Чехія запровадила новий довгостроковий вид на проживання для українських біженців

З початку повномасштабної війни Чехія стала одним з головних прихистків для українців. За офіційними даними, станом на грудень 2024 року в країні було зареєстровано майже 400 тисяч українських біженців зі статусом тимчасового захисту. Чехія тримає найвищий показник прийнятих українців на душу населення серед країн Європейського Союзу — близько 36 осіб на тисячу жителів. Проте перед державою постало питання — яким має бути подальший статус цих людей і як забезпечити їхню інтеграцію.

18 березня 2025 року уряд Чехії ухвалив рішення запровадити спеціальний довгостроковий вид на проживання для громадян України, які наразі перебувають у країні зі статусом тимчасового захисту. Про це повідомило Радіо Прага. 

Новий механізм має стати додатковим варіантом для тих українців, які змогли адаптуватися в чеському суспільстві та досягли фінансової незалежності. За задумом уряду, це дозволить відійти від моделі постійної соціальної підтримки і надати тим, хто успішно інтегрувався, можливість отримати більш стабільний правовий статус. Проте вже на етапі оголошення рішення документ викликав критику з боку правозахисників та організацій, що опікуються мігрантами. Основна причина — жорсткі умови для отримання цього дозволу, які здатні виконати далеко не всі українці.

Згідно з новими правилами, щоб отримати спеціальний довгостроковий дозвіл на проживання, українці повинні відповідати одразу кільком критеріям:

• проживати в Чехії зі статусом тимчасового захисту щонайменше два роки, тобто з кінця березня 2023 року;
• починаючи з липня 2024 року, не отримувати жодної гуманітарної допомоги від держави;
• мати офіційну зайнятість або вести підприємницьку діяльність;
• сплачувати податки та соціальні внески;
• не мати судимості та заборгованості з медичного страхування;
• забезпечити річний валовий дохід у розмірі не менше 440 тисяч крон (приблизно 17,5 тисячі євро). До цієї суми додається по 110 тисяч крон за кожного додаткового утриманця в сім’ї;
• у разі наявності дітей — забезпечити їх навчання у чеських школах.

Саме розмір необхідного доходу та вимога не отримувати допомогу стали головними причинами критики нового підходу. На думку представників Консорціуму неурядових організацій, які працюють з мігрантами, а також Офісу державного правозахисника, встановлені умови є надто жорсткими і не відповідають реаліям життя більшості українських біженців у Чехії.

Правозахисники наголошують, що такий високий рівень фінансової самостійності зможе забезпечити лише невелика частина українців — переважно ті, хто швидко інтегрувався на ринку праці або розпочав успішний бізнес. Натомість значна частина людей, які продовжують залежати від допомоги через об’єктивні причини — виховання дітей, вік, стан здоров’я чи складнощі з працевлаштуванням, — фактично будуть позбавлені можливості отримати новий статус.

Міністерство внутрішніх справ Чехії підтверджує ці прогнози: за їхніми оцінками, претендувати на отримання спеціального довгострокового дозволу зможуть лише близько 20 тисяч осіб із понад 659 тисяч українців, які отримали тимчасовий захист від початку повномасштабної війни. Однак критики наголошують, що для реальної інтеграції українців потрібні більш гнучкі та доступні механізми переходу на стабільний статус проживання. Вони закликають розширити можливості отримання дозволів і внести відповідні зміни до законодавства. Втім, Міністерство внутрішніх справ Чехії заявляє, що для розширення кількості дозволів потрібні законодавчі зміни, а поки що діятимуть саме такі умови.

Варто зазначити, що рішення уряду Чехії демонструє чіткий намір розділити українських біженців на дві категорії: тих, хто здатен забезпечити себе самостійно та інтегрується у чеське суспільство, і тих, хто поки не може цього зробити і залишиться у статусі тимчасового захисту. Ця модель вже викликала серйозну дискусію серед експертів і правозахисників. Адже з одного боку — Чехія намагається стимулювати економічну активність та інтеграцію, з іншого — може залишити без перспектив на стабільне життя значну частину найбільш вразливих людей. Чи стане новий довгостроковий дозвіл інструментом реальної інтеграції, чи перетвориться на бар’єр — залежатиме від подальших рішень уряду і готовності адаптувати правила до реалій, у яких опинилися українці в Чехії.

За офіційними оцінками Міністерства внутрішніх справ Чехії, кількість українців, які реально зможуть відповідати всім жорстким вимогам для отримання спеціального довгострокового дозволу на проживання, є доволі незначною. Потенційно пройти відбір зможуть лише близько 20 тисяч осіб із понад 659 970 громадян України, які отримали тимчасовий захист у Чехії від початку повномасштабної війни.

На тлі таких розрахунків правозахисники та організації, які працюють з мігрантами, наполягають на необхідності перегляду підходів і розширення можливостей для українців отримати різні види дозволів на проживання. Вони вказують на те, що в нинішніх умовах більшість біженців просто фізично не зможуть виконати такі високі фінансові вимоги, а отже — будуть позбавлені права перейти на більш стабільний і захищений статус у Чехії. Втім представники Міністерства внутрішніх справ Чехії прямо заявили, що розширення переліку доступних для українців варіантів легалізації потребує змін у чинному законодавстві. А це означає, що найближчим часом ці правила залишаться чинними, а кількість тих, хто зможе скористатися новим механізмом, залишиться обмеженою.