В умовах війни діти ростуть серед інформаційних потоків, які часто формують спотворене уявлення про реальність, мову та власну ідентичність. Тому держава ухвалила рішення не лише підтримувати виробництво українського контенту, а й повністю профінансувати його створення. Такий крок має подвійний вимір: він спрямований і на відновлення внутрішнього інформаційного простору, і на захист молодого покоління від чужих наративів, що десятиліттями витісняли українське слово з культурного середовища.
Фінансування дитячого і підліткового контенту в наступному році
Наступного року фінансування дитячого і підліткового контенту стане частиною масштабної ініціативи Володимира Зеленського «1000 годин українського контенту». Про неї повідомила заступниця голови парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук. У Державному бюджеті закладено 4 мільярди гривень, які підуть на створення художніх, документальних та анімаційних фільмів, а також коротких освітніх роликів для YouTube і соціальних мереж.
За словами Кравчук, держава на 100% покриє всі витрати, не вимагаючи від продюсерів чи студій співфінансування, щоб заохотити створення якісного українського контенту, доступного кожній дитині.
Нові формати для покоління екранів
Ініціатива передбачає адаптацію освітнього матеріалу під сучасні звички споживання інформації. Мова йде не лише про класичні мультфільми чи телевізійні програми, а про короткі відео, що розповідатимуть про історію, літературу, науку й культуру простою, доступною мовою. Ключовою метою є створення середовища, у якому українська дитина отримає цікаву альтернативу іноземному чи російськомовному контенту. Адже, за даними Державної служби якості освіти, навіть у часи війни значна частина дітей продовжує спілкуватися російською в цифровому середовищі й дивитися контент не українською мовою.
Освітяни наголошують, що для дітей, які пережили війну, контент має виконувати не лише розважальну, а й терапевтичну функцію. Мультики українською можуть допомогти відновити почуття безпеки, яке зруйнували обстріли й евакуації. Діти потребують знайомих символів, зрозумілих слів і сюжетів, які підтримують віру в добро і людяність. Саме така емоційна складова робить національний контент важливим інструментом відновлення дитячої психіки.
Інвестиція у власну ідентичність
У межах програми держава також планує підтримати переклад українською популярних комп’ютерних ігор — пропозицію, яку озвучив парламентський Комітет із питань гуманітарної та інформаційної політики. Такий крок покликаний не лише урівняти мовні можливості молоді, а й створити умови, за яких українська мова органічно присутня в усьому — від підручника до гри. Адже для дітей покоління Z, що народилися в епоху екранів, саме цифрові розваги часто формують світогляд не меншою мірою, ніж школа.
Вже сьогодні платформа «Бробакс» пропонує понад 250 годин безпечного українського контенту, демонструє, як держава може співпрацювати з приватними ініціативами. Її бібліотека містить анімаційні серіали, пізнавальні програми, аудіоказки й інтерактивні шоу, які сприймаються не як навчання, а як розвага з користю. Такі формати особливо важливі для дітей, які втратили звичне освітнє середовище через війну, навчаються дистанційно або живуть за кордоном. Для них український контент стає містком між новою реальністю і власною культурною пам’яттю.
Проте реалізація цієї ініціативи вимагає узгодженої співпраці між державними інституціями, освітянами, батьками й медіавиробниками. Без участі сім’ї та школи, які мають допомогти дітям обирати якісний український контент, навіть найкращі фільми й мультфільми можуть залишитися непоміченими.
Українські діти, які сьогодні переживають війну, виростуть у світі, де пам’ять про неї залишиться фоном їхнього дитинства. Від того, якою мовою вони дивитимуться мультфільми, слухатимуть пісні й дізнаватимуться про історію, залежить не лише культурна спадкоємність, а й здатність суспільства зберегти себе.
