2 листопада відзначається Міжнародний день припинення безкарності за злочини проти журналістів.
2 листопада 2000 року у лісі під Таращею, що на Київщині, було знайдено тіло вбитого українського журналіста Георгія Ґонґадзе.
Міжнародний день припинення безкарності за злочини проти журналістів
Це важливе свято, яке ООН заснувала у 2013 році після трагічного вбивства двох французьких журналістів у Малі. День присвячений захисту прав журналістів, які нерідко стають мішенями через їхню професійну діяльність, та боротьбі з безкарністю для тих, хто вчиняє злочини проти них.
Цікаві факти
За даними організації “Репортери без кордонів”, у країнах з високим рівнем конфліктів, наприклад, Сирія, Афганістан та Мексика, ризик для журналістів особливо великий. Часто тут працюють міжнародні кореспонденти, які висвітлюють події на місцях, і місцеві журналісти, що викривають злочини та корупцію.
За даними ЮНЕСКО, близько 87% убивств журналістів залишаються безкарними, і цей рівень майже не змінився за останнє десятиліття. Така ситуація вказує на системні проблеми в забезпеченні правосуддя для працівників медіа.
За останні десять років було вбито понад 1 000 журналістів, і це означає, що кожні чотири дні гине один репортер за свою роботу. Ця статистика робить професію журналіста однією з найнебезпечніших у світі.
Щороку ООН обирає тему для Міжнародного дня припинення безкарності за злочини проти журналістів, підкреслюючи різні аспекти захисту прав журналістів. У 2024 році акцент зроблено на необхідності системних змін у законодавствах різних країн для більшої підтримки свободи преси та незалежності журналістів.
У багатьох країнах цього дня проходять заходи, щоб ушанувати пам’ять журналістів, загиблих через виконання своїх обов’язків. Організації також використовують цей день, щоб нагадати урядам про їхню відповідальність у розслідуванні злочинів проти журналістів.
Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію 68/163, яка закликає держави-члени докладати більше зусиль для припинення безкарності за злочини проти журналістів. Це був важливий крок у зміцненні правового захисту журналістів на міжнародному рівні.
Цей день має важливе значення для захисту свободи слова та об’єднує зусилля людей і організацій у всьому світі для зменшення безкарності.
Історичні події в цей день
1833 — Заснування Київського університету. Цього дня в Києві було засновано Київський університет, який з часом став одним із провідних навчальних закладів України. Це освітнє та наукове осередок, який відіграв важливу роль у розвитку науки, культури і суспільного життя в Україні.
1848 — Весна народів у Львові. Під час революційних подій, відомих як «Весна народів», повсталі поляки у Львові, що вимагали демократичних змін і незалежності, зазнали поразки після обстрілу австрійською артилерією і змушені були капітулювати. Цей епізод став важливою частиною загальноєвропейських рухів за свободу і рівність.
1914 — Оголошення війни Османській імперії. Під час Першої світової війни Франція, Велика Британія і Росія оголосили війну Османській імперії, що призвело до залучення Туреччини у великий конфлікт. Це рішення мало далекосяжні наслідки для балансу сил у регіоні і вплинуло на майбутній розпад Османської імперії.
1920 — Перемога Уоррена Гардінга на президентських виборах у США. Республіканець Уоррен Гардінг здобув перемогу на виборах, обіцяючи “повернення до нормальності” після Першої світової війни. Його адміністрація сприяла розвитку економіки, проте згодом була пов’язана з кількома гучними корупційними скандалами.
1938 — Угорщина анексує південні райони Словаччини та Карпатської України. Угорщина розпочала окупацію південних територій Словаччини та частини Карпатської України, що призвело до політичної нестабільності в регіоні та напруги серед національних меншин.
1948 — Перемога Гаррі Трумена на президентських виборах у США. Демократ Гаррі Трумен несподівано переміг на виборах, всупереч прогнозам. Він запам’ятався своєю стратегією протидії радянській експансії, а також створенням програми соціальних реформ для американського суспільства.
1955 — Перший хіт-парад Billboard Hot 100. Вийшов перший список 100 найкращих пісень за версією журналу Billboard. Цей рейтинг став основним показником популярності музики у США та вплинув на розвиток музичної індустрії у світі.
1956 — Вихід Угорщини з Варшавського договору. Угорський уряд оголосив про вихід з Варшавського договору і звернувся до ООН за допомогою проти радянської агресії. Це стало одним із найважливіших епізодів угорського повстання, яке, однак, було жорстоко придушене радянськими військами.
1976 — Перемога Джиммі Картера на президентських виборах у США. Демократ Джиммі Картер переміг на виборах, обіцяючи боротися з економічною кризою і домагатися соціальної справедливості. Його зовнішня політика зосередилася на правах людини та дипломатії.
1999 – Передача Росією стратегічних бомбардувальників Україні. Україна відповідно до постанови урядів обох держав, почала передачу стратегічних бомбардувальників Росії в рахунок погашення боргу за газ. Перші літаки Ту-160 та Ту-95МС були перевезені до російського міста Енгельс, де їх включили до складу 37-ї повітряної армії стратегічного призначення Росії.
Загалом з України було передано 11 літаків, ешелон із 360 крилатими ракетами, а також аеродромне обладнання. Такий крок дозволив Україні зменшити свій борг перед Росією за постачання газу на 285 мільйонів доларів. Решта стратегічних бомбардувальників залишилися в Україні: деякі поповнили експозицію Полтавського музею авіації, інші були переобладнані в “екологічних розвідників” з базуванням у Миколаєві, а до жовтня 2001 року всі вони були ліквідовані.
