8 травня відзначаються День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні й День пам’яті та примирення, а також Міжнародний день Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, День вільної торгівлі та День народження Кока-коли. Цей день також позначений визначними подіями в історії людства, що охоплюють сфери політики, релігії, науки, війни, культури та прав людини.
День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні й День пам’яті та примирення
У Європі 8 травня традиційно вшановують завершення однієї з найстрашніших трагедій ХХ століття — Другої світової війни. Цей день має подвійну вагу: його відзначають як День Перемоги над нацизмом і водночас як День пам’яті та примирення. Він присвячений не лише перемозі, а й глибокій скорботі за мільйонами жертв, яких забрав глобальний конфлікт 1939–1945 років.
У 2004 році Генеральна Асамблея ООН проголосила 8 та 9 травня Днями пам’яті та примирення, визнавши цими датами право всіх народів на вшанування жертв війни, незалежно від того, по який бік фронту вони опинилися. Таким чином, світова спільнота зробила акцент не лише на героїзмі, а й на трагедії. У цей день вшановують пам’ять цивільного населення, яке загинуло під час бомбардувань, депортацій, геноцидів, примусових робіт і бойових дій.
Для України ця дата набула особливого значення. З 2015 року наша держава офіційно приєдналася до європейської традиції і почала відзначати 8 травня як День пам’яті та примирення. У 2023 році Президент України Володимир Зеленський підписав указ про те, що 8 травня відзначається як День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, а 9 травня стає Днем Європи.
Українці вшановують не лише мільйони загиблих, а й тих, хто воював у лавах союзників проти нацистської Німеччини. Загальні людські втрати у Другій світовій війні, за різними оцінками, коливаються від 50 до найчастіше згадуваних 75 мільйонів загиблих — як серед військових, так і цивільного населення. З-поміж них, за підрахунками, від 8 до 10 мільйонів становлять українці — тобто майже кожен четвертий житель тодішньої України, чисельність якої на той момент становила приблизно 40 мільйонів осіб.
Попри те, що історики досі не дійшли згоди щодо точної кількості загиблих українців у цій війні, незаперечним залишається факт: мільйони людей боролися з нацизмом, і майже в кожній українській родині зберігається пам’ять про втрати, страждання й героїзм того часу.
Зараз, в умовах нової повномасштабної війни, розв’язаної Росією, ця пам’ять звучить особливо гостро. Україна знову бореться з агресором, який прикривається символами «перемоги», але веде загарбницьку війну, нищить міста, депортує дітей, виправдовує насильство. Тому 8 травня — це не лише день історичної пам’яті, а й день актуального переосмислення того, заради чого була здобута перемога 1945 року.
Цікаві факти
Офіційною датою завершення Другої світової війни в Європі вважається 8 травня 1945 року — день, коли о 23:01 за центральноєвропейським часом (00:01 за київським) набрала чинності капітуляція Німеччини. Саме тому в СРСР її святкували 9 травня.
Символом Дня пам’яті та примирення є червоний мак — знак скорботи за полеглими та надії на мир. Цей символ походить із вірша «У полі Фландрії» канадського військового лікаря Джона МакКрея.
Війна охопила 80% населення планети й тривала 6 років.
Україна була однією з найспустошливіших територій: 720 населених пунктів були стерті з лиця землі, а 10 мільйонів людей залишилися без даху над головою.
Друга світова війна стала найкривавішою в історії людства: за різними оцінками, загинуло від 60 до 85 мільйонів осіб, з них цивільних — понад половина.
У 1945 році в Берліні капітуляцію підписували двічі: спочатку — 7 травня в Реймсі, а потім — 8 травня в передмісті Берліна Карлсгорсті за наполяганням Сталіна.
Сьогодні 8 травня офіційно вшановується в більшості країн Європи, США, Канаді, Австралії та Японії як день завершення бойових дій у Європі. У Франції це державне свято.
