28 квітня в Україні відзначається День працівників швидкої медичної допомоги, День охорони праці та Всесвітній день охорони праці, а також Міжнародний день пам’яті всіх жертв праці та День хімічної безпеки. Цей день в історії поєднав важливі політичні рішення, воєнні кампанії, наукові прориви, королівські шлюби, культурні прем’єри та події, які помітно вплинули на Україну і світ.
День працівників швидкої медичної допомоги
Цей день присвячений вшануванню працівників екстреної медичної допомоги, які приймають виклики за номером 103, оцінюють стан людини ще під час розмови з диспетчером, направляють бригаду й надають допомогу до госпіталізації. У службі працюють лікарі, фельдшери, парамедики, екстрені медичні техніки, водії, диспетчери та інші фахівці, від злагодженості яких залежить швидкість реагування.
Під час повномасштабної війни робота «швидкої» в Україні стала значно небезпечнішою. Бригади виїжджають після ракетних ударів, атак дронів, артилерійських обстрілів, евакуюють поранених із прифронтових громад, перевозять тяжких пацієнтів між лікарнями й часто працюють у бронежилетах та шоломах. Для багатьох областей, особливо прифронтових, екстрена медична допомога стала однією з ключових служб, яка щодня тримає доступ людей до невідкладної медичної допомоги.
Цікаві факти
У Києві прообраз швидкої допомоги виник ще 1881 року: тоді діяв «Гурток нічних чергувань», який надавав невідкладну допомогу вночі. Перша повноцінна київська станція швидкої медичної допомоги відкрилася 30 червня 1902 року й мала приймальню, хірургічне приміщення, перев’язувальну, аптеку та стерилізаційну.
У Львові швидку допомогу почали надавати 1890 року, а в Одесі — 1903 року. Одеса стала одним із найважливіших центрів розвитку такої служби на українських землях: місцева станція працювала за кошти меценатів і мала добре продуману систему виїздів для свого часу.
Номер 103 в Україні призначений саме для екстреної медичної допомоги. Виклик безоплатний, а диспетчер не лише записує адресу, а й визначає, чи потрібен виїзд бригади, чи достатньо медичної консультації телефоном або звернення до сімейного лікаря.
Після 24 лютого 2022 року російські атаки пошкодили або знищили сотні автомобілів екстреної медичної допомоги. За даними, оприлюдненими наприкінці 2025 року, від початку повномасштабного вторгнення було знищено 280 автомобілів «швидкої», ще понад 160 пошкоджено, частину машин захопили російські військові.
На Дніпропетровщині бригади екстреної допомоги працюють не лише з цивільними викликами, а й з евакуацією поранених військових із прифронтових територій. За словами керівника обласного центру ЕМД, з 2014 року центр надав допомогу понад 74 тисячам бійців, а за час повномасштабної війни — понад 63 тисячам.
У Дніпропетровській області зафіксували випадок, коли одна людина телефонувала на 103 247 разів за два дні. Для диспетчерів такі дзвінки не просто заважають роботі: кожен виклик потрібно прийняти, перевірити й не пропустити реальну загрозу для життя іншої людини.
Під час війни частина українських «швидких» працює як мобільна реанімація. Машини обладнують апаратурою для підтримки тяжких пацієнтів під час перевезення, а міжнародні партнери передавали Україні реанімобілі для прифронтових і найбільш навантажених областей.
В Україні під час повномасштабної війни з’явилися медичні евакуаційні поїзди. Перший медичний вагон переобладнали на початку березня 2022 року лише за кілька днів, без готових креслень, а згодом кількість вагонів, задіяних у медичній евакуації, сягнула 62.
Всесвітня організація охорони здоров’я зафіксувала тисячі атак на систему охорони здоров’я України від початку повномасштабної війни; серед об’єктів атак були медзаклади, склади, медичні працівники та автомобілі швидкої допомоги. Для працівників «швидкої» ризик часто починається не в лікарні, а дорогою до місця удару, особливо коли ворог застосовує повторні обстріли по рятувальниках і медиках.
День охорони праці в Україні та Всесвітній день охорони праці
Міжнародна організація праці започаткувала цю дату в 2003 році, щоб привернути увагу до безпечних умов праці, профілактики виробничого травматизму, професійних захворювань і належної організації робочих процесів. В Україні День охорони праці встановили у 2006 році, і відтоді його щороку проводять в один день із міжнародною датою.
