Свята та пам’ятні дати:
Всесвітній день охорони довкілля – відзначається з 1973 року з ініціативи ООН. Метою свята є привернути увагу світу до проблем довкілля, а також стимулювати політичний інтерес до їх вирішення.
Міжнародний день боротьби з незаконним і нерегульованим рибальством – відзначається з 2018 року. День присвячений боротьбі з браконьєрством.
День бігу – святкується кожну першу середу червня. В цей день у всьому світі організовують різноманітні забіги, змагання та марафони.
День повітряних куль – 5 червня 1783 року брати Монгольф’є вперше у світі підняли у повітря кулю. Уже восени того ж року на кулі піднялись люди.
Події в цей день:
1723 — народився Адам Сміт, британський філософ, економіст, автор теорії трудової вартості.
1805 — день народження Петра Клода, скульптора, автора постаті князя Володимира до Пам’ятника князю Володимиру у Києві. Був у дружніх стосунках з Тарасом Шевченком.
1826 — помер Карл Марія фон Вебер, німецький композитор, диригент і піаніст.
1894 — у Львові розпочала роботу найбільша за всю історію Галичини Загальна Крайова виставка.
1908 — пішов з життя Йозеф Ваґнер, австрійський військовий диригент та композитор, відомий як «король австрійського маршу».
1910 — у Києві відбувся перший політ на вітчизняному літаку конструкції професора Політехнічного інституту Олександра Кудашева, котрий сам же й виконував роль пілота. За 11 днів у повітря підняв свій літак і студент Ігор Сікорський.
1910 — помер О. Генрі, американський письменник
1919 — під час українсько-польської війни 1918—1919 років розпочалася Чортківська офензива Української Галицької Армії (УГА), внаслідок якої від поляків було звільнено Чортків, Тернопіль, Бучач та Перемишляни.
1945 — воєначальники союзних держав підписали в Берліні Декларацію про поразку Німеччини й прийняття верховної влади в ній урядами СРСР, США, Великої Британії й Франції.
1947 — року держсекретар США Джордж Маршалл виголосив промову в Гарвардському університеті, в якій виклав програму допомоги післявоєнній Європі, яка пізніше отримала назву “план Маршалла”.
У складанні плану брали участь 17 європейських країн, включаючи Західну Німеччину. План почав здійснюватися з квітня 1948 року, коли в США набув чинності закон про 4-річну програму “допомоги іноземним державам”, який передбачав надання допомоги західноєвропейським країнам на основі двосторонніх угод.
З квітня 1948 по грудень 1951 США витратили за планом Маршалла близько 17 млрд. доларів, причому основну частку (близько 60%) отримали Великобританія, Франція, Італія та ФРН, на яку також був поширений план Маршалла (двостороння угода між США та ФРН, підписана у грудні 1949). Фінансова допомога Західній Німеччині за Планом Маршалла здійснювалася одночасно зі стягненням з неї контрибуції за заподіяну Німеччиною матеріальну шкоду країнам-переможцям у Другій світовій війні.
Пізніше План Маршалла був застосований також до Японії та деяких інших країн Східної Азії.
30 грудня 1951 року “план Маршалла” офіційно припинив свою дію і був замінений законом “про взаємне забезпечення безпеки” (прийнятий конгресом 10 жовтня 1951 р.), що передбачав одночасне надання військової та економічної допомоги.
На противагу плану Маршалла СРСР висунув пропозиції, спрямовані на забезпечення рівноправного економічного співробітництва за поваги до національного суверенітету держав, проте вони були відхилені західними державами, у зв’язку з чим СРСР та країни соціалістичного блоку відмовилися бути учасниками плану Маршалла. Пишуть, що Польща та Чехословаччина були найнезговірливішими, і їх довелося переконувати шляхом виклику керівників делегацій “на килим” до Кремля, потім задобрювати порівняно невеликою одноразовою допомогою.
Вважається, що США, завдяки плану Маршалла, стали локомотивом відновлення повоєнної світової економіки. У Радянському Союзі любили наголошувати, що “план Маршалла” виявився інструментом американської гегемонії. Щоправда, така гегемонія, на відміну від гегемонії пролетаріату, була встановлена без насильства і призвела до процвітання .
1975 — пішов з життя Павло Вірський, український танцівник і хореограф.
1977 — у продажу з’явився перший персональний комп’ютер Apple II.
1990 — Всеукраїнський Православний Собор у Києві проголосив відродження Української Автокефальної Православної Церкви (УАПЦ), відновив церковну структуру у вигляді патріархату і обрав українським патріархом митрополита Мстислава Скрипника.
