5 травня відзначаються Міжнародний день акушерки, Міжнародний день боротьби за права осіб з інвалідністю, День всесвітньої спадщини Африки, Всесвітній день боротьби з астмою, Всесвітній день гігієни рук та День Ради Європи. Цей день поєднує події різних років з історії України, Європи, науки, культури, спорту й політики, які помітно вплинули на суспільне життя різних країн.
Міжнародний день акушерки
Це професійне свято фахівчинь і фахівців, які супроводжують вагітність, пологи та перші години життя новонародженої дитини. Його мета полягає в тому, щоб нагадати про значення акушерської допомоги для здоров’я матерів і немовлят, особливо там, де доступ до лікарів, лікарень або сучасного обладнання обмежений.
Робота акушерки потребує високої відповідальності, спокою, медичних знань і вміння швидко діяти в критичні моменти. В Україні під час повномасштабної війни ця професія набула особливого значення, бо пологи відбувалися не лише в лікарнях, а й в укриттях, підвалах, евакуаційних пунктах і прифронтових містах, де медики часто працювали під обстрілами та без стабільного електропостачання.
Цікаві факти
У XVII столітті родина французьких лікарів Чемберленів понад 100 років тримала в таємниці винахід акушерських щипців, використовуючи їх лише для себе й заробляючи на цьому великі гроші.
У середньовічній Європі акушерок іноді звинувачували в чаклунстві, бо вони знали будову тіла, трави та методи полегшення болю, які інші не розуміли.
У XVIII столітті чоловікам у багатьох країнах забороняли бути присутніми при пологах, тому акушерки фактично повністю контролювали цей процес.
У деяких культурах акушерка вирішувала, чи вважається дитина «народженою», якщо пологи були складними, і це могло впливати навіть на спадщину.
У XIX столітті лікарі почали витісняти акушерок з професії, але саме через це різко зросла смертність породіль, бо лікарі часто не мили руки.
У традиційній українській культурі повитуха могла залишатися в домі кілька днів після пологів і фактично керувала всім процесом відновлення матері.
У деяких регіонах Африки й Азії досі використовують техніки приймання пологів, які майже не змінилися за сотні років і передаються усно від покоління до покоління.
У ХХ столітті в окремих країнах акушеркам офіційно забороняли самостійно приймати пологи без лікаря, але в сільській місцевості ця практика фактично продовжувалася.
У Стародавньому Єгипті існували жінки, які професійно допомагали під час пологів, а знання про вагітність і народження дітей частково записували на медичних папірусах.
У Давній Греції акушерками зазвичай ставали жінки, які самі вже народжували, бо вважалося, що особистий досвід допомагає краще розуміти породіллю.
У Римській імперії акушерка могла мати високий авторитет в громаді, а деякі заможні родини запрошували до пологів лише досвідчених і відомих фахівчинь.
До появи пологових будинків акушерки працювали переважно вдома, тому добре знали родини, місцеві звичаї, умови життя жінок і часто допомагали не лише під час пологів, а й після них.
У XVIII–XIX століттях у Європі почали відкривати спеціальні школи для акушерок, бо держави зрозуміли, що підготовлені фахівчині знижують смертність матерів і немовлят.
У минулому акушерка нерідко була першою людиною, яка торкалася новонародженого, тому до неї ставилися з особливою довірою й водночас із великою вимогливістю.
Міжнародний день боротьби за права осіб з інвалідністю
Цей день відзначається з 1992 року, коли люди з інвалідністю в різних країнах Європи одночасно виступили проти дискримінації та нерівного доступу до освіти, роботи, транспорту, медицини й громадського життя.
Головний зміст цього дня полягає в нагадуванні, що людина з інвалідністю має право на самостійність, повагу, безбар’єрне середовище та участь у житті суспільства без приниження й залежності від чужої «доброї волі». Для України ця тема стала особливо гострою під час повномасштабної війни, коли кількість людей з інвалідністю різко зросла через поранення військових і цивільних, мінно-вибухові травми, втрату кінцівок, зору, слуху та психологічні наслідки обстрілів.
Цікаві факти
У 1992 році перша велика акція цього дня охопила 17 європейських країн, і саме з неї почалася традиція щороку говорити про права людей з інвалідністю як про питання рівності, а не жалю.
В Україні після початку повномасштабної війни кількість людей з інвалідністю зросла приблизно на сотні тисяч: до цієї групи додалися поранені військові, цивільні після обстрілів, люди з ампутаціями та тяжкими травмами.
