28 липня відзначаються День вшанування пам’яті Захисників і Захисниць України, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні, а також Всесвітній день боротьби з гепатитом та Всесвітній день охорони природи. Цей день залишив помітний слід в історії завдяки подіям, які вплинули на розвиток держав, науки, військової справи, культури та суспільного життя в різних країнах світу.
День вшанування пам’яті Захисників і Захисниць України, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні
Верховна Рада запровадила цей день постановою №4558-ІХ від 22 липня 2025 року, щоб на державному рівні зберегти пам’ять про людей, життя яких обірвалося внаслідок порушення норм міжнародного гуманітарного права та воєнних злочинів.
Особливе значення він має для родин загиблих, звільнених з полону, побратимів і всього українського суспільства. Він нагадує про необхідність встановлення долі всіх полонених і зниклих безвісти, документування злочинів проти українських військових і цивільних, а також про відповідальність винних за порушення міжнародного права.
Трагічні факти
28 липня пов’язане з пам’яттю про трагедію в Оленівці 2022 року, коли в колонії, де утримували українських військовополонених, загинули десятки захисників, зокрема оборонців «Азовсталі». Саме ця подія стала одним з головних символів злочинів проти українських полонених.
Постанова про запровадження цього дня була ухвалена Верховною Радою України 22 липня 2025 року після звернень громадських організацій, родин полонених і звільнених військовослужбовців, які наполягали на окремому державному вшануванні жертв полону.
Женевські конвенції зобов’язують сторони збройного конфлікту забезпечувати військовополоненим гуманне поводження, захист від насильства, катувань і принижень. Умисне вбивство або катування полонених належать до тяжких порушень міжнародного гуманітарного права.
Під час обмінів полоненими неодноразово повертали українських військових, які після тривалого утримання потребували складної медичної допомоги через наслідки катувань, виснаження та неналежних умов перебування.
Пошук і встановлення особи загиблих у полоні часто триває місяцями або роками. Для цього використовують судово-медичні експертизи, ДНК-дослідження та міжнародні механізми ідентифікації, що дає змогу повернути імена багатьом жертвам.
Міжнародний комітет Червоного Хреста відповідно до Женевських конвенцій має право відвідувати військовополонених, перевіряти умови їхнього утримання та сприяти обміну повідомленнями з рідними, хоча доступ до місць утримання залежить від згоди сторони, яка контролює полонених.
Після початку повномасштабної війни Україна створила єдиний державний механізм обліку військовополонених і зниклих безвісти, що дало змогу систематизувати пошук людей, збір свідчень та взаємодію з міжнародними організаціями.
Багато фактів катувань українських полонених були встановлені завдяки свідченням звільнених військовослужбовців, результатам судово-медичних експертиз і матеріалам міжнародних правозахисних організацій, які документують воєнні злочини.
Серед українських військовополонених були не лише військовослужбовці Збройних Сил України, але й прикордонники, нацгвардійці, морські піхотинці, поліцейські, добровольці та представники інших силових структур, які брали участь в обороні країни.
У багатьох випадках особи загиблих у полоні вдавалося встановити лише після повернення тіл під час репатріаційних заходів, коли проводилися складні генетичні експертизи та зіставлення ДНК із зразками, наданими родичами.
За нормами міжнародного гуманітарного права держава, яка утримує військовополонених, зобов’язана вести їхній облік, повідомляти про них через спеціальні інформаційні механізми та забезпечувати можливість листування з рідними.
Українські правоохоронні органи відкрили сотні кримінальних проваджень щодо злочинів проти військовополонених і цивільних, які перебували в полоні, а зібрані матеріали використовують як докази під час міжнародних розслідувань.
Окремі місця незаконного утримання українців, виявлені після звільнення окупованих територій, містили спеціально облаштовані камери для катувань, що було підтверджено під час оглядів слідчими та міжнародними експертами.
Всесвітній день боротьби з гепатитом
Цей день присвячений підвищенню обізнаності про вірусні гепатити, їхню профілактику, своєчасну діагностику та лікування. Всесвітня організація охорони здоров’я започаткувала його у 2011 році, щоб привернути увагу до захворювань, які щороку забирають сотні тисяч життів і часто тривалий час перебувають без помітних симптомів.
28 липня обрали на честь дня народження американського лікаря та науковця Баруха Самюеля Блумберга, який відкрив вірус гепатиту B і розробив основу для створення першої вакцини проти нього. За свої дослідження він отримав Нобелівську премію з фізіології та медицини у 1976 році, а його відкриття стало одним із найважливіших досягнень у боротьбі з інфекційними захворюваннями.
