5 липня відзначаються Міжнародний день Дніпра, День звільнення Слов’янська та День звільнення Краматорська. У різні століття 5 липня ставало днем конфліктів, наукових відкриттів і культурних зрушень — від астрономічного явища у середньовічному небі до появи перших туристичних агентств, політичних маніфестів і технологічних проривів. Ця дата зібрала в собі суперечливі події, які сформували обличчя світу в науці, релігії, політиці й повсякденному житті.
Міжнародний день Дніпра
Це екологічна ініціатива, покликана привернути увагу до проблем найбільшої ріки України, яка водночас є третьою за довжиною в Європі. Дніпро забезпечує водопостачання десятків мільйонів людей, слугує джерелом енергії, транспортним коридором, частиною аграрної та промислової інфраструктури. Його басейн охоплює території трьох країн — України, Білорусі та Росії. З огляду на транскордонний характер річки, з 2003 року державні установи, екологічні організації та освітні ініціативи почали формувати спільні проєкти, спрямовані на збереження якості води, контроль за забрудненням, моніторинг біорізноманіття й захист прибережних зон.
Стан Дніпра на сьогодні викликає занепокоєння через надмірне зарегулювання течії (шестиступеневий каскад водосховищ), постійне скидання стічних вод, дефіцит природної течії та втрату самоочисної здатності. Після підриву Каховської ГЕС у 2023 році ця проблема стала ще актуальнішою: нижня течія ріки зазнала глибокої трансформації, знищено багато екосистем, відбулося масове забруднення.
Відзначення Міжнародного дня Дніпра — це можливість зосередити увагу на реальних загрозах: деградації водойми, небезпеці забруднення питної води, втраті видів, недостатньому рівні державного контролю, відсутності оновлення очисних споруд. У межах цього дня відбуваються просвітницькі, волонтерські, наукові заходи, але реальний вплив залежить від політичних рішень і довгострокових програм водного управління.
Цікаві факти
У XVIII столітті запорозькі козаки мали власні неформальні екологічні правила: лов риби заборонявся в період нересту, а знищення очерету вважалося порушенням общинного порядку.
Найглибша точка Дніпра знаходиться біля Канева, сягає понад 60 метрів.
У 1960-х роках частина радянських вчених виступала за демонтаж однієї з гребель для відновлення природної течії Дніпра. Ідею не підтримали.
У 1980-х розглядали проєкт часткового перенаправлення річища на південь України для водозабезпечення промисловості. Він був заморожений після Чорнобиля.
У складі мулу нижнього Дніпра в 2000-х виявили значні залишки важких металів, які не розкладаються й залишаються токсичними десятиліттями.
До 1940-х років у Дніпрі біля Києва мешкали осетри, які зникли після зарегулювання течії та будівництва дамб.
У 2020-х роках в межах Києва фіксують стабільно підвищений вміст фосфатів, які потрапляють у річку через неочищені стоки пральних засобів.
За офіційними даними, майже 70% питної води в Україні подається з джерел, пов’язаних із Дніпром.
День звільнення Слов’янська
5 липня 2014 року стало переломним моментом у боротьбі України проти проросійських збройних формувань на Донбасі. У цей день Збройні Сили України та підрозділи Національної гвардії повернули під контроль місто Слов’янськ, яке з квітня перебувало під контролем бойовиків так званої «ДНР».
Слов’янськ був одним із перших великих міст Донецької області, де у 2014 році відбулися збройні захоплення адміністративних будівель проросійськими силами. Після взяття міста під контроль 12 квітня, воно перетворилося на ключовий опорний пункт бойовиків у північній частині Донеччини. У місті базувався підрозділ Ігоря Гіркіна (Стрєлкова) — одного з лідерів збройного угруповання, який координував захоплення й організовував обстріли позицій ЗСУ.
Протягом травня-червня українські військові поступово посилили оточення Слов’янська, ведучи бої навколо міста й обмежуючи постачання для бойовиків. Блокування основних шляхів призвело до того, що підрозділи «ДНР» втратили змогу отримувати підкріплення та зброю, а також опинилися в дедалі складнішій ситуації з боєприпасами та харчами.
