“90% учнів планують виїхати за кордон і, ймовірно, назавжди”: директор заявив про катастрофічну ситуацію в школі
Війна в Україні створила безпрецедентні труднощі для освітньої системи та сімей, що прагнуть зберегти зв’язок дітей із навчанням. Особливо складно родинам, які вимушено залишають країну в пошуках безпеки. В результаті багато дітей змушені навчатися дистанційно або взагалі покидають українську освітню систему. Таке рішення, продиктоване прагненням захисту дітей, має свої серйозні наслідки для суспільства, адже значна частина молодого покоління починає поступово відмовлятися від української освіти.
Володимир Страшко, керівник дистанційної комерційної школи VirtualUnicornSchool, у своїй публікації в Facebook поділився спостереженням про аномальне зростання кількості звернень від батьків, які прагнуть вивезти своїх дітей з України. Він зазначив, якщо раніше більшість таких запитів стосувалася хлопців, які навчаються у 10-11 класах, оскільки їхні батьки намагалися залишити країну до досягнення дітьми повноліття, то зараз тренд змінився: завершити навчання дистанційно тепер хочуть батьки дітей незалежно від їх віку та статі. Цей новий тренд є продовженням більш ранньої тенденції, але тепер він досягнув нового рівня.
Страшко також підкреслює, що діти, які виїхали за кордон один-два роки тому, поступово відмовляються від української освіти. Спочатку вони навчалися паралельно, або, коли це було дозволено законодавством, вчилися виключно в дистанційній школі, але згодом залишилися лише на українському освітньому компоненті. Тепер же багато з них і зовсім відмовляються від цього. За словами Страшка, мотивація у таких відмовах часто дуже проста – сім’ї приймають рішення залишитися за кордоном назавжди, тому, на їхню думку, українська освіта дітям більше не потрібна.
Додатковою ознакою того, що все більше учнів остаточно залишають країну, є ситуація серед випускників 11 класів. Керівник школи зазначає, що дедалі більше таких учнів не планують писати Національний мультипредметний тест (НМТ) і вступати до українських вищих навчальних закладів. Це стосується не тільки хлопців, але й дівчат. У деяких класах аж 90% учнів, умовно кажучи, з 30 дітей 27 планують виїхати за кордон і, ймовірно, назавжди. Причому, як відзначає Страшко, це не історії, коли батьки спрямовують дітей до відомих університетів за якісною освітою. Натомість діти вступають у будь-які закордонні виші, аби тільки не залишатися в Україні.
У своїх висновках Страшко вказує, що така ситуація має дуже серйозні наслідки, і вона є результатом не тільки воєнних дій, а й загальної ситуації в суспільстві. Він наголошує на тому, що, хоча актуальної державної статистики щодо цього питання важко знайти, він спирається на власні дані, зібрані через звернення до його школи. Наприклад, у 2022 році дистанційні школи відчули значне зростання попиту. На початку 2023 року було відчуття, що війна може незабаром завершитися, і багато клієнтів говорили про можливе повернення в Україну, а ті, хто ще не виїжджав, відкладали рішення про навчання до останнього. Проте, наприкінці серпня та на початку вересня, коли стало зрозуміло, що війна триватиме довго, попит на дистанційне навчання знову різко зріс.
“Ось така в мене власна демографічна статистика. Поки ми говоримо про освітні втрати і якість освіти, відбуваються втрати зовсім інші. І якщо цей тренд буде набирати обертів, то вчити просто не буде кого. І простих рішень тут не існує. Адже вчитись в іншій країні – це не про якість освіти сьогодні. Ні. Це про інше. Про усвідомлення перспектив. Про вибір батьків. Про намагання не потрапити під мобілізацію для батька та хлопця в майбутньому. Ми чуємо ці фрази власними ухами. В решті-решт це про настрої в суспільстві. Адже ми знаємо, що мотивація залежить навіть не від того, що є сьогодні. А від того, що принесе нам завтра.
Висновків не буде. Хай кожен зробить свої”, – резюмує керівник дистанційної комерційної школи VirtualUnicornSchool.
