4 серпня відзначаються День спелеолога та День народження шампанського. Це день, коли в різні епохи відбувалися події, які позначилися на історії науки, техніки, визвольного руху, культури й навіть звичних сьогодні світлофорів.
День спелеолога
Ця дата приурочена до моменту, коли 1958 року група радянських дослідників першою в історії досягла глибини понад 1 км у печері Крубера (пізніше відомій як Вороняча), що нині на території окупованої Абхазії. Відтоді саме цей день став неофіційним професійним святом спелеологів.
Спелеологи — це не туристи, а дослідники. Їхнє головне завдання — вивчення карстових порід, печерних систем, підземних річок і біоти. Їхня праця перетинається з геологією, біологією, гідрологією та навіть археологією. Часто саме завдяки спелеологам виявляють нові види тварин, залишки стародавніх поселень або системи, які можуть бути використані для моніторингу змін клімату. У деяких регіонах печери мають стратегічне значення: як природні сховища, резервуари для води або архіви кліматичної інформації.
В Україні спелеологія має давню й розвинену традицію. Тут діють кілька великих спелеоклубів, зокрема в Києві, Львові, Харкові, Чернівцях та Тернополі. Саме в Тернопільській області розташовані найдовші гіпсові печери Європи. Наприклад, печера Оптимістична — найдовша гіпсова печера світу, її досліджена довжина перевищує 260 км. Вона повністю залягає в горизонтальній площині та відома складною навігацією. Її вивчення триває понад 50 років, і нові ділянки відкривають щороку.
Важливо, що спелеологія вимагає надзвичайної фізичної витривалості, технічних знань і повної самодостатності. В глибоких печерах не працює зв’язок, а підйом може займати кілька днів. У разі травми допомога може надійти лише через багато годин, тому навіть у аматорських групах діють правила медичної підготовки, навичок виживання та командної взаємодії. У професійних експедиціях усе ще використовують паперові схеми, карбідні лампи, а також сучасні прилади для 3D-картографії.
Цікаві факти
У печері Озерна (Тернопільщина), що простягається на понад 120 км, на великій глибині зберігаються міні-озера з унікальним мікробним середовищем. Їхній склад і досі не вивчений повністю.
У 2023 році українські спелеологи вперше зафіксували в печері Млинки (також Тернопільщина) колонії кажанів, які мігрували з півдня. Це може свідчити про зміну клімату або вплив війни на міграційні маршрути тварин.
Під час активної фази бойових дій у 2022 році деякі спелеологи на волонтерських засадах допомагали рятувальникам, використовуючи свої знання підземних систем на сході України.
Українські печери мають значний потенціал для використання в якості природних лабораторій для вивчення змін клімату. Наприклад, стала температура й відсутність світла дозволяють проводити прецизійні вимірювання вуглецю та ізотопів.
Є документально зафіксовані випадки, коли українські спелеологи під час експедицій у печерах перебували під землею без виходу на поверхню понад 14 днів.
У Карпатах є вертикальні печери глибиною понад 200 м, які досліджуються тільки з використанням альпіністського спорядження. У деяких з них досі не досягнуто кінця.
День народження шампанського
4 серпня неофіційно вважається днем народження шампанського — ігристого вина, що стало синонімом свята, розкоші та символом Франції. Саме цього дня 1693 року, за легендою, бенедиктинський монах Дом Періньйон нібито вперше спробував ігристе вино, виготовлене у французькому регіоні Шампань. Йому приписують не створення самого вина, а вдосконалення методу його виробництва.
Насправді ігристе вино існувало й до Періньйона, зокрема в регіоні Лангедок, а в Італії — ще раніше. Особливість вина з Шампані полягала в іншому: суворі кліматичні умови, вапнякові ґрунти й двофазне бродіння в пляшці створили унікальний стиль напою з дрібними, стійкими бульбашками. Саме ця технологія, з часом оформлена як “méthode champenoise”, і стала тим, що світ нині сприймає як справжнє шампанське.
Назву «шампанське» в Європі юридично може носити лише вино, вироблене в однойменному регіоні Франції, з дотриманням суворих стандартів. Решта виробників за межами цього регіону повинні вживати терміни «ігристе вино» або «вино з традиційним методом».
Шампанське стало культовим напоєм у XVIII столітті. Французька аристократія, а згодом і двори інших країн, зробили його невід’ємним атрибутом світського життя. Бренди Moët & Chandon, Veuve Clicquot, Bollinger не лише торгували вином, а формували стиль. У XX столітті шампанське стало символом тріумфу — його відкривали на спортивних подіумах, у кіно, на весіллях, під час великих політичних подій.
