скоординовані з музикою.
Міжнародний день Сонця
Це символічне свято, яке закликає замислитися про роль цієї зорі у нашому житті. Світло, тепло, фотосинтез, вітри, клімат, вода, доба і рік — усе це неможливе без Сонця. Воно — джерело життя на Землі, енергетичний мотор нашої планети, точка опори в небі та в науці. Але попри очевидність цього, Міжнародний день Сонця з’явився відносно недавно — у 1994 році, коли його започаткувало Міжнародне товариство сонячної енергії (ISES).
Це не лише свято краси й сили природи, а й нагадування про необхідність переходу до стійких джерел енергії. У глобальному контексті цей день має просвітницьке значення: показати, що сонячне світло — не тільки поетичний образ, а й технічна можливість. Сонячна енергетика з кожним роком посідає все помітніше місце в енергобалансі планети, особливо на тлі зміни клімату та вичерпності традиційних джерел енергії. День Сонця — це також можливість популяризувати екологічну свідомість, інновації в енергетиці, збереження довкілля.
Символічність свята посилюється його датою — на початку травня природа входить у фазу вибухового цвітіння й тепла. Саме в цей період сонце починає відігравати домінуючу роль у погоді, настрої та фізіології людини. Водночас, свято — нагадування й про відповідальність: про потребу берегти себе від надмірного ультрафіолету, піклуватися про озоновий шар, а також шукати баланс між техногенними потребами й природними межами.
Цікаві факти
Сонце — це не вогонь, а гігантський термоядерний реактор. Щосекунди воно виробляє стільки енергії, скільки людство не зможе спожити за мільйон років.
Світло від Сонця долає відстань до Землі приблизно за 8 хвилин і 20 секунд.
Сонце містить 99,86% усієї маси Сонячної системи.
Температура поверхні Сонця становить близько 5500°C, а у його ядрі — понад 15 мільйонів градусів.
Сонячні бурі можуть впливати на роботу супутників, GPS і навіть спричиняти перебої в електромережах на Землі.
Кожну секунду Сонце «втрачає» близько 4 мільйонів тонн маси через випромінювання енергії.
У давніх культурах Сонце вважали богом: Ра в Єгипті, Аполлон у Греції, Інті в інків, Ярило у слов’ян.
Міжнародний день астрономії
Міжнародний день астрономії, який іноді називають Весняним або Осіннім днем астрономії, є унікальним святом, що не має сталої дати. Його відзначають двічі на рік — навесні та восени, зазвичай у квітні та вересні, в найближчу до першої чверті Місяця суботу. Цей день є запрошенням підняти очі в небо, згадати про наш всесвіт і відчути себе частинкою безмежного космосу.
Свято виникло з ініціативи каліфорнійського астронома Даґа Берґера у 1973 році. Як тодішній президент Астрономічної асоціації Північної Каліфорнії, він запропонував винести телескопи з обсерваторій просто на вулиці міст, щоб кожен охочий міг зазирнути у небо. Відтоді ідея набула глобального розголосу, і сьогодні День астрономії святкують по всьому світу — від професійних обсерваторій до шкільних гуртків.
Головна мета свята — зробити астрономію ближчою до широкої публіки, зокрема дітей і молоді. Це можливість не лише подивитися на Місяць, планети чи галактики через телескоп, а й дізнатися більше про науку, яка здавна допомагала людям орієнтуватися в просторі й часі, вимірювати роки, розуміти природу світла й матерії.
Цікаві факти
Перша весняна дата Дня астрономії припала на 20 квітня 1973 року.
Найбільший аматорський телескоп у світі має діаметр понад 1 метр і важить більше тонни.
Астрономія — одна з найдавніших наук: перші зображення сузір’їв знайдено на стінах печер, яким понад 30 тисяч років.
Світло від найближчої до нас галактики — Андромеди — йде до Землі понад 2 мільйони років.
Понад 90% відомих об’єктів у Всесвіті не випромінюють світла — це так звана темна матерія й темна енергія.
Українські астрономи брали участь у створенні каталогів зір ще в XIX столітті, а українські телескопи й сьогодні працюють у світових проєктах.
Всесвітній день садівництва
Це день, коли люди по всій планеті садять квіти, дерева, кущі, трави не лише для врожаю, а для відчуття зв’язку із землею, відновлення внутрішньої рівноваги й творення краси навколо.
Свято має неформальний характер і бере початок із США, де його вперше запропонували у 1987 році як «день спонтанного садіння» (Garden Day). Ідея була простою: хоча б раз на рік вийти надвір і посадити щось нове. Не тому, що «треба», а тому, що хочеться подарувати планеті зелений подих. Відтоді ініціативу підхопили сотні громад, міст, екологічних організацій і просто небайдужих людей. У ХХІ столітті вона поширилася на весь світ.
