Британські вчені створили першу у світі цифрову карту масових поховань після військових конфліктів

Незабаром після початку війни в Україні науковці почали активно збирати дані про ймовірні місця масових поховань, прагнучи краще зрозуміти, як документувати їхнє розташування в режимі реального часу за допомогою відкритих джерел. Це дослідження мало на меті також перевірити ефективність інструментів, розроблених для підтримки процесу картографування таких місць. Про це йдеться в аналітичній статті Еллі Сміт та Мелані Клінкнер, науковців Борнмутського університету (Велика Британія), опублікованій на платформі The Conversation.

Вивчення місць масових поховань стало надзвичайно складним завданням. Інтернет був переповнений інформацією з різноманітних джерел – від свідків подій до журналістів та аналітиків. Великий обсяг матеріалів вимагав ретельного аналізу для визначення достовірних даних, перевірки на наявність помилок або свідомих спотворень, а також коректного документування цих місць.

Дослідники працювали в умовах, коли ситуація постійно змінювалась, тому потрібно було оперативно відстежувати ймовірні місця поховань, передавати інформацію до відповідних органів, ініціювати офіційні розслідування, а потім проводити розкопки та ідентифікацію тіл. Швидкість картографування стала критичною для того, щоб фіксувати ці події, перш ніж змінилися обставини.

Проєкт виявився важким психологічно. Як зауважив Дієго Нуньєс, дослідник даних для проєкту Mass Grave Protection, Investigation and Engagement (MaGPIE), навіть досвідчені аналітики почуваються вразливими перед масштабом свідчень про порушення прав людини. Кожна масова могила розповідала свою історію жаху, яку важко стерти з пам’яті. Від фотографій останків жертв до свідчень очевидців — ці дані не залишали байдужими навіть загартованих дослідників.

Однією з основних проблем стало отримання достовірної інформації з окупованих Росією територій на сході України. Лише після відступу російських військ з певних районів з’являлося більше фактів, що давало змогу доповнити карту. Відсутність даних або їх спотворення могло призвести до політичного маніпулювання інформацією з боку агресора.

Водночас складність отримання даних під час конфліктів є не лише науковим викликом, але й джерелом нестерпного болю для родичів зниклих безвісти. Саме тому вчені поставили собі за мету створити першу у світі глобальну цифрову карту масових поховань з відкритим кодом. Така карта може стати символічною формою увічнення пам’яті, особливо у тих місцях, де політичні чи етнічні конфлікти не дозволяють це зробити фізично. Відкритий доступ до цієї інформації також допоможе протистояти спробам заперечення злочинів та переписування історії.

Паралельно з цим, дослідники провели масштабне вивчення практик розслідувань масових поховань у різних країнах світу, що дозволило розробити міжнародний протокол стандартів для захисту таких місць і проведення їхніх розслідувань.