27 вересня в Україні святкується День вихователя, в світі – Всесвітній день туризму.
27 вересня 1941 року відбулася трагедія Бабиного Яру в Києві – найбільшого місця масових розстрілів євреїв під час Голокосту.
27 вересня 1885 року в Харкові відкрився Південноросійський технологічний інститут — перший у країні вищий технічний навчальний заклад.
День вихователя в Україні
Це свято присвячене людям, які відіграють одну з найважливіших ролей у житті кожної дитини. Свято вшановує працю вихователів, які щодня створюють сприятливі умови для розвитку, навчання та виховання дітей, підтримують їх у перші кроки на шляху пізнання світу.
День вихователя і всіх дошкільних працівників офіційно затверджено в Україні у 2011 році за ініціативою громадських організацій, які представляють інтереси педагогів. Основна мета цього свята — привернути увагу суспільства до важливості вихователів та всіх працівників дошкільних установ, які роблять значний внесок у формування майбутнього покоління.
Цікаві факти
Дослідження показують, що діти, які мають теплі та підтримуючі стосунки з вихователями, краще адаптуються до шкільного навчання, мають вищий рівень соціальних навичок та впевненість у собі.
Згідно з дослідженнями, вихователі в Україні активно впроваджують нові методи, такі як арт-терапія, музичні заняття та екологічне виховання, що допомагають дітям розвивати творчі здібності та емпатію.
Вихователь — перший вчитель і наставник, якого зустрічають діти поза сім’єю. Від якості взаємодії з вихователями залежить не лише емоційний стан дитини, але й її ставлення до навчання в майбутньому.
Сучасні вихователі використовують інноваційні технології, такі як інтерактивні дошки, розвивальні програми та електронні підручники для малюків. Це допомагає зробити навчання цікавим і доступним навіть для наймолодших.
У роботі вихователя важливо не лише дотримуватися методик та програм, а й розуміти кожну дитину, її потреби та особливості. Згідно з дослідженнями, діти, які відчувають підтримку та любов від своїх вихователів, мають більш стійку психіку та успішніше розвиваються.
Всесвітній день туризму
Це свято, яке об’єднує мандрівників, любителів пригод та дослідників з усіх куточків планети. Цей день покликаний привернути увагу до важливості туризму в культурному, соціальному та економічному розвитку суспільства. Він нагадує про те, що подорожі — це не просто відпочинок, а можливість дізнатися більше про світ, інші культури та самого себе.
Всесвітній день туризму був заснований Генеральною асамблеєю Всесвітньої туристичної організації (UNWTO) у 1979 році. Датою святкування обрали 27 вересня, адже цього дня в 1970 році було ухвалено статут UNWTO — ключовий документ, що визначив розвиток світового туризму. Основна мета свята — популяризація туризму та привернення уваги до його ролі у сприянні миру, взаєморозумінню між народами та розвитку світової економіки.
Цікаві факти
Дослідження підтверджують, що планування відпустки та саме очікування подорожі приносять більше радості, ніж придбання матеріальних речей. Це пояснюється тим, що нові враження дарують нам емоційний підйом та позитивні спогади.
До пандемії COVID-19 туристична галузь складала понад 10% світового ВВП, забезпечуючи робочі місця для мільйонів людей у різних країнах. Зокрема, туризм є однією з основних галузей економіки для таких країн, як Іспанія, Італія, Греція та Таїланд.
У 2019 році, перед пандемією, кількість міжнародних туристичних поїздок сягнула рекордних 1,5 мільярда. Це означає, що майже кожна п’ята людина на планеті хоча б раз на рік подорожувала за кордон.
В Україні також є багато цікавих місць для туристів: від карпатських гір до чорноморського узбережжя, від стародавнього Львова до космополітичного Києва. За останні роки внутрішній туризм в Україні значно зріс, і багато українців відкривають для себе нові місця в своїй країні.
З кожним роком все більше мандрівників віддають перевагу екологічно чистим напрямкам та практикам. Екотуризм дозволяє відчути гармонію з природою, водночас зберігаючи її для майбутніх поколінь. В Україні також розвиваються екологічні маршрути, зокрема в Карпатах та на Поділлі.
Історичні події в цей день
1605 рік — Битва під Кірхгольмом: перемога Речі Посполитої над Швецією
Цього дня війська Речі Посполитої під командуванням великого гетьмана литовського Яна Кароля Ходкевича здобули переконливу перемогу над шведськими військами біля Кірхгольма (сучасна Латвія). Відносно невелика польсько-литовська армія, чисельністю близько 3,800 осіб, зуміла розгромити шведську армію, яка нараховувала близько 11,000 солдатів. Це одна з найуспішніших битв тогочасної Європи, яка підтвердила військову майстерність Речі Посполитої та продемонструвала ефективність польської кавалерії — крилатих гусарів.