Після 2022 року в Україні значно зріс попит на протези, зокрема високофункціональні біонічні руки й ноги, а українські реабілітаційні центри почали працювати з досвідом, якого раніше не мали в такому масштабі.
Багато українських військових після ампутацій повернулися до спорту: вони беруть участь у змаганнях з бігу, плавання, веслування, стрільби з лука та силових дисциплін, використовуючи спорт як частину фізичного й психологічного відновлення.
Під час війни проблема безбар’єрності стала питанням виживання: укриття, вокзали, лікарні, евакуаційний транспорт і пункти допомоги часто виявилися недоступними для людей на кріслах колісних або з порушеннями зору.
В Україні після 2022 року з’явилося більше ветеранів з ампутаціями, які публічно показують життя після поранення без приховування протезів, змінюючи ставлення суспільства до інвалідності.
Мінна небезпека стала однією з причин нових інвалідностей серед цивільних: вибухові предмети травмують не лише військових, а й фермерів, енергетиків, дітей, рятувальників і людей, які повертаються до звільнених громад.
Для багатьох людей з інвалідністю під час війни найскладнішою стала евакуація, бо виїхати з прифронтових міст без спеціального транспорту, ліків, супроводу або доступного житла майже неможливо.
День всесвітньої спадщини Африки
Метою цього дня є привернення уваги до культурного та природного багатства континенту, яке має світове значення. Йдеться про пам’ятки історії, архітектури, традиції, мови, мистецтво та унікальні природні території, що формують різноманітну спадщину Африки та потребують збереження.
Цей день також підкреслює важливість охорони об’єктів, внесених до списку Світової спадщини ЮНЕСКО, багато з яких залишаються маловідомими широкому загалу. Значна частина африканських пам’яток стикається з викликами, пов’язаними з кліматичними змінами, урбанізацією та браком ресурсів для збереження, тому поширення знань про них допомагає підтримати їх захист і дослідження.
Цікаві факти
Африка має понад 140 об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО, але це менше, ніж у Європи, хоча континент значно більший за площею і має величезну культурну різноманітність.
Скельні церкви Лалібели в Ефіопії були висічені просто в камені понад 800 років тому, і деякі з них досі використовуються за призначенням.
Місто Тімбукту в Малі в середньовіччі було одним із головних центрів науки та освіти, де зберігалися тисячі рукописів з астрономії, медицини й права.
Національний парк Серенгеті в Танзанії відомий однією з найбільших міграцій тварин у світі, коли мільйони антилоп гну та зебр щороку переміщуються в пошуках води та їжі.
У Південній Африці розташована Колиска людства — місце, де знайдено одні з найдавніших решток предків людини віком понад 2 мільйони років.
Велике Зімбабве — руїни стародавнього міста з масивними кам’яними стінами, збудованими без використання розчину, що досі викликає інтерес дослідників.
Острів Горі біля узбережжя Сенегалу став символом трансатлантичної работоргівлі та збережений як пам’ять про мільйони людей, яких звідти вивозили в рабство.
У Намібії знаходиться пустеля Наміб — одна з найстаріших у світі, її вік оцінюють у понад 50 мільйонів років.
Озеро Туркана в Кенії називають «колискою людства», бо навколо нього знайдено багато важливих археологічних відкриттів, пов’язаних із ранніми людьми.
Всесвітній день боротьби з астмою
Цей день відзначається з метою привернення уваги до цього хронічного захворювання дихальних шляхів, яке вражає мільйони людей у різних країнах. Основна мета полягає в поширенні знань про симптоми, причини та способи контролю астми, а також у підвищенні доступу до лікування й профілактики.
Астма проявляється нападами задухи, кашлем, свистячим диханням і відчуттям стискання в грудях, які можуть виникати через алергени, фізичне навантаження, холодне повітря або стрес. Своєчасна діагностика, правильне використання інгаляторів і контроль тригерів дозволяють більшості людей жити повноцінно без частих загострень.
Цікаві факти
Термін «астма» походить з давньогрецької мови й означає «задишка» або «важке дихання», а опис цього стану зустрічається ще в працях Гіппократа.
У світі на астму хворіє понад 300 мільйонів людей, і це одне з найпоширеніших хронічних захворювань серед дітей.