Головний зміст цього дня пов’язаний із запобіганням небезпекам на робочому місці та відповідальністю роботодавців за здоров’я працівників. Для України питання охорони праці особливо загострилося під час повномасштабної війни, коли до звичних виробничих ризиків додалися обстріли, мінування, руйнування інфраструктури, аварійні відключення електроенергії та робота в небезпечних умовах. Найбільше це стосується енергетиків, медиків, рятувальників, комунальників, залізничників, аграріїв, будівельників і працівників підприємств, які продовжують працювати попри воєнні загрози.
Цікаві факти
Тема охорони праці в Україні особливо відчутна в гірничій галузі. Шахтарі десятиліттями залишалися серед працівників із найвищими ризиками через вибухонебезпечний метан, обвали, пил, велику глибину робіт і складну евакуацію у разі аварії.
Після початку повномасштабної війни поняття «небезпечне робоче місце» в Україні суттєво змінилося. Для енергетиків, залізничників, медиків, комунальників, аграріїв і рятувальників робочий день часто проходить під загрозою ракетних ударів, дронових атак, повторних обстрілів і роботи на пошкодженій інфраструктурі.
Українські енергетики під час війни неодноразово відновлювали електромережі одразу після атак, інколи в умовах мінної небезпеки та без стабільного зв’язку. Частина аварійних бригад працювала в бронежилетах і касках, бо місце ремонту могло повторно потрапити під обстріл.
Аграрії в прифронтових і деокупованих регіонах після 2022 року зіткнулися з ризиками, які раніше не були типовими для сільського господарства: міни, нерозірвані боєприпаси, залишки ракет, касетні елементи на полях і пошкоджена техніка. Через це перед посівною або жнивами в багатьох громадах спершу працювали сапери, а вже потім трактори й комбайни.
Для українських рятувальників і медиків під час війни одним з найнебезпечніших явищ стали повторні удари. Після першого влучання на місце прибувають служби порятунку, медики, енергетики й комунальники, а ворог може атакувати ту саму локацію вдруге, коли там уже працюють люди.
Під час війни охорона праці стала важливою і для волонтерських виробництв, які плетуть маскувальні сітки, виготовляють свічки, ремонтують техніку або збирають допомогу. Навіть у таких невеликих просторах потрібні вентиляція, захист рук, безпечне користування інструментами, електрикою й легкозаймистими матеріалами.
У лікарнях і реабілітаційних центрах безпека праці під час війни охоплює не лише медичні ризики. Працівники мають діяти під час повітряних тривог, переміщати пацієнтів в укриття, працювати при перебоях електропостачання, користуватися генераторами й підтримувати роботу обладнання для тяжких пацієнтів.
Одним із малопомітних наслідків війни для охорони праці стало зростання психологічного навантаження. Працівники критичної інфраструктури, транспорту, медицини, ДСНС, підприємств оборонного значення й комунальних служб часто працюють після нічних тривог, під загрозою атак і з високою відповідальністю за інших людей.
Міжнародний день пам’яті всіх жертв праці
Цей день присвячений людям, які загинули, були травмовані або втратили здоров’я через роботу. Її зміст пов’язаний не зі святкуванням, а з пам’яттю, аналізом причин трагедій і запобіганням новим випадкам на виробництві.
Пам’ятний день виник після широкого розголосу масштабів смертності на роботі: щодня у світі через виробничі травми, аварії та професійні хвороби помирають тисячі людей. В Україні ця дата має особливе значення під час війни, коли робоче місце може бути небезпечним не лише на шахті, будівництві чи заводі, а й у лікарні, на залізниці, в енергетиці, полі, поштовому терміналі, комунальній службі або під час ліквідації наслідків обстрілів.
Цікаві факти
Міжнародний день пам’яті всіх жертв праці має профспілкове походження. До того як дату підтримали міжнародні організації, її вже проводили робітничі об’єднання в різних країнах, щоб згадувати загиблих на роботі й вимагати безпечніших умов праці.
28 квітня пов’язують з канадською традицією Дня жалоби за загиблими працівниками. У Канаді цю дату почали використовувати профспілки, а згодом вона стала офіційним днем пам’яті. Саме звідти ідея поступово поширилася на інші країни.
