24 лютого почалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну, в Україні відзначається Національний день молитви, в світі – Всесвітній день стерилізації тварин та День народження лотереї. Цей день у різні роки залишив помітний слід в історії різних країн і континентів — від воєн і дипломатичних рішень до технічних новацій та державних трансформацій.
Початок повномасштабного вторгнення Росії в Україну
24 лютого 2022 року близько четвертої ранку Росія розпочала масовані ракетні удари по території України. Перші вибухи пролунали в Києві, Харкові, Дніпрі, Одесі, а також у прикордонних областях. Війська РФ зайшли з півночі через територію Білорусі, зі сходу через Луганську та Донецьку області, з півдня з боку тимчасово окупованого Криму. Обстрілів зазнали військові аеродроми, склади боєприпасів, системи протиповітряної оборони та об’єкти інфраструктури. У той самий день в Україні було запроваджено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію.
У перші години наступу російські підрозділи намагалися швидко просунутися до Києва, зокрема через Чорнобильську зону відчуження. Почалися бої за Гостомельський аеропорт, який мав стати ключовим для перекидання десанту. Частина південних територій опинилася під окупацією вже в перші дні. Мільйони людей були змушені залишити свої домівки, утворилися багатокілометрові черги на виїзд із великих міст. Українські сили оборони розгорнули спротив по всій лінії фронту, що зірвало розрахунок на швидке захоплення столиці.
Трагічні факти
У перший день вторгнення російські війська захопили майданчик Чорнобильської АЕС, і персонал станції понад три тижні працював під контролем окупантів без ротації, що створювало ризики для ядерної безпеки Європи.
Бої за острів Зміїний у Чорному морі стали одним з перших символів спротиву, а фраза українського прикордонника у відповідь на вимогу здатися швидко облетіла світ і була офіційно підтверджена Державна прикордонна служба України.
У день вторгнення хакерські атаки супроводжували військові дії: було зафіксовано масове розповсюдження шкідливого програмного забезпечення WhisperGate, яке знищувало дані на комп’ютерах українських установ.
Український літак найбільшої у світі вантажопідйомності Ан-225 «Мрія» був знищений під час боїв за аеропорт у Гостомелі, що стало великою втратою для світової авіації.
У перші дні вторгнення понад 100 тисяч громадян записалися до підрозділів територіальної оборони, а цивільні масово долучалися до плетіння маскувальних сіток і виготовлення «коктейлів Молотова».
24 лютого супутникові знімки зафіксували довгу військову колону російської техніки, що розтягнулася на десятки кілометрів у напрямку Києва, однак вона так і не досягла столиці через проблеми з логістикою та опором українських сил.
У перші години вторгнення українські протиповітряні підрозділи зберегли значну частину авіації та систем ППО, попри удари по аеродромах, що дозволило продовжити контроль повітряного простору над значною частиною країни.
За даними Організація Об’єднаних Націй, в перший тиждень війни кількість біженців з України перевищила один мільйон, що стало найшвидшим зростанням міграційної кризи в Європі з часів Другої світової війни.
Національний день молитви
12 лютого 2025 року Верховна Рада України ухвалила постанову №12412 про встановлення Національного дня молитви, який щороку відзначатиметься 24 лютого — у річницю початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну. Документ визначив цю дату як державний пам’ятний день. Рішення було підтримане більшістю народних депутатів і набрало чинності після офіційного оприлюднення.
Національний день молитви запроваджено для вшанування пам’яті загиблих унаслідок війни, підтримки військовослужбовців і цивільних, а також для загальнонаціонального зосередження на спільній молитві. У цей день релігійні громади різних конфесій проводять богослужіння відповідно до своїх традицій. Дата закріплена в календарі пам’ятних днів України і відзначатиметься щорічно 24 лютого.
Цікаві факти
В Україні діє понад 30 тисяч релігійних організацій, що робить її однією з найбільш релігійно різноманітних держав Європи, де офіційно зареєстровані громади десятків конфесій і напрямів.
Після початку повномасштабної війни в українських містах з’явилася практика міжконфесійних молитов за участю священнослужителів різних церков, зокрема Православна церква України, Українська греко-католицька церква та Римо-католицька церква в Україні.
24 лютого 2022 року дзвони багатьох храмів у різних регіонах України лунали одночасно як знак тривоги та заклику до молитви, і ця традиція зберігається в річницю вторгнення.
У Конституції України закріплено принцип відокремлення церкви від держави, однак держава має право встановлювати пам’ятні дні, пов’язані з духовним життям суспільства.
