Чому Україна втрачає працездатних громадян і як це виправити: Сергій Козир про працевлаштування переселенців

Актуальність проблеми працевлаштування внутрішньо переміщених осіб в Україні зростає з кожним днем, адже від цього залежить не лише економічна стабільність родин, а й здатність суспільства інтегрувати людей, які втратили дім і роботу. Під час повномасштабної війни країна стикається з труднощами, які торкаються як державного управління, так і місцевих громад, і саме зайнятість переселенців визначає, чи зможуть вони відновити власне життя, не залишаючись у залежності від допомоги.

Народний депутат і співзасновник громадської організації “ВПО України” Сергій Козир вважає, що ключовою причиною слабкої інтеграції переселенців є відсутність ефективних механізмів працевлаштування.

Він наголошує, що з понад двох мільйонів працездатних внутрішньо переміщених осіб офіційну роботу мають лише близько третини. Решта або працюють неофіційно, або залишаються безробітними, що ускладнює процес їхньої адаптації й створює додатковий тиск на соціальну систему.

Як зазначає нардеп, державна програма компенсацій для роботодавців, хоча і демонструє позитивні результати, але залишається обмеженою у масштабах і не впливає суттєво на загальну ситуацію. Розмір фінансування і кількість роботодавців, які отримують відшкодування, не відповідають реальним потребам, тому більшість працездатних переселенців так і не мають можливості знайти стабільну роботу.

Сергій Козир звертає увагу на тенденцію, яка загрожує довгостроковому розвитку країни: багато людей працездатного віку з прифронтових територій виїжджають за кордон, тоді як в Україні залишаються переважно літні або непрацездатні громадяни. Такий дисбаланс поглиблює демографічну кризу та знижує потенціал відновлення економіки після війни. Однак втрату трудових ресурсів можна зупинити лише за умови, якщо держава створить реальні умови для повернення й інтеграції тих, хто готовий працювати, але не бачить можливостей для цього всередині країни.

Він пропонує низку практичних рішень, які, на його переконання, могли б змінити ситуацію. Насамперед ідеться про розширення співпраці з приватними агентствами зайнятості, які здатні оперативніше реагувати на потреби ринку праці, ніж державна служба. Також важливим є подовження термінів компенсацій роботодавцям, адже короткі програми не стимулюють бізнес брати на роботу переселенців.

Крім того, нардеп пропонує запровадити податкові пільги для компаній, які забезпечують працівників житлом або компенсують витрати на оренду, оскільки відсутність стабільного місця проживання часто стає головною перешкодою для працевлаштування. Окрему увагу він звертає на необхідність розвитку онлайн-платформ “робота плюс житло”, які поєднували б пошук роботи з можливістю знайти житло, адже це суттєво полегшить адаптацію внутрішньо переміщених осіб у нових громадах.

Сергій Козир підсумовує, що питання зайнятості ВПО виходить далеко за межі економічної статистики. Йдеться про соціальну стабільність і довіру до держави. Людина, яка має роботу і відчуває себе потрібною, швидше інтегрується в громаду і не сприймає себе як тягар для суспільства. Він наголошує, що Україна стоїть перед вибором: або вкласти ресурси у створення системи підтримки переселенців, або втратити значну частину працездатного населення, без якого відбудова країни стане ще складнішою.