З початку повномасштабної війни питання військового обліку набуло нової гостроти, воно стосується не лише чоловіків призовного віку, а й ширшого кола — батьків, які переживають за долю своїх синів, часто ще неповнолітніх. Відчуття невизначеності, відсутність чітких правил і постійні зміни в законодавстві створюють додаткову напругу в суспільстві. У такому емоційно зарядженому контексті в Україні нещодавно почала діяти оновлена автоматизована система військового обліку під назвою «Оберіг». Її запуск докорінно змінює механізм постановки на облік для юнаків від 17 до 25 років, переводячи процес у площину автоматичного включення до військових реєстрів.
Як працює система «Оберіг» і що вона змінює
За офіційною інформацією, автоматизована система військового обліку «Оберіг» інтегрована з низкою державних реєстрів — передусім з базою Державної міграційної служби, реєстром актів цивільного стану та іншими ключовими джерелами даних. Саме завдяки цій інтеграції система отримує повну інформацію про громадян, включаючи дату народження, громадянство, місце проживання, шлюбний і сімейний статус, а також інші параметри, що впливають на їхню військово-облікову приналежність.
Тепер юнаки віком від 17 до 25 років автоматично потрапляють до реєстру військовозобов’язаних без потреби особистого звернення до Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК). Це стосується всіх громадян, дані про яких містяться в реєстрах, незалежно від того, чи мають вони бажання чи можливість особисто з’явитися до військкомату.
Відомості, що потрапляють до системи, не потребують додаткового підтвердження з боку громадянина. Йдеться не лише про сам факт наявності особи у віковій категорії 17–25 років, а й про автоматичне формування електронної військово-облікової справи. Це означає, що держава не просто збирає загальні дані, а формує повноцінний профіль кожного юнака, придатного до обліку, без його участі.
Причини впровадження автоматизації
Запровадження системи «Оберіг» обґрунтовується низкою адміністративних і технічних причин, які, з погляду державних органів, покликані зробити процес ефективнішим і менш обтяжливим. Раніше персонал ТЦК мав виконувати ручну обробку великої кількості документів, перевіряти наявність підстав для обліку, уточнювати особисті дані та стежити за актуальністю відомостей. Все це забирало багато часу, створювало черги, сприяло помилкам і породжувало бюрократичні непорозуміння.
Система «Оберіг» усуває ці труднощі завдяки автоматичному збору інформації. Вона дозволяє регулярно оновлювати відомості — наприклад, при зміні місця проживання або змінах у сімейному стані. Крім того, створюється цілісна картина обліку по всій країні, а не лише в межах окремих територіальних центрів. Це забезпечує централізацію, підвищує точність даних і дозволяє оперативно планувати обсяги мобілізаційної підготовки.
Юридичне підґрунтя нововведення також важливе: держава має право вести облік громадян, придатних до військової служби, й у межах чинного законодавства реалізує це не лише через фізичні дії, а й через цифрові інструменти.
Роль віку: чому саме 17–25
Численні звернення від родин, особливо тих, де синам щойно виповнилося 17 років, свідчать про тривогу. Батьки запитують: навіщо ставити на облік неповнолітніх? Чи означає це негайне вручення повістки?
Згідно з чинним законом, первинна постановка на облік дійсно передбачена з 17 років. Це ще не призов, не мобілізація й не відправка до армії, а лише технічний процес внесення до облікової бази. Проте автоматизація цього кроку стала джерелом хвилювання, адже тепер цей облік відбувається без участі сім’ї, а також звичного виклику до ТЦК для проходження комісії чи медогляду.
Для юнаків віком до 25 років, які ще не були внесені до обліку, зміни означають неминуче включення до бази. Таким чином, уся категорія чоловіків, які раніше могли не з’явитися до військкомату з різних причин — зокрема через навчання, проживання за кордоном або відсутність повідомлення, — тепер охоплюється автоматично.
Наслідки для сімей
Батьки, які раніше планували поступово готувати сина до контакту з військовою системою, уникаючи стресу, чекаючи повноліття, радячись з медиками чи юристами, тепер опиняються перед фактом, що облік уже відкрито. У багатьох випадках вони не знають, у який момент саме це сталося і які відомості вже передані до системи.
Особливу тривогу викликає те, що в окремих громадах місцева влада або ТЦК не надають чітких роз’яснень щодо алгоритму подальших дій. Чи має сім’я отримати повідомлення? Чи потрібно щось підтверджувати? Як діяти, якщо син навчається за кордоном? Ці питання для багатьох залишаються відкритими, і саме брак інформації є головним фактором зростання соціального напруження.
Також варто звернути увагу на юридичну сторону: від моменту включення до обліку громадянин має низку обов’язків, зокрема, оновлювати дані, з’являтися на виклик тощо. У разі недотримання можуть бути накладені штрафи. Тому родинам потрібно не лише знати про факт автоматичної реєстрації, а й вчасно відстежити, як і коли ця інформація стала актуальною.
Іншим важливим аспектом є конфіденційність і точність інформації. Автоматизовані системи схильні до помилок, особливо якщо інтеграція з реєстрами відбувається без можливості громадянина перевірити або виправити дані. Випадки дублювання записів, неточностей у датах народження чи місці проживання вже зафіксовані в інших реєстрах, тож цілком можливо, що аналогічні проблеми виникатимуть і тут.
Тому фахівці радять юнакам і їхнім батькам перевірити свій статус у системі — за допомогою електронного кабінету призовника, або звернувшись до ТЦК. Поки що немає публічного онлайн-інструменту для самостійної перевірки включення до «Оберігу», але його впровадження обговорюється.
Запровадження автоматичного військового обліку є технологічним кроком, який дозволяє державі краще управляти ресурсами й уникати хаосу. Проте цей процес торкається чутливої сфери — сімейних доль, безпеки дітей, психологічного стану родин у час війни. І тому будь-які нововведення повинні супроводжуватися публічними роз’ясненнями, чіткою комунікацією й доступом до інформації для кожного громадянина.
Батьки, які переживають за своїх синів, мають право знати: що означає «стати на облік», що чекає далі, як себе захистити у випадку помилок або неузгодженостей. І саме на ці запити держава має відповідати не технічними релізами, а людською мовою — щоб перетворити тривогу на поінформованість, а незнання — на свідоме ставлення до нового обов’язку.
