21 вересня у всьому світі відзначають Міжнародний день миру, в Україні – День фармацевтичного працівника України, День хірурга та День винахідника і раціоналізатора.
21 вересня 1781 року імператриця Катерина II офіційно затвердила герб Харківського намісництва.
День миру
Міжнародний день мир був заснований Генеральною Асамблеєю ООН у 1981 році. Це особливий день, коли люди по всій планеті зупиняються, щоб замислитися про важливість миру та наголосити на необхідності припинення будь-яких конфліктів. Офіційною темою цьогорічного Дня миру є “Залучення всіх до підтримки миру: перетворення світу через спільні зусилля”.
Цікаві факти
Спочатку цей день був присвячений зміцненню ідеалів миру між народами та націями. Проте у 2001 році Генеральна Асамблея ООН визначила 21 вересня як день глобального припинення вогню та ненасильства, закликаючи країни припиняти бойові дії хоча б на один день.
Одним із головних символів Дня миру є білий голуб, що несе в дзьобі оливкову гілку. Цей образ, натхненний давньою міфологією, став відомим завдяки художнику Пабло Пікассо, який у 1949 році створив плакат із зображенням голуба для Всесвітнього конгресу захисників миру.
Щороку в цей день в Україні проводиться церемонія “Дзвін миру”. Учасники акції збираються біля спеціального дзвона в Києві та інших містах країни, щоб вшанувати пам’ять жертв війни та закликати до миру на всій планеті. Дзвін, подарований Японією в 2002 році, є символом єднання та спільного прагнення людства до гармонії.
В українських школах традиційно проводяться флешмоби, уроки миру, акції з виготовлення паперових голубів і тематичні виставки. Учні разом із вчителями обговорюють важливість миру, права людини та толерантність, аби сформувати у молодого покоління розуміння цінності мирного співіснування.
У багатьох країнах, зокрема у Великій Британії, США та Японії, відбуваються масові заходи, присвячені Дню миру. Одним із наймасштабніших є парад “Піша хода миру” у Нью-Йорку, що проходить у Центральному парку і збирає тисячі учасників, які разом висловлюють своє бажання жити у світі без насильства.
Організація Об’єднаних Націй активно використовує цей день для привернення уваги до найактуальніших конфліктів і кризових ситуацій у світі. Проводяться численні зустрічі та форуми, де обговорюють шляхи вирішення конфліктів та можливості гуманітарної допомоги.
Відзначення Дня миру нерідко супроводжується музичними виступами. Всесвітньо відомі музиканти та оркестри організовують концерти, кошти від яких спрямовуються на підтримку гуманітарних проєктів і допомогу жертвам воєнних конфліктів.
Кожного року ООН проводить міжнародний конкурс дитячого малюнка на тему миру. Участь беруть діти з різних країн світу, висловлюючи своє бачення мирного майбутнього. В Україні також традиційно проводять подібні конкурси, де діти малюють свої мрії про життя без війни.
День фармацевтичного працівника
День фармацевтичного працівника України відзначається щорічно в третю суботу вересня, і в 2024 році ця дата припадає на 21 вересня. Це професійне свято було засноване у 1999 році указом Президента України для вшанування праці фармацевтів, провізорів та всіх, хто пов’язаний із виробництвом, реалізацією та контролем якості лікарських засобів.
Цікаві факти
В Україні є унікальні аптеки, що мають власні музеї. Наприклад, у Харкові аптека “Під журавлем” зберегла свій історичний інтер’єр з XIX століття, а в Одесі існує музей аптеки “Гаєр”, де можна побачити старовинне аптечне обладнання, рецепти та навіть зразки лікарських рослин. У Львові знаходиться аптека-музей, яка є однією з найстаріших в Європі. Вона була заснована у 1735 році і працює донині. Тут можна побачити унікальні експонати, які розповідають про розвиток фармації в Україні та світі.
З початком війни багато фармацевтів стали волонтерами, допомагаючи не тільки постачати ліки, а й проводити тренінги з надання першої допомоги. Деякі фармацевти навіть працюють в умовах фронту, рятуючи життя на лінії зіткнення.