Більшість смертей, пов’язаних з роботою, стається не через раптові аварії, а через професійні хвороби. Людина може роками працювати з пилом, токсичними речовинами, шумом, надмірним навантаженням або стресом, а наслідки проявляються значно пізніше.
Аварія на шахті імені Засядька в Донецьку 18 листопада 2007 року стала однією з найбільших виробничих катастроф незалежної України: тоді загинули понад сто гірників.
Чорнобильська катастрофа також має вимір трудової трагедії. Першими жертвами стали працівники станції та пожежники, які виконували службові обов’язки в ніч аварії. Частина ліквідаторів отримала смертельні дози опромінення саме під час роботи.
Після 24 лютого 2022 року в Україні різко змінилося поняття виробничого ризику. Працівники енергетики, залізниці, медицини, пошти, торгівлі, комунальних служб і аграрного сектору почали гинути або зазнавати поранень не через типові виробничі аварії, а через ракетні удари, дрони, артилерію та мінування територій.
У жовтні 2023 року російська ракета влучила в термінал «Нової пошти» на Харківщині. Загинули працівники, які перебували на зміні, ще багато людей були поранені. Цей випадок став одним із прикладів того, як цивільна робота під час війни може перетворитися на смертельно небезпечну.
Українські енергетики під час війни часто відновлювали мережі одразу після ударів, коли зберігалася небезпека повторних атак. Для аварійних бригад каски, бронежилети й робота під час повітряних тривог стали частиною професійної реальності.
Аграрії на деокупованих і прифронтових територіях працюють з ризиком натрапити на міни, касетні боєприпаси та нерозірвані снаряди. В Україні були випадки, коли трактори й комбайни підривалися просто під час польових робіт, тому для багатьох господарств розмінування стало умовою початку посівної або жнив.
День хімічної безпеки
Цей день нагадує про ризики, пов’язані з небезпечними хімічними речовинами, промисловими аваріями, токсичними викидами, забрудненням води, ґрунтів і повітря. Хімічна безпека стосується не лише великих підприємств, а й лабораторій, аграрного сектору, транспорту, складів, лікарень і побуту, де неправильне зберігання або використання речовин може призвести до отруєнь, пожеж, вибухів чи довготривалого забруднення.
Для України ця тема особливо важлива через війну, мінування територій, велику кількість промислових об’єктів, старі склади з небезпечними речовинами. Після 24 лютого 2022 року до звичних ризиків додалися обстріли хімічних підприємств, пошкодження резервуарів з аміаком, кислотами, пальним і нафтопродуктами, а також повідомлення про застосування подразнювальних токсичних речовин на фронті.
Цікаві факти
28 квітня має ще один важливий зв’язок із хімічною безпекою: у 1997 році набула чинності Конвенція про заборону хімічної зброї. Вона забороняє розробку, виробництво, накопичення й застосування хімічної зброї, а також передбачає міжнародний контроль за її знищенням.
В Україні тему хімічної безпеки добре пам’ятають через аварію на «Стиролі» в Горлівці у серпні 2013 року. Під час витоку аміаку загинули працівники підприємства, десятки людей постраждали. Трагедія показала, наскільки небезпечними можуть бути великі хімічні виробництва навіть без воєнних дій.
Одним з найвідоміших хімічних ризиків в Україні залишається аміакопровід «Тольятті — Одеса». До повномасштабної війни він був одним з найбільших в світі трубопроводів для транспортування аміаку, а під час війни будь-яке його пошкодження могло створити серйозну загрозу для людей і довкілля.
Під час повномасштабної війни російські удари по промислових об’єктах створюють ризик не лише вибухів і пожеж, а й хімічного забруднення. Після атак на склади, заводи, нафтобази або підприємства з небезпечними речовинами рятувальникам доводилося працювати в умовах можливих токсичних випарів і повторних ударів.
У 2022 році після обстрілів у Сумах фіксували витік аміаку на підприємстві «Сумихімпром». Для місцевих жителів тоді давали рекомендації щодо захисту органів дихання та поведінки залежно від напрямку вітру, бо аміачна хмара може поширюватися на значну відстань.
На фронті українські військові неодноразово повідомляли про скидання з дронів боєприпасів з подразнювальними речовинами. Такі речовини можуть викликати сльозотечу, задуху, опіки слизових оболонок, паніку в закритих укриттях і змушувати людей залишати позиції під обстрілом.
