8 вересня в Україні відзначають День працівників нафтової, газової, нафтопереробної промисловості та нафтопродуктозабезпечення, у світі – День пам’яті жертв фашизму, Міжнародний день солідарності журналістів, День Шнобелівської премії.
8 вересня 1907 року – День народження автомобільного спорту в Україні. 8 вересня 1914 року, льотчик Петро Миколайович Нестеров – основоположник вищого пілотажу, виконавець знаменитої “мертвої петлі” – здійснив свій останній подвиг.
День працівників нафтової, газової, нафтопереробної промисловості та нафтопродуктозабезпечення
Щороку у другу неділю вересня в Україні відзначають День працівників нафтової, газової, нафтопереробної промисловості та нафтопродуктозабезпечення. Це професійне свято працівників стратегічної галузі, яка забезпечує країну енергоресурсами і впливає на розвиток економіки.
Нафтова та газова промисловість України відіграє ключову роль в енергетичній незалежності країни. Україна є однією з країн, через які проходять основні газотранспортні коридори до Європи, що робить її важливим гравцем на міжнародній енергетичній арені.
Розвиток нафтової та газової промисловості в Україні почався ще в ХІХ столітті. Перші нафтові родовища були відкриті в районі Карпат, а видобуток нафти та газу став важливою частиною економіки вже тоді. Один із перших нафтопроводів у світі був побудований в Україні у 1870-х роках.
Сектор нафти й газу є основним джерелом надходжень до бюджету. Крім того, він забезпечує робочі місця для десятків тисяч українців і сприяє розвитку суміжних галузей.
Сьогодні галузь стикається з новими викликами, такими як модернізація інфраструктури, необхідність розвитку альтернативних джерел енергії та боротьба за збереження енергетичної незалежності в умовах військової агресії з боку Росії.
За останні роки Україна здійснила низку важливих реформ у газовій сфері, спрямованих на лібералізацію ринку газу, підвищення енергоефективності та інтеграцію до європейської енергетичної системи. Усі ці процеси є важливою частиною зусиль країни з підвищення енергетичної безпеки.
У цей день вшановують працю фахівців, які щодня забезпечують стабільне постачання нафти, газу та нафтопродуктів. Це люди, які працюють як у важких виробничих умовах, так і у сфері управління та наукових досліджень, що спрямовані на поліпшення роботи галузі.
День пам’яті жертв фашизму
Щороку у другу неділю вересня у всьому світі відзначають День пам’яті жертв фашизму. Це важлива дата для вшанування мільйонів людей, які загинули під час Другої світової війни внаслідок дій нацистських режимів. Пам’ять про ці страшні події є нагадуванням про необхідність боротьби з будь-якими формами тоталітаризму, насильства та дискримінації.
8 вересня обрано не випадково – саме на початку вересня розпочалася Друга світова війна (1 вересня 1939 року), а також відбулося підписання мирного договору з Японією, що символічно закінчило війну 2 вересня 1945 року.
Під час Другої світової війни загинуло понад 60 мільйонів людей, серед яких були солдати та цивільні особи. Окрім цього, мільйони стали жертвами концтаборів, депортацій та геноцидів, включаючи Голокост.
Найбільш сумнозвісні концтабори нацистів – Аушвіц-Біркенау, Бухенвальд, Маутгаузен та інші – стали символами жорстокості фашистського режиму, де мільйони людей були страчені або померли від нелюдських умов.
Україна зазнала значних втрат під час Другої світової війни. Близько 8 мільйонів українців загинули під час війни, а нацистські окупанти встановлювали жорсткий контроль на захоплених територіях, влаштовуючи масові страти та депортації.
Цей день відзначається у багатьох країнах світу, аби вшанувати пам’ять жертв та нагадати про жахи фашистських режимів. Він також є символом єднання проти зла та нетерпимості, які втілював фашизм.
День пам’яті жертв фашизму – це також можливість осмислити уроки історії та нагадати людству про необхідність дотримання принципів гуманізму, прав людини та боротьби з будь-якими формами диктатури та тоталітаризму.
Міжнародний день солідарності журналістів
Щороку 8 вересня відзначають Міжнародний день солідарності журналістів. Це важлива дата для вшанування журналістів усього світу, які, виконуючи свою професійну діяльність, щодня ризикують життям і свободою, прагнучи донести правдиву інформацію до суспільства. Цей день був затверджений у 1958 році на 4-му конгресі Міжнародної організації журналістів (МОЖ).
