9 листопада в Україні відзначається Всеукраїнський день працівників культури та аматорів народного мистецтва, в світі – Міжнародний день боротьби проти фашизму, расизму та антисемітизму, Всесвітній день свободи та Всесвітній день лізингу.
Всеукраїнський день працівників культури та аматорів народного мистецтва
Це свято було засноване для вшанування тих, хто працює над збереженням, розвитком і популяризацією культурного надбання України, а також аматорів, які власною творчістю збагачують українське мистецтво та зберігають національні традиції.
Цікаві факти
Цей день об’єднує представників різних напрямків культури – музикантів, художників, працівників музеїв, бібліотекарів, майстрів народних ремесел, аматорів фольклору та народного мистецтва. Їхня праця має особливе значення у збереженні культурної спадщини, яка є важливою частиною української ідентичності.
Працівники культури та аматори мистецтва виконують важливу роль у передачі традицій від покоління до покоління. Вони проводять фестивалі, виставки, концерти, які знайомлять людей із багатим спадком народної творчості та допомагають зберігати рідну культуру.
Завдяки зусиллям українських митців і працівників культури українське мистецтво та ремесла здобувають визнання у світі. Наприклад, українська петриківка (традиційний орнаментальний живопис) у 2013 році була включена до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.
У складні часи, такі як війна чи криза, культурні діячі продовжують працювати, щоб підтримати людей, нагадати їм про єдність і надію. Вони організовують заходи на підтримку воїнів, проводять мистецькі акції, які зміцнюють дух нації.
Аматорське народне мистецтво дозволяє кожному відчути себе частиною культури своєї країни. Вишивка, писанкарство, гончарство та інші види народного мистецтва стали символами української автентичності, якими пишаються і які передають з покоління в покоління.
Одним із завдань працівників культури є залучення молодого покоління до традиційного мистецтва. Фольклорні гуртки, майстер-класи з народних ремесел, фестивалі для молоді – все це сприяє тому, щоб українська культура залишалася живою і динамічною.
Міжнародний день боротьби проти фашизму, расизму та антисемітизму
Метою цього свята є нагадування про важливість боротьби з ненавистю, дискримінацією та насильством, спрямованими проти людей на основі їхнього походження, релігії, кольору шкіри або національності. Цей день вибраний невипадково: він приурочений до річниці трагічних подій так званої “Кришталевої ночі”, яка стала символом початку жорстоких переслідувань єврейського населення нацистським режимом у Німеччині.
“Кришталева ніч”, яка відбулася з 9 на 10 листопада 1938 року, стала однією з найжахливіших сторінок в історії антисемітизму. За одну ніч в нацистській Німеччині було зруйновано близько 1,400 синагог, пограбовано тисячі єврейських магазинів і будинків, заарештовано понад 30 тисяч євреїв, яких відправили в концтабори. Вибиті вітрини магазинів, що вкрили вулиці уламками скла, і дали цій події її символічну назву.
Цікаві факти
Цей день є не лише нагадуванням про жахливі наслідки фашизму та расизму, але й вшануванням пам’яті жертв цих злочинів. У різних країнах світу проводяться меморіальні заходи, виставки та освітні лекції, спрямовані на підвищення обізнаності щодо трагедій минулого.
На жаль, антисемітизм, расизм і екстремізм не зникли і в сучасному світі. Багато міжнародних організацій, зокрема ООН та Європейський союз, проводять спеціальні програми, спрямовані на боротьбу з цими явищами, приділяючи особливу увагу освіті та запобіганню радикалізації молоді.
Щороку, до Міжнародного дня боротьби проти фашизму, расизму та антисемітизму, у школах і на освітніх майданчиках проводяться заходи, що підвищують рівень обізнаності серед молоді про небезпеки ксенофобії, дискримінації та радикалізму. Особлива увага приділяється урокам історії, які розповідають про Голокост та інші злочини проти людяності.
В багатьох країнах впроваджені закони, спрямовані на боротьбу з проявами расизму, ксенофобії та антисемітизму. Міжнародний день боротьби проти фашизму допомагає підтримувати зусилля на рівні державної політики, створюючи ініціативи для запобігання дискримінації.
Цей день наголошує на єдності міжнародної спільноти в боротьбі проти насильства і дискримінації. Громадські організації, правозахисники, культурні діячі та прості люди об’єднуються, щоб показати: фашизму, расизму та антисемітизму немає місця в цивілізованому світі.
У цей день багато людей по всьому світу використовують хештег #SayNoToHate у соціальних мережах, щоб привернути увагу до проблеми ненависті та дискримінації. Ця ініціатива допомагає об’єднувати людей у боротьбі за рівноправ’я, мир та справедливість.
Всесвітній день свободи
Ця важлива дата, яка покликана нагадати про цінність свободи та демократії у сучасному світі. Це свято було встановлене в 2001 році президентом США Джорджем Бушем і приурочене до падіння Берлінської стіни у 1989 році, що стало символом завершення холодної війни та єдності Східної і Західної Європи. Тому цей день нерозривно пов’язаний з боротьбою за права людини, свободу слова та демократичні принципи.
Цікаві факти
9 листопада стало знаковою датою, коли Берлінська стіна, що протягом майже 30 років розділяла Східну та Західну Німеччину, почала падати. Це стало одним з перших кроків до об’єднання Німеччини і символізувало закінчення холодної війни.
Всесвітній день свободи підкреслює значення свободи у всіх її проявах – від свободи вираження думок до політичних свобод. Сьогодні він є нагадуванням про важливість дотримання демократичних норм і прав кожної людини.
У світі цей день відзначається різними заходами – від маршів до лекцій та тематичних виставок. Наприклад, у Німеччині проводяться масштабні урочистості, які нагадують про об’єднання країни.
