Астрономи, використовуючи космічний телескоп Джеймса Вебба, провели нове дослідження атмосфери Сатурна і натрапили на несподівані результати. У верхніх шарах газового гіганта були виявлені незвичні структури, які, ймовірно, взаємопов’язані, але поки що залишаються незрозумілими. Отримані результати представив професор Том Сталлард з Університету Нортумбрії (Велика Британія) під час спільної конференції EPSC-DPS2025 у Гельсінкі, повідомляє Phys.
Головна увага вчених була зосереджена на вивченні інфрачервоного випромінювання позитивно зарядженої молекули водню H3+, яка відіграє ключову роль у хімічних процесах в атмосфері Сатурна та допомагає зрозуміти фізику його внутрішніх шарів.
Спостереження показали випромінювання H3+ в іоносфері планети на висоті близько 1100 км, а також метан у стратосфері приблизно на 600 км над умовною поверхнею. При цьому астрономи зафіксували в плазмі іоносфери кілька темних структур, схожих на намистини, які знаходилися всередині полярного сяйва. Вони залишалися стабільними протягом кількох годин і поступово зміщувалися.
Ще однією знахідкою стала форма, схожа на шестикутну зірку, що простягалася від північного полюса планети аж до екватора. Подібних утворень раніше не спостерігали ні на Сатурні, ні на будь-якій іншій планеті Сонячної системи.
Обидва типи структур розташовуються в одній області атмосфери, проте на різних висотах. На думку дослідників, темні «намистини» можуть виникати через складну взаємодію між магнітосферою Сатурна та його атмосферою, що обертається, що своєю чергою дає нове розуміння процесів формування полярних сяйв. Наявність же зіркоподібної структури свідчить про невідомі раніше процеси в стратосфері, які, ймовірно, пов’язані з хвилеподібними рухами у глибших шарах атмосфери планети.