У ніч з 4 на 5 липня 2014 року бойовики поспіхом покинули місто, залишивши склади зі зброєю, частину техніки й сліди руйнувань. Одночасно вони втекли зі Слов’янська, Краматорська та кількох менших населених пунктів, перекинувши сили до Донецька й Горлівки. Українські війська оперативно зайшли до звільненого Слов’янська — підняли державний прапор, відновили роботу органів влади та взялися за розмінування й гуманітарну допомогу цивільним.
Звільнення Слов’янська мало не лише військове, а й велике психологічне значення: воно стало першим гучним успіхом українських сил у рамках антитерористичної операції та змінило хід бойових дій у регіоні. На момент липня 2014 року це був один із найбільших обласних центрів під контролем «ДНР», і його втрата серйозно вдарила по бойовиках як у військовому, так і в символічному вимірі.
З того часу 5 липня в Слов’янську вважається Днем визволення міста. Для його жителів ця дата символізує повернення під захист української держави після тривалого періоду страху, невизначеності та насильства. Звільнення стало точкою відліку для масштабного очищення регіону від незаконних збройних формувань.
З початком повномасштабної війни у 2022 році Слов’янськ знову опинився поблизу лінії фронту й став однією з потенційних цілей нового наступу з боку РФ. Проте пам’ять про 5 липня 2014 року залишається важливою частиною сучасної історії міста та українського спротиву загалом.
День звільнення Краматорська
5 липня 2014 року українські війська звільнили Краматорськ від проросійських бойовиків так званої «ДНР». Місто перебувало під їхнім контролем понад два місяці — із весни 2014-го, коли розпочалася активна фаза російського гібридного вторгнення на Донбас. Операція зі звільнення стала однією з ключових подій у ході антитерористичної операції (АТО), яка на той момент охоплювала значну частину Донецької області.
Російські найманці та бойовики з місцевих сепаратистських угруповань залишили місто під тиском українських сил, які поступово витісняли їх із низки населених пунктів. У ніч на 5 липня бойовики поспіхом відступили з Краматорська, Слов’янська та інших навколишніх міст, зосередившись у Горлівці та Донецьку. Причиною стала успішна блокада та перерізання логістичних шляхів постачання.
Зранку 5 липня у Краматорську з’явилися українські військові — бійці ЗСУ та Національної гвардії. Вони швидко взяли під контроль основні адміністративні будівлі, забезпечили безпеку та відновлення комунікацій. В місті почали розгортати українські прапори, а місцеві мешканці зустрічали військових із радістю та вдячністю.
З того часу 5 липня стало для Краматорська днем звільнення — символом повернення до української державності, правопорядку та мирного життя. Попри складну ситуацію на фронті й ризики, які зберігалися після відступу бойовиків, Краматорськ перетворився на один із важливих адміністративних, гуманітарних і логістичних центрів у прифронтовій зоні.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році місто знову стало однією з цілей ворожих обстрілів. Проте символічне значення 5 липня залишається незмінним: це дата, яка нагадує про силу спротиву, важливість армії та ціну свободи.
Історичні події в цей день
1054 року в сузір’ї Тельця відбулася одна з найвражаючих астрономічних подій в історії людства — вибух наднової. Вона була настільки яскравою, що її можна було спостерігати не лише вночі, а й удень — протягом 23 діб, а вночі її світло не зникало понад 1,5 року. Це явище, відоме сьогодні як залишок наднової SN 1054, спричинило хвилю тривоги в різних культурах світу, які сприймали його як знак гніву богів чи передвістя катастроф. У наш час цей об’єкт відомий як Крабоподібна туманність.
1439 року на Флорентійському соборі митрополит Київський Ісидор спільно з грецьким архієпископом Василем Бессаріоном підписали акт церковної унії. Цей документ передбачав об’єднання Православної та Католицької Церков під верховенством Папи Римського. Попри формальне підписання, унія не була визнана більшістю православного духовенства та мирян — зокрема, в Україні вона спричинила сильну опозицію. Унія стала однією з багатьох спроб релігійного об’єднання в умовах політичної кризи Візантії перед її падінням.
