В Україні планують повертати громадян з-за кордону: Кабмін створив новий координаційний орган

Повномасштабна війна спричинила найбільшу міграційну кризу в сучасній історії України. Мільйони громадян були змушені залишити свої домівки, частина переїхала в інші регіони країни, інші знайшли тимчасовий прихисток за кордоном. Водночас перед державою постало одразу кілька взаємопов’язаних завдань: захистити права внутрішньо переміщених осіб, підтримувати зв’язок із громадянами, які перебувають за межами України, та створити умови для їхнього добровільного повернення. Для координації цієї роботи Кабінет Міністрів ухвалив постанову №899, якою створив Координаційну раду з питань внутрішньо переміщених осіб, сприяння збереженню зв’язків із громадянами України за кордоном та їх добровільному поверненню.

Хто працюватиме у складі Координаційної ради

Згідно з постановою уряду №899 від 8 липня, новий консультативно-дорадчий орган має забезпечити взаємодію державних установ, місцевої влади, міжнародних організацій і громадського сектору, оскільки вирішення питань переселенців та українців за кордоном охоплює соціальну, економічну, правову, гуманітарну й безпекову сфери. Одночасно уряд затвердив положення про діяльність ради та скасував документи, які раніше регулювали роботу окремої міжвідомчої групи щодо захисту прав тимчасово переміщених українців у країнах Європейського Союзу.

Головою нового органу визначено міністра соціальної політики, сім’ї та єдності. Посаду заступника голови обійматиме один із заступників міністра, а функції секретаря виконуватиме керівник або заступник керівника профільного структурного підрозділу Міністерства соціальної політики.

До роботи Координаційної ради залучили представників практично всіх ключових центральних органів виконавчої влади. До її складу входять представники Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони, Міністерства економіки, Міністерства захисту довкілля та сільського господарства, Міністерства розвитку громад та територій, Міністерства освіти і науки, Міністерства охорони здоров’я, Міністерства фінансів, Міністерства юстиції, Міністерства закордонних справ, Міністерства цифрової трансформації, Міністерства у справах ветеранів, Міністерства молоді та спорту, Національної соціальної сервісної служби, Державної міграційної служби, Пенсійного фонду, Державної прикордонної служби, ДСНС та Державної служби у справах дітей.

Окрім центральних органів влади, до діяльності ради долучатимуть представників усіх обласних та Київської міської військових адміністрацій, профільних комітетів Верховної Ради, Офісу Президента, Офісу Генерального прокурора, Служби безпеки України, Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, Національного банку, АТ «Українська залізниця», міжнародних організацій, благодійних фондів і громадських об’єднань. За згодою до складу також включено представника Управління Верховного комісара ООН у справах біженців.

Такий формат роботи має забезпечити постійну координацію між усіма структурами, які відповідають за питання внутрішнього переміщення населення, соціального захисту, міжнародної співпраці, працевлаштування, освіти, охорони здоров’я, безпеки та міграційної політики.

Які завдання поставлені перед новим органом

Затверджене урядом положення визначає Координаційну раду як тимчасовий консультативно-дорадчий орган Кабінету Міністрів. Її діяльність спрямована на узгодження дій державних органів у межах 6 ключових напрямів державної політики.

Перший напрям стосується ефективного реагування на вимушене внутрішнє переміщення населення. Рада координуватиме роботу органів влади для вирішення проблем, які виникають у громадян після вимушеного переїзду.

Окремий блок роботи охоплює забезпечення та захист прав і свобод внутрішньо переміщених осіб. Це включає питання соціального захисту, доступу до державних послуг, отримання допомоги та взаємодії різних органів влади.

Ще одним напрямом визначено сприяння адаптації та інтеграції переселенців у громадах після зміни місця проживання. Координація між центральною та місцевою владою має забезпечити більш системний підхід до вирішення цих питань.

Важливою частиною діяльності ради стане підтримка постійного зв’язку з громадянами України, які перебувають за кордоном. Окремо документ передбачає сприяння реалізації їхніх прав та законних інтересів за межами держави.

Ще одним визначеним урядом напрямом є створення умов для добровільного повернення українців в Україну. Саме цей пункт став однією з головних причин створення нового координаційного механізму, оскільки реалізація такого завдання потребує одночасної участі великої кількості державних органів та міжнародних партнерів.