1781 рік — Адміністративна реформа на Лівобережжі України
На території колишньої Гетьманщини Російська імперія створила три нові адміністративні одиниці: Київське, Чернігівське та Новгород-Сіверське намісництва. Ця реформа ліквідувала залишки автономії українських земель, що існували в рамках Гетьманщини, і остаточно інтегрувала їх до складу імперії. Втрата автономії негативно вплинула на соціально-економічний розвиток регіону та обмежила права місцевого населення.
1802 рік — Відновлення Маґдебурзького права в Києві
Російський імператор Олександр I своїм указом частково відновив дію Маґдебурзького права в Києві, яке було скасоване Катериною II у 1781 році. Маґдебурзьке право давало місту автономію у внутрішніх справах, дозволяло мати власну адміністрацію, судову систему та економічні привілеї. Відновлення цього права сприяло розвитку місцевого самоврядування та економіки Києва, хоча й було обмежено порівняно з попередніми століттями.
1821 рік — Незалежність Мексиканської імперії
Після тривалої війни за незалежність, що тривала понад десять років, Мексика офіційно здобула незалежність від Іспанії. Військовий та політичний лідер Агустін де Ітурбіде проголосив створення Мексиканської імперії, першим імператором якої став сам Ітурбіде. Проте його правління було коротким, і вже через два роки імперію замінила республіка.
1825 рік — Початок залізничної ери у Великій Британії
У Великій Британії почалося регулярне пасажирське сполучення першою залізницею, що з’єднала міста Стоктон і Дарлінгтон. Паровий локомотив “Локомоушн” Джорджа Стефенсона перевіз 450 пасажирів зі швидкістю 24 км/год. Це стало початком революційних змін у транспортній галузі, що сприяли розвитку промисловості та торгівлі.
1895 рік — Заснування Нобелівської премії
Шведський інженер та винахідник Альфред Нобель підписав заповіт, у якому постановив, що його спадок має бути використаний для заснування премії за видатні досягнення в галузі фізики, хімії, медицини, літератури та за сприяння миру. Нобелівська премія стала однією з найпрестижніших міжнародних нагород, яка щорічно вручається з 1901 року.
1912 рік — Відкриття стадіону “Спортивне поле” в Києві
У Києві відкрили перший стадіон, здатний вмістити 3 тисячі глядачів, що став одним із центрів спортивного життя міста. Стадіон був популярним місцем для проведення футбольних матчів, легкоатлетичних змагань та інших спортивних заходів, сприяючи популяризації спорту в регіоні.
1937 рік — Перша школа Санта-Клаусів у США
У містечку Альбіон (штат Нью-Йорк) відкрилася перша школа з навчання Санта-Клаусів. Ця унікальна ініціатива покликана була навчати людей мистецтву створення святкового настрою, культурі та традиціям святкування Різдва, а також правильній взаємодії з дітьми. Сьогодні подібні школи існують в багатьох країнах світу.
1939 рік — Захоплення Варшави нацистами
Німецькі війська захопили столицю Польщі — Варшаву після тривалої облоги. Це стало одним з ключових моментів початкового етапу Другої світової війни і призвело до поділу Польщі між Німеччиною та Радянським Союзом відповідно до Пакту Молотова-Ріббентропа.
1941 рік — Проголошення незалежності Сирійської Республіки
Після тривалої боротьби за незалежність Сирія офіційно проголосила себе незалежною державою, вийшовши з-під французького мандату. Це стало важливим кроком на шляху до утвердження суверенітету країни.
1961 рік — Сьєрра-Леоне стала членом ООН
Африканська держава Сьєрра-Леоне стала сотою країною-членом ООН. Це свідчило про подальше розширення міжнародної організації та зростання кількості незалежних держав у світі.
1977 рік — Введення в експлуатацію Чорнобильської АЕС
На території України, поблизу міста Чорнобиль, розпочала роботу атомна електростанція, яка стала однією з найпотужніших у Радянському Союзі. На жаль, вона відома через катастрофу 1986 року, що стала найбільшою техногенною аварією ХХ століття.
1998 рік — Заснування компанії Google
Ларрі Пейдж і Сергій Брін зареєстрували компанію Google, яка на той час була лише пошуковою системою. З роками Google розвинувся у глобального технологічного гіганта, що займається розробкою пошукових технологій, програмного забезпечення та багатьох інших інноваційних продуктів.
2001 рік — Заснування Абелівської премії
Уряд Норвегії заснував міжнародну премію за видатні досягнення в галузі математики — Абелівську премію, яка вважається однією з найпрестижніших нагород у цій сфері. Премія названа на честь норвезького математика Нільса Генріка Абеля і вручається з 2003 року.
Трагедія Бабиного Яру в Києві
27 вересня 1941 року в Києві, всього через тиждень після захоплення міста німецькими військами, на стінах будинків з’явилися оголошення коменданта. У цих наказах усім євреям міста наказувалося з’явитися на збірний пункт у районі Бабиного Яру, взявши з собою документи, цінні речі, теплий одяг і триденний запас їжі. Наказ звучав як підготовка до “евакуації”, але насправді це була смертельна пастка. Всі, хто не з’явився на місце збору, підлягали розстрілу.
