До 2030 року Україна планує реалізувати амбітне завдання – увійти до трійки світових лідерів за рівнем розвитку та впровадження штучного інтелекту. Цю мету неодноразово озвучували в Мінцифри, і вже зараз вона набуває конкретних обрисів: формуються стратегічні проєкти, залучаються ресурси та спеціалісти, а ринок штучного інтелекту поступово перетворюється на один з ключових напрямів інноваційного розвитку країни.
Сьогодні в Україні працюють понад 240 AI‑компаній, і близько 6 тисяч фахівців щодня розширюють межі можливого, створюючи контент, сервіси та продукти на базі ШІ. За даними Digital State UA, в Україні працюють 40–50 українських і міжнародних венчурних фондів та акселераторів, які інвестують в AI-стартапи. Також функціонує понад 30 лабораторій штучного інтелекту від найбільших IT-компаній та університетів
Інвестиції у 2025 році досягли 526 млн доларів, що свідчить не лише про стрімке зростання індустрії, а й про довіру до її потенціалу: український AI вже перестає бути захмарною перспективою майбутнього і стає відчутною реальністю сьогодення.
AI‑інфраструктура та AI Factory
З серпня минулого року Мінцифри активно працює над створенням AI Factory – Суверенної фабрики штучного інтелекту. Цей проєкт покликаний сформувати національну інфраструктуру для державних AI‑сервісів, яка охоплюватиме ключові сфери: оборону, медицину та наукові дослідження.
За словами очільника міністерства Михайла Федорова, власна інфраструктура дозволить не лише швидко обробляти запити в державних системах, а й зберігати дані всередині країни. Це і є основа AI‑суверенітету України – здатності країни самостійно запускати та контролювати AI‑сервіси без залежності від іноземних платформ, забезпечуючи безпеку та конфіденційність для громадян, сил оборони та державних органів.
Проєкт передбачає використання потужних GPU‑серверів та дата-центрів, платформ для обробки великих обсягів даних, інтеграцію локальних і хмарних рішень, а також систему кіберзахисту державних даних.
Практична цінність AI Factory проявиться у таких напрямках:
-Оборона: розпізнавання образів, автоматизація аналітики розвідданих, прогнозування ризиків;
-Медицина: підтримка лікарів через автоматизовану діагностику, обробку медичних зображень, оптимізацію роботи лікарень;
-Наука та дослідження: моделювання клімату, біоінформатика, аналіз великих масивів даних для державних і комерційних проєктів.
AI Factory також передбачає широке залучення партнерів: державних установ, українських і міжнародних AI‑компаній, наукових лабораторій університетів. Передбачається, що проєкт забезпечить інтеграцію освіти, науки та індустрії, що підвищить якість розробок і відкриє нові можливості для стартапів.
Реалізація AI Factory обіцяє відчутно прискорити запуск державних AI‑сервісів, одночасно зміцнюючи безпеку та суверенітет обробки даних в Україні. Проєкт відкриває нові можливості для створення робочих місць і стимулює розвиток інноваційної екосистеми, готуючи висококваліфікованих фахівців як для державного сектору, так і для приватного бізнесу. AI Factory – це, безумовно, технологічна інвестиція. Але це також стратегічний крок, який дозволить Україні вийти на світову AI‑сцену і забезпечити громадянам сучасні, безпечні та ефективні цифрові сервіси.
Українські AI‑фахівці
Сьогодні в Україні працює близько 6 100 спеціалістів у сфері штучного інтелекту. Галузь, безумовно, є молодим і динамічним середовищем. Половина фахівців мають понад три роки досвіду, а майже третина – більше п’яти. Молодь домінує: 62% працівників ще не досягли 30 років, а 40% розпочали кар’єру безпосередньо у сфері AI, відразу обравши її як своє професійне покликання.
Освітній бекграунд різниться: 53% спеціалістів мають профільну університетську підготовку, тобто отримали освіту на програмах, орієнтованих на штучний інтелект, машинне навчання та суміжні технології. Решта 47% освоїли професію самостійно, через онлайн‑курси та практичну самоосвіту, користуючись міжнародними платформами та навчальними ресурсами. Цікаво, що кожен третій фахівець прийшов у AI із ролі розробника програмного забезпечення, тобто як людина, котра раніше працювала у веб‑розробці, бекенді, мобільних або інших ІТ‑проєктах, а згодом опанувала машинне навчання та створення AI‑рішень. Сьогодні такі спеціалісти часто поєднують декілька технічних напрямів одночасно, працюючи над аналітикою, програмуванням і дослідженнями.
Таким чином, український AI‑сектор поєднує офіційні академічні знання і практичні навички самоосвіти, створюючи унікальну динамічну екосистему фахівців, готових до викликів як державного, так і приватного сектору.