Під час війни українські фармацевти не лише забезпечують населення ліками, але й активно допомагають військовим, передаючи препарати та медичні засоби для фронту. Фармацевтичні працівники часто організовують благодійні акції та збір коштів для допомоги пораненим захисникам. Українські фармацевти працюють над створенням ліків, яких бракує через проблеми з постачанням. Так, у 2022 році було розроблено перший український аналог “Плаквенілу” — препарату, що використовують для лікування COVID-19 та автоімунних захворювань.
Українські фармацевтичні компанії активно розвивають нові напрямки, такі як біотехнології та розробка інноваційних препаратів. Наприклад, у 2021 році було розроблено першу вітчизняну вакцину проти коронавірусу, яка наразі проходить етапи тестування.
День хірурга
День хірурга в Україні поки що не є офіційним святом, але його відзначають 21 вересня у медичних колах, щоб вшанувати працю фахівців, які щодня рятують життя людей. Це свято покликане підкреслити важливість цієї професії та звернути увагу на досягнення та виклики, з якими стикаються українські хірурги.
Цікаві факти
Микола Пирогов, один з найвідоміших українських хірургів, був першим, хто використав наркоз у польових умовах. Під час Кримської війни він вперше застосував гіпсову пов’язку для лікування поранених, що значно підвищило виживання солдатів.
У 2021 році 21-річний Іван Мартинюк став наймолодшим практикуючим хірургом України. Ще студентом він провів свою першу операцію з видалення апендициту під наглядом викладача і з того часу успішно виконує складні операції.
В Україні активно впроваджуються роботи-хірурги для проведення складних операцій. Наприклад, у Києві працює робот “Da Vinci”, який дозволяє проводити операції з високою точністю, мінімізуючи пошкодження тканин і прискорюючи одужання пацієнтів.
У 2018 році хірурги з Вінниці видалили понад 18 000 каменів із жовчного міхура пацієнта, що стало одним із світових рекордів за кількістю видалених каменів за одну операцію.
У 1933 році український хірург Юрій Вороний здійснив першу у світі успішну пересадку нирки. Ця операція стала знаковою у світовій медицині та відкрила нові можливості для розвитку трансплантології.
Під час війни українські хірурги демонструють справжню відданість своїй справі, рятуючи життя поранених на фронті. Вони працюють у надзвичайно складних умовах, забезпечуючи невідкладну допомогу і надаючи висококваліфіковане лікування навіть у польових шпиталях.
В Україні активно розвиваються новітні методи хірургічного втручання, такі як лапароскопічні та роботизовані операції, які дозволяють зменшити травматизм і прискорити реабілітацію пацієнтів.
День винахідника і раціоналізатора
Це свято, яке відзначається в Україні щороку в третю суботу вересня, відзначає творчих та технічно обдарованих людей, які своєю працею вносять вклад у науково-технічний прогрес. У 2024 році День винахідника і раціоналізатора також випадає на 21 вересня. Свято започатковано у 1994 році указом Президента України з метою вшанування тих, хто створює інноваційні рішення для розвитку національної економіки.
Цікаві факти
Українці зробили чимало відкриттів, які змінили світ. Так, Борис Патон, видатний вчений, винайшов метод електрозварювання живих тканин, що використовується в хірургії для запаювання ран без використання ниток. Це дозволяє значно скоротити час операцій та зменшити ризик ускладнень.
Володимир Філатов, відомий офтальмолог, розробив метод пересадки рогівки, що врятував зір мільйонам людей.
Винахідник Микита Ватуля з Києва ще в школі розробив пристрій для людей із порушеннями слуху, що допомагає їм сприймати звуки навколишнього світу через вібрацію. Його винахід отримав нагороду на міжнародній виставці “Genius Olympiad” у США.
Українські вчені зробили важливий внесок у розвиток космічних технологій. Сергій Корольов, родом з Житомира, став “батьком радянської космонавтики”. Саме він розробив перші штучні супутники та запустив першого космонавта у космос.
Українські науковці зробили багато унікальних відкриттів, які відомі у всьому світі. Наприклад,
Ігор Сікорський, українець за походженням, вважається одним із батьків сучасної авіації та вертольотобудування. Його розробки революціонізували авіаційну техніку, а гелікоптери, створені на основі його ідей, досі використовуються у всьому світі.
В Україні активно розвиваються наукові стартапи, які створюють інноваційні продукти та технології. Наприклад, український стартап “PassivDom” розробив автономні будинки, які можуть функціонувати незалежно від зовнішніх джерел енергії.
