Світ кластеризується, і два великих кластери – країни Заходу та Китай – жорстко конкурують за ринки видобутку сировини. США та ЄС намагаються зменшити свою залежність від Китаю у галузі критично важливих мінералів, що призводить до посилення конкуренції за доступ до цих ресурсів
Ця конкуренція передбачає інвестиції в нові об’єкти видобутку та переробки мінералів, а також створення стратегічних партнерств з країнами, багатими на ці ресурси. Наприклад, Центральна Азія стала справжнім ельдорадо в цій боротьбі через її запаси рідкоземельних елементів та інших важливих мінералів.
Зростаючий попит на ресурси, необхідні для підтримки енергетичного переходу – мейнстріму цивілізованого світу, – призведе до формування прибуткового та більш стабільного ринку. В цьому контексті трендовою подією обіцяє стати оприлюднення Minerals Security Partnership, коаліції 14 країн і Єврокомісії нової фінансової мережі, що відбудеться в Нью-Йорку в понеділок.
Financial Times повідомила, що ця ініціатива покликана посилити міжнародне співробітництво і фінансово підтримати масштабний нікелевий проєкт в Танзанії, який підтримує гірничодобувна компанія BHP. Це одна з найбільших у світі гірничодобувних компаній, що видобуває та переробляє корисні копалини: залізну руду, мідь, нікель, вугілля та ін.
Для чого створено Minerals Security Partnership
MSP – міжнародна ініціатива, що об’єднує 14 країн та ЄС для сприяння інвестиціям у розвиток ланцюгів постачання критично важливих мінералів, необхідних для технологій чистої енергії.
До складу MSP входять Австралія, Канада, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Індія, Італія, Японія, Норвегія, Південна Корея, Швеція, Великобританія, США та ЄС. Міжнародна ініціатива підтримує проекти, що відповідають високим стандартам екологічного, соціального та корпоративного управління.
Західні країни делегують своїм агенціям з фінансування розвитку та експортного кредитування співпрацю з приватною промисловістю для підтримки важливих проектів у галузі корисних копалин. Ця активність покликана нівелювати контроль Китаю над сектором, важливим для високотехнологічних галузей.
Окрім великого нікелевого проекту в Танзанії, серед ініціатив, що вже отримали підтримку урядів країн-партнерів, до MSP входять програми, пов’язані з видобутком та переробкою літію, кобальту, марганцю, графіту, рідкоземельних елементів та міді. Ці плани охоплюють повний ланцюг створення вартості, від видобутку та переробки до вторинного відновлення та переробки.
Планується, що представники BlackRock, Goldman Sachs, Citigroup, Rio Tinto та Anglo American спробують залучити приватних інвесторів і майнерів до інвестицій у цей сектор. MSP оцінює 30 важливих проектів з видобутку корисних копалин, після чого західні уряди хочуть отримати сировину, необхідну для виробництва електромобілів, передової зброї та ін.
Приватні інвестори вірять, що різке зростання попиту на сировину, необхідне для стимулювання енергетичного переходу, створить прибутковий і більш стабільний ринок. Але для цього необхідна подальша підтримка та державно-приватна співпраця, щоб отримати більший обсяг капіталу.
Боротьба за видобуток економічно важливого металу в Танзанії
Міжнародна фінансова корпорація розвитку США публікує лист про Цікавість щодо надання боргового фінансування гірничодобувному проекту в Танзанії, який ослабить контроль Китаю та Індонезії над поставками нікелю, основного компонента для виробництва акумуляторів. Нікелевий проект Kabanga розробляє компанію Lifezone Metals, розташовану на острові Мен, 17% акцій якої належить BHP.
Цей проект є викликом китайським інвестиціям в Індонезію, які змінили ринок нікелю, перетворивши країну Південно-Східної Азії на монополію з 55% світовою часткою виробництва, також з 16% у 2017 році.
Чому нікель є критично важливим для Європейського Союзу
Очікується, що в контексті енергетичного переходу нікель зменшить залежність єврозони від викопного палива та оптимізує її перехід до відновлюваних джерел енергії. Цей перехідний метал є ключовим компонентом у виробництві літій-іонних акумуляторів, які використовують в електромобілях та системах зберігання енергії.
Адже цей метал дозволяє акумуляторам зберегти більше енергії на одиницю ваги, що збільшує запас ходу електромобіля. Крім того, акумулятори з високим вмістом нікелю мають довший термін служби, що робить їх більш економічно вигідними в довгостроковій перспективі. Використання цього хімічного елементу зменшує залежність від кобальту, який є дорожчим і менш доступним. Нікель-кобальто-марганцеві та нікель-кобальт-алюмінієві акумулятори забезпечують стабільну роботу та високу безпеку.
Нікель використовується у виробництві нержавіючої сталі та інших сплавів для аерокосмічної, оборонної та інших високотехнологічних галузей.
Контроль над постачанням нікелю зменшити залежність ЄС від імпорту з Китаю або інших країн, які можуть використовувати свої ресурси як політичний інструмент.
Взаємовідносини США і Китаю: око за око
“Те, що Китай робить, це слідування інструкції монополіста, щоб витіснити конкуренцію», – прокоментував заступник держсекретаря США з питань економічного зростання, який звинуватив Пекін у «перевиробництві та хижацькому ціноутворенні”, щоб зберегти контроль над глобальними поставками найважливіших корисних копалин. “Ми розуміємо, що не можемо вирішити цю проблему з якоюсь окремою країною, разом ми сильніші”, – сказав він в інтерв’ю.
Відомо, що обидві наддержави втягнулися в торговельну війну “око за око”, в якій Вашингтон обмежив експорт напівпровідників, електрокарів, сонячних батарей та інших передових технологій “made in China”. Китай за відповіддю у кишеню не поліз, обмеживши у відповідь експорт деяких мінералів. Зокрема сурми – маловідомого металу, що використовується в бронебійних боєприпасах і прицілах нічного бачення.
В цілому, китайські компанії контролюють 9\10 світових потужностей з перероблення рідкоземельних металів і більшу частину потужностей з перероблення кобальту, нікелю та літію, які використовуються для виробництва акумуляторів для електромобілів.
Варто зазначити, що Піднебесна випередила Захід у критично важливих проєктах з видобутку корисних копалин завдяки субсидіям, легшому доступу до фінансування, кращим технологіям перероблення, нижчим витратам і толерантності до більш м’яких екологічних стандартів. Але, ймовірно, колективний Захід зможе протиставити цьому свої конкурентні переваги у галузі.
Тетяна Морараш
