23 червня відзначаються День державної служби в Україні та День державної служби ООН, а також Всесвітній день інформаторів, Міжнародний день вдів, Міжнародний день жінок в інженерії та Міжнародний Олімпійський день. Цей день в історії залишив слід завдяки військовим перемогам і поразкам, доленосним політичним рішенням, подіям українського державотворення та рішенням, які вплинули на розвиток цілих держав і народів.
День державної служби в Україні та День державної служби ООН
Сьогодні в Україні вшановують працівників державної служби, чия робота пов’язана з виконанням рішень держави, підготовкою документів, забезпеченням роботи органів влади та наданням адміністративних послуг громадянам. Українське професійне свято встановили у 2003 році указом президента, поєднавши його з міжнародним днем, присвяченим публічній службі.
На рівні ООН цей день запровадили рішенням Генеральної Асамблеї у грудні 2002 року. Його зміст пов’язаний із визнанням ролі державних службовців у розвитку суспільства, прозорому управлінні та роботі інституцій, від яких залежить щоденне функціонування держави.
Цікаві факти
ООН обрала 23 червня як спільний день для всіх держав-членів, щоб підкреслити значення публічного управління у світі.
У 2003 році ООН започаткувала спеціальну програму відзнак для державних установ, які впроваджували корисні зміни у сфері публічних послуг.
Згідно з оцінками Міжнародної організації праці (МОП) та Світового банку, в світі налічується близько 200 мільйонів державних службовців (бюрократичний апарат, адміністрація, міністерства). Якщо ж рахувати ширше — ввесь державний сектор (включаючи вчителів, лікарів, поліцію, військових та працівників держпідприємств) — ця цифра перевищує 450 мільйонів осіб. Це становить приблизно 11% від всіх працюючих людей на планеті.
За даними Національного агентства з питань державної служби, станом на початок 2026 року в Україні фактично працює 155 423 державних службовці
Державна служба в Україні переважно жіноча: жінки становлять 76,3% від загальної кількості держслужбовців, тобто 118 571 особу, тоді як чоловіків — 23,7%, або 36 852 особи.
У державних установах залишається понад 31 000 вакантних посад, що становить близько 16% від загального штатного розпису.
Найбільшу частину державних службовців становить категорія «В» — виконавці, на яких припадає 75,1% всіх посад.
Керівники підрозділів категорії «Б» складають 24,7% державної служби, а вищий керівний склад категорії «А» — лише 0,15%, тобто 230 осіб.
Близько 3% від загальної кількості державних службовців, понад 4 600 осіб, мобілізовані та служать у лавах Сил оборони України.
Державні службовці не належать до політичних посад: їхня робота має забезпечувати безперервність управління незалежно від зміни урядів чи керівників установ.
Всесвітній день інформаторів
Цей день започаткували в 2019 році міжнародні неурядові організації, щоб привернути увагу до важливості викриття корупції, фінансових зловживань, шахрайства та інших незаконних дій, які можуть завдавати шкоди суспільству. Особливу увагу цього дня приділяють людям, які повідомляють про порушення, часто ризикуючи власною кар’єрою, репутацією або безпекою.
Інформатори нерідко стають джерелом відомостей про масштабні корупційні схеми, приховування екологічних катастроф, фінансові махінації та інші правопорушення. У багатьох країнах діють спеціальні закони, які покликані захищати таких людей від переслідувань, звільнення з роботи чи інших форм тиску. День покликаний нагадати про значення відкритості, підзвітності та захисту тих, хто наважується повідомляти про суспільно важливі порушення.
Цікаві факти
Одним з найвідоміших інформаторів в історії став Джеффрі Віґанд, колишній топменеджер тютюнової компанії Brown & Williamson, який у 1990-х роках розкрив інформацію про свідоме приховування шкідливого впливу тютюну на здоров’я.
У США перший закон, який винагороджував інформаторів за викриття шахрайства проти держави, ухвалили ще у 1863 році під час Громадянської війни. Він діє й сьогодні у модернізованому вигляді.
Завдяки інформатору Шеррон Воткінс громадськість дізналася про фінансові махінації енергетичного гіганта Enron, банкрутство якого стало одним із найгучніших корпоративних скандалів початку XXI століття.
У багатьох країнах існують спеціальні захищені канали для повідомлень про корупцію, які дозволяють інформаторам залишатися анонімними навіть для роботодавців.
Скандал з масовим стеженням Агентства національної безпеки США став відомим світу після викриттів Едварда Сноудена у 2013 році, що спричинило глобальні дискусії про приватність і контроль над персональними даними.
За оцінками міжнародних антикорупційних організацій, значна частина масштабних випадків корпоративного шахрайства розкривається саме завдяки повідомленням працівників, а не внаслідок зовнішніх перевірок чи аудитів.
