Навчання під час війни стало справжнім випробуванням як для дітей, так і для батьків та вчителів. Окрім небезпеки обстрілів, відключень світла і вимушених евакуацій, освітня система зіткнулася з проблемою, яка на перший погляд видається технічною, але насправді має серйозні наслідки — нестачею підручників. Попри багатомільярдні витрати державного бюджету, частина школярів розпочала новий навчальний рік без необхідних книг. Цей дефіцит особливо гостро відчувають діти з особливими освітніми потребами, що ставить під загрозу розвиток інклюзивної освіти та реформу Нової української школи (НУШ).
Затримки постачання та провал “прискореного алгоритму”
Міністерство освіти і науки обіцяло, що підручники надійдуть до шкіл вчасно. Однак на 1 вересня навчальні заклади отримали лише 81,6% примірників, що надходили через обласні книжкові бази, і лише 44,5% тих, які мали доставлятися безпосередньо від видавництв. Про це повідомив Голова комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак.
Саме цей новий механізм називали “прискореним алгоритмом”, здатним ліквідувати затримки. Реальність показала зворотне: школи зустріли перший дзвоник без значної частини навчальних матеріалів, а батьки змушені власними силами закривати прогалини.
Інклюзивна освіта під загрозою
Найбільш драматично ситуація склалася для учнів з особливими освітніми потребами. Жодного з 30 тисяч запланованих підручників шрифтом Брайля так і не було надруковано та доставлено. За фактом уклали договори лише на 6,5 тисяч примірників, що означає системний провал у забезпеченні незрячих школярів.
Подібні проблеми спіткали й інші групи дітей, яким потрібні адаптовані матеріали: із майже 312 тисяч запланованих підручників для різних категорій дітей з інвалідністю реальні обсяги постачання виявилися значно нижчими. Це не просто бюрократична помилка, а пряма загроза принципу рівного доступу до освіти. Коли держава не виконує зобов’язання перед найбільш уразливими учнями, під загрозу ставиться вся система інклюзивного навчання.
Вплив на реформу НУШ
Програма Нової української школи передбачає оновлення змісту й методики викладання. У 2025 році держава планувала надрукувати 8,7 мільйона підручників для восьмих класів. Це був один із ключових кроків для переходу до нової освітньої парадигми. Нестача книг означає, що реформа фактично гальмується на рівні базового інструменту — доступу до навчальних матеріалів.
Учні й вчителі опиняються у ситуації, коли навчальний процес мусить будуватися на уривчастих, не завжди якісних джерелах. Це знижує якість освіти і підриває довіру до самої ідеї реформи, яка покликана зробити школу сучасною, доступною й ефективною.
Фінансовий тягар на сім’ї
Для батьків проблема підручників означає додаткові витрати у час, коли війна вже виснажила родинні бюджети. Частина родин змушена купувати книги за власний кошт, інші шукають електронні версії або друкують копії. В умовах інклюзивної освіти такі рішення неприйнятні: дитина з особливими потребами не може навчатися за стандартним підручником чи неадаптованим файлом. У результаті освітня нерівність зростає, і діти, які найбільше потребують підтримки, фактично відкидаються на узбіччя системи.
Проблема із забезпеченням дітей підручниками показала крихкість освітньої системи в умовах війни й оголила стратегічні проблеми з управлінням коштами та пріоритетами. Якщо понад 1,4 мільярда гривень витрачені, але значна частина дітей не отримала базових матеріалів, це означає потребу в глибокому перегляді механізмів постачання та контролю. Інакше ні реформа НУШ, ні розвиток інклюзивної освіти не зможуть реалізуватися на практиці.
У час, коли діти навчаються в укриттях, долають психологічні травми війни та адаптуються до нових реалій, держава має зробити все, аби їхні підручники були у школі вчасно. Це є фундаментальним показником того, чи спроможна освітня система виконувати свою роль навіть у найважчі часи.
