27 листопада в Україні відзначається День заснування Національної академії наук, а в світі – День подяки. У цей день в різні століття відбулися події, які суттєво вплинули на політику, культуру, науку та суспільні процеси, залишивши помітний слід у світовій та українській історії.
День заснування Національної академії наук України
Національна академія наук України створена у 1918 році під керівництвом Володимира Вернадського. Вона з самого початку об’єднала провідних науковців, заклавши основу для системної науки в Україні, включно з фундаментальними дослідженнями в математиці, фізиці, біології, історії та гуманітаристиці. Протягом десятиліть структура розвивалася, формувала наукові школи, відкривала інститути й впроваджувала дослідження, які впливали на промисловість, медицину та оборону країни.
Сьогодні НАН України залишається ключовою науковою установою держави, координує роботу десятків інститутів, підтримує фундаментальні та прикладні дослідження, сприяє розвитку молодих учених. Академія бере участь у міжнародних проєктах, розвиває інновації, працює над цифровими технологіями, енергетикою, матеріалознавством, генетикою та іншими напрямами, які мають стратегічне значення для сучасної України.
Цікаві факти
Першим президентом НАН України став Володимир Вернадський, який очолював створені ним же наукові структури не лише в Україні, а й у Російській академії наук, поєднуючи роботу в двох країнах у надзвичайно складний історичний період.
У 1920-х роках академія фактично рятувала українську науку від розпорошення: багато вчених працювали без зарплатні та жили в інститутських будівлях, але продовжували дослідження, зокрема у сферах хімії та медицини.
Археологи НАН України у 1950–1980-х роках відкрили сотні унікальних пам’яток скіфської, сарматської та трипільської культур, включно зі знаковою Товстановською пектораллю, що стала символом української археології.
Інститут електрозварювання ім. Патона при НАН України розробив технологію зварювання під водою, яка стала міжнародним стандартом і застосовується у будівництві нафтопроводів та підводних конструкцій у багатьох країнах.
Українські вчені з Інституту молекулярної біології та генетики створили одну з перших у світі тестових систем для виявлення мутацій, пов’язаних із спадковими хворобами, і ці розробки використовувалися навіть поза межами пострадянського простору.
Астрономи НАН України з обсерваторії на Південному полюсі брали участь у міжнародних спостереженнях за космічним мікрохвильовим фоном, що допомогло уточнити параметри раннього етапу розвитку Всесвіту.
У 1960-х роках київські математики зробили значний внесок у створення методів оптимізації, які сьогодні застосовують у проєктуванні транспорту, логістичних систем і навіть у космічній навігації сучасних апаратів.
Інститут проблем штучного інтелекту НАН України одним з перших у Східній Європі розробив системи машинного перекладу, що використовувалися у наукових установах Європи для аналізу технічної документації.
Українські матеріалознавці створили надміцні сплави для авіаційних двигунів, які перевершували за якістю аналоги у багатьох країнах, і ці матеріали використовувалися у проєктах, пов’язаних з орбітальною технікою.
Київська обсерваторія НАН України має один із найбільших у Європі архівів фотографічних пластинок, на яких зафіксовано понад столітню історію змін зоряного неба. Цей архів використовують сучасні астрономи для дослідження руху астероїдів та змін яскравості далеких зір.
День подяки
Це одне з головних свят у країнах Північної Америки, передусім у США та Канаді. Воно виникло як день спільної подяки за врожай і підтримку між колоністами та корінними народами. З часом свято переросло у загальнодержавну традицію, коли сім’ї збираються разом, готують спільну вечерю, згадують прожитий рік і діляться тим, за що вдячні. Популярні атрибути включають індичку, гарбузовий пиріг, сімейні зустрічі та благодійність.
У США День подяки відзначають у четвертій четвер листопада, у Канаді — у другий понеділок жовтня. Свято має не лише побутове, а й символічне значення, адже нагадує про підтримку, взаємодопомогу та повагу до історії країни. У сучасних традиціях воно поєднує сімейні ритуали, культурні елементи різних регіонів і великі міські події, що стали частиною американської та канадської ідентичності.
Цікаві факти
Перші офіційні подяки у Північній Америці проводили не у США, а в Канаді ще у 1578 році, коли експедиція Мартіна Фробішера відзначила безпечне повернення з небезпечної подорожі Арктикою.
У Нью-Йорку з 1924 року проходить найбільша святкова хода до Дня подяки, і на перших парадах використовували справжніх тварин із зоопарку, оскільки гігантські повітряні кулі ще не були запроваджені.
У США президент щороку “помилує” індичку, але традиція отримала офіційний статус лише наприкінці XX століття; до цього індичок часто просто вручали президенту як подарунок і їхнє майбутнє залежало від його рішення.
Канада першою зробила День подяки офіційним світським святом на рівні держави у 1879 році, хоча дата святкування кілька разів змінювалась через врожайні цикли та інші історичні події.