Цікаві факти
Барух Блумберг відкрив вірус гепатиту B майже випадково під час досліджень генетичних особливостей крові людей із різних куточків світу. Саме виявлений ним «австралійський антиген» став ключем до відкриття нового вірусу.
Вакцина проти гепатиту B стала першою у світі вакциною, яка одночасно запобігає розвитку одного з видів раку. Вона значно знижує ризик виникнення раку печінки, що часто є наслідком хронічної інфекції.
Існує щонайменше п’ять основних вірусів гепатиту — A, B, C, D і E. Вони відрізняються шляхами передачі, перебігом хвороби та можливими ускладненнями, хоча всі уражають печінку.
Гепатит C протягом багатьох років називали «лагідним убивцею», оскільки людина може десятиліттями не знати про інфекцію, доки не з’являться тяжкі ураження печінки.
Сучасні противірусні препарати дають змогу вилікувати понад 95 % випадків гепатиту C за курс лікування, який зазвичай триває від 8 до 12 тижнів.
Вірус гепатиту B здатний зберігати життєздатність поза організмом людини щонайменше сім днів, що робить його значно стійкішим у зовнішньому середовищі, ніж багато інших вірусів.
За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, найбільша кількість смертей, пов’язаних із вірусними гепатитами, спричинена не гострою інфекцією, а цирозом печінки та первинним раком печінки, які розвиваються через хронічне ураження.
Перші вакцини проти гепатиту B виготовляли з очищеної плазми крові носіїв вірусу, а нині використовують сучасні рекомбінантні вакцини, створені за допомогою методів генної інженерії.
Всесвітній день охорони природи
Цей день присвячений збереженню природних екосистем, біорізноманіття та відповідальному використанню природних ресурсів. Він нагадує про важливість захисту лісів, річок, морів, ґрунтів, тваринного й рослинного світу, адже стан довкілля безпосередньо впливає на здоров’я людей, клімат і якість життя майбутніх поколінь.
Особливу увагу цього дня приділяють проблемам забруднення навколишнього середовища, незаконної вирубки лісів, зникнення рідкісних видів і зміни клімату. В Україні охорона природи має важливе значення для збереження унікальних заповідних територій, національних природних парків, водно-болотних угідь і степових екосистем, значна частина яких постраждала внаслідок російської збройної агресії.
Цікаві факти
Найстарішим природним заповідником України є «Асканія-Нова», заснований у 1898 році. Тут зберігся найбільший у Європі масив цілинного степу, який ніколи не розорювали.
Україна входить до числа європейських держав із найбільшим біорізноманіттям. На її території трапляється понад 70 тисяч видів рослин, тварин і грибів.
Карпатські праліси України належать до об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. Це одні з небагатьох у Європі лісів, які розвивалися без значного втручання людини протягом століть.
Найбільша пустеля України — Олешківські піски — виникла не природним шляхом, а значною мірою внаслідок інтенсивного випасання худоби у XVIII–XIX століттях, що призвело до руйнування рослинного покриву.
Червона книга України вперше була видана у 1980 році. До неї заносять рідкісні та зникаючі види тварин, рослин і грибів, які перебувають під особливою державною охороною.
На території України розташовано понад 8 тисяч об’єктів природно-заповідного фонду, серед яких біосферні та природні заповідники, національні природні парки, заказники, пам’ятки природи й регіональні ландшафтні парки.
Україна лежить на одному з найбільших у світі міграційних шляхів птахів. Щовесни та щоосені через її територію пролітають мільйони лелек, журавлів, гусей, качок і хижих птахів, які прямують між Європою, Азією та Африкою.
У Чорному морі мешкають три види дельфінів — афаліна, білобочка та морська свиня. Усі вони перебувають під охороною через скорочення чисельності та негативний вплив людської діяльності.
Історичні події в цей день
1497 — У таборі під Заславом великий князь литовський Олександр видав грамоту, якою Луцьку було надано маґдебурзьке право. Місто отримало ширше самоврядування, можливість самостійно обирати органи влади, проводити судочинство та розвивати ремесла й торгівлю, що стало важливим етапом його економічного й політичного розвитку.
1588 — Біля узбережжя Англії з’явилася «Непереможна Армада» — величезний іспанський флот із 130 кораблів, понад 8 тисяч моряків і близько 19 тисяч солдатів. Іспанія планувала вторгнення до Англії, однак невдала військова кампанія та нищівні шторми призвели до поразки Армади, що суттєво послабило морську могутність Іспанської імперії.