Цей день об’єднує екологів і пенсіонерів, школярів і агрономів, урбаністів і художників. Хтось висаджує квіти у дворі багатоповерхівки, хтось — перець на підвіконні, хтось — алею дерев у пам’ять про загиблих. Садівництво — це тихий активізм, неполітична дія, яка має силу символу. У епоху змін клімату, втоми, технологічного шуму, садіння стає актом сповільнення, контакту з живим, жестом довіри до майбутнього.
В умовах війни в Україні садівництво набуває нових сенсів. Люди відновлюють зруйновані сади, висаджують квіти біля тимчасових осель, вирощують зелень на балконах навіть у прифронтових містах. Це — не лише побут, це — внутрішній спротив руйнуванню, збереження гідності, жест стабільності в умовах хаосу.
Цікаві факти
Садівництво використовують як офіційну форму терапії в США, Японії, Нідерландах, Німеччині — як засіб проти депресії, ПТСР, тривожності. У деяких клініках психіатрії та геріатрії є спеціальні «сади відновлення».
У Лондоні понад 800 спільнот мають «community gardens» — садові простори у дворах, міжбудинкових територіях або дахах, де город ведуть мешканці району разом.
У давньому Китаї сад мав статус філософського простору — віддзеркалення космосу, внутрішнього стану людини. Кожен камінь, ставок чи пагорб у саду символізував гармонію стихій.
Один грам здорового ґрунту містить до 10 мільярдів живих організмів, які забезпечують родючість — тобто кожен акт садіння є взаємодією з невидимим світом під ногами.
У Бахмуті в 2022 році дівчина з позивним «Сакура» висаджувала квіти біля бліндажа, попри обстріли. Її світлину з тюльпанами біля окопу поширили сотні медіа як символ людяності посеред жаху.
Історичні події в цей день
1568 рік – у відповідь на жорстокий штурм іспанцями французького форту Керолайн, французькі війська здійснюють криваву помсту: штурмують форт Сан-Матео у Флориді, спалюють його дотла та вирізають сотні іспанських солдатів. Цей епізод є частиною збройного протистояння колоніальних імперій у Новому Світі.
1616 рік – підписанням Луденського договору завершено чергову фазу громадянської війни у Франції між католиками та протестантами (гугенотами). Цей акт став компромісом, який тимчасово стабілізував релігійну ситуацію в країні, хоча протистояння тривало ще кілька десятиліть.
1715 рік – у Північній Європі та частині Північної Азії спостерігається повне сонячне затемнення, яке з неймовірною точністю — до чотирьох хвилин — передбачив Едмонд Галлей, видатний англійський астроном. Ця подія стала однією з перших гучних демонстрацій сили наукового передбачення.
1791 рік – Надзвичайний Сейм Речі Посполитої схвалює першу писану Конституцію в Європі — знамениту Конституцію 3 травня. Це був спроба мирного реформування держави, що випередила свій час, але водночас стала останнім великим політичним актом Речі Посполитої перед її поділом між сусідніми імперіями.
1808 рік – у ході Фінської війни Швеція втрачає одну зі своїх найважливіших прибережних фортець — Свеаборг. Її капітуляція відкрила шлях до подальшого просування російських військ у напрямку Гельсінкі та вплинула на зміну статусу Фінляндії в імперському порядку.
1841 рік – Велика Британія оголошує Нову Зеландію своєю колонією. Це рішення остаточно формалізувало колоніальне управління на островах, започаткувавши тривале й суперечливе співіснування між британською короною та корінним населенням маорі.
1880 рік – у Львові запущено перший кінний трамвай — історична інновація, що ознаменувала початок нової епохи міського транспорту в Україні. Рух здійснювався на кінній тязі й був сприйнятий як ознака модернізації тодішнього міського життя.
1991 рік – у столиці Намібії Віндхуку підписано декларацію, яка стала основою Всесвітнього дня свободи преси. Документ став знаковим закликом до урядів усіх країн гарантувати незалежність, плюралізм і безпеку журналістів. Згодом ця дата стала офіційно визнаним днем боротьби за вільну пресу у світі.
1995 рік – Указом Президента України Леоніда Кучми вперше після здобуття незалежності запроваджено державну нагороду — орден Богдана Хмельницького. Цей орден було створено для відзначення військових заслуг, насамперед у збройному захисті суверенітету та територіальної цілісності України.
2014 рік – у розпал подій після анексії Криму та початку війни створено добровольчий батальйон «Айдар». Він став одним з перших підрозділів, який на громадянських засадах взяв участь у захисті України. Батальйон згодом увійшов до складу Збройних Сил і став символом добровольчого руху та героїчного спротиву.