У племенах вендаго, алгонкінів та інших корінних народів задовго до прибуття європейців існували власні врожайні свята подяки, які охоплювали церемонії, співи та спільні вечері; частина цих ритуалів вплинула на пізніші традиції колоністів.
Під час Дня подяки в США з’їдається понад 40 мільйонів індичок, і саме це свято стало причиною розвитку великої кількості ферм, що спеціалізуються виключно на сезонному вирощуванні птиці.
Українські емігранти в Північній Америці з початку XX століття поєднували День подяки з власними традиціями восени, тому на столах поряд з індичкою часто з’являлися вареники, квашена капуста та домашні ковбаси, і ця змішана традиція зберігається у багатьох українських громадах досі.
Під час Другої світової війни святкові індички в США були дефіцитом, тому багато родин переходили на курку або навіть рибу, але виробництво індички після війни стало одним із найшвидше відновлених сільськогосподарських секторів.
Історичні події в цей день
1095 — Папа Римський Урбан II на соборі в Клермоні проголосив Перший хрестовий похід, закликаючи європейських лицарів до походу на Близький Схід. Це рішення стало відправною точкою для масштабних релігійно-військових кампаній, що змінили політичну карту регіону та вплинули на взаємини між християнським і мусульманським світом.
1001 — відбулася битва за Пешавар, яка вплинула на розподіл сил у Південній Азії та закріпила стратегічне значення міста в боротьбі регіональних держав. Ця сутичка стала епізодом ширшого протистояння за контроль над торговими шляхами та політичним впливом.
1620 — Пілігрими висадилися в Америці, заснувавши колонію Плімут, що стала однією з основ майбутньої англійської присутності у Північній Америці. Подія позначила початок формування нової спільноти, чиї традиції та соціальні принципи вплинули на становлення США.
1893 — у Львові відбулася прем’єра п’єси Івана Франка «Украдене щастя», поставлена Костем Підвисоцьким, який виконав роль Миколи Задорожного, а Анну зіграла Антоніна Осиповичева. Вистава стала важливим етапом розвитку українського театру та зміцнила авторитет Франка як драматурга.
1895 — Альфред Нобель підписав заповіт, за яким його майно передавалося до фонду Нобелівської премії, що згодом стала однією з найпрестижніших міжнародних нагород. Рішення Нобеля вплинуло на глобальну наукову та гуманітарну спільноту, стимулюючи розвиток відкриттів і ідей.
1897 — було введено в експлуатацію Єнакієвський металургійний завод, який став одним із найстаріших металургійних підприємств України. Підприємство відіграло значну роль у промисловому зростанні Донбасу та розвитку металургійної галузі.
1918 — відбулися перші установчі спільні збори Української Академії Наук, де президентом обрали Володимира Вернадського, а секретарем — Агатангела Кримського. Ця подія заклала основу організованої української науки та створення провідних інституцій, що визначали науковий розвиток країни.
1928 — в Одеській окрузі заснували першу в СРСР машинно-тракторну станцію, яка стала частиною політики механізації сільського господарства. Це сприяло зміні технологічних підходів у землеробстві та вплинуло на структуру аграрного виробництва.
1937 — у віці 73 років митрополит Василь (Липківський), відомий як «народний патріарх» та один із засновників Української автокефальної православної церкви, був розстріляний за вироком «трійки» НКВС. Його страта стала символом репресій проти українського духовенства та інтелігенції.
1943 — підрозділи УПА вступили в бій з двома дивізіями вермахту у Чорному лісі, демонструючи прагнення українського підпілля чинити опір нацистській окупаціі. Сутичка стала одним з прикладів збройної активності УПА в умовах багатовекторної боротьби.
1952 — у свій перший рейс вирушив львівський тролейбус, поклавши початок розвитку тролейбусного транспорту в місті. Подія стала важливою для формування сучасної міської інфраструктури та підвищення мобільності мешканців.
1971 — радянська автоматична станція «Марс-2» здійснила посадку на поверхню Марса, ставши частиною програми дослідження планети. Хоча апарат зазнав аварії під час спуску, місія надала важливі дані та засвідчила зростання інтересу до міжпланетних досліджень.
1992 — у Відні виникла масштабна пожежа в палаці Гофбург, яка пошкодила два гобелени XVIII століття та приміщення Великих і Малих зал, де проходили засідання Віденського конгресу. Попри значні збитки, рятувальникам вдалося запобігти руйнуванню історичної будівлі.
2004 — Верховна Рада України на позачерговому засіданні визнала результати повторного голосування президентських виборів 21 листопада такими, що не відображають волевиявлення народу, і оголосила їх недійсними. Це рішення стало важливим етапом політичної кризи, що призвела до подальшого переголосування та зміни ходу української історії.