1687 року в Лондоні була опублікована праця Ісаака Ньютона «Математичні начала натуральної філософії». Видавцем виступив Бенджамін Мотт, а сама книжка стала основоположною для розвитку фізики та науки в цілому. Саме тут були сформульовані три закони руху та закон всесвітнього тяжіння, які лягли в основу класичної механіки. Цей момент можна вважати початком сучасної фізичної науки.
1841 року англієць Томас Кук здійснив прорив у сфері організованого туризму, відкривши перше туристичне агентство. Ідея Кука полягала в тому, щоб організовано перевозити групи людей для відпочинку чи освітніх поїздок. Перший маршрут був прокладений із Лестера до Лафборо, і саме звідси почався розвиток туристичної індустрії, яка сьогодні є глобальною галуззю.
1865 року в Лондоні була заснована благодійна організація «Армія порятунку». Вона поставила за мету допомагати найбіднішим верствам населення, безпритульним, алкоголікам, жертвам насильства. Ініціатором руху став методистський проповідник Вільям Бут. Згодом «Армія порятунку» поширила свою діяльність у десятках країн світу, поєднуючи релігійну місію з практичною соціальною роботою.
1918 року утворено Комуністичну партію більшовиків України — складову частину РКП(б). Створення українського осередку більшовицької партії закріпило політичний вплив радянського центру на території України й стало організаційною базою для поширення комуністичної ідеології. У наступні роки КП(б)У контролювала всі сфери життя радянської України, включно з економікою, освітою та репресивними механізмами.
1941 року у Кракові німецька поліція заарештувала одного з лідерів Організації українських націоналістів Степана Бандеру. Його було депортовано до Берліна, а згодом ув’язнено в концтаборі Заксенгаузен. Арешт став реакцією на проголошення Акту відновлення Української держави у Львові 30 червня 1941 року. Німеччина не визнавала української незалежності, попри сподівання частини ОУН на союз із Третім рейхом проти СРСР.
1943 року Червона армія створила авіаційний полк «Нормандія» з французьких льотчиків, які добровільно вступили до лав СРСР у боротьбі проти нацистської Німеччини. Пізніше цей підрозділ отримав назву «Нормандія — Німан» і став символом франко-радянської військової співпраці. Льотчики полку брали участь у боях на Східному фронті до самого завершення війни.
1943 року також розпочалась одна з наймасштабніших битв Другої світової війни — Курська. Наступ німецьких військ на Центральний і Воронезький фронти Червоної армії став спробою переламати хід війни. Однак радянська оборона виявилася міцною, і зрештою битва завершилася поразкою вермахту. Курська битва стала важливим етапом у загальному стратегічному наступі СРСР.
1946 року публіці вперше продемонстрували купальник-бікіні. Це сталося на басейні в Парижі, і модель уперше з’явилася в настільки відкритому одязі. Винахідником вважається Луї Реар, а сама назва «бікіні» була обрана за аналогією з атолом у Тихому океані, де США незадовго до того провели ядерні випробування — як натяк на «вибуховий ефект» новинки.
1954 року Елвіс Преслі записав свою першу пісню — «That’s All Right, Mama». Саме з цієї композиції почалася його музична кар’єра, яка невдовзі перетворила його на зірку світового масштабу. Запис відбувся на студії Sun Records у Мемфісі, і вже через кілька днів пісня потрапила в радіоефір, викликавши великий резонанс.
1974 року Українська РСР підписала Всесвітню поштову конвенцію у швейцарській Лозанні. Таким чином, Україна, як формальний суб’єкт в системі ООН, приєдналася до одного з найстаріших міжнародних договорів, який регулює правила поштового обміну між країнами світу. Це дозволяло республіці брати участь у міжнародному поштовому сполученні незалежно від СРСР, принаймні формально.