Які повноваження отримає Координаційна рада

Для виконання визначених завдань рада аналізуватиме, як реалізується державна політика у відповідних сферах, здійснюватиме моніторинг виконання рішень органами влади та братиме участь у підготовці проєктів нормативно-правових актів і стратегічних документів.

Також орган матиме право отримувати необхідну інформацію від державних установ, залучати до роботи українських та іноземних експертів, представників дипломатичних установ, міжнародних організацій та інституцій Європейського Союзу. За потреби рада створюватиме робочі групи для опрацювання окремих питань, а також організовуватиме конференції, круглі столи, семінари та інші робочі заходи.

Основною формою діяльності визначено засідання, які проводитиме голова Координаційної ради. Вони можуть відбуватися як у форматі особистої присутності, так і дистанційно із використанням електронних засобів зв’язку.

Рішення ухвалюватимуться більшістю голосів членів ради, присутніх на засіданні. Якщо під час голосування кількість голосів розподілиться порівну, остаточне рішення прийматиме головуючий.

Організаційне, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності нового органу здійснюватиме Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності. Напрацьовані Координаційною радою рекомендації можуть бути реалізовані шляхом ухвалення відповідних рішень Кабінетом Міністрів.

Разом зі створенням нового координаційного механізму уряд скасував низку попередніх нормативних актів, які регулювали роботу окремої міжвідомчої групи. Зокрема, втратила чинність постанова Кабінету Міністрів №425 від 9 квітня 2022 року про утворення робочої групи із захисту прав українців, які перебувають за кордоном, а також розпорядження №200 від 7 березня 2023 року та постанова №1638 від 10 грудня 2025 року, якими до її діяльності вносилися зміни.

Після набрання чинності постановою №899 координація державної політики у цій сфері здійснюватиметься через новостворену Координаційну раду.

Як новий механізм Кабміну вплине на українців, які перебувають за кордоном

Створення Координаційної ради не означає запровадження обов’язкового повернення українців з-за кордону або автоматичного перегляду їхнього правового статусу в державах перебування. Урядовий орган отримав консультативно-дорадчі функції, тому його головним завданням стане узгодження роботи міністерств, місцевої влади, дипломатичних установ, міжнародних організацій і громадського сектору. Для українських біженців наслідки такого рішення залежатимуть від конкретних програм та нормативних актів, які Кабінет Міністрів ухвалюватиме на основі рекомендацій ради.

Українці за кордоном досі взаємодіяли з різними державними установами залежно від характеру питання: консульські послуги належали до компетенції Міністерства закордонних справ, соціальний захист координувало профільне міністерство, питання документів вирішувала міграційна служба, а освітою дітей опікувалося Міністерство освіти і науки.

Новостворена рада має об’єднати ці напрями в єдиний координаційний механізм. Такий підхід дозволить державним установам спільно опрацьовувати проблеми українців за межами країни, обмінюватися інформацією та готувати узгоджені пропозиції для уряду.

Для громадян це потенційно може спростити отримання інформації про документи, соціальні права, освіту, працевлаштування, повернення в Україну та подальшу адаптацію. Постанова водночас не встановлює конкретного переліку нових послуг, виплат або пільг, які почнуть діяти одразу після створення ради.

Чи змусять українців повертатися

У затвердженому урядом положенні використано поняття добровільного повернення. Отже, діяльність ради повинна бути спрямована на створення умов, за яких громадяни зможуть самостійно ухвалити рішення про переїзд в Україну.

Постанова не передбачає примусового повернення, встановлення визначених строків для виїзду з інших держав або застосування санкцій до тих, хто вирішить залишитися за кордоном. Координаційна рада також не отримала повноважень скасовувати іноземні дозволи на проживання чи припиняти тимчасовий захист, оскільки відповідні рішення ухвалюють органи влади держав, які прийняли українців.

Реальний вплив нового механізму може проявитися через підготовку програм, покликаних усунути перешкоди для повернення. Для багатьох родин рішення залежить від безпеки, наявності житла, роботи, медичних послуг, можливості влаштувати дітей до школи або дитячого садка. Саме ці питання потребують участі кількох міністерств і місцевих адміністрацій, представники яких увійшли до складу ради.