1648 — Завершилася запекла битва під Полонним між військами Речі Посполитої під командуванням князя Іремії Вишневецького та козацько-селянськими силами під проводом Максима Кривоноса. Бої стали одним із важливих епізодів Національно-визвольної війни українського народу середини XVII століття.
1656 — Розпочалася Варшавська битва, яка тривала три дні. Війська Речі Посполитої разом із союзниками з Кримського ханства протистояли об’єднаній шведсько-бранденбурзькій армії. Битва стала однією з наймасштабніших під час Північних воєн XVII століття.
1697 — Експедиція українського козака Володимира Атласова висадилася на Камчатці. Саме його походи започаткували активне дослідження та освоєння цього далекосхідного регіону, а самого Атласова нерідко називають першовідкривачем Камчатки для європейців.
1765 — У Санкт-Петербурзі було видано указ про ліквідацію полкового устрою на Слобожанщині. Козацькі полки втратили свої адміністративні функції, а територію включили до складу Слобідсько-Української губернії, що стало черговим кроком до обмеження української автономії в Російській імперії.
1821 — Перу офіційно проголосило незалежність від Іспанії. Ця подія стала однією з ключових у процесі визвольних війн у Латинській Америці та завершила тривалий період іспанського колоніального панування.
1834 — Урочисто відкрився Київський університет Святого Володимира, який сьогодні відомий як Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Заклад швидко став одним із провідних наукових і освітніх центрів України.
1858 — Відбитки пальців вперше використали для встановлення особи людини. Це стало важливим кроком у розвитку криміналістики, а згодом дактилоскопія перетворилася на один із найнадійніших методів ідентифікації.
1862 — У штаті Монтана в США розпочалася золота лихоманка. Відкриття нових родовищ дорогоцінного металу привернуло тисячі шукачів золота, сприяло швидкому заселенню регіону та появі нових міст.
1896 — У штаті Флорида було офіційно засновано місто Маямі. З невеликого поселення воно поступово перетворилося на один із найбільших туристичних, фінансових і культурних центрів Сполучених Штатів.
1900 — У місті Нью-Гейвен американець Луїс Лассінг приготував гамбургер у сучасному вигляді, поклавши яловичу котлету між двома скибками хліба. Саме цей варіант став одним із прообразів популярної страви швидкого харчування.
1914 — Австро-Угорщина оголосила війну Королівству Сербія, після чого система союзницьких договорів втягнула у конфлікт провідні держави Європи. Саме з цього моменту розпочалася Перша світова війна, яка тривала понад чотири роки та кардинально змінила політичну карту світу.
1914 — У Відні було створено військовий прес-штаб, який централізовано контролював поширення інформації про перебіг бойових дій. Його діяльність стала одним із перших масштабних прикладів організованої військової інформаційної політики та цензури під час війни.
1916 — У Великій Британії набула чинності заборона на імпорт опіуму та кокаїну. Держава посилила контроль над обігом наркотичних речовин, заклавши основу майбутньої системи їхнього державного регулювання.
1917 — Мала Рада Української Народної Республіки затвердила склад Генерального секретаріату на чолі з Володимиром Винниченком. Це рішення стало важливим етапом формування українських органів виконавчої влади в добу Української революції.
1942 — Народний комісар оборони СРСР підписав наказ №227 «Ні кроку назад!». Документ забороняв самовільний відступ військ, передбачав створення штрафних підрозділів і загороджувальних загонів, а також встановлював сувору відповідальність за невиконання наказів.
1959 — У Великій Британії запровадили систему поштових індексів і почали використовувати автоматизовані сортувальні машини. Це значно прискорило обробку кореспонденції та підвищило ефективність роботи поштової служби.
1991 — Було створено Союз офіцерів України — громадську організацію, яка об’єднала українських військових і стала одним із перших об’єднань, що підтримували створення власних Збройних сил незалежної України.
1992 — В Ісламській Державі Афганістан жінкам заборонили працювати на телебаченні та з’являтися в телевізійному ефірі. Це стало одним із кроків до суттєвого обмеження прав і свобод жінок у країні.
1994 — Парламент Молдови ухвалив нову Конституцію, яка визначила основи державного устрою, принципи функціонування органів влади та закріпила права і свободи громадян після здобуття незалежності.
2014 — Українські військові звільнили Авдіївку від російських окупаційних сил і підконтрольних їм збройних формувань. Повернення міста під контроль України стало важливою військовою операцією, яка зміцнила оборону на Донеччині та дала змогу відновити роботу українських органів влади.