Міжнародний день вдів
Щороку 23 червня у світі відзначають Міжнародний день вдів. Його запровадила Організація Об’єднаних Націй у 2010 році, щоб привернути увагу до проблем жінок, які втратили чоловіків і часто стикаються з соціальними, економічними та правовими труднощами. Для багатьох із них втрата партнера означає не лише особисте горе, а й ризик опинитися без стабільного доходу, майнових прав або належного соціального захисту.
Особливу увагу цього дня приділяють становищу вдів у країнах, де зберігаються дискримінаційні традиції та обмеження щодо спадкування майна, доступу до освіти чи працевлаштування. ООН наголошує на необхідності забезпечення рівних прав, соціальної підтримки та захисту від насильства й дискримінації. У багатьох регіонах світу проблема залишається актуальною через війни, збройні конфлікти, епідемії та гуманітарні кризи.
Важливі факти
Ініціаторкою створення цього дня стала британська благодійна організація Loomba Foundation, яка багато років займається захистом прав вдів у різних країнах світу.
За оцінками міжнародних організацій, у світі проживає понад 250 мільйонів вдів, а десятки мільйонів з них живуть за межею бідності.
Офіційна кількість українських жінок, які стали вдовами через повномасштабну війну, станом на 2026 рік не розкривається через закритість даних про загиблих військовослужбовців.
За непрямими оцінками демографів і профільних громадських організацій, кількість молодих вдів, які втратили чоловіків внаслідок повномасштабного вторгнення, може обчислюватися десятками тисяч.
Загальна кількість вдів в Україні, включно з жінками старшого віку, чиї чоловіки померли з природних причин або через наслідки війни, ймовірно, сягає сотень тисяч.
Вдови українських військових мають право на державні виплати та соціальні гарантії, але на практиці оформлення документів часто ускладнюється тривалими процедурами, статусами зниклих безвісти та необхідністю офіційного підтвердження загибелі.
У деяких державах Африки та Південної Азії вдови досі можуть втрачати право на спадщину після смерті чоловіка, навіть якщо прожили з ним багато років.
У традиційному індійському суспільстві в минулі століття вдови нерідко опинялися на узбіччі суспільного життя та були змушені жити окремо від родин.
Після великих воєн кількість вдів різко зростала. Після Першої світової війни лише у Франції налічувалося понад 600 тисяч жінок, які втратили чоловіків на фронті.
За даними ООН, багато вдів у світі не мають доступу до банківських рахунків, кредитування або офіційного оформлення майна через законодавчі чи культурні обмеження.
Міжнародний день жінок в інженерії
Цей день започаткувало Товариство жінок-інженерів у Великій Британії у 2014 році, щоб привернути увагу до внеску жінок у технічні професії, промисловість, будівництво, енергетику, транспорт, машинобудування, ІТ та інші інженерні напрями.
Для України цей день має особливе значення під час війни, коли жінки дедалі частіше працюють у технічних спеціальностях, на виробництві, в оборонних проєктах, енергетиці, зв’язку, відновленні інфраструктури та сфері дронів. Через мобілізацію чоловіків і нестачу кадрів українки опановують професії, які раніше вважалися переважно чоловічими, і стають важливою частиною технічної стійкості країни.
Цікаві факти
Міжнародний день жінок в інженерії спершу був британською ініціативою, а згодом отримав міжнародне визнання завдяки підтримці ЮНЕСКО.
Товариство жінок-інженерів у Великій Британії заснували ще у 1919 році, коли після Першої світової війни жінок масово витісняли з технічних робіт, які вони виконували під час війни.
Під час повномасштабної війни в Україні жінки активніше входять у технічні напрями, пов’язані з БпЛА, радіозв’язком, електронікою, ремонтом техніки та військовими технологіями.
У багатьох українських компаніях через кадровий дефіцит жінки почали працювати з важкою технікою, у шахтах, на виробництві та в будівельній сфері.
Інженерія залишається однією з галузей, де жінки у світі досі представлені менше за чоловіків, хоча саме технічні професії дають високі можливості для кар’єрного росту й участі у відбудові країни.
В Україні інтерес дівчат до STEM-напрямів підтримують освітні ініціативи, які знайомлять школярок із програмуванням, робототехнікою, інженерією, біотехнологіями та кібербезпекою.
Міжнародний Олімпійський день
Цей день запровадили на честь створення Міжнародного олімпійського комітету, який у 1894 році відродив сучасний олімпійський рух. День присвячений спорту, фізичній активності та ідеї, що участь у змаганнях має об’єднувати людей незалежно від країни, віку чи рівня підготовки.
