Діти війни

Абітурієнтам з ТОТ доведеться залишити окуповану територію для участі в мультипредметному тест

У 2025 році в Україні знову стартує національний мультипредметний тест — головний інструмент вступу до закладів вищої освіти. Однак діти з тимчасово окупованих територій стикаються з особливими труднощами, коли йдеться про вступ до українських вишів. У звичайні роки вступна кампанія є передбачуваним процесом — зареєструвався, склав іспити, отримав результати. Для учнів з ТОТ усе інакше: доступ до шкільної освіти обмежений, навчальні програми — спотворені або замінені окупаційними, зв’язок із державними інституціями — уривчастий або взагалі відсутній. Але навіть якщо учень навчається дистанційно в українській школі та має мотивацію вступати до українського вишу, головна проблема залишається — фізична неможливість скласти мультипредметний тест у межах окупованої території.

Офіційна позиція: без виїзду з ТОТ участь у тестуванні неможлива

Як повідомила генеральна директорка Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко в телеефірі, учні з ТОТ не зможуть складати національний мультипредметний тест (НМТ) за місцем проживання. Всі зони, де тривають активні бойові дії або території залишаються під окупацією Росії, виключені з переліку безпечних. Причиною є надто високі безпекові ризики. Організувати тестування на цих територіях «принципово неможливо», наголосила вона.

Таким чином, всім абітурієнтам, які перебувають на окупованих територіях, довелося реєструватися онлайн і самостійно обирати населений пункт на підконтрольній території України, де вони проходитимуть оцінювання. Це означає: щоб мати шанс вступити до вишу, молодим людям доведеться виїжджати з небезпечних регіонів. Це реальна умова для допуску до участі у тестуванні.

Альтернативні шляхи: держава пропонує, але вони не для всіх

Водночас Вакуленко підкреслила, що для абітурієнтів з ТОТ передбачені альтернативні механізми вступу до закладів вищої, фахової передвищої та професійно-технічної освіти. Вони прописані в окремому Порядку прийому, який розроблений для мешканців регіонів, де неможливо забезпечити виконання українських стандартів освіти або гарантувати стабільний освітній процес.

ПОДИВІТЬСЯ ЩЕ:  За межами фронту: як українські діти стають жертвами насильства у власних сім’ях

Однак на практиці такі «альтернативи» часто стають малодоступними для тих, хто живе в інформаційній ізоляції, під тиском окупаційної адміністрації або в умовах фізичної небезпеки. Для багатьох школярів єдиним реальним способом вступу залишається саме НМТ. І щоб скласти його, потрібно ризикнути, вийти зі свого села або міста, подолати десятки, а іноді й сотні кілометрів — лише заради трьох годин оцінювання.

За даними Українського центру оцінювання якості освіти, цього року понад 300 тисяч вступників успішно зареєструвалися для участі в тестуванні. Реєстрація тривала з 6 березня по 3 квітня. НМТ передбачає обов’язкове тестування з української мови, історії України та математики, а також одного предмета на вибір: іноземної мови, фізики, хімії, біології, географії або української літератури.

Для більшості учнів цей процес проходить у звичних умовах — навіть попри війну, в безпечних містах діють навчальні заклади, працюють школи, функціонує інфраструктура. Але для дитини, яка живе в тимчасово окупованому місті або селі, складання тесту означає складний логістичний маршрут, часто — у супроводі страху, без підтримки, з великою кількістю невизначеності.

Тестування стає не просто етапом освітнього шляху, а бар’єром, що вимагає окремого зусилля і ресурсів. При цьому кожен випадок — індивідуальний. Комусь пощастить виїхати, комусь — ні. Хтось зможе знайти інформацію і оформити документи, а хтось втратить цю можливість через технічні або організаційні причини. І все це відбувається на тлі війни, руйнувань, нестачі ресурсів і психологічного виснаження.

Попри формальну наявність альтернативних механізмів, саме виїзд на підконтрольну територію часто залишається єдиним способом пройти НМТ. Це об’єктивна умова, яку не може змінити жодна редакція порядку вступу. Але вона потребує окремого визнання з боку держави — через створення спеціальних логістичних маршрутів, підтримку, інформаційний супровід і роботу з громадами. Поки цього немає, питання вступу для дітей з ТОТ залишається невирішеним до кінця.

ПОДИВІТЬСЯ ЩЕ:  Освіта під землею: у Харкові відкрили четверту підземну школу 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі статті

Кнопка "Повернутися до початку