Інгалятор у сучасному вигляді з’явився лише у середині ХХ століття, а до цього для полегшення симптомів використовували навіть дим від спеціальних трав’яних сумішей.
Астма не завжди є спадковою: вона може розвинутися в будь-якому віці, навіть у дорослої людини без попередніх симптомів у дитинстві.
У деяких спортсменів астма не заважає досягати високих результатів, і серед олімпійських чемпіонів є люди з цим діагнозом.
Напади астми можуть провокуватися не лише пилком або пилом, а й сильними емоціями, сміхом або різкою зміною температури повітря.
У ХХ столітті вважалося, що астма має переважно психологічну природу, і лише з розвитком медицини стало зрозуміло, що це запальне захворювання дихальних шляхів.
Деякі міста з високим рівнем забруднення повітря мають значно більшу кількість випадків астми, особливо серед дітей.
Регулярне правильне лікування дозволяє настільки контролювати астму, що люди можуть роками не мати жодних нападів.
Всесвітній день гігієни рук
Цей день відзначається 5 травня з ініціативи міжнародних організацій, щоб підкреслити важливість простих гігієнічних дій для збереження здоров’я. Дату обрали символічно: п’ятий день п’ятого місяця асоціюється з п’ятьма пальцями на руках, що нагадує про необхідність регулярного й правильного миття рук у повсякденному житті та медичній практиці.
Гігієна рук залишається одним із найефективніших способів запобігання поширенню інфекцій, зокрема бактеріальних і вірусних захворювань. Особливу увагу цьому приділяють у лікарнях, де правильна обробка рук медичним персоналом значно знижує ризик внутрішньолікарняних інфекцій і ускладнень у пацієнтів.
Цікаві факти
У середині XIX століття лікар Ігнац Земмельвейс довів, що миття рук лікарями перед прийомом пологів різко зменшує смертність серед жінок, хоча його ідеї довго не визнавали.
На руках людини можуть жити мільйони мікроорганізмів, більшість з яких нешкідливі, але серед них можуть бути й збудники небезпечних хвороб.
ВООЗ розробила правило «п’яти моментів гігієни рук» для медиків, яке визначає ключові ситуації, коли обробка рук є обов’язковою.
Звичайне миття рук з милом протягом щонайменше 20 секунд здатне значно зменшити кількість мікробів і ризик зараження інфекціями.
Сушіння рук також має значення: вологі руки передають бактерії легше, ніж сухі.
Антисептики на спиртовій основі можуть знищувати більшість мікроорганізмів, але не завжди ефективні проти деяких видів забруднень, наприклад, видимого бруду.
Дослідження показують, що люди часто пропускають великі пальці, кінчики пальців і ділянки між ними під час миття рук.
Під час пандемій рівень дотримання гігієни рук різко зростає, але з часом люди поступово повертаються до звичних, менш уважних звичок.
У громадських місцях кнопки ліфтів, дверні ручки та поручні можуть містити значно більше бактерій, ніж здається на перший погляд.
День Ради Європи
День Ради Європи відзначають 5 травня на честь створення цієї міжнародної організації у 1949 році. Її заснували після Другої світової війни для зміцнення співпраці між європейськими державами та запобігання новим конфліктам через спільні цінності й правові стандарти.
Основна діяльність Ради Європи зосереджена на захисті прав людини, підтримці демократії та забезпеченні верховенства права. До організації входить більшість країн Європи, а її рішення й документи впливають на законодавство, судову систему та права громадян у багатьох державах.
Цікаві факти
Рада Європи не є частиною Європейського Союзу, хоча їх часто плутають через схожі назви та символіку.
Саме Рада Європи створила Європейський суд з прав людини, до якого можуть звертатися громадяни після вичерпання всіх національних судових інстанцій.
Європейська конвенція з прав людини стала одним із ключових документів організації та визначає базові права і свободи, обов’язкові для держав-учасниць.
Прапор з 12 зірками на синьому фоні спочатку належав Раді Європи, і лише пізніше його почав використовувати Європейський Союз.
Штаб-квартира Ради Європи розташована в Страсбурзі у Франції, місті, яке символізує примирення між європейськими країнами після воєн.
Кількість членів Ради Європи значно більша, ніж у ЄС, і включає країни, які не входять до Європейського Союзу.
Організація займається не лише правами людини, а й питаннями культури, освіти, медіа та захисту культурної спадщини.
