У п’ятницю, 23 серпня, Україна відзначає День Державного Прапора — свято, що символізує багатовікову історію української державності та незламний дух нації. Це свято встановлене указом Президента у 2004 році, щоб підкреслити важливість державної символіки незалежної України та виховати повагу громадян до національних символів. У 2009 році указ був доповнений, і з того часу щороку 23 серпня по всій країні урочисто піднімають синьо-жовтий прапор.
Синьо-жовтий стяг має глибоке історичне коріння, що сягає часів Київської Русі та Галицько-Волинського князівства. У часи революційної хвилі 1848 року, відомої як “Весна народів”, синьо-жовтий прапор закріпився як символ українського народу. Вперше він замайорів над ратушею Львова у червні 1848 року. Згодом цей прапор став державним символом Української Народної Республіки, незважаючи на періоди, коли за нього переслідували.
Повернення синьо-жовтого прапора як офіційного символу відбулося в новітній історії України 14 березня 1990 року, коли він з’явився над ратушею міста Стрий. Пізніше, 24 липня 1990 року, прапор підняли над Київською мерією. 23 серпня 1991 року група народних депутатів урочисто внесла синьо-жовтий прапор до сесійної зали Верховної Ради, а 4 вересня він був піднятий над будівлею парламенту.
З початком російської агресії синьо-жовтий прапор став символом опору і боротьби за незалежність України. Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський та міністр оборони Рустем Умєров привітали українців з цим важливим святом. У своїх зверненнях вони підкреслили, що Державний прапор України є не лише символом свободи, але й джерелом сили для українських воїнів, які відстоюють незалежність країни на полі бою.
Сирський наголосив, що прапор є символом перемоги, свободи та помсти над загарбниками, а Умєров додав, що цей стяг нагадує світу про нескореність українського народу та його готовність боротися за кожен метр своєї землі.
Цього дня українці вшановують свій прапор як символ героїзму та волі до перемоги, що об’єднує націю в часи випробувань.