Міжнародна організація із заборони хімічної зброї підтверджувала наявність речовини CS у зразках, пов’язаних з інцидентами на лінії зіткнення в Україні. CS відомий як сльозогінний агент, але його використання як методу ведення війни заборонене міжнародними правилами.
Хімічна небезпека після обстрілів може залишатися непомітною. На відміну від руйнувань будівель, токсичне забруднення води, ґрунту або повітря не завжди видно одразу, тому після атак на промислові об’єкти важливими стають вимірювання, відбір проб і контроль територій, куди можуть повертатися люди.
Історичні події в цей день
1180 – 14-річний французький король Філіпп II Август одружився з Ізабелою, племінницею графа Фландрського. Цей шлюб мав важливе політичне значення, бо допомагав молодому монарху зміцнити позиції серед впливової знаті та отримати додаткову підтримку в боротьбі за посилення королівської влади у Франції.
1220 – У Солсбері заклали перші камені до фундаменту нового кафедрального собору. Згодом він став одним із найвідоміших готичних храмів Англії, а його високий шпиль перетворився на один із символів середньовічної англійської архітектури.
1503 – У битві при Серіньйолі в Італії іспанські війська розгромили французьку армію. Перемога стала важливою для Іспанії, бо відкрила шлях до встановлення контролю над Неаполітанським королівством і посилила іспанський вплив на Апеннінському півострові.
1512 – У битві під Вишнівцем, також відомій як битва під Лопушним, об’єднане польсько-литовське військо під проводом великого гетьмана литовського Костянтина Острозького розбило загони кримських татар. Перемога мала велике значення для оборони українських земель від набігів і зміцнила славу Острозького як одного з найуспішніших полководців свого часу.
1563 – Першодрукарі Іван Федоров і Петро Мстиславець розпочали друк однієї з перших датованих східнослов’янських друкованих книг. Їхня праця стала важливим етапом у розвитку книгодрукування, поширенні церковної та освітньої літератури й формуванні книжної культури у Східній Європі.
1599 – Англійський парламент затвердив загальну молитовну книгу для Англіканської церкви. Вона визначала порядок богослужінь, молитви та церковні тексти, ставши одним із ключових документів англійської релігійної традиції після Реформації.
1621 – Українські православні священники написали «Протестацію», у якій обґрунтували законність відновлення православної ієрархії. Документ мав велике значення для захисту прав православної церкви в Речі Посполитій і став відповіддю на тиск, який відчувала православна спільнота після Берестейської унії.
1635 – Франція і Швеція уклали воєнний союз. Угода була частиною ширшої європейської боротьби часів Тридцятилітньої війни, коли держави змінювали союзи залежно від власних інтересів і прагнення послабити вплив Габсбургів.
1686 – Вийшов перший том фундаментальної праці Ісаака Ньютона «Принципи». У ній було викладено основи класичної механіки та закон всесвітнього тяжіння, які на століття визначили розвиток фізики, астрономії й уявлень про рух небесних тіл.
1709 – Шведські війська короля Карла XII та українські сили гетьмана Івана Мазепи рушили до Полтави, готуючись до облоги міста. Цей похід став частиною Північної війни й наблизив події до Полтавської битви, після якої різко змінилося становище Швеції, Московії та українського гетьманського руху.
1784 – У Франції винахідники Лонуа та Ж. Б’єнвеню продемонстрували першу офіційно визнану рухому модель гелікоптера. Модель була далекою від сучасної авіації, але показала принцип вертикального підйому, який згодом став основою для розвитку вертолітної техніки.
1788 – Меріленд став сьомим штатом США, ратифікувавши Конституцію Сполучених Штатів. Це посилило процес формування нової федеративної держави після війни за незалежність і закріпило участь Меріленду в політичній системі США.
1794 – У Франції революційний трибунал засудив до страти колишнього командувача французьким флотом адмірала графа д’Естана. Його гільйотинували під час революційного терору, коли навіть колишні військові герої могли стати жертвами політичних звинувачень.
1796 – Сардинське королівство підписало перемир’я з Францією. Це стало наслідком успішної італійської кампанії французької армії, під час якої молодий Наполеон Бонапарт швидко змінював політичну карту Північної Італії.
