Археологи розшифрували ім’я жінки-правительки, яка керувала стародавнім містом мая Коба у VI столітті нашої ери. Це відкриття, зроблене завдяки розшифруванню нових ієрогліфічних написів, розкриває нові аспекти політичної та релігійної організації одного з найважливіших центрів цивілізації мая на півострові Юкатан. Про це повідомляє Heritage Daily.
Дослідники з Національного інституту антропології та історії Мексики (INAH) виявили написи на пам’ятнику, відомому як “Наріжний камінь”. Артефакт був знайдений у 2024 році біля водойми в групі Нохоч-Муль — районі, де розташована найвища піраміда Коби.
Команда під керівництвом Девіда Стюарта з Техаського університету в Остіні та Октавіо Еспарзи Ольгіна з Національного автономного університету Мексики (UNAM) ідентифікувала постать, зображену на пам’ятнику, як Ікс Чак Чін, підтвердивши, що саме вона була правителькою, згадуваною на інших монументах цього міста.
Розшифрований текст містить серію дат і ритуальних описів, що фіксують важливі події з династичної історії Коби. Один із написів датований 9.6.15.6.9 за довгим літочисленням (12 травня 569 року н. е.) і стосується створення політичної посади під назвою “калумте” у місці Кевіцнал, що перекладається як “місце оленячої гори”.
Пам’ятник показує Ікс Чак Чін у центрі цієї події, визначаючи її як головну політичну постать. Додаткові написи, знайдені на панелі 7 і стелах 26 та 30, пов’язують її з архітектурними об’єктами, зокрема з майданчиком для гри в м’яч у групі D, і позначають завершення циклу катун 8 грудня 573 року н. е. Варіанти її імені, серед яких Ікс Чак Чін Йопаат, а також згадки про божество Кавііл, свідчать про її високий статус у правлячій династії Коби.
Науковці також звертають увагу, що в написах згадується її зв’язок із місцевими богами-захисниками, зокрема з Болоном Цакабом Аджавом, або “Володарем незліченних поколінь”, який у міфології мая асоціювався з походженням Коби.
Це відкриття поглиблює розуміння ролі жінок у політичному житті цивілізації мая та демонструє, як правителі Коби поєднували владу з релігійною символікою й природними образами. Крім того, воно підтверджує значення міста як одного з головних ритуально-адміністративних центрів того часу.