Де працюють AI‑фахівці
Найчастіше українські AI‑фахівці працюють у продуктових ІТ‑компаніях – тут зайнято близько 41% спеціалістів. Ще 13% використовують штучний інтелект у бізнесах поза ІТ‑сферою: від аграрного сектору до фінансів і телекомунікацій, переважно у великих корпораціях. Держсектор поки що невеликий – лише 2% фахівців, але попит на AI тут активно зростає. Окрему нішу займають проєкти для оборони: 17% спеціалістів працювали над рішеннями у Defense Tech, створюючи технології для безпеки країни.
Міжнародна мобільність теж висока: близько 20% українських AI‑спеціалістів працюють за кордоном, відкриваючи світові нові горизонти для українського AI і підвищуючи його глобальну впізнаваність.
Розвиток профільної AI‑освіти в Україні
Освіта фахівців зі штучного інтелекту в Україні стрімко розвивається і стає опертям для формування повноцінної AI‑екосистеми. Станом на 2023–2024 роки у 42 університетах відкрито понад 100 програм, пов’язаних із ШІ, машинним навчанням та аналізом даних, охоплюючи бакалаврат, магістратуру та спеціалізації у межах ІТ‑спеціальностей.
Окремі університети пропонують спеціальні програми зі штучного інтелекту. Наприклад, магістерську освітню програму “Штучний інтелект” у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.
Ми поцікавилися змістом освітньої програми зі штучного інтелекту і з’ясували, що здобувачі освіти опановують ключові дисципліни, які готують їх до роботи саме у сфері AI. Серед них – “Сучасні архітектури глибокого навчання”, “Принципи та методи штучного інтелекту”, “Машинне навчання”, “Імовірнісне машинне навчання”, “Розпізнавання образів”, “Робототехніка”, “Технології аналізу та візуалізації даних”, “Проєктування та супровід баз даних та знань”, а також практика, яка дозволяє закріпити отримані знання на реальних проєктах.
Такий набір дисциплін забезпечує комбінацію фундаментальної теорії та практичних навичок, необхідних для роботи у продуктових AI-компаніях, корпоративних проєктах та Defense Tech.
АІ-освіту здобувають також на курсах із машинного навчання, Data Science та AI в інших провідних технічних і класичних університетах. Частина університетів активно співпрацює з індустрією та галузевими спільнотами, що дозволяє інтегрувати реальні кейси та сучасні технології у навчальний процес. Наприклад, кафедра систем штучного інтелекту Львівської політехніки працює у партнерстві з українською AI‑спільнотою AI HOUSE.
Онлайн та гібридні програми також доповнюють класичну університетську освіту. Перша в Україні онлайн‑магістратура з AI та ML дає студентам можливість отримати європейський диплом і практичні навички.
Виклики та перспективи українського AI
Українська AI-екосистема зростає швидко, але її розвиток не обходиться без складнощів. Один із головних бар’єрів – доступ до якісних даних. Саме дані є “паливом” для штучного інтелекту, однак у таких сферах, як агро, медицина чи оборона, вони часто залишаються закритими, фрагментованими або технічно складними для обробки. У результаті потенціал AI у стратегічних галузях реалізується повільніше, ніж міг би.
Ще один виклик – оновлення підходів до підготовки кадрів. Сучасному ринку вже недостатньо лише сильних програмістів. Потрібні фахівці, які вміють мислити системно, працювати в команді, презентувати ідеї та перетворювати технології на прикладні рішення для бізнесу й держави. Саме поєднання технічної експертизи з креативністю та комунікаційними навичками визначатиме конкурентоспроможність українських AI-команд.
Важливою залишається і комерціалізація наукових розробок. Україна має потужну наукову школу, однак без достатньої підтримки досліджень та стимулів для вчених частина інновацій ризикує залишитися в академічному середовищі. Посилення співпраці між університетами, лабораторіями та бізнесом могло б стати каталізатором для створення нових продуктів і стартапів.
На розвиток галузі впливає і повномасштабна війна: обмеження інвестиційних ресурсів та міграція частини талановитих спеціалістів створюють додатковий тиск на ринок. Водночас саме в умовах війни активно розвиваються рішення у сфері Defense Tech, що формують нові компетенції та технологічні прориви.
Конкуренція між компаніями посилюється – за інфраструктуру, інвестиції, якісні дані й таланти. Паралельно зростає потреба в чітких правилах гри: етичні стандарти та зрозуміле регулювання використання AI стають не менш важливими, ніж самі технології.
Попри всі виклики, український AI-сектор демонструє здатність адаптуватися й розвиватися. І саме подолання цих бар’єрів може перетворити нинішні труднощі на точки зростання.