Українська компанія “Reface” створила додаток, який дозволяє змінювати обличчя на фото та відео. За декілька місяців після запуску він став найпопулярнішим у світі, навіть обійшовши TikTok і Instagram за кількістю завантажень.
Історичні подій в цей день
1922 — Підтримка США ідеї створення єврейської держави
Президент США Воррен Гардінг підтримав ідею створення єврейської держави в Палестині. Це рішення стало важливою політичною заявою, яка підтвердила підтримку Сполученими Штатами декларації Бальфура 1917 року, у якій британський уряд оголосив про намір створити національний дім для єврейського народу на території тодішньої Палестини. Ця подія стала одним із перших кроків на міжнародній арені до визнання права євреїв на самовизначення, що згодом привело до утворення Держави Ізраїль у 1948 році.
1933 — Судовий процес у Лейпцигу
У Лейпцигу розпочався судовий процес над комуністами, обвинуваченими у підпалі Рейхстагу. Підпал 27 лютого 1933 року став ключовою подією, яка допомогла нацистам захопити владу в Німеччині. Винними у злочині було оголошено кількох комуністів, серед яких болгарський політик Георгій Димитров. Судовий процес мав на меті дискредитувати комуністичний рух і зміцнити позиції нацистів, але через відсутність доказів багато підсудних були виправдані, що викликало гучний міжнародний резонанс.
1940 — Лондонське метро як бомбосховище
Під час Другої світової війни, коли Німеччина розпочала інтенсивні бомбардування Лондона, уряд Великої Британії ухвалив рішення використовувати станції метро як бомбосховища. Лондонці масово спускалися в підземку, аби захиститися від авіанальотів. Метро стало справжнім порятунком для тисяч людей, які під час атак ховалися під землею зі своїми сім’ями, приносячи з собою найнеобхідніше для ночівлі. Цей період отримав назву “Лондонський бліц”, і став символом стійкості британців у боротьбі проти нацистської загрози.
1943 — Визволення Чернігова
21 вересня 1943 року, під час Другої світової війни, радянські війська звільнили місто Чернігів від німецько-фашистських загарбників. Операція стала частиною масштабного наступу, спрямованого на звільнення України від нацистів. Звільнення Чернігова мало велике стратегічне значення, оскільки місто було важливим транспортним вузлом і форпостом на шляху до Києва.
1940 — Відкриття Львівського театру опери і балету
21 вересня 1940 року у Львові відбулося урочисте відкриття Львівського театру опери та балету імені Соломії Крушельницької. Ця подія стала визначною для культурного життя міста, адже театр є одним із найстаріших і найпрестижніших в Україні. Архітектурна краса і технічна досконалість будівлі роблять його однією з візитівок Львова, а в репертуарі театру завжди були представлені шедеври світової опери та балету.
1991 — Референдум про незалежність у Вірменії
На референдумі у Вірменії 99% громадян висловилися за незалежність від СРСР. Це був вирішальний крок у здобутті Вірменією незалежності, що офіційно відбулося 23 вересня 1991 року. Вірменія стала однією з перших республік, що відокремилися від Радянського Союзу, і цей референдум відкрив нову сторінку в історії країни, забезпечивши їй можливість самостійно визначати своє політичне і економічне майбутнє.
1998 — Допит Білла Клінтона у справі Моніки Левінскі
По американському телебаченню було показано запис допиту президента США Білла Клінтона у справі про його зв’язок із Монікою Левінскі. Це стало першим випадком, коли чинного президента допитували під присягою в межах кримінального розслідування. Скандал мав величезний суспільний резонанс і призвів до процедури імпічменту Клінтона у 1998 році. Незважаючи на скандал, Клінтон зберіг свою посаду, але його імідж зазнав значних втрат.
2004 — Початок будівництва “Бурдж-Халіфа”
У Дубаї розпочали будівництво хмарочосу “Бурдж-Халіфа”, який згодом став найвищою будівлею у світі. Заввишки 828 метрів, він є символом архітектурного прогресу та інженерної думки. “Бурдж-Халіфа” став не лише туристичною атракцією, але й важливим центром бізнесу та житлом для багатьох міжнародних компаній і громадян.