Під час воєнного стану військові капелани офіційно входять до структури Збройних сил України, а інститут капеланства був законодавчо врегульований окремим законом ще до створення Національного дня молитви.
У різних країнах світу існують національні дні молитви, зокрема у США, де така традиція була започаткована ще у XVIII столітті рішенням Континентального конгресу.
В Україні 24 лютого вже є Днем національної жалоби у багатьох громадах, і встановлення Національного дня молитви об’єднало духовний та меморіальний вимір цієї дати на державному рівні.
Всесвітній день стерилізації тварин
Цей день відзначається щороку в останній вівторок лютого. Ця ініціатива виникла у США на початку 1990-х років за підтримки зоозахисних організацій і ветеринарної спільноти. Метою є зменшення кількості безпритульних тварин шляхом хірургічної стерилізації та кастрації, а також інформування власників про наслідки неконтрольованого розмноження собак і котів. Дата щороку змінюється відповідно до календаря.
У цей день у різних країнах проводять інформаційні кампанії та організовують доступні стерилізаційні програми. Метод вважається одним із найбільш ефективних способів гуманного регулювання чисельності тварин. Ветеринарні дослідження свідчать про зниження ризику пухлин молочних залоз у самок і захворювань статевої системи у самців після проведення операції. Практика підтримується міжнародними зоозахисними структурами та місцевими громадами, зокрема в Україні.
Цікаві факти
За оцінками міжнародних організацій, у світі налічується понад 200 мільйонів безпритульних собак і котів, і головною причиною зростання їх кількості є неконтрольоване розмноження домашніх тварин.
Ініціатором започаткування цього дня стала американська акторка Doris Day, яка активно підтримувала програми захисту тварин і фінансувала кампанії зі стерилізації.
У багатьох містах України діє система вилов–стерилізація–вакцинація–повернення, що передбачена національними правилами поводження з безпритульними тваринами і застосовується як альтернатива їх знищенню.
Стерилізовані безпритульні собаки в Україні часто мають спеціальні кліпси або мітки на вусі, які підтверджують проведення операції та вакцинацію проти сказу.
У Швейцарії законодавство зобов’язує власників котів вживати заходів для недопущення безконтрольного розмноження, якщо тварина має доступ до вулиці.
Дослідження ветеринарних асоціацій у США показали, що стерилізація кішки до першої тічки може знизити ризик розвитку пухлин молочної залози більш ніж на 80 відсотків.
В Україні питання вакцинації тварин проти сказу координує Держпродспоживслужба України, яка також контролює виконання ветеринарних вимог щодо утримання домашніх тварин.
У деяких країнах Європи муніципалітети компенсують частину вартості стерилізації домашніх тварин, оскільки витрати на притулки та відлов значно перевищують вартість профілактичних операцій.
День народження лотереї
Цей день відзначається у зв’язку з проведенням однієї з перших задокументованих державних лотерей у Європі в XV столітті. У 1466 році в місті Брюгге було організовано розіграш коштів для підтримки міської громади, що вважається одним із ранніх прикладів публічної лотереї. Ідея швидко поширилася в інших країнах Європи як спосіб залучення грошей до бюджету без підвищення податків.
Лотереї з часом перетворилися на державні та приватні системи розіграшів із чіткими правилами та контролем. У різні історичні періоди вони фінансували будівництво доріг, мостів, навчальних закладів і культурних об’єктів. В Україні лотерейна діяльність регулюється державою, а оператори працюють на підставі ліцензій. День народження лотереї не має офіційного статусу державного свята, проте використовується як нагода згадати історію азартних ігор та їхній вплив на економіку.
Цікаві факти
Одна з найстаріших безперервних державних лотерей у світі — Staatsloterij у Нідерландах, заснована у 1726 році, і вона продовжує діяти до сьогодні.
У США частину коштів від лотерей спрямовують на фінансування освіти, а перші колоніальні лотереї допомагали будувати дороги та навіть підтримували навчальні заклади, зокрема Harvard University.
Під час правління Єлизавета I в Англії у 1569 році була проведена державна лотерея для збору коштів на розвиток портів і зміцнення флоту.
У XVIII столітті лотереї у Франції фінансували будівництво військової школи, де згодом навчався Наполеон Бонапарт.
В Україні державні лотереї отримали сучасне правове регулювання після ухвалення спеціального закону у 2012 році, а діяльність операторів контролюється Міністерством фінансів.
Найбільший виграш в історії світових лотерей був зафіксований у грі Powerball у США й перевищив 2 мільярди доларів.