8 вересня було обрано тому, що саме цього дня у 1943 році був страчений Юліус Фучик, чеський журналіст і письменник, який став символом боротьби за свободу слова. Його відомий твір “Репортаж із зашморгу” став маніфестом боротьби за людські права та свободу преси.
Основна мета цього дня — підвищити обізнаність суспільства про небезпеки, з якими стикаються журналісти, особливо в умовах конфліктів, авторитарних режимів і репресій. Це також день для об’єднання журналістів та правозахисних організацій задля захисту свободи слова.
Згідно з міжнародними організаціями, за останні роки кількість журналістів, які гинуть або потрапляють до в’язниці, продовжує зростати. Лише у 2023 році було зафіксовано понад 70 випадків загибелі журналістів у різних країнах світу через професійну діяльність.
Під час війни в Україні робота журналістів набула ще більшої небезпеки та важливості. Багато з них працюють у зонах бойових дій, ризикують життям, щоб надавати світу правдиву інформацію про події на фронті та реальні наслідки російської агресії.
Міжнародна організація журналістів, яка затвердила цей день, займається захистом прав журналістів, забезпеченням їхньої безпеки, а також боротьбою з переслідуванням журналістів у різних країнах. Організація також відзначає видатних журналістів, які зробили вагомий внесок у розвиток свободи слова.
Міжнародний день солідарності журналістів не обмежується однією країною. Він об’єднує представників медіа з усього світу, демонструючи, що свобода слова та право на інформацію – це універсальні цінності, які необхідно захищати.
День Шнобелівської премії
Щороку 8 вересня світ відзначає День Шнобелівської премії (Ig Nobel Prize), своєрідної пародії на Нобелівську премію. Ця нагорода вручається за дослідження, які на перший погляд виглядають абсурдними, але насправді змушують задуматися над науковими питаннями або відкривають несподівані аспекти реальності. Вручення Шнобелівської премії відбувається у Гарвардському університеті та викликає неабиякий інтерес, особливо серед наукової спільноти.
Цікаві факти
Премія вперше була вручена у 1991 році. Її засновник — американський фізик і гуморист Марк Абрахамс. Він вирішив, що наука повинна не тільки відкривати нове, але й розважати.
На відміну від класичної Нобелівської премії, Шнобелівська може включати дослідження у зовсім несподіваних галузях. Наприклад, у 2020 році премія з фізики була вручена за дослідження поведінки черв’яків у вібруючому середовищі.
Одна з найвідоміших нагород була вручена за дослідження механізмів, які знижують біль після укусу комах. Виявилося, що людина найгірше переносить укуси в носову ніздрю і губи.
Деякі науковці сприймають отримання цієї премії з гумором, інші — з досадою, вважаючи, що це знецінює їхню працю. Наприклад, лауреати за дослідження про використання спагеті як основи для побудови мостів були здивовані увагою до їхньої роботи.
На церемонії вручення лауреати мають можливість викласти суть своїх досліджень за 60 секунд. Порушення цього часу закінчується появою на сцені маленької дівчинки, яка починає вигукувати: “Будь ласка, закінчуйте, мені нудно!”.
Історичні події в цей день
1943 рік – Королівство Італія оголосило про капітуляцію перед союзниками. Під час Другої світової війни Король Італії Віктор Еммануїл III оголосив про капітуляцію перед військами союзників. Після низки поразок і виснаження в ході бойових дій, Італія підписала угоду про перемир’я. Це було ключовим моментом, оскільки Італія виходила з війни, яка сильно пошкодила її економіку та політичну стабільність. Після капітуляції країна фактично опинилася у стані громадянської війни, коли деякі частини армії продовжували підтримувати нацистську Німеччину, а інші об’єдналися з силами союзників.
1951 рік – Мирний договір з Японією підписано у Сан-Франциско. Після закінчення Другої світової війни, у 1951 році, в Сан-Франциско було підписано мирний договір з Японією. Представники 48 країн погодилися на умови відновлення мирних відносин з Японією, яка переживала наслідки своєї поразки у війні. Радянський Союз, однак, відмовився підписати договір через політичні розбіжності, і це призвело до того, що Росія як правонаступниця СРСР досі формально перебуває у стані війни з Японією. Відсутність формального миру між країнами лишається одним із тривалих дипломатичних протистоянь.
