Початок нового року традиційно супроводжується коливанням курсів валют, і гривня не є винятком. Зростання вартості долара щодо національної валюти завжди привертає увагу суспільства, адже навіть невеликі зміни можуть впливати на вартість товарів, послуг і заощаджень громадян. В умовах війни такі коливання набувають особливого значення, оскільки економічна стабільність країни стає більш вразливою, а фінансові новини швидко набирають резонансу. Фінансові експерти зазначають, що розуміння причин зміни курсу та аналіз закономірностей валютного ринку дозволяють оцінювати ризики об’єктивно і уникати необґрунтованої паніки.
Фінансовий експерт Сергій Фурса вважає, що поточне подорожчання долара в Україні не є ознакою фінансової катастрофи і вписується у межі звичайних сезонних коливань, характерних для гривні. Він зазначає, що підвищення курсу долара в січні є явищем, яке повторюється щороку, і його не варто сприймати як сигнал надзвичайної економічної кризи, навіть за умов війни та інших зовнішніх факторів, що впливають на національну валюту.
Фахівець пояснює, що гривня, почавши 2026 рік на рівні 42,3 гривні за долар, зросла до 43,1–43,2, що в абсолютних цифрах становить зміни приблизно на 2%, і в економічному вимірі це не є суттєвим коливанням. Він підкреслює, що подібні відносно невеликі коливання регулярно відбуваються на світових ринках валют, і порівнює це з рухами пари євро-долар, які не викликають особливої тривоги навіть у розвинених країнах.
Що стосується причин такого зміцнення долара, експерт зазначає, що основною є сезонність економічних процесів і бюджетні витрати наприкінці року. Зокрема, в останні тижні грудня бюджет витрачає значну частину коштів, включаючи закриття державних програм і додаткові виплати працівникам бюджетної сфери, що призводить до появи в обігу великої кількості гривні. За словами Фурси, саме це, а не будь-які надзвичайні події, впливає на короткострокове ослаблення національної валюти.
Аналітик наголошує, що курс гривні не є ринковим у класичному розумінні, оскільки під час війни будь-яка національна валюта перебуває під постійним контролем центрального банку. При цьому він зазначає, що Національний банк України намагається враховувати реальні тенденції ринку та надавати курсу певну свободу коливань, що дозволяє уникати різких стрибків і підтримує стабільність економіки.
Економіст також звертає увагу на історичні закономірності: до повномасштабного вторгнення гривня посилювалася навесні в період, коли аграрії продавали валюту для фінансування посівної, і слабшала восени після збору врожаю. Ця циклічність, за його словами, є типовою для валют країн, економіка яких значною мірою залежить від сільськогосподарського сектору та обігу готівкової валюти.
Сергій Фурса підкреслює, що навіть за таких коливань гривня залишається контрольованою, а зовнішні резерви Національного банку дозволяють забезпечити стабільність курсу. Він також зазначає, що рекордна підтримка України з боку міжнародних партнерів у 2025 році гарантує фінансову безпеку на 2026 рік, і тому панікувати щодо падіння гривні не варто.
За його словами, невеликі коливання курсу долара на рівні 43–44 гривні за долар у кінці року не змінюють суттєво економічну ситуацію і можуть навіть створювати додаткові можливості для інвестицій, наприклад у державні гривневі облігації, де за минулий рік доходність у доларовому еквіваленті становила 16%. Фурса вважає, що такі показники свідчать про стабільність фінансової системи та підтверджують, що курс гривні рухається у звичних межах сезонних коливань.
На його думку, немає підстав очікувати жодних техногенних або фінансових катастроф, а короткострокові коливання курсу є цілком передбачуваними та керованими Національним банком. Розуміння цих закономірностей допомагає населенню уникнути зайвої паніки і правильно оцінювати реальні ризики для власних заощаджень.