У Китаї прообрази лотереї існували ще понад дві тисячі років тому, а зібрані кошти використовували для фінансування масштабних інфраструктурних проєктів, включно з ділянками Великого муру.
У багатьох країнах світу ймовірність виграшу головного призу в національних лотереях становить один шанс на десятки або навіть сотні мільйонів, що математично робить їх одними з найменш імовірних способів отримання великого доходу.
Історичні події в цей день
1457 — у письмових джерелах уперше згадується село Репинне на території сучасної Закарпатської області, що свідчить про існування тут організованої громади ще в середині XV століття та входження цих земель до системи середньовічних правових відносин.
1466 — у місті Брюгге, що нині розташоване на території Бельгія, проведено одну з перших задокументованих публічних лотерей у Європі, організовану вдовою художника Ян ван Ейк з метою збору коштів для міських потреб.
1525 — відбулася Битва при Павії між військами французького короля Франциска I та армією імператора Карла V, яка завершилася поразкою Франції й полоном монарха та змінила баланс сил у Західній Європі.
1582 — Папа Римський Григорій XIII підписав буллу Inter gravissimas, якою було реформовано календарну систему й започатковано перехід від юліанського до григоріанського календаря, що згодом став загальноприйнятим у більшості країн світу.
1656 — церковна влада Російська православна церква запровадила обов’язкове хрещення трьома пальцями та засудила двоперстний обряд, що спричинило глибокий розкол серед віруючих і появу руху старообрядців.
1768 — у Варшаві підписано угоду між Росією та Річчю Посполитою щодо прав релігійних меншин, яка гарантувала православним і протестантам рівність у цивільних правах, водночас закріпивши політичний вплив Росії на внутрішні справи Польщі.
1807 — Папа Римський Пій VII видав буллу In universalis Ecclesiae regimine, якою відновлено Галицьку митрополію, затверджено митрополита Антонія Ангеловича та визнано її канонічні права.
1824 — уряд Великої Британії оголосив війну Бірмі, що стало початком Першої англо-бірманської війни та розширення британського впливу в Південно-Східній Азії.
1881 — розпочато будівництво Панамського каналу — масштабного інженерного проєкту, який згодом поєднав Атлантичний і Тихий океани та змінив глобальні торговельні маршрути.
1887 — між Парижем і Брюсселем встановлено міжнародний телефонний зв’язок, що стало важливим кроком у розвитку телекомунікацій у Європі.
1918 — проголошено незалежність Естонії, що заклало основу для створення національної держави після розпаду Російської імперії.
1919 — представники урядів України та Польщі уклали угоду про перемир’я, намагаючись стабілізувати ситуацію в умовах воєнних конфліктів у Східній Європі.
1920 — у Мюнхені відбувся перший великий публічний виступ активістів Націонал-соціалістичної німецької робітничої партії, що згодом стала відомою як NSDAP.
1938 — у продажу з’явилися перші зубні щітки з нейлоновою щетиною, що витіснили натуральну щетину та започаткували новий етап у виробництві засобів гігієни.
1942 — розпочала мовлення радіостанція Голос Америки, спочатку німецькою мовою, як інформаційний ресурс для аудиторії в Європі під час Другої світової війни.
1946 — Хуан Перон здобув перемогу на президентських виборах в Аргентині, започаткувавши період глибоких соціально-економічних перетворень у країні.
1955 — у Багдаді підписано оборонний договір між Іраком і Туреччиною, до якого згодом приєдналися Велика Британія, Іран та Пакистан, створивши військово-політичний союз у регіоні Близького Сходу.
1961 — відбулося урочисте відкриття аеропорту Орлі в Парижі, який став одним із ключових авіаційних вузлів Франції.
1972 — на радянському атомному підводному човні К-19 сталася аварія, що призвела до загибелі моряків і вкотре продемонструвала ризики ядерного флоту.
1985 — у СРСР проведено останні вибори до Верховних Рад союзних і автономних республік та місцевих рад народних депутатів перед початком масштабних політичних змін.
1991 — під час війни в Перській затоці багатонаціональні сили розпочали наземну операцію проти іракських військ у Кувейті.
1992 — Україна встановила дипломатичні відносини з Бангладеш, розширюючи свою міжнародну співпрацю після здобуття незалежності.
1999 — Латвія стала повноправним членом Світової організації торгівлі, інтегруючись у глобальну економічну систему.
2008 — Фідель Кастро оголосив про відставку з посади голови уряду Куби, завершивши багаторічний період свого керівництва державою.