Міжнародний день Червоного Хреста і Червоного Півмісяця
Це день гуманності, милосердя й самопожертви. Це свято присвячене мільйонам волонтерів і працівників гуманітарних організацій, які щоденно рятують життя, допомагають постраждалим у збройних конфліктах, під час стихійних лих, епідемій та інших криз.
Дата святкування обрана невипадково — саме 8 травня 1828 року народився Анрі Дюнан, швейцарський філантроп, громадський діяч, якого вважають засновником Міжнародного руху Червоного Хреста. Саме він після побаченого жаху битви під Сольферіно 1859 року започаткував ідею створення організації, що допомагатиме пораненим і цивільним без огляду на те, по який бік фронту вони перебувають. У 1863 році було засновано Міжнародний комітет Червоного Хреста, а вже в 1864 році прийнято першу Женевську конвенцію.
Анрі Дюнан став першим лауреатом Нобелівської премії миру у 1901 році — визнання його ідеї зробити людяність універсальним моральним обов’язком навіть у найнелюдськіших обставинах.
Міжнародний Рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця — це сьогодні найбільша гуманітарна мережа у світі. Він охоплює понад 190 національних товариств, десятки мільйонів волонтерів, а принципи його роботи залишаються незмінними з часів Дюнана: гуманність, неупередженість, нейтральність, незалежність, добровільність, єдність і універсальність.
Цікаві факти
Ідея Червоного Хреста виникла після того, як Дюнан побачив десятки тисяч поранених солдатів без медичної допомоги після битви під Сольферіно. Він сам організував допомогу, мобілізував місцевих жителів і написав книжку «Спогади про Сольферіно», що стала маніфестом гуманітарного руху.
Символ Червоного Хреста — це перевернутий прапор Швейцарії (білий хрест на червоному тлі). У мусульманських країнах використовується символ Червоного Півмісяця, а Ізраїль визнає символ Червоного Кристалу.
Під час Першої і Другої світових воєн Червоний Хрест допомагав військовополоненим, пораненим і цивільним, а також передавав мільйони листів між родинами й таборами.
Український Червоний Хрест був заснований у 1918 році й продовжує діяти сьогодні, надаючи допомогу під час війни, евакуацій, обстрілів, кризових ситуацій і стихійних лих.
На сьогодні міжнародна гуманітарна місія Червоного Хреста є офіційно визнаним спостерігачем у зонах бойових дій та однією з небагатьох структур, яка має право доступу до військовополонених і до важкодоступних регіонів під час конфліктів.
Хоча Анрі Дюнан завершив життя в бідності й самотності, його ім’я стало символом гуманізму. І досі понад 100 мільйонів людей по всьому світу користуються допомогою, яку започаткувала одна людина.
День вільної торгівлі
Цей день покликаний наголосити на важливості відкритих ринків, економічного співробітництва та скасування торговельних бар’єрів. Це не офіційне державне свято, але воно дедалі більше визнається у колах міжнародних економістів, бізнесу та урядів як привід ще раз нагадати про значення глобального діалогу й партнерства в економіці.
Вільна торгівля є системою, за якої країни торгують між собою без мита, квот, субсидій чи інших штучних обмежень. Вона базується на принципі взаємної вигоди: кожна держава може спеціалізуватися на тому, що виробляє найефективніше, й обмінювати це на інші товари та послуги. Підтримка вільної торгівлі означає сприяння економічному зростанню, розширення вибору для споживачів, зниження цін, стимулювання інновацій і поліпшення відносин між державами.
Сучасна глобальна економіка нерозривно пов’язана з поняттям вільної торгівлі. Вона стала основою багатьох ключових міжнародних угод: ГАТТ, СОТ, NAFTA, ЄС, CETA, RCEP та інших. Більшість країн світу розвивають свої економіки саме завдяки участі у глобальному обміні, доступу до зовнішніх ринків, іноземним інвестиціям і кооперації в межах торговельних блоків.