Цікаві факти
Дом Періньйон був сліпим уже в похилому віці, тому визначав якість вина за смаком і слухом. Легенда про його вигук «Я п’ю зірки!» — вигадка XIX століття, вперше з’явилася в рекламі.
Пляшка шампанського витримує тиск до 6 атмосфер — це втричі більше, ніж у шині легкової машини. Саме тому пляшки мають товсте скло й закриваються корком із дротяною обв’язкою.
У СРСР «шампанське» стало брендом масової культури. Відомий «Советское шампанское» виготовлявся методом резервуарного бродіння — технологією, відмінною від класичної французької.
Найдорожча пляшка шампанського у світі — «Goût de Diamants» (Смак діамантів), оцінена в понад 1,5 млн євро. Причина — не в самому вині, а в діамантовій вставці на етикетці з білого золота.
На дні пляшки шампанського є поглиблення — пунт. Воно виникло як технологічна необхідність через високий тиск і допомагає рівномірно розподіляти його в пляшці. Крім того, це зручно для сервірування.
У 2010-х на дні Балтійського моря знайшли 168 пляшок шампанського XIX століття в затонулому кораблі. Після підняття частину дегустували — вино збереглося та виявилося придатним до вживання, хоча й із дуже специфічним смаком.
Відомий жест відкривання шампанського шаблею — сабраж — походить з епохи Наполеона. Кавалеристи святкували перемоги, розбиваючи горло пляшки клинком.
Історичні події в цей день
1492 – Христофор Колумб розпочав свою першу експедицію з метою пошуку коротшого морського шляху до Індії. Вона стартувала з порту Палос-де-ла-Фронтера. На борту трьох суден — «Санта-Марія», «Пінта» та «Нінья» — перебували близько 90 осіб. В результаті експедиція привела до відкриття Америки, хоча сам Колумб до кінця життя вважав, що досяг берегів Азії.
1687 – Іван Мазепа обраний гетьманом Лівобережної України на козацькій раді в Коломаку. Після обрання він уклав з Москвою Коломацькі статті, які обмежували автономію, проте сам Мазепа поступово вибудовував внутрішню політику з елементами незалежності, зміцнював владу, розвивав освіту, економіку й архітектуру.
1693 – Бенедиктинський чернець Дом Періньйон, економ монастиря Отвільєр у регіоні Шампань, вперше описав процес створення ігристого вина з дрібними бульбашками. Саме ця дата вважається символічним днем народження шампанського. Хоча технологія була відома й раніше, саме Періньйону приписують її вдосконалення та осмислення як мистецтва.
1777 – У Лондоні відставний кавалерист Філіп Естлі відкрив перший у світі цирк. Це був амфітеатр із круглою ареною для кінних трюків. Ідея поєднати акробатику, дресуру, жонглювання й музику в єдиному видовищі започаткувала нову розважальну традицію, яка згодом поширилася по всій Європі.
1914 – У Львові створено Союз Визволення України — першу українську політичну організацію, яка поставила мету створення незалежної української держави. СВУ діяла в умовах Першої світової війни, мала підтримку серед українських емігрантів, видавала пресу, вела агітацію серед військовополонених та активно працювала на міжнародному рівні.
1922 – У день похорону Олександра Грема Белла, винахідника телефону, у Північній Америці зупинили роботу 13 мільйонів телефонів рівно на одну хвилину — як знак скорботи. Це був безпрецедентний вияв поваги до людини, чий винахід радикально змінив комунікацію у світі.
1926 – У центрі Лондона на площі Піккаділлі встановлено перші автоматичні світлофори. Вони мали червоний і зелений сигнали та працювали за електромеханічним принципом. Це ознаменувало початок ери регульованого автомобільного руху в місті, де вже тоді відчувалася нестача порядку на дорогах.
1934 – У місті Кривий Ріг на «Криворіжсталі» введено в експлуатацію першу доменну піч. Це стало етапом індустріалізації Донбасу та центральної України, дало поштовх до формування потужного металургійного комплексу. Подія мала важливе значення не лише економічне, а й соціальне, сприяючи зростанню міста та появі нових трудових колективів.
1962 – У ПАР заарештували Нельсона Манделу, одного з лідерів Африканського національного конгресу. Його засудили за підривну діяльність і він провів у в’язниці 28 років. Після звільнення у 1990 році Мандела став символом боротьби з апартеїдом і згодом першим темношкірим президентом ПАР.
2016 – Група дослідників з Оксфордського університету продемонструвала роботу квантового вентиля з точністю 99,9% — рівнем, що наближається до необхідного для повноцінної побудови квантового комп’ютера. Квантовий вентиль — ключова одиниця в обчисленнях на основі кубітів, які обробляють інформацію не тільки в нулях і одиницях, а й у суперпозиціях. Цей прорив став важливим кроком у розвитку нової епохи обчислень.
