Данія стикається з великим потоком українських біженців, де переважають молоді чоловіки

Після початку повномасштабної війни в Україні Європа зіткнулася з масовою міграцією наших громадян, які шукають захисту та можливості працевлаштування. Данія, як одна з країн, що надала українцям доступ до тимчасового захисту та ринку праці, опинилася перед новим викликом, оскільки остання хвиля міграції відрізняється від попередніх як за структурою, так і за потребами інтеграції. Зокрема, серед новоприбулих домінують молоді чоловіки, що створює додаткове навантаження на муніципальні служби, які не були готові до такої специфічної цільової групи.

Характеристика нової хвилі мігрантів

За даними муніципалітету Орхус, кількість українців, які звернулися по соціальну підтримку, зросла з семи осіб у вересні 2025 року до 232 у жовтні, і серед них 113 — молоді чоловіки віком від 18 до 22 років. Про це повідомляє DR.dk.

Керівниця центру зайнятості та інтеграції муніципалітету Біне Єнсгой Елмозе підкреслює, що таке співвідношення статі та віку є новим для системи та потребує специфічного підходу до працевлаштування й соціальної інтеграції. На відміну від попередніх хвиль, які переважно складалися з жінок з дітьми, ця група шукає швидкого працевлаштування або стажування, але часто не має сімейних обтяжень, що змінює динаміку потреб муніципалітетів.

Експерти пов’язують збільшення кількості молодих чоловіків з тим, що Україна на початку осені 2025 року скасувала заборону на виїзд для чоловіків віком 18-22 роки. Аналогічні процеси спостерігалися в інших країнах Європи, зокрема у Польщі, де лише за перший місяць після скасування обмежень вʼїхало близько десяти тисяч осіб. Постдок Центру воєнних досліджень Південної Данії Софі Роуз відзначає, що серед головних факторів нової хвилі біженців є страх перед мобілізацією та бажання отримати стабільність і роботу за межами України.

Проблеми працевлаштування та нестача ресурсів

Спеціальним законом для українців передбачено обов’язкове працевлаштування або проходження чотиритижневого стажування. В умовах різкого збільшення кількості заявників деякі муніципалітети стикаються з фізичною нестачею вакансій.

Біне Єнсгой Елмозе підкреслює, що обслуговування такої кількості людей одночасно створює значне навантаження на систему інтеграції, обмежуючи можливості надання повноцінної допомоги та персоналізованого супроводу.

Згідно з даними Євростату, на території Данії тимчасовий захист мають 45,2 тисячі українців. Більшість з них отримали дозвіл на проживання за спеціальним законом, який надає доступ до ринку праці, однак тимчасовий статус накладає обмеження на використання професійного потенціалу та обмежує можливості довгострокової інтеграції.

Професійна інтеграція та особливості працевлаштування

За результатами дослідження Danmarks Statistik, українці на данському ринку праці демонструють відносно високі показники працевлаштування: серед чоловіків працевлаштовано близько 80%, серед жінок — 67%. Ці показники перевищують результати серед сирійських та турецьких мігрантів, але трохи поступаються польським і румунським працівникам.

Значна частина українців працює у сферах із гострою потребою у робочій силі, зокрема в сільському господарстві, прибиранні та готельно-ресторанному бізнесі.

Водночас висококваліфіковані спеціалісти, які володіють дипломами і професійним досвідом, часто змушені погоджуватися на низькокваліфіковану роботу, що значно нижча за їхні можливості та рівень доходів. Лише 11% українців мають власне чи кооперативне житло, що підкреслює обмеженість ресурсів для нормальної соціальної інтеграції.

Незважаючи на правовий захист та наданий тимчасовий статус, українські біженці в Данії стикаються з низкою структурних бар’єрів, серед яких брак ресурсів муніципалітетів, обмежена кількість вакансій, обмеження у визнанні професійної кваліфікації та специфічні вимоги до швидкого працевлаштування. Нова хвиля мігрантів, яка включає переважно молодих чоловіків, ставить перед владою та соціальними службами завдання адаптувати систему інтеграції під нові демографічні та професійні потреби.

Експерти зазначають, що без комплексної роботи з розширення ресурсів, корекції програм стажування та підтримки професійної інтеграції українці можуть опинитися у ситуації обмежених перспектив, де вимоги до швидкого працевлаштування поєднуються з недостатньою кількістю робочих місць, що підвищує ризики соціальної нестабільності та залежності від соціальної допомоги.