Невелика частина Берлінської стіни збережена як меморіал, а в різних містах світу можна знайти фрагменти стіни як символ боротьби за свободу і єдність.
Всесвітній день свободи нагадує, що свобода є основою для інновацій, культурного збагачення і соціального прогресу. Він закликає до об’єднання націй у боротьбі проти утисків і насильства.
Всесвітній день лізингу
Цей день має на меті привернути увагу до важливої ролі лізингових компаній в економіці. Лізинг є інструментом фінансування, який дозволяє підприємствам, зокрема малому і середньому бізнесу, отримувати необхідні активи – транспортні засоби, обладнання та навіть нерухомість – без значного одночасного фінансового навантаження. Цей день підкреслює важливість лізингових рішень, що сприяють економічному розвитку та підтримці бізнесу.
Цікаві факти
Лізинг є особливо важливим для підприємств, які не можуть дозволити собі великі одноразові витрати на придбання активів. Це дозволяє компаніям використовувати сучасне обладнання без необхідності купівлі, що допомагає їм зосередитися на розвитку основного бізнесу.
Лізингові відносини існували ще в Стародавньому Вавилоні. Перші письмові свідчення про лізинг датуються 2000 роком до н.е., коли у Вавилоні здавали в оренду земельні ділянки та обладнання.
З розвитком економіки лізинг почав охоплювати дедалі ширші сфери. Сьогодні лізинг використовується не тільки для транспорту та обладнання, але й для новітніх технологій – від ІТ-обладнання до програмного забезпечення.
Завдяки лізингу компанії можуть підтримувати ліквідність, уникати великих витрат на амортизацію та знижувати ризики. Це особливо корисно в умовах швидкого технологічного прогресу, де обладнання швидко застаріває.
Існує два основні типи лізингу – фінансовий і операційний. Фінансовий лізинг зазвичай має на увазі, що після закінчення строку договору користувач може викупити актив. Операційний лізинг передбачає коротший термін і повернення активу орендодавцю.
Лізинг також допомагає знижувати екологічне навантаження, сприяючи популяризації “зелених” технологій. Наприклад, завдяки лізингу електромобілі та енергоефективне обладнання стали доступнішими для малого бізнесу.
Історичні події в цей день
1799 — державний переворот у Франції: цей переворот привів до влади Наполеона Бонапарта у Французькій республіці, що стало початком його блискучої кар’єри як політичного і військового лідера. Згодом він оголосить себе імператором і значно змінить політичний ландшафт Європи.
1867 — повернення влади імператору Японії: сьоґун Токуґава Йосінобу добровільно повернув державну владу японському імператору. Ця подія стала завершенням епохи сьоґунату та початком реформ Мейдзі, що суттєво вплинули на модернізацію та індустріалізацію Японії.
1906 — земельна реформа Петра Столипіна: у Російській імперії почалася аграрна реформа, ініційована прем’єр-міністром Петром Столипіним. Її метою було створення стабільного селянського прошарку, що мало знизити соціальні заворушення та підвищити ефективність сільського господарства.
1907 — найбільший діамант у світі: британський король Едуард VII отримав у подарунок найбільший діамант у світі, відомий як Куллінан. Його маса становила 3106 карат, і пізніше він був розрізаний на декілька дорогоцінних каменів, з яких один прикрасив британську корону.
1923 — “Пивний путч” у Мюнхені: у Німеччині націонал-соціалістична партія на чолі з Адольфом Гітлером спробувала захопити владу, однак заколот був швидко подавлений. Це стало важливим моментом у формуванні нацистського руху, що пізніше призведе до катастрофічних наслідків для світу.
1956 — заборона повертатися в західні області УРСР: Президія Верховної Ради СРСР ухвалила указ, який забороняв колишнім очільникам і активним учасникам українського націоналістичного підпілля повертатися в західні області України. Це було одним із методів радянської влади контролювати націоналістичний рух у країні.
1956 — Жан-Поль Сартр проти вступу радянських військ до Угорщини: французький філософ і письменник Жан-Поль Сартр на знак протесту проти введення радянських військ до Угорщини вийшов із Французької комуністичної партії. Його жест став одним з багатьох протестів інтелектуальної еліти Заходу проти дій СРСР.
1961 — перейменування Сталіно на Донецьк: місто Сталіно, що було назване на честь Сталіна, отримало нову назву — Донецьк. Це рішення символізувало початок процесу десталінізації в Радянському Союзі.
1962 — перейменування Станіслава на Івано-Франківськ: місто Станіслав отримало назву Івано-Франківськ на честь українського письменника Івана Франка, а Станіславська область стала Івано-Франківською. Це стало частиною процесу зміцнення української культурної ідентичності в межах УРСР.
1976 — створення Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод: у Києві було засновано групу, яка ставила за мету дотримання прав людини в СРСР. Вона стала однією з найактивніших організацій правозахисного руху, яка звертала увагу світу на порушення прав людини в Україні.
1977 — Маніфест українського правозахисного руху: Українська Гельсінська Група опублікувала свій “Маніфест”, де заявила про свої права і закликала до дотримання Гельсінських угод. Це був один з перших документів, що відкрито закликав до прав людини в СРСР.
1989 — руйнування Берлінської стіни: почалося символічне падіння Берлінської стіни, що розділяла Східний і Західний Берлін. Це стало переломним моментом у закінченні холодної війни, об’єднанні Німеччини та поширенні демократичних свобод у Східній Європі.
1995 — прийняття Македонії та України до Ради Європи: Македонія і Україна офіційно стали членами Ради Європи, що символізувало їхнє прагнення до європейських демократичних цінностей та прав людини.