Винахід шампанського французьким монахом Дом Періньйоном
4 серпня 1693 року французький монах Дом Періньйон приголомшив братію монастиря Отвільєр напоєм, у якому сріблясті бульбашки з тихим шелестом піднімалися з дна келиха, а прозора піна іскрилася, ніби жива. Відтоді саме 4 серпня вважають днем народження шампанського.
Дом П’єр Періньйон служив економом у бенедиктинському абатстві, що розташоване в самому серці французької Шампані. У перервах між господарськими турботами він присвячував себе виноробним експериментам. Він поєднував вина з різних виноградників, прагнучи досягти гармонійного смаку — те, що нині називається кюве (від фр. cuvee — купаж кількох вин). Його пошуки тривали майже півстоліття. І одного разу результати численних спроб дали винагороду: у келиху з’явився напій, що піниться, виблискує і створює зовсім інше винне враження. Можливо, це лише красива легенда. Єдиний достовірний документ, що згадується в зв’язку з Періньйоном, — трактат про стан виноробства в Шампані, написаний близько 1724 року братом П’єром.
Цікаво, що англійці заперечують першість Франції у створенні шампанського. Вони вважають, що саме вони першими вдосконалили метод збереження бульбашок у пляшці й зробили найбільше для популяризації ігристого вина у світі. За переказами, Вінстон Черчилль щодня близько 11-ї ранку — одразу після пробудження — отримував пляшку шампанського з рук дворецького.
Попри дискусії, шампанське з того часу стало невід’ємною частиною свят — від коронацій до весіль і звичайних вечерь. Після Першої світової війни Франція ухвалила закон, згідно з яким називати шампанським можна лише ігристе вино, виготовлене безпосередньо в регіоні Шампань із дотриманням суворих вимог. Деякі країни й досі не погоджуються з цим правилом, але в міжнародному праві воно діє.
Імператор Наполеон вважав: «Коли ти перемагаєш — ти заслуговуєш шампанського, коли програєш — воно тобі потрібне». Марлен Дітріх говорила: «Шампанське — це те, що дає відчуття, ніби кожен день — неділя». Маркіза де Помпадур стверджувала: «Шампанське — єдиний напій, який робить жінку красивою після того, як вона його вип’є». Ернест Хемінгуей радив: «Я не знаю кращого способу витратити гроші, ніж витратити їх на шампанське».
Як розповідає легенда, монах Дом Періньйон, скуштувавши свій напій, вигукнув: «Я п’ю зірки!» Саме на його честь названа одна з найвідоміших марок шампанського — Dom Pérignon.
День народження Луї Армстронга
4 серпня 1901 року в Новому Орлеані народився Луї Армстронг — хлопчик з бідного кварталу, якому судилося змінити не тільки музику, а й сам спосіб сприйняття джазу у світі.
Його дитинство було далеким від романтики: батько пішов із сім’ї, мати працювала прачкою, а Луї ріс серед вулиць і задвірків району Сторівілль, відомого своєю бідністю, проституцією й гучною музикою. Він підробляв на вулицях, продаючи вугілля, і вчився виживати. У новорічну ніч, коли йому було 11, він вистрілив холостим патроном у повітря — і за це потрапив у виправний заклад для темношкірих підлітків. Саме там уперше взяв до рук корнет і почав грати у духовому оркестрі.
Це не була класична музична школа. Це був світ звуків, які народжувалися на вулиці, в барі, в голові. Його манера гри була глибоко індивідуальною — він не просто виконував джаз, а творив його заново щоразу. Його імпровізації вражали музикантів у Чикаго, Нью-Йорку, Парижі. Він не мав музичної освіти, але мав абсолютне чуття на ритм, форму і момент. У його трубі не було фальші — тільки правдивий звук життя.
Армстронг першим зробив з джазу не просто стиль, а мову — з інтонацією, гумором, внутрішньою драмою й світлом. Його хриплуватий голос, звуки труби, усмішка і манера говорити стали впізнаваними у всьому світі. Його музика об’єднувала білих і чорних, бідних і багатих, слухачів в Америці, Європі, Азії.
Його пісня What a Wonderful World, записана наприкінці життя, не була типовою для його репертуару, але стала його музичним заповітом. Це був голос людини, яка пройшла крізь злидні, расизм, світові війни, зміну епох — і зберегла в собі тепло.
Армстронг помер у 1971 році, але залишив по собі не просто записи, а відчуття ритму століття. Мало хто знає, що він був ще й листувальником — обожнював писати листи, жартував у них, додавав фото, вирізки з газет і навіть колажі, які складав сам. І завжди підписувався «Satchmo» або «Pops». Так до нього зверталися найближчі та весь світ.