1809 – Прусський офіцер Фердинанд фон Шилл вивів з Берліна гусарський полк, намагаючись підняти повстання проти французького панування в німецьких землях. Заколот не отримав достатньої підтримки, Шилл загинув, частину його офіцерів розстріляли, а сотні солдатів відправили на каторжні роботи.
1814 – Наполеон Бонапарт вирушив у заслання на острів Ельба після поразки у війні з коаліцією європейських держав. Це завершило перший етап його правління, але не стало кінцем політичної кар’єри, бо вже наступного року він повернувся до Франції під час «Ста днів».
1817 – США і Велика Британія уклали договір про обмеження військового флоту на Великих озерах. Угода зменшувала напруження після війни 1812 року й стала одним із важливих кроків до мирного співіснування двох держав на спільному кордоні.
1862 – Під час Громадянської війни у США флот адмірала Девіда Фаррагута захопив Новий Орлеан. Втрата цього великого порту стала серйозним ударом для Конфедерації, бо місто мало величезне економічне й стратегічне значення на річці Міссісіпі.
1879 – Установчі збори в Тирново схвалили конституцію Болгарії. Документ заклав основи державного устрою після визволення від османського панування й став одним із найважливіших актів у новітній болгарській історії.
1908 – Заснували Всесвітню асоціацію есперанто. Організація об’єднала прихильників штучної міжнародної мови, створеної для спрощення спілкування між людьми різних країн без прив’язки до політичного впливу окремої держави.
1910 – У ніч з 27 на 28 квітня Клод Грехем-Уайт здійснив перший у Великій Британії зареєстрований нічний політ на аероплані. Політ став сміливим експериментом для ранньої авіації, коли літаки ще були ненадійними, а навігація в темряві залишалася надзвичайно складною.
1914 – У США запатентували повітряний кондиціонер. Винахід поступово змінив побут, промисловість, медицину, роботу великих будівель і навіть розвиток міст у спекотних регіонах, де контроль температури став важливою умовою комфортного життя.
1918 – Командування великого угруповання австро-німецьких військ, які зайняли Україну, припинило засідання Української Центральної Ради. У цей момент депутати обговорювали проєкт Конституції УНР, а втручання окупаційної влади стало передвісником зміни політичного режиму в Києві.
1919 – Паризька мирна конференція ухвалила Статут Ліги Націй. Нова міжнародна організація мала запобігати майбутнім війнам через переговори, колективну безпеку та дипломатичний тиск, хоча згодом її можливостей виявилося недостатньо для стримування нових агресій.
1919 – У Рівному отаман Володимир Оскілко здійснив спробу перевороту проти Директорії УНР і заарештував соціалістичний уряд Бориса Мартоса. Виступ став одним із проявів гострої політичної кризи всередині українського визвольного руху під час війни за державність.
1923 – У Лондоні відкрили стадіон «Вемблі». Арена швидко стала головним футбольним символом Англії, місцем фіналів, міжнародних матчів і великих спортивних подій, які виходили далеко за межі спорту.
1932 – Оголосили про відкриття вакцини проти жовтої гарячки. Це мало велике значення для медицини, морської торгівлі, військових експедицій і життя в тропічних регіонах, де хвороба довго спричиняла смертельні епідемії.
1939 – Гітлер заявив про денонсацію Польсько-німецького договору про ненапад 1934 року та Англо-німецького морського договору 1935 року. Цей крок став черговим сигналом руйнування міжвоєнної системи безпеки в Європі й наближення великої війни.
1943 – У Львові німецька окупаційна влада оголосила про створення дивізії зброї СС «Галичина». Її формування відбувалося в умовах нацистської окупації, складної політичної ситуації та спроб частини українців використати будь-які військові структури в надії на майбутню боротьбу за власні інтереси.
1945 – У Берліні тривали жорстокі вуличні бої між радянськими військами та силами нацистської Німеччини. Бої наближалися до урядового кварталу, місто було зруйноване, а падіння Третього рейху ставало питанням найближчих днів.
1947 – Польська комуністична влада розпочала операцію «Вісла», спрямовану на примусове виселення українців з Лемківщини, Надсяння, Підляшшя і Холмщини на західні та північні землі Польщі. Акція розірвала цілі громади з їхніми історичними територіями, зруйнувала традиційне життя й стала однією з найболючіших сторінок українсько-польської історії XX століття.