Для України цей день пов’язаний не лише зі спортом, а й з історією виступів українських атлетів на Олімпійських іграх. Українські спортсмени здобували медалі у гімнастиці, боксі, боротьбі, легкій атлетиці, фехтуванні, плаванні, стрільбі та багатьох інших видах спорту. Під час війни значення олімпійського руху для України посилилося, адже спортсмени продовжують представляти країну у світі, тренуються в складних умовах і нагадують міжнародній спільноті про українську стійкість.
Цікаві факти
Міжнародний олімпійський комітет створили 23 червня 1894 року в Парижі, а перші сучасні Олімпійські ігри відбулися вже у 1896 році в Афінах.
Ініціатором відродження Олімпійських ігор був француз П’єр де Кубертен, який вважав спорт важливою частиною освіти та міжнародного порозуміння.
Україна вперше виступила окремою командою на літніх Олімпійських іграх у 1996 році в Атланті.
Першою олімпійською чемпіонкою незалежної України стала фігуристка Оксана Баюл, яка здобула золото на зимових Іграх 1994 року в Ліллегаммері.
Найбільше олімпійських нагород серед спортсменів незалежної України здобула плавчиня Яна Клочкова, яку називають «золотою рибкою» українського спорту.
Олімпійський прапор з п’ятьма кільцями символізує єдність п’яти частин світу, а його кольори разом з білим тлом були обрані так, щоб хоча б один із них був присутній на прапорі кожної країни.
До програми сучасних Олімпійських ігор у різні роки входили незвичні дисципліни, зокрема перетягування каната, змагання з мистецтва, крокет і поло.
Історичні події в цей день
1266 – біля Трапані відбулася морська битва між венеційським і генуезьким флотами. Це протистояння стало частиною тривалої боротьби двох італійських торговельних республік за контроль над морськими шляхами та вплив у Середземномор’ї.
1314 – розпочалася битва при Беннокберні, одна з найважливіших подій у боротьбі Шотландії за незалежність. Військо шотландського короля Роберта Брюса завдало поразки англійським силам Едуарда II, що значно зміцнило позиції шотландців.
1757 – відбулася битва під Плессі, у якій війська Британської Ост-Індської компанії перемогли армію бенгальського наваба Сіраджа уд-Даула. Ця перемога відкрила британцям шлях до фактичного контролю над значною частиною Індії.
1760 – сталася битва при Ландесхуті під час Семирічної війни. Австрійські війська розгромили прусський корпус, що стало болючою втратою для Пруссії та вплинуло на перебіг кампанії.
1868 – Крістофер Шоулз зі штату Вісконсин отримав патент на друкарську машинку. Його винахід став важливим кроком у розвитку офісної праці, журналістики, діловодства та масового набору текстів.
1888 – у Києві відкрили пам’ятник Богданові Хмельницькому. Монумент на Софійській площі став одним із найвідоміших символів столиці та помітною частиною історичного простору міста.
1917 – на II Всеукраїнському військовому з’їзді в Києві проголосили І Універсал Української Центральної Ради. Документ заявив про право українців самостійно впорядковувати своє життя та став важливим етапом Української революції.
1940 – французький генерал Шарль де Голль оголосив у Лондоні про створення Французького національного комітету. Цей крок став частиною організації руху «Вільна Франція» після поразки Франції у війні з нацистською Німеччиною.
1941 – почалася найбільша танкова битва в історії, що тривала в районі Луцьк-Рівне-Дубно-Броди до 29 червня. У ній зіткнулися великі з’єднання німецьких і радянських військ на початку німецько-радянської війни.
1961 – набув чинності Договір про Антарктику, підписаний у 1959 році. Документ закріпив використання континенту для мирних наукових досліджень і обмежив його мілітаризацію.
1987 – Сергій Бубка встановив новий світовий рекорд у стрибках із жердиною, подолавши висоту 6 метрів 3 сантиметри. Його досягнення ще раз підтвердило домінування українського спортсмена у світовій легкій атлетиці.
1990 – розпочалося повернення кримських татар на Батьківщину після десятиліть депортації та вимушеного життя за межами Криму. Це стало важливим етапом відновлення історичної справедливості для корінного народу України.
2001 – розпочався триденний офіційний візит папи римського Івана Павла II в Україну. Понтифік відвідав Київ і Львів, а сам приїзд став однією з найпомітніших релігійних подій в історії незалежної України.
2016 – у Великій Британії відбувся референдум щодо членства в Європейському Союзі. За вихід із ЄС проголосували 52% учасників при явці 72%, після чого прем’єр-міністр Девід Кемерон заявив про намір піти у відставку.
2022 – Європейська Рада офіційно надала Україні та Молдові статус кандидатів на вступ до Європейського Союзу. Грузія тоді не отримала такого статусу, а для України це рішення стало важливим політичним сигналом під час повномасштабної війни.
