Після років стрімкої цифровізації Європа вперше готується до сценарію, в якому платіжна система може просто зникнути – разом зі світлом або зв’язком. У Швеції – одній із найбільш безготівкових економік світу – влада закликає громадян зберігати готівку на випадок надзвичайних ситуацій і планує зобов’язати бізнес приймати банкноти.
На перший погляд це виглядає як крок назад, але насправді йдеться про інше: система оцінюється за здатністю працювати під час кризи, – як інфраструктура національної безпеки, а не лише за зручністю, а як елемент національної безпеки, який має працювати навіть у разі війни, кібератак чи енергетичних збоїв.
Масштаб цього розвороту стає зрозумілим лише через цифри. Швеція – крайній випадок цифровізації: лише близько 5% покупок здійснюються готівкою, тоді як ще п’ятнадцять років тому – близько 40%.
Якщо врахувати всі карткові інструменти, їхня частка сягає приблизно 92% офлайн-платежів, а мобільний сервіс Swish використовують 91% населення. Для порівняння, у єврозоні готівка досі становить 52% платежів у точках продажу. Це означає, що Швеція вже живе в іншій реальності – і першою стикається з її ризиками.
Саме тому держава втручається: не лише рекомендує тримати готівку, а й змушує бізнес приймати її. Йдеться не лише про рекомендації тримати приблизно 1000 крон готівкою на дорослого, а й про законодавчі ініціативи, які зобов’яжуть продуктові магазини й аптеки приймати банкноти. Паралельно держава вимагає від банків підтримувати інфраструктуру внесення та обігу готівки. Це вже не поведінка ринку, а спроба зберегти резервний платіжний контур, який ринок сам би знищив.
Світ, у якому платіж може зникнути
Це не перестрахування, а реакція на нову вразливість: система залежить від електрики, інтернету і кіберзахисту одночасно – і падає разом із ними.
Цифрові платежі не зникають, але стають нестабільними саме тоді, коли вони потрібні найбільше. Торік BankID і Swish пережили серію розподілених атак типу відмови в обслуговуванні, які тимчасово обмежували доступ до платежів. Збої також фіксувалися у банках ICA Banken, Skandiabanken та інших, що впливало на можливість здійснювати транзакції. У цифровій економіці це означає, що навіть локальний інцидент може масштабуватися до рівня всієї системи.
Енергетичний фактор додає ще один шар вразливості. Шведська агенція цивільного захисту попереджає, що під час відключення електрики не працюють ані банкомати, ані карткові термінали, тому домогосподарства мають мати готівку щонайменше на тиждень базових витрат. Це означає, що проблема вже не в незручності, а в доступі до їжі, ліків і пального.
Війна в Європі остаточно змінила оптику. У шведській оборонній стратегії на 2025–2030 роки закладено сценарій, в якому країна має витримувати масштабні порушення функціонування суспільства щонайменше три місяці. На цьому тлі платіжна система перестає бути нейтральною інфраструктурою і стає частиною концепції total defence, де кожен елемент економіки оцінюється з точки зору його стійкості під час кризи.
Гроші як частина оборони
У цій новій логіці гроші – це не про фінанси, а про доступ до життя. Якщо неможливо оплатити їжу або паливо, це вже соціальна криза. Саме тому Швеція паралельно розвиває альтернативні сценарії.
Riksbank вимагає, щоб до 1 липня запрацювали офлайн-карткові платежі для базових покупок. Це означає, що картка має працювати навіть без інтернету. Аналогічну логіку закладає Європейський центробанк у проєкті цифрового євро, де передбачено офлайн-функціональність для надзвичайних ситуацій.
Фінансова система змінюється від єдиного цифрового контуру до багаторівневої моделі, де інструменти страхують один одного. Готівка, картки, мобільні платежі та нові цифрові валюти центробанків мають працювати як взаємні запобіжники.
Європа більше не довіряє лише ринку
Це вже загальноєвропейський тренд, а не шведський виняток. Так, норвезький центробанк заявляє, що готівка потрібна як резерв на випадок збою електронних систем, а банки зобов’язані забезпечувати її доступність. Зі свого боку, нідерландський регулятор рекомендує домогосподарствам мати запас готівки на 72 години, посилаючись на геополітичні ризики. У Німеччині ще під час енергетичної кризи 2022 року влада готувала резерви готівки на випадок блекаутів.
На рівні Євросоюзу ця логіка вже закріплюється нормативно. Європейський центробанк наполягає, що готівка має залишатися законним платіжним засобом і прийматися повсюдно, а нові ініціативи щодо цифрового євро передбачають його співіснування з фізичними грошима. У Preparedness Union Strategy Єврокомісія навіть рекомендує громадянам мати готівку поряд із запасами води та їжі.
Це означає, що Європа більше не покладається на саморегуляцію ринку. Там, де ринок скорочує витрати і витісняє готівку, держава починає втручатися, щоб зберегти резервний контур.
Ефективність більше не головне
Упродовж останніх десятиліть відмова від готівки виглядала логічною. Цифрові платежі дешевші, швидші і краще інтегруються в сучасну економіку. Але разом із цією ефективністю зник ще один важливий елемент – автономність. Готівка не потребує електрики, інтернету чи банківської інфраструктури. Саме ця властивість тепер повертає її у центр політичної дискусії.
Європа фактично визнає: чим ефективніша система, тим вона крихкіша. У цифровій економіці один збій може паралізувати все, тому поряд із швидкістю з’являється потреба в резерві.
Це вже відображається у стратегічних рішеннях. Більшість світових центробанків працюють над цифровими валютами, але не як заміною готівки, а як доповненням до неї. За даними Банку міжнародних розрахунків, понад 90% центробанків досліджують або тестують CBDC. У ЄС цифровий євро розглядається як спосіб зберегти публічні гроші в цифровій економіці, а не витіснити банкноти.
Україна як реальний сценарій
Україна вже прожила те, до чого Європа лише готується. Це не приклад, а досвід. Після ударів по енергетичній інфраструктурі восени 2022 року країна опинилася в умовах масштабних блекаутів. Безготівкові платежі не зникли, але їхня стабільність трималася на резервній інфраструктурі.
Нацбанк розгорнув мережу Power Banking: тисячі відділень із генераторами, зв’язком і доступом до готівки. Паралельно банки створювали додаткові запаси готівки, щоб система не зламалася під навантаженням.
Навіть короткі збої показували межу цифрової моделі, коли у критичні моменти бізнес повертався до готівки. Це головний урок вітчизняного досвіду: цифрова економіка працює в кризі лише тоді, коли поруч існує фізичний резерв.
Нова логіка: економіка, яка витримує удар
Отже, йдеться не про готівку як таку, а про зміну самої політичної логіки. Європа поступово переходить від моделі ефективності до моделі стійкості.
Ефективність не зникає, але втрачає статус абсолютного критерію. Платіжна система, як і енергетика чи логістика, тепер оцінюється за одним ключовим параметром: чи здатна вона працювати в кризі. Це означає дорожчі рішення, більше регулювання і меншу залежність від “ідеальних умов”.
Шведська історія важлива саме тому, що вона фіксує цей зсув. Це не повернення до минулого і не страх перед технологіями, а визнання нової реальності: майбутнє не буде безперервним.
І в цьому майбутньому найціннішою буде не система, яка працює найшвидше, а та, що не зупиняється, коли все інше вже зупинилося.
Тетяна Вікторова