1947 – Норвезький етнограф і археолог Тур Хеєрдал разом із п’ятьма супутниками вирушив у плавання на бальсовому плоті від узбережжя Південної Америки до Полінезії. Пліт отримав назву «Кон-Тікі», а експедиція мала перевірити припущення про можливі давні контакти між американським континентом і островами Тихого океану.
1948 – Арабські війська захопили Яффу в період війни, що супроводжувала створення Держави Ізраїль. Місто мало важливе портове й символічне значення, а події навколо нього стали частиною масштабного конфлікту, який змінив долі сотень тисяч людей.
1952 – Підписання мирного договору з Японією завершило повоєнну окупацію країни. Японія повернула собі суверенітет, хоча СРСР не підписав цей договір, що залишило неврегульованими окремі територіальні та політичні питання.
1956 – Верховна Рада СРСР зняла з депортованих народів статус спецпоселенців. Рішення полегшило правове становище багатьох людей, але не означало повного відновлення справедливості, бо повернення на рідні землі для частини депортованих залишалося обмеженим.
1957 – Заснували Всесвітню федерацію міст-побратимів. Ідея полягала в тому, щоб громади різних країн підтримували культурні, освітні й людські зв’язки, навіть коли між державами існувала політична напруга.
1965 – Американські десантники за підтримки морської піхоти висадилися в Домініканській Республіці. Військова операція відбулася на тлі внутрішньої політичної кризи й стала одним із прикладів втручання США в справи країн Латинської Америки під час Холодної війни.
1967 – Американського боксера Кассіуса Клея, який згодом став відомий як Мухаммед Алі, позбавили права брати участь у поєдинках через відмову служити в армії США. Його позиція проти війни у В’єтнамі перетворила спортивну історію на гучну суспільну й політичну справу.
1968 – У Нью-Йорку на Бродвеї відбулася прем’єра мюзиклу «Волосся». Постановка стала символом контркультури 1960-х років, торкалася тем війни, свободи, молодіжного протесту й змінила уявлення про те, яким може бути сучасний мюзикл.
1969 – Шарль де Голль пішов у відставку з посади президента Франції після провалу його пропозицій на референдумі. Відхід де Голля завершив цілу політичну епоху, пов’язану з післявоєнним відновленням Франції та створенням П’ятої республіки.
1987 – У США вперше в світі випустили компакт-диск у комерційний обіг. Новий носій поступово змінив музичну індустрію, витісняючи вінілові платівки й касети, а цифровий звук став частиною повсякденного життя.
1994 – Співробітника ЦРУ Олдріча Еймса засудили до довічного ув’язнення без права на помилування за шпигунство на користь СРСР і Росії. Його справа стала одним із найгучніших провалів американської розвідки, бо через передану ним інформацію були викриті джерела й операції США.
1996 – Американець Тед Мартін встановив світовий рекорд, виконавши 5221 штрафний баскетбольний кидок поспіль. Досягнення вимагало не лише техніки, а й виняткової концентрації, витривалості та стабільності руху протягом тривалого часу.
1999 – Конгрес США схвалив нанесення авіаударів по Югославії. Рішення було пов’язане з війною в Косові та операцією НАТО, яка стала однією з найсуперечливіших військово-політичних подій у Європі наприкінці XX століття.
2000 – Туреччина, Азербайджан і Грузія уклали договір про будівництво нафтопроводу Баку – Джейхан. Проєкт мав стратегічне значення, бо дозволяв транспортувати каспійську нафту до Середземного моря в обхід Росії та посилював енергетичну роль Кавказу й Туреччини.
2001 – Розпочався політ першого космічного туриста Денніса Тіто. Американський підприємець вирушив на Міжнародну космічну станцію, відкривши нову сторінку в історії приватних космічних подорожей.
2021 – Почався збройний прикордонний конфлікт між Таджикистаном і Киргизстаном. Сутички виникли через спірні ділянки кордону, доступ до водних ресурсів і давні територіальні суперечки, які не були повністю врегульовані після розпаду СРСР.
2022 – Палата представників США схвалила закон про ленд-ліз для України. Документ спрощував процедуру передачі озброєння та іншої допомоги в умовах повномасштабної російської агресії, а сама назва відсилала до програми часів Другої світової війни.