Наказ віддав генерал-фельдмаршал Вальтер фон Рейхенау, який командував 6-ю армією Вермахту. До цього він встиг захопити Париж, Київ і Харків. У своєму наказі він проголосив, що “солдати, носії великої національної ідеї, повинні з розумінням ставитися до необхідності суворої, але справедливої кари щодо єврейських недолюдей”. Саме він наказав підрозділу протитанкової артилерії 95-ї дивізії запобігати будь-яким спробам євреїв покинути місто.
Перший розстріл відбувся 27 вересня 1941 року, коли були вбиті 752 пацієнти психіатричної лікарні імені Івана Павлова, розташованої неподалік від Бабиного Яру. Точне місце їхньої страти досі невідоме.
Протягом двох днів, 29 та 30 вересня 1941 року, зондеркоманда під командуванням штандартенфюрера Пауля Блобеля, разом із місцевою допоміжною поліцією, розстріляли в Бабиному Яру 33 771 людину. Це число не враховує малолітніх дітей віком до трьох років, яких також було вбито в ці дні. За різними підрахунками, в період з 1941 по 1943 рік у Бабиному Яру було страчено від 70 000 до 200 000 людей.
Фон Рейхенау, організатор масових розстрілів у Києві, не дожив навіть до кінця війни. Через три з половиною місяці після перших страт у Бабиному Яру він помер від смертельного інсульту. Під час транспортування його тіла літак розбився, врізавшись в ангар під час посадки у Львові, який німці тоді перейменували на Лемберг.
Не всі нацистські злочинці уникли покарання. Хоча багатьом вдалося втекти, дванадцятьом з них було винесено смертний вирок. У 1946 році їх публічно повісили в центрі Києва на площі Калініна (сучасний Майдан Незалежності). Ця страта відбулася на очах понад 200 тисяч киян, які схвалили це покарання. Проте сьогодні ці події рідко згадуються в історичних розповідях про трагедію Бабиного Яру.
Відкриття Південноросійського технологічного інституту
27 вересня (15 вересня за старим стилем) 1885 року в Харкові відкрився Південноросійський технологічний інститут — перший у країні вищий технічний навчальний заклад. На момент свого відкриття він мав лише два відділення — механічне та хімічне, на які приймали всього 125 студентів. Організатором і першим директором інституту став відомий науковець у галузі механіки та опору матеріалів, заслужений професор Віктор Львович Кирпичов.
Професор Кирпичов був не лише видатним ученим, але й новатором в освітній сфері. За його ініціативи при інституті було створено Південноросійське товариство технологів, яке зіграло значну роль у розвитку промисловості та впровадженні передових технологій у країні. Це товариство об’єднало фахівців і дослідників, що сприяло обміну досвідом та інноваційними ідеями, які активно впроваджувалися на підприємствах того часу.
На момент відкриття інститут планував мати у своєму штаті 17 викладачів, серед яких 10 професорів і 7 ад’юнкт-професорів. Однак у 1885 році реально працювали лише п’ятеро викладачів, а вже з січня 1886 року — шість. Одним із перших лекторів, що викладали в інституті, став академік Микола Бекетов, який у 1886-1887 навчальному році читав курс хімії.
Перший випуск інженерів відбувся у 1890 році, коли звання інженерів-механіків та інженерів-хіміків отримали 38 студентів. Випускники інституту згодом стали відомими фахівцями у своїх галузях, що суттєво вплинуло на розвиток науково-технічного потенціалу країни. У 1898 році, внаслідок розширення науково-теоретичного навчання, заклад було перейменовано в Технологічний інститут імені імператора Олександра III.
Зміни в інституті продовжувалися й у XX столітті. У 1929 році він був реорганізований у Політехнічний інститут імені Леніна. Це рішення відображало нові вимоги до освіти й науки в умовах індустріалізації та модернізації економіки. З розвитком інституту розширювалися як його освітні програми, так і наукові дослідження.
У квітні 1994 року Кабінет Міністрів України надав Харківському політехнічному інституту статус Державного політехнічного університету. Це стало визнанням його ролі в системі вищої освіти України та наукового потенціалу. У 2000 році указом Президента України університету було надано статус національного, що підкреслило його важливість у контексті державної освітньої політики.
На сьогодні Харківський національний технічний університет є одним із провідних технічних закладів вищої освіти України. Професорсько-викладацький склад університету нараховує близько 1300 осіб, серед яких 160 докторів наук, професорів і 760 доцентів, кандидатів наук. Щороку університет випускає близько 2000 магістрів, які працюють у різних сферах економіки та науки, сприяючи розвитку України та інтеграції в міжнародну спільноту.
Харківський національний технічний університет імені Петра Василенка, як його сьогодні знають, продовжує традиції, закладені ще в 1885 році, та залишається важливим осередком науки й техніки, який виховує нові покоління інженерів і дослідників.