Разом з тим, у XXI столітті вільна торгівля опинилася під тиском: зростають хвилі протекціонізму, торговельні війни, санкції та політичні бар’єри. У цих умовах День вільної торгівлі набуває нового змісту — як платформа для дискусії про те, як зберегти баланс між національними інтересами й глобальною економічною інтеграцією, між безпекою й відкритістю ринків, між справедливістю та прибутком.
Для України, яка активно просуває політику євроінтеграції та вже має низку угод про вільну торгівлю (з ЄС, Канадою, Великою Британією, Туреччиною та іншими країнами), 8 травня — це ще один привід говорити про роль відкритих ринків для післявоєнного відновлення, зростання експорту, створення нових робочих місць і залучення інвестицій.
Цікаві факти
Перша міжнародна угода, що заклала підвалини вільної торгівлі, — це угода Кобдена-Шевальє між Великою Британією та Францією (1860), яка знизила мита на промислові товари.
Світова організація торгівлі (СОТ) об’єднує 164 країни й є головним арбітром правил вільної торгівлі у світі. Україна стала її членом у 2008 році.
За даними Світового банку, відкриті економіки за останні 30 років зростали майже вдвічі швидше, ніж закриті.
Вільна торгівля сприяє глобальному поширенню технологій, зниженню витрат на виробництво, розвитку логістики та ланцюгів постачання, які стали критично важливими під час пандемії та війни.
Водночас, критики вказують на те, що вільна торгівля без достатніх соціальних і екологічних запобіжників може сприяти експлуатації праці, переміщенню виробництва в країни з нижчими стандартами та поглибленню нерівності — тому дедалі частіше лунають заклики до «справедливої торгівлі», а не лише «вільної».
Угода про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС, яка набула чинності у 2016 році, вже відкрила понад 90% європейського ринку для українських товарів і стала однією з рушійних сил зростання українського експорту.
День народження Кока-коли
8 травня 1886 року в американському місті Атланта народився бренд, який згодом став одним із найвпізнаваніших у світі — Кока-кола. Саме цього дня фармацевт Джон Стит Пембертон, експериментуючи з новим сиропом для поліпшення травлення та лікування головного болю, уперше запропонував свій напій у аптеці «Jacob’s Pharmacy». Він продав перші порції за 5 центів за склянку — напій змішували з газованою водою, і клієнтам це сподобалося.
Ідея продавати газований тонізуючий сироп як освіжаючий напій дуже швидко отримала визнання. Назву «Coca-Cola» придумав бухгалтер Пембертона — Френк Робінсон, який також власноруч створив культовий каліграфічний логотип, який і досі залишається майже незмінним. Пембертон помер невдовзі після цього, не встигнувши оцінити комерційного потенціалу свого винаходу. А вже новий власник, бізнесмен Аса Кендлер, почав масштабувати виробництво та перетворив Кока-колу на національний, а згодом і глобальний бренд.
Сьогодні Coca-Cola — це не лише напій, а й багатомільярдна корпорація, яка продає свої продукти у понад 200 країнах світу. За день у світі випивають понад 1,9 мільярда порцій напоїв, що належать брендам Coca-Cola Company. Протягом десятиліть компанія залишалася на передовій рекламних технологій, масової культури й навіть геополітики — Кока-кола була одним із перших американських товарів, який з’явився в Європі після Другої світової, а згодом — навіть у СРСР наприкінці 1980-х.
Цікаві факти
Спочатку до складу напою входив екстракт листя коки (яка містила кокаїн), однак до 1904 року інгредієнт вилучили з рецепту, замінивши на «декокаїнізовані» листя.
Рецепт сучасної Кока-коли є комерційною таємницею. У компанії заявляють, що його знають лише кілька людей, і він зберігається в сейфі в Атланті.
Пляшка контурної форми, що стала візитівкою бренду, була запатентована у 1915 році. Її форма була натхнена какао-бобом.
Coca-Cola стала офіційним спонсором Олімпійських ігор ще у 1928 році — й залишається ним досі, маючи один із найдовших безперервних контрактів в історії спорту.
Напій був заборонений у кількох країнах світу через політичні або релігійні причини — зокрема в Північній Кореї та на Кубі.