1952 рік – Перше книжкове видання повісті Ернеста Хемінгуея “Старий і море”. У 1952 році вийшло перше видання знаменитої повісті Ернеста Хемінгуея “Старий і море”. Цей твір, який став класикою світової літератури, отримав Пулітцерівську премію та зробив вагомий внесок у присудження автору Нобелівської премії з літератури. “Старий і море” – це історія про боротьбу, наполегливість і силу духу, яка здобула величезну популярність серед читачів і критиків.
1991 рік – У Києві зафіксовано рекордну температуру. 8 вересня 1991 року в Києві було зареєстровано найвищу температуру для цього дня – 32°C. Це був один із найтепліших днів вересня в історії метеоспостережень столиці. Така аномально висока температура для початку осені стала частиною загального тренду на зміну клімату та підвищення середніх температур у регіоні.
2005 рік – Політичні зміни в Україні. 8 вересня 2005 року стало важливим днем для політичної історії України. Президент Віктор Ющенко своїми указами відправив у відставку уряд на чолі з Юлією Тимошенко через внутрішні конфлікти в команді та звинувачення у корупції. Також були звільнені секретар Ради національної безпеки і оборони Петро Порошенко, голова СБУ Олександр Турчинов та інші високопосадовці. Ющенко призначив виконувачем обов’язки прем’єр-міністра Юрія Єханурова, що стало початком політичних змін у післяреволюційній Україні.
2005 рік – Угода про будівництво Північного потоку. 8 вересня 2005 року, в Берліні було підписано угоду між російським “Газпромом” та німецькими концернами BASF AG і E.ON AG щодо будівництва Північного потоку. Цей газопровід через Балтійське море мав на меті постачати російський газ до Європи, оминаючи Україну, Білорусь і країни Балтії. Угода викликала значну критику з боку країн, які були залежні від транзиту газу через свої території, і в майбутньому стала однією з ключових тем енергетичної безпеки Європи.
8 вересня 1907 року – День народження автомобільного спорту в Україні
8 вересня 1907 року можна вважати днем народження автомобільного спорту в Україні, коли відбулися перші автомобільні гонки за маршрутом “Одеса – Миколаїв – Одеса”. Ці перегони були організовані за чітко встановленими правилами, де одним із головних був обов’язок учасників не створювати небезпеки для пішоходів і транспорту. Важливою умовою було також пересування на низькій швидкості через населені пункти, щоб уникнути аварій.
У гонках брали участь різні типи транспортних засобів, що додавало події різноманіття. Серед них були:
-
мотоцикли та трицикли,
-
автомобілі з потужністю двигуна до 12 кінських сил,
-
автомобілі з потужністю від 12 до 23 кінських сил,
-
автомобілі з потужністю 24 кінські сили і більше.
Для участі в перегонах потрібно було сплатити внесок, який варіювався від 5 до 50 рублів. Загалом у змаганні взяли участь 28 транспортних засобів.
Переможцями стали італійці – доктор Ліберо Верчеллі та інженер Луїджі Петрілло, які на автомобілі “Флоренція” подолали дистанцію в 124 версти (близько 132 км) за 1 годину 56 хвилин 16 секунд. Друге місце зайняв автомобіль “Мерседес”, який фінішував через 1 годину 57 хвилин 18 секунд. Цікаво, що одесит Нікітін на мотоциклі з потужністю двигуна 5 кінських сил подолав відстань від Миколаєва до Одеси за 2 години 13 хвилин, що на той час стало рекордом країни.
Особливим учасником перегонів був барон Олександр Олександрович Рено, відставний офіцер і представник четвертого покоління родини, що оселилася в Одесі ще в XVIII столітті. Барон Рено залишив слід не лише в історії Одеси, а й Миколаєва, володіючи значними маєтками в обох містах. Його подальша доля невідома, але історики припускають, що він разом із братом Михайлом воював на боці білих у громадянській війні і, ймовірно, або емігрував, або загинув.
Ця подія не лише започаткувала автомобільний спорт в Україні, але й продемонструвала стрімкий розвиток технологій і зростання інтересу до автоперегонів на міжнародному рівні.
8 вересня 1914 року, у ході боїв за Львів під час Першої світової війни льотчик Петро Миколайович Нестеров здійснив свій останній подвиг.
Біля містечка Жовква він вперше в історії бойової авіації застосував таран ворожого літака. Нестеров протаранив літак, на борту якого знаходилися пілот Франц Маліна та пілот-спостерігач барон Фрідріх фон Розенталь. Вони проводили повітряну розвідку для австрійських військ і збиралися скинути бомби на позиції противника.