2022 — Перша мобілізація в сучасній РФ
Під час повномасштабного вторгнення в Україну президент РФ оголосив першу мобілізацію в сучасній історії Росії. Це стало наслідком невдач російських військ на фронті і спробою мобілізувати додаткові сили для продовження агресії проти України. Це рішення викликало масштабні протести всередині країни та змусило багатьох росіян залишити країну, щоб уникнути призову. Мобілізація ще більше ускладнила і без того напружену внутрішньополітичну ситуацію в РФ.
Герб Харківського намісництва
21 вересня 1781 року імператриця Російської імперії Катерина II офіційно затвердила герб Харківського намісництва, яке пізніше, у 1796 році, було знову перейменоване на Слобідсько-Українську губернію, а з 1835 року — на Харківську губернію. Цей герб був затверджений одночасно з гербами 15 повітових міст та губернського центру Харківського намісництва, а також сусіднього Воронезького намісництва.
Герб Харкова складався з рогу достатку, наповненого плодами та квітами, і жезла Кадуцея (жезла Меркурія), які були розташовані хрестоподібно на зеленому фоні. Ріг достатку символізував природні багатства, якими славилися навколишні села та містечка, а також достаток, що приносили місцеві ярмарки. Жезл Кадуцея натякав на розвинену торгівлю, яка активно процвітала у Харкові. Цей символ, створений у 1775 році геральдмейстером князем Михайлом Щербатовим, вперше з’явився як емблема на прапорі Харківського полку.
Цікаво, що історики стверджують, що ідея рогу достатку походить від родової емблеми місцевого олігарха, полковника Матвія Куликовського. В оригіналі ріг був спрямований вниз, що символізувало вилив багатства, але для герба його перевернули догори, аби підкреслити ідею невичерпного достатку.
Ріг достатку, як символ благополуччя та процвітання, давно відомий у геральдиці, і він часто використовується для позначення родючості та економічної стабільності. Харків здавна був відомий як торговельний центр, про що з гумором згадував персонаж “Дванадцяти стільців” отець Федір, називаючи його купецьким містом.
Жезл Кадуцея також має глибоке символічне значення. За грецькою міфологією, бог світла і мистецтв Аполлон подарував цей жезл своєму братові Гермесу (богові торгівлі) на знак примирення. Гермес, аби перевірити силу посоха, поставив його між двома зміями, що боролися, і ті, обвиваючи посох, одразу припинили суперечку. Це міфічне зображення символізує мир та примирення, що дуже нагадує боротьбу за спільне порозуміння між різними народами. У ті часи Кадуцей також вважався символом таємних знань і ключем до єдності “Триєдиної Русі”, що означало спільність українського, білоруського та російського народів.
Перший герб Харкова, який використовувався з 1660-х до початку XVIII століття, представляв собою натягнутий лук із стрілою на золотому фоні. Цей символ мав на меті підкреслити військову міць міста як полкового центру та захисника від татарських набігів. Згідно з легендою, хан Шарукан мав свою столицю Харукань на місці сучасного Харкова, і саме від неї походить назва міста. Деякі джерела навіть стверджують, що цей герб був гербом козацького отамана Івана Сірка.
З часом герб змінювався кілька разів. Наприклад, у XVIII столітті існував варіант герба, на якому було зображено відрубану чорну кінську голову з червоними очима та язиком на срібному щиті. Ця емблема символізувала розвинене конярство в регіоні. У верхній частині щита знаходилася шестикута золота зірка (зірка Давида) між двома золотими візантійськими монетами, що вказувало на наявність у місті університету та важливість торгівлі.
Під час Радянського Союзу герб Харкова також змінювався. Він зображував на білому фоні золотий колос, що символізував багатство і врожайність полів Слобожанщини, а на його фоні були зображені орбіти електронів, які нагадували про досягнення міста в науці та техніці, адже саме в Харкові вперше було розщеплено атомне ядро. У верхній частині герба був розміщений червоно-синій прапор УРСР, поверх якого знаходилося зображення зубчастого колеса — символу індустріального розвитку міста.
14 вересня 1995 року Харківська міська рада втретє за два століття затвердила герб із зображенням рогу достатку і жезла Кадуцея як найбільш традиційний для історії міста. Він став офіційним символом Харкова, втілюючи багатство, торгівлю та мирне співіснування, що є важливими аспектами життя міста протягом століть.