Рішення Європейського суду з прав людини є обов’язковими для виконання державами, які ратифікували відповідні угоди.
Історичні події в цей день
1581 – в Острозі друкар Іван Федорович видав «Хронологію» Андрія Римші, яку вважають першим друкованим руським календарем. Видання стало одним із важливих прикладів розвитку книжної культури на українських землях у добу Острозького культурного осередку.
1789 – у Версалі відкрилися Генеральні штати, скликані на тлі глибокої фінансової та політичної кризи у Франції. Саме їхня робота стала початком процесів, що невдовзі переросли у Французьку революцію.
1821 – на острові Святої Єлени помер Наполеон I, колишній імператор Франції та одна з найвпливовіших постатей європейської історії. Останні роки життя він провів у британському засланні після поразки під Ватерлоо.
1836 – у Бельгії почала діяти перша в Європі залізниця. Вона сполучила Брюссель із Мехеленом і стала важливим кроком у розвитку європейського транспорту.
1865 – у штаті Огайо сталося перше в США пограбування поїзда. Цей випадок став початком цілої епохи нападів на залізничні перевезення, які згодом увійшли в історію Дикого Заходу.
1891 – у Нью-Йорку відкрили концертний зал «Карнеґі-хол». Згодом він став одним із найвідоміших музичних майданчиків світу, де виступали провідні оркестри, співаки та композитори.
1893 – у селі Жужель на Сокальщині при першому монастирі Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії заснували першу в Галичині захоронку, тобто дитячий садок. Заклад став важливим прикладом організованої опіки й виховання дітей у місцевій громаді.
1900 – у селі Завалля Снятинського повіту Кирило Трильовський заснував перше спортивно-пожежне товариство «Січ». Такі товариства поєднували фізичну підготовку, самоорганізацію та громадянське виховання українців.
1912 – у Стокгольмі почалися V Олімпійські ігри, хоча урочиста церемонія відкриття відбулася 6 липня. Ці Ігри стали одними з найорганізованіших для свого часу та зміцнили міжнародний авторитет олімпійського руху.
1915 – у Відні постала Загальна Українська Рада, загальноукраїнська політична організація, створена на основі розширення Головної Української Ради. Вона мала представляти українські інтереси в умовах Першої світової війни.
1920 – війська Директорії УНР разом із польськими військами звільнили Київ. Подія відбулася під час польсько-українського наступу проти більшовиків і стала важливим епізодом боротьби за українську державність.
1920 – було проголошено автокефалію Української православної церкви. Це рішення відображало прагнення частини українського суспільства мати незалежне церковне життя.
1921 – Коко Шанель у Франції вперше представила парфуми «Шанель № 5». Аромат швидко став символом елегантності й одним із найвідоміших парфумів у світі.
1941 – в Атлантиці німецький підводний човен потопив корабель із 75 канадськими солдатами. Це були перші втрати армії Канади у Другій світовій війні.
1945 – у Празі почалося антинімецьке повстання. Мешканці міста й чеські сили опору виступили проти нацистської влади в останні дні Другої світової війни в Європі.
1956 – у Токіо стартував перший чемпіонат світу з дзюдо. Турнір допоміг перетворити японське бойове мистецтво на міжнародний вид спорту.
1961 – Алан Шепард став першим американцем, який здійснив політ у космос. Його суборбітальний політ став відповіддю США на перші успіхи СРСР у космічній гонці.
1988 – відбулася перша телетрансляція з вершини Евересту. Подія показала технічні можливості прямого мовлення з однієї з найекстремальніших точок планети.
1992 – кримський парламент проголосив незалежність Криму і призначив на серпень референдум щодо підтвердження цього статусу. Рішення стало одним із найгостріших політичних викликів для України на початку незалежності.
1994 – лідери Вірменії, Нагірного Карабаху та Росії підписали угоду про припинення вогню в Карабаху. Документ зупинив активну фазу бойових дій, але не розв’язав конфлікт остаточно.
1999 – Північна Македонія закрила кордони для албанських біженців із Косова. Рішення ухвалили на тлі гуманітарної кризи, спричиненої війною в регіоні.
1999 – у Шотландії вперше відбулися вибори до власного парламенту. Це стало важливим етапом відновлення шотландського самоврядування після тривалої перерви.
2014 – був створений добровольчий полк «Азов». Підрозділ виник у перші місяці російської агресії проти України та став одним із відомих добровольчих формувань того періоду.
