Після тимчасового захисту: як в Європі та Канаді змінюють умови перебування українських біженців

Питання подальшого перебування українців за кордоном входить в новий етап, оскільки в Європейському Союзі вже озвучили орієнтир, після якого чинний механізм тимчасового захисту може припинити дію. Водночас Канада, навпаки, продовжила можливості для тих, хто прибув за спеціальною програмою після початку повномасштабної війни.

Що відомо про підготовку рішень в Євросоюзі

Після березня 2027 року країни ЄС, за попередніми планами, не збираються зберігати чинний формат тимчасового захисту для українців у теперішньому вигляді. Це означає, що громадяни України зможуть залишатися на території європейських держав за іншими правовими механізмами, зокрема через національні візи або інші способи легалізації. Остаточний підхід ще готують, а попередній варіант мають представити у травні.

У червні 2025 року в Європейському Союзі повідомили, що продовження тимчасового захисту після 4 березня 2027 року не планується. Відтак для українців, які перебуватимуть у країнах ЄС після цієї дати, постане питання переходу на інший тип законного статусу, який регулюватиметься вже не надзвичайним механізмом, запровадженим після російського вторгнення, а внутрішніми правилами окремих держав.

Новий етап обговорення відбувся 5 березня цього року під час зустрічі міністрів юстиції та внутрішніх справ 27 країн-членів ЄС. На цьому саміті визнали, що до березня 2027 року країнам потрібен додатковий час для підготовки, оскільки завершення дії тимчасового захисту без перехідного плану створило б масштабні юридичні та соціальні труднощі. Тоді єврокомісар із внутрішніх справ і міграції Магнус Бруннер повідомив, що підхід ЄС до українських біженців змінюватиметься.

Наприкінці березня Європейська комісія почала працювати над пропозицією щодо зміни правил тимчасового захисту для громадян України. Готовий варіант, за наявною інформацією, мають представити у травні, після чого стане зрозуміліше, за якими критеріями визначатимуть подальший статус українців у країнах Союзу.

Які варіанти обговорюють в ЄС для українців після завершення тимчасового захисту

Зараз у центрі дискусії перебуває питання, на яких підставах українці зможуть і далі залишатися в ЄС після 4 березня 2027 року. Один з базових сценаріїв передбачає, що люди повинні будуть оформлювати перебування через національні механізми легалізації, зокрема через візові процедури, дозволи на проживання або інші інструменти, передбачені законодавством конкретної держави.

Окрім загальної зміни статусу, обговорюється і можливість диференційованого підходу до різних категорій громадян України. Спецпредставниця ЄС Ілва Йогансон припустила, що тимчасовий захист можуть продовжити для окремих груп, якщо саме такий варіант підтримає Євросоюз. Серед критеріїв, які потенційно можуть враховуватися, називають місце проживання людини в Україні та її зв’язок із мобілізацією.

Крім того, тема українських чоловіків у цих дискусіях посідає окреме місце, оскільки частина країн наполягає на додаткових обмеженнях у майбутніх правилах. Ілва Йогансон водночас пояснила, що чоловіки мають таке саме право на захист, а питання їхнього повернення до України належить до компетенції Києва. Попри це, низка держав виступає за жорсткіші умови саме для чоловіків-громадян України.

На підготовку остаточного варіанта можуть вплинути рішення, які вже ухвалили окремі європейські країни. У Швейцарії не надають притулок українцям, які прибувають із західних областей України, виходячи з підходу, за якого ці території розглядають як менш небезпечні для проживання. У Норвегії обмежили можливість отримання колективного захисту для українських чоловіків віком від 18 до 60 років.

Такі кроки показують, що в європейських столицях дедалі активніше обговорюють перехід від універсальної моделі до системи, де більше значення матимуть індивідуальні обставини людини. Для українців це означає, що майбутні правила можуть залежати не лише від факту громадянства, а й від регіону проживання в Україні, сімейного статусу, віку та інших критеріїв, які ще мають бути визначені на рівні ЄС.

Що вирішив уряд Канади

На тлі дискусій у Європейському Союзі уряд Канади продовжив дію дозволу на екстрені поїздки (CUAET), що дає українцям право працювати та проживати в країні. Цей механізм дає право проживати і працювати в країні тим громадянам України, які скористалися ним після початку повномасштабної війни.

Міністр імміграції Канади Лена Метледж Діаб наголосила, що через триваючу війну Росії проти України канадська влада продовжує підтримувати вимушено переміщених українців і зберігає для них можливість працювати та брати участь в економічному житті країни. У міністерстві уточнили, що українці, які прибули до Канади за програмою CUAET до 31 березня 2024 року, можуть до 31 березня 2027 року подати заяву на трирічне продовження дозволу на проживання і роботу.

Програму CUAET запровадили на початку березня 2022 року як спеціальний тимчасовий механізм для громадян України. Хоча прийом нових заявок завершився три роки тому, за цей час до Канади прибули понад 298 тисяч українських шукачів притулку. Точна кількість тих, хто досі перебуває в країні, залишається невідомою, оскільки статистики щодо виїздів немає.

Минулого місяця до парламенту Канади надійшла петиція з пропозицією надати всім українським шукачам притулку, які приїхали після початку повномасштабного вторгнення Росії, статус постійних мешканців. Поки що йдеться лише про громадську ініціативу, проте її поява свідчить, що тема майбутнього українців у Канаді також переходить із площини тимчасових рішень до розмови про довгостроковий статус.

У підсумку ситуація для українців у ЄС і Канаді розвивається за різними сценаріями. В Європейському Союзі готуються до перегляду моделі тимчасового захисту після березня 2027 року та шукають нові правові підстави для перебування громадян України. Водночас в Канаді вже продовжили можливості для тих, хто встиг прибути за програмою CUAET, і таким чином визначили зрозуміліші часові межі для подальшого оформлення статусу.