Передбачалося, що цей крок з ліквідації військових літаків сприятиме забезпеченню миру для України.
2000 — Вбивство Георгія Ґонґадзе. У лісі під Таращею знайшли тіло українського журналіста Георгія Ґонґадзе, який зник у вересні того року. Це вбивство стало однією з найгучніших справ в історії незалежної України і викликало суспільний резонанс та масові протести.
2004 — Переобрання Джорджа Буша-молодшого. Президент США Джордж Буш-молодший переміг на виборах на другий термін, що дозволило йому продовжити свою політику, зокрема щодо “війни проти тероризму”.
Вбивство Георгія Ґонґадзе
2 листопада 2000 року у лісі під Таращею, що на Київщині, було знайдено тіло українського журналіста Георгія Ґонґадзе. Його жахлива загибель потрясла Україну й стала однією з найгучніших і найскандальніших справ в історії незалежної країни.
Ґонґадзе, який був засновником інтернет-видання “Українська правда” і активно висвітлював політичні зловживання, корупцію та злочини у владних колах, зник 16 вересня того ж року, коли ввечері повертався додому. Того вечора він залишив редакцію, але до місця проживання так і не дістався. Його зникнення одразу викликало занепокоєння серед журналістів, громадськості та родини, але влада, здавалося, не поспішала з розслідуванням.
Знайдене під Таращею тіло було без голови, що зробило ідентифікацію складнішою і викликало шок серед громадськості. Попри відсутність остаточного підтвердження, близькі та колеги одразу підозрювали, що це був Ґонґадзе, адже його сміливі розслідування зачіпали впливових осіб, і він отримував погрози ще до зникнення. Згодом за результатами аналізів ДНК підтвердили, що тіло дійсно належить журналісту.
Ця справа набула міжнародного розголосу після того, як в листопаді 2000 року колишній співробітник Служби безпеки України Микола Мельниченко оприлюднив записи, які, за його словами, зробив у кабінеті тодішнього президента Леоніда Кучми. На так званих “плівках Мельниченка” були зафіксовані розмови, які вказували на те, що вбивство Ґонґадзе могло бути санкціоноване владою. Сам президент Кучма, прем’єр-міністр та інші високопосадовці були запідозрені в причетності до цього злочину. Ці записи викликали потужну хвилю протестів, відому як “Україна без Кучми”, яка об’єднала тисячі людей на вулицях Києва та інших міст.
Масові протести, що охопили країну, вимагали справедливого розслідування і покарання винних. Справа Ґонґадзе стала символом боротьби проти безкарності у владних структурах та зловживань посадовців, а також стала відправною точкою для рухів, спрямованих на захист прав людини і свободи слова в Україні.
Тривалий час розслідування затягувалося, а офіційні версії влади викликали недовіру суспільства. Лише у 2005 році були засуджені три виконавці вбивства, але замовники залишалися на свободі, що тільки підсилювало підозри про політичне покриття. У 2011 році ще одного підозрюваного, колишнього генерала МВС Олексія Пукача, визнали винним у вбивстві Ґонґадзе та засудили до довічного ув’язнення. Проте навіть цей вирок не розвіяв усі сумніви, і багато хто вважав, що головні замовники залишилися невідомими і непокараними.
Вбивство Георгія Ґонґадзе стало одним з ключових моментів у новітній історії України, яке показало, наскільки високий рівень корупції та жорстокості може бути у владних структурах. Його смерть стала символом боротьби за свободу слова, правду і справедливість, а також заклала фундамент для майбутніх протестних рухів, таких як Помаранчева революція та Революція гідності, які значною мірою ґрунтувалися на боротьбі проти корупції та за громадські права.
Хто народився 2 листопада
69 до н. е. — Клеопатра. Остання цариця Єгипту, знаменита своєю політичною мудрістю та романтичними зв’язками з Юлієм Цезарем і Марком Антонієм. Її правління стало кінцем єгипетських фараонів.
1470 — Едуард V. Король Англії, відомий як один з “Принців у Тауері”, доля якого залишилася загадкою в історії через його таємниче зникнення.
1699 — Жан Батист Сімеон Шарден. Видатний французький художник, який спеціалізувався на жанровому живописі і натюрмортах, відзначений за свою майстерність передачі простих людських моментів.
1755 — Марія-Антуанетта. Французька королева, символ епохи перед Французькою революцією, яка трагічно завершила своє життя на гільйотині у 1793 році.
1795 — Джеймс Нокс Полк. 11-й президент США, який розширив територію країни за рахунок приєднання Техасу, Каліфорнії та Орегону, зміцнивши позиції США на заході.
1815 — Джордж Буль. Британський математик, який створив основи формальної логіки, що згодом стали важливими для розвитку комп’ютерних наук.
1865 — Воррен Гардінг. 29-й президент США, який сприяв економічному зростанню після Першої світової війни, але його президентство було затьмарене скандалами.
1902 — Сергій Лебедєв. Видатний український математик і електротехнік, який стояв біля витоків створення перших радянських комп’ютерів.
1911 — Одіссеас Елітіс. Грецький поет, лауреат Нобелівської премії з літератури, відомий своїми творами про красу природи та свободу.