У часи холодної війни для радянських маршалів варили спеціальну «прозору кока-колу» без кольору, щоб її можна було пити публічно, не демонструючи західні вподобання.
Сьогодні компанія Coca-Cola володіє понад 500 брендами напоїв, включно з Fanta, Sprite, Bonaqua, Schweppes, Cappy та багатьма іншими.
Історичні події в цей день
1900 — Андрей (Шептицький) був призначений митрополитом Львівським. Цей момент ознаменував початок його багаторічного духовного та культурного лідерства в Українській греко-католицькій церкві.
1919 — Центральна Руська Народна Рада ухвалила Ужгородський меморандум, у якому проголосила рішення про приєднання Закарпаття до Чехословаччини, визначивши геополітичну долю краю на десятиліття вперед.
1926 — Вперше в історії відбувся авіапереліт над північним полюсом. Політ очолили Руаль Амундсен та Умберто Нобіле на дирижаблі «Norge», прокладаючи шлях для майбутніх арктичних досліджень.
1933 — Магатма Ґанді розпочав голодування як форму протесту проти британського колоніального правління в Індії, ще раз продемонструвавши силу мирного спротиву.
1943 — Завершилось повстання у Варшавському гетто — героїчний і трагічний акт єврейського спротиву нацизму під час Голокосту.
1944 — Один із головних виконавців нацистської політики знищення, Адольф Ейхман, запропонував обміняти життя 1 мільйона угорських євреїв на 10 000 вантажівок, намагаючись торгуватися з союзниками — безуспішно.
1945 — У передмісті Берліна Карлсгорсті фельдмаршал Вільгельм Кейтель та інші представники німецького командування вдруге підписали акт про беззастережну капітуляцію Німеччини. Документ набрав чинності о 23:01 за центральноєвропейським часом, поклавши край бойовим діям у Європі.
1947 — Франція тимчасово вийшла з Міжнародного валютного фонду, протестуючи проти обмежень, накладених на її економічну політику.
1949 — У Бонні Парламентська рада ухвалила «Основний закон» — фактичну Конституцію Федеративної Республіки Німеччина, що стала фундаментом сучасної німецької демократії.
1951 — В українській поезії заявив про себе Іван Драч, опублікувавши свій перший вірш — початок довгого й яскравого творчого шляху.
1954 — Створено Федерацію футболу Азії — організацію, яка об’єднала країни континенту в межах єдиного спортивного простору.
1959 — У провінції Онтаріо (Канада) скасовано тілесні покарання ув’язнених — крок до гуманізації системи виконання покарань.
1961 — У Великій Британії дипломат Джордж Блейк був засуджений до 42 років ув’язнення за шпигунство на користь СРСР, ставши символом Холодної війни та її розвідницького протистояння.
1962 — У Лондоні востаннє курсував тролейбус — кінець цілої епохи міського транспорту в столиці Великої Британії.
1989 — У Варшаві вийшов перший номер «Gazeta Wyborcza», що стала провідним незалежним медіа Польщі після комуністичної доби.
1994 — Азербайджан офіційно приєднався до режиму припинення вогню в Нагірному Карабаху, зафіксувавши завершення активної фази війни між Єреваном і Баку.
1996 — До конституції Південно-Африканської Республіки внесено поправки, що зрівняли в правах представників усіх рас. Незважаючи на бойкот з боку зулуських націоналістів і білих радикалів, документ ознаменував справжнє завершення апартеїду.
2004 — У Німеччині поліція затримала 18-річного творця комп’ютерного вірусу «Sasser», який паралізував тисячі систем по всьому світу й привернув увагу до кібербезпеки як нового фронту глобальної загрози.
2021 — Вибух замінованого автомобіля біля школи в афганській столиці Кабулі призвів до загибелі щонайменше 55 людей, більшість із яких були дівчатами-школярками. Ще понад 150 осіб дістали поранення — трагедія, яка сколихнула міжнародну спільноту.
