Богдан Драп’ятий розповів про проблеми евакуації населення, роботу поліцейського підрозділу “Білі янголи” та рятувальників ДСНС

Повномасштабна війна, розв’язана Росією проти України, змусила мільйони людей покинути свої домівки в пошуках безпечного місця для життя. Евакуація населення стала життєво необхідним заходом, проте не завжди цей процес відбувається легко. Багато українців, навіть під загрозою обстрілів і руйнувань, свідомо залишаються в небезпечних регіонах через страх перед невідомістю, небажання покидати рідний дім або через необхідність доглядати за літніми родичами. Для влади це створює додаткові труднощі, адже безпека громадян залишається пріоритетом, і в деяких випадках доводиться вдаватися до примусової евакуації.

Особливо гостро стоїть питання евакуації сімей із дітьми. Відповідно до норм міжнародного права та українського законодавства, держава зобов’язана забезпечити захист дітей, навіть якщо їхні батьки відмовляються залишати небезпечну територію. Саме тому було розроблено законодавчі ініціативи, які передбачають можливість примусового вивезення дітей із зони бойових дій за рішенням військових адміністрацій. Це непросте, але необхідне рішення, покликане зберегти життя найвразливіших категорій населення.

Заступник міністра внутрішніх справ України Богдан Драп’ятий заявив, що евакуація цивільного населення стала одним із головних державних пріоритетів. Протягом майже трьох років безперервно тривають заходи з вивезення людей із зон бойових дій. За офіційними даними, станом на початок січня 2025 року з небезпечних регіонів було евакуйовано приблизно три мільйони осіб, з яких 655 тисяч – діти, а понад 105 тисяч – люди з інвалідністю.

Драп’ятий наголосив, що у системі органів МВС евакуацію здійснюють спеціальні підрозділи Національної поліції «Білі янголи» та рятувальники ДСНС. Наразі працює 21 група «Білих янголів», до яких входять 124 поліцейські, а також 13 рятувально-евакуаційних груп ДСНС загальною чисельністю 140 осіб.

Як заявив посадовець, лише у 2024 році зусиллями МВС було евакуйовано близько 18 тисяч людей, серед яких майже 4 тисячі – діти. Окрім порятунку мирних жителів, підрозділи також доправляють гуманітарну допомогу, евакуюють тіла загиблих та навіть вивозять домашніх тварин, що є важливим гуманітарним аспектом.

Водночас Драп’ятий звернув увагу на проблеми, які потребують удосконалення законодавчого регулювання. Він наголосив, що евакуація дітей, людей похилого віку та осіб з інвалідністю часто затримується через відмову родичів, що ставить цих людей у безвихідне становище. Відомі випадки, коли зволікання призводило до трагічних наслідків на територіях активних бойових дій у Донецькій, Сумській, Запорізькій та Харківській областях.

Заступник міністра нагадав, що МВС розробило низку законопроєктів для вдосконалення евакуаційних процедур. Зокрема, урядом підтримано і подано до Верховної Ради два законопроєкти – №12353, який покращує механізм евакуації, та №12354, що запроваджує відповідальність за порушення воєнного стану. Драп’ятий підкреслив, що законопроєкт №12353 вже ухвалено Верховною Радою у першому читанні.

Він звернув увагу на те, що чинне законодавство передбачає евакуацію дітей лише у супроводі одного з батьків чи законних представників. Втім, практика свідчить, що навіть у зонах активних бойових дій деякі батьки категорично відмовляються евакуюватися, наражаючи на небезпеку не лише себе, а й своїх дітей.

Як пояснив Драп’ятий, ухвалення законопроєкту №12353 передбачає покладання обов’язку на батьків щодо забезпечення безпечних умов для дитини. У разі їхньої відмови від евакуації дітей із зон активних бойових дій Національна поліція отримає повноваження вивезти дітей із подальшою передачею під опіку соціальних служб у безпечних районах.

За його словами, із територій потенційних бойових дій евакуація дітей проводитиметься разом із одним із батьків або іншими законними представниками за участі органів опіки та піклування та Національної поліції. Водночас у районах активних бойових дій цей процес проходитиме без участі органів опіки через високий рівень безпеки.

Драп’ятий наголосив, що ці законодавчі ініціативи мають підвищити ефективність евакуації та забезпечити захист цивільного населення, особливо дітей, які не можуть ухвалювати рішення про власну безпеку самостійно.

Як наголосив Богдан Драп’ятий, примусова евакуація дітей Національною поліцією із зон активних бойових дій за відсутності згоди батьків – це вимушений, але необхідний захід, який концептуально підтримують усі зацікавлені сторони. Відповідно до Конституції України, Конвенції ООН про права дитини та чинного українського законодавства, захист життя дитини є одним із головних обов’язків держави. Якщо доросла людина свідомо залишається в небезпечній зоні, це не має ставити під загрозу життя її дітей.

Драп’ятий підкреслив, що евакуаційні заходи включають не лише вивезення людей із зони бойових дій, а й забезпечення тимчасовим житлом, медикаментами та предметами першої необхідності. У співпраці з обласними адміністраціями та волонтерськими організаціями цей механізм працює злагоджено.

Відповідно до законопроєкту №12353, обов’язкову евакуацію дітей у примусовому порядку здійснюватимуть за рішенням обласної військової адміністрації після узгодження з військовим командуванням та Координаційним штабом з евакуації.

Окрім цього, посадовець наголосив на іншій серйозній проблемі – самовільному поверненні раніше евакуйованих осіб у зони бойових дій. Такі дії не лише наражають людей на смертельну небезпеку, а й ускладнюють проведення оборонних операцій. Відомо, що російські військові неодноразово використовували цивільне населення як живий щит на тимчасово окупованих територіях.

Для запобігання таким випадкам на законодавчому рівні планується запровадження обмежень на в’їзд та перебування у населених пунктах, з яких оголошено обов’язкову евакуацію. Повернутися туди громадяни зможуть лише після завершення активних бойових дій та створення безпечних умов для проживання.

Як зазначив Драп’ятий, урядовий законопроєкт №12354 передбачає адміністративну відповідальність за порушення цієї заборони. Зокрема, за незаконне перебування у таких районах накладатимуться штрафи від 510 до 850 грн, а за повторне порушення – від 1700 до 3400 грн.

Також цей законопроєкт встановлює штрафи за порушення комендантської години: від 850 до 1700 грн за перше порушення, та від 1700 до 3400 грн за повторне.

Як підкреслив заступник міністра, запровадження суворішого контролю за дотриманням воєнного стану є важливим практичним кроком. У прифронтових регіонах фіксується велика кількість порушень, що створює ризики для цивільних та військових. Виконання норм комендантської години та евакуаційних правил сприятиме безпеці громадян і підвищенню ефективності оборонних заходів України.