На той час бойові літаки ще не мали озброєння і використовувалися переважно для розвідки. Перші повітряні бої велися за допомогою карабінів та револьверів, і єдиним ефективним способом знищення ворожого літака був таран. Нестеров пішов на смертельний ризик, використовуючи свій літак для атаки ворога в повітрі, ставши прикладом мужності та самопожертви. Йому було лише 27 років.
Після загибелі Нестерова залишилася його родина – дружина та двоє маленьких дітей: 5-річна донька і 3-річний син. Нестеров увійшов в історію не лише своїм останнім героїчним вчинком, але й тим, що став основоположником вищого пілотажу. Саме він вперше в світі виконав знамениту “мертву петлю”, яка пізніше стала відомою як “петля Нестерова”. Цей маневр досі вважається одним із найскладніших та найнебезпечніших елементів у пілотуванні.
Похорон Петра Нестерова відбувся в Києві, і став великою подією, на яку зібралося багато людей. Героя поховали під артилерійський салют та траурну музику військових оркестрів, що відобразило важливість його подвигу для тогочасного суспільства.
У Києві на Волчій Горі, в історичній місцевості Дарниці, росте знаменита “сосна Нестерова”, якій понад 250 років. У 2013 році на згадку про Нестерова було встановлено меморіальний камінь із пам’ятною дошкою, присвяченою його експериментам у цій місцевості під час військових маневрів 1913 року. Ця пам’ять і сьогодні нагадує про видатні досягнення Нестерова в авіації та його незабутній внесок у розвиток військової справи.
8 вересня 1989 року – заснування Народного руху України
8 вересня 1989 року в Києві було офіційно засновано Народний рух України, організацію, яка стала одним із рушіїв політичних змін у країні на шляху до незалежності. Спершу організація носила назву “Народний Рух України за перебудову”, що відображало її початкову мету – підтримати демократичні реформи та перебудову, започатковану в СРСР. Програма та статут партії були розроблені за участю Союзу письменників України, що підкреслювало значну роль української інтелігенції у формуванні політичного руху.
Першим головою партії був обраний відомий український поет Іван Драч, який став символом культурного та політичного відродження нації в ті часи. Народний рух України, або просто НРУ, швидко став головною опозиційною силою, об’єднуючи людей з різних частин країни навколо ідеї демократичних реформ і незалежності України.
Через деякий час у межах партії було створено бойове крило – “Варта Руху”, яке захищало інтереси послідовників партії під час мітингів і зборів. Очолював це крило львівський медик Юрій Криворучко, а його заступником був Олег Тягнибок, який згодом стане відомим політичним діячем.
Цитати видатних діячів НРУ:
В’ячеслав Чорновіл – один із провідних лідерів Руху, який залишив глибокий слід у політичній історії України. Його слова надихали тисячі людей:
- “Україна розпочинається з тебе”.
- “Немає в нас бандерівців та москалів, східних і західних. Всі ми – народ України”.
- “Дай Боже нам любити Україну понад усе сьогодні – маючи, щоб не довелося гірко любити її, втративши. Настав час великого вибору: або єдність і перемога та шлях до світла, або поразка, ганьба і знову довга дорога до волі”.
Іван Драч, який очолював НРУ на початку його існування, теж залишив важливі висловлювання, що відображають його бачення українського народу та його боротьби:
- “Кожен українець – це “Троїсти музики”: одне думає, друге говорить, третє робить.”
- “Хто сумнівом битий, той не може вести”.
- “Дивовижний народ українці! Найбільші його вороги померли своєю смертю”.
- “Поки людина не встане з колін, то вона не зможе пройти далеко”.
- “Навіщо нам вороги? Ми самі собі вороги!”.
- “Є відчуття, що Росія ніколи не дасть нам відчути себе переможцями. Тому нам треба постійно бути при зброї й давати по зубах кожному, хто напрошується в гості без запрошення”.
- “Саме зараз, незважаючи на кровопролиття, кується нація. Або вона відбудеться як така, або буде знищена й стане добривом для сусідніх держав”.
- “Я абсолютний оптиміст. Вірю у свій народ. Інакше навіщо жити на цьому світі?”.
Заснування Народного руху України стало важливою подією на шляху до незалежності країни, символом пробудження національної свідомості та боротьби за демократичні права і свободи українського народу.
